Ірландія для українців

1 липня Президент України Володимир Зеленський прибув до Дубліна на запрошення уряду Ірландії. Його візит приурочений до початку головування Ірландії в Раді Європейського Союзу — події, яка відбувається лише раз на 13 років. Під час візиту Зеленський бере участь в офіційній церемонії відкриття, а також проводить двосторонні переговори з прем’єр-міністром Ірландії та іншими європейськими лідерами. Що означає головування в ЄС?Кожні шість місяців одна з 27 країн ЄС бере на себе організацію роботи Ради Європейського Союзу. З 1 липня до 31 грудня 2026 року це робитиме саме Ірландія. Протягом цих шести місяців Ірландія:• головуватиме на сотнях засідань міністрів і робочих груп;• координуватиме переговори між усіма державами ЄС;• шукатиме компроміси щодо нових законів;• представлятиме Раду ЄС у переговорах з Європейський парламент та Європейська комісія;• організує десятки міжнародних самітів і сотні офіційних заходів. Одним із ключових пріоритетів Ірландії на найближчі шість місяців стане підтримка України, посилення санкцій проти Росії та просування переговорів щодо вступу України до ЄС. Саме тому Зеленський став спеціальним гостем відкриття ірландського головування. Прем’єр-міністр Міхал Мартін уже заявив, що підтримка України буде одним із головних напрямків роботи Ірландії. Для Ірландії це вже восьме головування в історії. Попередні були:• 1975• 1979• 1984• 1990• 1996• 2004• 2013• 2026 За ці пів року Ірландія планує провести: • понад 250 офіційних заходів; • 22 неформальні зустрічі міністрів ЄС; • 2 великі саміти лідерів; • прийняти понад 30 тисяч делегатів з усієї Європи. Основними темами стануть безпека, конкурентоспроможність європейської економіки, підтримка України та розширення ЄС. Для самої Ірландії це не лише політичний престиж. Це можливість впливати на порядок денний Європи, приймати світових лідерів у Дубліні та визначати, які питання ЄС розглядатиме насамперед протягом наступних шести місяців. Саме тому сьогодні увага всієї Європи прикута до Ірландії.#цікавіфактипроірландців #ІрландіяДляУкраїнців Джерело Джерело

Чому я взагалі почала вести блог про Ірландію?Якщо чесно, взагалі цього не планувала.Восени 2023 року я приїхала до Ірландії й потрапила в наметове містечко. Було до біса самотньо. Навкруги все незнайоме, некомфортне. Живу в наметі з незнайомими жінками, сплю в двох куртках, шапці, замотавшись в спальник. Але я дивилася на людей, які приїхали сім’ями, з маленькими дітьми, і розуміла, що їм було ще важче.І водночас я бачила людей, які були незадоволені абсолютно всім. І незадоволення виплескувалось на всіх оточуючих. Ну так, намети. Так, ірландська погода взагалі не створена для життя в них. Але - нас годували тричі на день, завжди була гаряча їжа. Була гаряча вода в душі. В їдальні ловив Wi-Fi. До нас приходили лікарі, двічі на тиждень приїжджали працівники Intreo, проводили уроки англійської, співи, навіть гру на барабанах я застала.Щодня автобуси привозили нових українців. І я щоразу бачила одне й те саме — страх, розгубленість, розчарування. Люди очікували готелі, а бачили намети.Тоді я почала писати в уже існуючі телеграм-чати про Ірландію. Просто хотіла пояснити людям: не панікуйте. Намети — це тимчасово. Потім усіх розселяють.Так, це вже були не ті умови, які були на початку війни. Іноді подальше розселення нагадувало лотерею. Комусь діставався переобладнаний монастир, комусь готель чорті-де.Але саме те наметове містечко показало справжніх ірландців.Місцева громада збирала для нас речі в церкві. Несли все: взуття, одяг, піжами, ковдри, засоби гігієни. У нас буквально були гори одягу.І знаєте, що мене тоді найбільше зачепило?Деякі люди набирали повні сумки цього одягу й відправляли його в Україну. Тоді AnPost ще приймав безкоштовні дрібні посилки, а село було маленьке, пошта одна. Місцеві все це бачили.Мені було соромно. За українців. В тих самих чатах я почала писати про вдячність. Про те, що ця країна прихистила нас, що вона нічого нам не була винна. Що ми отримуємо житло, допомогу, виплати, хоча ще вчора навіть не знали, де будемо ночувати.Паралельно я почала розписувати, як усе тут працює. Куди йти після прильоту. Що питають міграційні офіцери. Які документи вже потрібні, бо правила тоді змінювалися буквально на очах. Як оформити PPSN. Як отримати медичну картку. Як заповнити анкету на Jobseeker.Я просто писала те, чого мені самій дуже не вистачало в перші дні.Але у великих чатах це подобалося не всім. Мене блокували. Видаляли повідомлення. Писали щось на кшталт: «О, ще один недоблогер знайшовся».І тоді я подумала: добре. Значить, буде свій канал.Я створила його для таких самих розгублених людей, якою була сама.І він почав жити своїм життям. Люди приходили, ставили запитання, дякували. Канал ріс. Разом із ним росла і я. Через нього я знайшла друзів. Познайомилася з людьми, без яких сьогодні вже не уявляю своє життя.В жовтні 2025 року, рівно через два роки, я той канал втратила. Було дуже боляче.Так, я втратила канал. Але не втратила людей.І саме за це я хочу подякувати кожному, хто зараз тут. Ви — найцінніше, що я знайшла в Ірландії💙💛#ірландіядляукраїнців #особисте

Курси FET. Як пройти співбесіду До того як прийти на співбесіду, треба заповнити реєстрацію на курс онлайн або офлайн в самому учбовому центрі. Потім - надіслати копії документів про себе. Список вам нададуть. Зазвичай це: медична картка, PPSNжовтий лист, прописка. Іноді запитують підтвердження минулої освіти.Потім - співбесіда. На емейл приходить лист з датою і часом, запрошення на співбесіду. Різні центри закладають по різному, від 20 хвилин до години часу. Співбесіда це два етапи - анкета + інтервʼю.Анкета складається з питань про освіту, ваші цілі, чому обрали цей курс. Є питання про приклади з вашого життя, типу: ⁃ як ви справляєтесь зі стресом, ⁃ Чи здатні працювати під тиском ⁃ Наведіть приклади комунікації, як вам вдалось вгамувати клієнта/ситуацію ⁃ Чого чекаєте від навчання і тд Далі - співбесіда. Просять розказати про себе. Навіть якщо ваш рівень англійської не дотягує до ідеалу, історію про себе ви розкажете. Ми її мабуть вже сто разів повторювали за цей час, кожен з нас. Ірландцям, які нас оточують. Це вже автоматомЧи більше про себе розкажете, менше питань зададуть. Так що підготуйте промову заздалегідь. Питання, які задавали мені: ⁃ як довго ви в Ірландії? ⁃ Чи підійде вам цей курс, як ви вважаєте (перераховують дисципліни що містить курс) ⁃ Хочете парт-тайм навчання чи кожен день?В кінці запитують: які питання маєте до нас?Мовчати не треба! Запитайте коли починається навчання, скільки студентів буде в групі разом з вами - хоть щось. Проявіть зацікавленість!✔️ якщо англійська не дотягує рівня 5/6 вказаного в умовах?Все одно подавайтесь. Головне, щоб було бажання вчитись. Англійська в спілкуванні підтягнеться ✔️ Їхні зарплати залежать від студентів. Набереться група - у викладача буде робота. Тому, вони теж зацікавлені в нас. Поділіться цими дописами про курси FET і підписуйтесь на каналХай щастить 💛💙#навчання #освіта #ірландія #ірландіядляукраїнців

Дорогі мої українці, ви зробили міні-революцію. Я не жартую! Такого ще Emo Court не бачив з часів свого існування як памʼятка культурної спадщини Ірландії. Ви зробили значно більше, ніж просто прийшли на екскурсію. Ви створили ФАНТАСТИЧНУ подію. Ви навіть не уявляєте, наскільки це було важливо. Мої почуття не вміщує одне слово ДЯКУЮ. Бо його замало. Давайте спочатку: коли я почала там працювати як сезонний гід, одразу підняла питання екскурсій українською. Розповідала як багато українців хотіли б послухати історію маєтку своєю мовою. Але, іноземна мова ніколи не звучала в стінах ірландського замку. Ніколи! І до моїх пропозицій відносились без ентузіазму. Я не відступала. Створила рекламні постери, показувала як це буде виглядати, розповідала про людей що втекли від війни, просила обрати один день, дати шанс українцям, які не знають англійської, почути цю неймовірну історію. Зрештою, погодились. Я безмежно вдячна всім, хто прийшов на першу екскурсію🫶 Без вас не було б того, що відбувалося далі. На другу екскурсію прийшло дві людини. Дівчата (дві Наталі) ви неймовірно тоді підтримали мене, ДЯКУЮ Але… екскурсії закрили від низького попиту. Далі - лише англійська. Всі друзі казали мені: «нафіг боротись, бачиш, нашим це не треба»Насправді, моя зарплата ніяк не залежить ні від кількості людей, ні від наявності турів. Можна було б і не рвати нерви. Але я продовжувала вмовляти керівництво дати ще один шанс. І в суботу ввечері прийшли ви. Всі ви…Вас було більше, ніж може вмістити будь-яка кімната маєтку. Вас було більше, ніж компʼютерна система могла пропустити таку кількість квитків. Мої колеги навіть закрили офіс і пішли допомагати. Доєднались до нашої екскурсії, забравши в міні-групи тих, хто вільно розмовляє англійською.Своєю присутністю ви показали всім, і найголовніше — керівництву OPW, що екскурсії українською мовою потрібні. Що вони мають попит. Що українці хочуть знайомитися з історією Ірландії рідною мовою.Поки я працюю тут, я дуже хочу, щоб історія цієї країни звучала українською. Щоб єдиний історичний маєток такого масштабу в нашому графстві був доступний людям, які ще не володіють англійською. Нашим людям.Але чи будуть такі екскурсії регулярними, залежить не від мене. Це залежить від того, чи приходять на них люди. І сталося неймовірне…Просто уявіть, який сильний сигнал ви подали. Ви довели, що українські екскурсії потрібні!До цього моменту за всю історію Емо тут не проводили екскурсій жодною мовою, окрім англійської, нагадаю.І поки триває мій сезонний контракт, я дуже хочу, щоб українці приходили сюди, бачили ці неймовірні інтер’єри, дізнавалися, як жили люди в цьому будинку, як маєток пережив занепад, як його вдалося врятувати й повернути до життя, і чому сьогодні він відкритий для всіх, а не став приватним готелем чи гольф-клубом.Моя вдячність не вміщується в слова.Я щиро вклоняюся кожному з вас. Ви побудували шлях майбутньому! Сподіваюся, ви отримали задоволення від цієї екскурсії. І дуже сподіваюся, що завдяки вам українська мова ще звучатиме в стінах Емо, принаймні до листопада💙💛**дякую кожному, хто допомагав поширювати інформацію про екскурсію, кожен вніс свій вклад🫶*** в кінці дня колеги сказали, що українське комьюніті - найвічливіші туристи, які коли-небудь приходили в Емо!!! Я це знала, тепер знають і ірландці 😍📍 R32C44V#ІрландіяДляУкраїнців

Після сильного відливу на пляжах Ірландії можна побачити сотні дивних піщаних «ковбасок». На перший погляд здається, що їх залишили хвилі або морські водорості. Насправді це сліди роботи одного з найцікавіших мешканців узбережжя — морського черв’яка піскожила.Піскожил живе під піском на глибині приблизно 20–40 сантиметрів у норі, схожій на літеру U. Він постійно заковтує пісок, відфільтровує з нього органічні рештки та мікроорганізми, якими харчується, а вже очищений пісок виштовхує назад на поверхню. Саме так утворюються характерні спіральні купки, які можна побачити після відливу. Поруч із ними часто є маленький отвір — це вхід або вихід із його підземної нори.Для людей ці черв’яки абсолютно безпечні. Але для моря вони виконують дуже важливу роботу. Постійно пропускаючи через себе пісок, піскожили розпушують його, насичують киснем і допомагають підтримувати здорову екосистему узбережжя. Крім того, вони є основною їжею для багатьох видів берегових птахів і риб, а рибалки часто використовують їх як наживку.І ще один цікавий факт - Один невеликий піскожил за добу може пропустити через свій кишківник кілька кілограмів піску. Фактично він працює як природний фільтр, який безперервно очищає морське узбережжя.#ірландіядляукраїнців

Скільки часу потрібно працювати, щоб заробити $1000?На перший погляд здається, що відповідь проста: більше працюєш — більше заробляєш. Але ця інфографіка показує зовсім іншу реальність.Щоб заробити $1000 (з урахуванням купівельної спроможності) потрібно працювати:🇱🇺 Люксембург — 16 годин🇮🇸 Ісландія — 16 годин🇨🇭 Швейцарія — 18 годин🇳🇴 Норвегія — 19 годин🇩🇰 Данія — 19 годин🇮🇪 Ірландія — 27 годин.Для порівняння:🇲🇽 Мексика — 78 годин🇨🇴 Колумбія — 86 годин.Це не означає, що в одних країнах люди працюють більше, а в інших менше. Показник враховує середню зарплату та рівень цін. Тобто скільки реальної вартості створює одна година праці.Саме тому працівник у Люксембурзі може заробити ту саму суму майже в 5 разів швидше, ніж у Колумбії.Для українців, які переїхали до Ірландії, це одна з причин, чому навіть звичайна робота часто дозволяє жити значно стабільніше, ніж аналогічна посада вдома. Не тому, що працювати стало легше, а тому що одна година праці тут коштує дорожче.України в списку не має, бо це більше ніж 100 годин…Джерело: ECD та Our World in Data (2023), показник розрахований за паритетом купівельної спроможності (PPP).#ірландіядляукраїнців

Три англійські вислови, які ви постійно чутимете в Ірландії🔹 Pop upОзначає «раптово з’явитися» або «заскочити ненадовго».My cousin popped up for a cup of tea.→ Кузен несподівано заскочив на чай.A problem popped up.→ Раптово виникла проблема.Також можна почути:I’ll pop up to the shop.→ Швиденько збігаю до магазину.🔹 Show upЦе вже просто «прийти» або «з’явитися там, де тебе чекають».He didn’t show up.→ Він не прийшов.Only ten people showed up for the meeting.→ На зустріч прийшло лише десять людей.Різниця проста:pop up — несподівано з’явитися.show up — прийти на заплановану подію.🔹 Give outА ось це справжня ірландська класика.Найчастіше означає:✔️ сварити когось;✔️ бурчати;✔️ постійно на щось скаржитися.My mother was giving out to me.→ Мама мене сварила.He’s always giving out about the weather.→ Він постійно скаржиться на погоду.Stop giving out!→ Перестань бурчати!☺️якщо ви почуєте фразу “The wife was giving out to him” -це не означає, що дружина щось йому роздавала. Це означає, що вона добряче його насварила.**Як ви там переживаєте найспекотніший день ірландського літа?#складнощіперекладу #ірландіядляукраїнців

Уявіть собі Ірландію 1845 року. Країна занурюється у Великий голод. Люди масово помирають від картопляного голоду.І саме в цей час у містечку Бірр посеред дерев раптом виростає… гігантський телескоп.Найбільший у світі.Його називали “Левіафан Парсонстауна” — монстр із дерева, металу та дзеркал, який дивився туди, куди людство ще ніколи не заглядало.Його створив Вільям Парсонс — 3-й граф Росс. Аристократ, математик, інженер і трохи божевільний геній у найкращому сенсі цього слова.Телескоп був настільки величезний, що його дерев’яна труба мала понад 15 метрів довжини, висіла між двома кам’яними стінами. Попри вагу близько 16 тонн, конструкція була збалансована так добре, що двоє людей могли наводити його на потрібну ділянку неба. дзеркало було майже 2 метри в діаметрі. Телескоп важив приблизно як невеликий будинок. Для XIX століття це було щось на межі фантастики.Уявіть реакцію людей того часу:поки хтось їздив кіньми й палив свічки, десь у провінційній Ірландії чоловік будував машину для спостереження за галактиками.Саме завдяки цьому телескопу Парсонс першим побачив спіральну структуру галактики Whirlpool — і фактично допоміг людству зрозуміти, що Всесвіт набагато більший, ніж ми думали.Тоді ще ніхто не знав слова “галактика” в сучасному сенсі. Для людей це були просто дивні туманні плями в небі.А ірландський аристократ дивився на них через свій гігантський телескоп і малював структури далеких зоряних систем… за десятки мільйонів світлових років від Землі.Дружина Парсонса, Мері Росс, була однією з перших жінок-фотографів Ірландії. Саме завдяки її фотографіям сьогодні відомо, як виглядав телескоп у XIX столітті. Вона також документувала будівництво та життя в Бірр-КасліТелескоп був найбільшим у світі понад 70 років — з 1845 до 1917 року. Сьогодні відновлений «Левіафан» стоїть у Birr Castle і залишається одним із найвідоміших наукових символів Ірландії#цікавіфактипроірландців

Таємниця Emo Court: як маєток став притулком від славиУ самому серці графства Ліш височіє розкішний маєток Emo Court — одна з найкрасивіших садиб Ірландії. Але його новітня історія не менш захоплива, ніж старовинна архітектура.У 1969 році маєток придбав майор Чолмлі-Гаррісон — колишній біржовий маклер і ветеран Королівської морської піхоти Великої Британії часів Другої світової війни.До цього він володів маєтком Вудстаун-Хаус у графстві Вотерфорд. Однак життя там різко змінилося після того, як у 1967 році він здав будинок в оренду Жаклін Кеннеді — вдові президента США Джона Кеннеді.Перебування однієї з найвідоміших жінок світу миттєво привернуло увагу міжнародної преси. Репортери, фотографи та допитливі шанувальники буквально штурмували околиці маєтку. Для Чолмлі-Гаррісона це стало справжнім випробуванням, і він почав шукати більш спокійне місце для життя, чого так бракувало після «ефекту Кеннеді»Приходьте на екскурсію в суботу, розповім більше цікавих історій 💙💛📍 R32C44V#ірландіядляукраїнців

Скільки насправді коштують українські діти Багатомільярдний подарунок Європі від українців.Давайте один раз перевернемо калькулятор і подивимося, хто перед ким насправді в боргу.Поки політики сперечаються про суми допомоги, європейська економіка перетравлює мільярдний капітал, який звалився їй на голову.Виростити й вивчити дитину в ЄС до 18 років коштує системі та батькам у середньому від 150 000 до 250 000 євро.Це не просто їжа. Це роки субсидованих садочків, школи, медицина, інфраструктура. Кожна європейська дитина — це “мінус” чверть мільйона з бюджету, перш ніж вона принесе перший євро податку.Це довга інвестиція, яку старіючий континент дозволяє собі все важче.Коли мама з двома дітьми 10 і 14 років виходить з літака в Дубліні, Вроцлаві чи Празі — Європа отримує готовий людський капітал.Україна вже оплатила пологи, щеплення, харчування та базову освіту. Вони отримують людей, у чиє “виробництво” не вклали ні цента за перші роки.Для старіючої Європи, яка роками задихається від демографічної кризи, українці стали унікальним ресурсом. Нас не треба перевиховувати.Європа звикла витрачати роки й мільярди на інтеграцію мігрантів з інших континентів, намагаючись навчити їх читати та прищепити західні норми. Ми ж приїхали з тим самим культурним кодом, базовими цінностями та трудовою етикою. Наші діти миттєво сідають за парти, ловлять мову і не створюють гетто.Зараз в ЄС понад мільйон українських дітей. Помножте це на мінімальні 100 000–150 000 євро “зекономлених” на кожному інвестицій. Це більше 100 мільярдів євро капіталу. Це демографічний джекпот.Україна відірвала це майбутнє від себе. Ці гроші ніколи не повернуться в Чернігів чи Харків. Вони працюватимуть на ВВП іншої країни десятиліттями.Тепер без ілюзій про “тимчасовість”.Поки політики говорять про майбутнє повернення, соціологія станом на 2026 рік каже інше — за приблизними оцінками, від 40% до 60% українців уже не повернуться.Діти, які зараз інтегруються, закінчують європейські школи, знаходять перше кохання і вступають до місцевих університетів, пускають коріння назавжди. Вони вийдуть на цей ринок праці й стануть повноцінною частиною західного світу.Європа отримала це майбутнє безповоротно.І ось тут починається цинізм.Система бачить лише те, що витрачає сьогодні — виплати, житло, інтеграційні програми. Це реальні гроші з їхніх бюджетів, і вони цим дорікають.Але система “сліпне”, коли треба порахувати, скільки вона заощадила. Тобі щодня нагадують, що ти “проїдач”, приховуючи факт — ти привезла їм готового майбутнього платника податків без культурних конфліктів, який залишиться тут назавжди.Коли в коментарях або в обличчя натякають на “ми вас годуємо”, відповідайте спокійно.Наші діти приїхали сюди не голими й не дикими. За ними стоять роки роботи українських вчителів і податки українських батьків, які строїли школи, що зараз руйнуються ракетами.Ми тут не тому, що Європа просто “добра”. Ми тут тому, що в нашій країні війна. Автор Masha Rekesha