In Factum

Трамп...Я отримав прохання від еміра Катару Таміма бін Хамада Аль Тані, наслідного принца Саудівської Аравії Мохаммеда бін Салмана Аль Сауда та президента Об’єднаних Арабських Еміратів Мохаммеда бін Заїда Аль Нагаяна відкласти запланований військовий удар по Ісламській Республіці Іран, який мав відбутися завтра.Вони повідомили, що наразі тривають серйозні переговори, і, на їхню думку, як великих лідерів і союзників, буде укладено угоду, яка буде повністю прийнятною для Сполучених Штатів Америки, а також для всіх країн Близького Сходу та за його межами. Ця угода, що особливо важливо, включатиме відсутність ядерної зброї в ІрануЗважаючи на мою повагу до згаданих вище лідерів, я доручив міністру оборони Піту Хегсету, голові Об’єднаного комітету начальників штабів генералу Деніелу Кейну та Збройним силам США не проводити запланований на завтра удар по Ірану. Водночас я дав їм вказівку бути готовими до початку повномасштабної, масштабної операції проти Ірану в будь-який момент, якщо прийнятна угода не буде досягнута.Дякую за увагу до цього питання!

Трамп заявив в Axios, що «годинник цокає» для Ірану, і попередив, що якщо іранський режим не запропонує кращі умови угоди, «його вдарять значно сильніше».Американські посадовці зазначають, що Трамп хоче укласти угоду про завершення війни. Однак відмова Ірану від багатьох вимог США та небажання йти на суттєві поступки щодо ядерної програми знову поставили військовий варіант на порядок денний.Очікується, що у вівторок Трамп збере свою команду національної безпеки в Ситуаційній кімнаті для обговорення військових варіантів, повідомили двоє чиновників. А сьогодні Трамп провів телефонну розмову з прем’єр-міністром Ізраїлю Нетаньягу щодо ситуації навколо Ірану.Вчора Трамп зустрівся з членами своєї команди національної безпеки на своєму гольф-клубі у Вірджинії, розповіло джерело. Серед учасників — віцепрезидент Джей Ді Венс, спецпредставник Білого дому Стів Віткофф, державний секретар Марко Рубіо та директор ЦРУ Джон Реткліфф.У суботу та неділю міністр внутрішніх справ Пакистану перебував у Тегерані для переговорів з високопоставленими іранськими лідерами щодо угоди про завершення війни. Тоді як прем’єр-міністр Катару Мохаммед бін Абдулрахман Аль Тані, який також бере участь у посередництві, у неділю провів розмови зі своїм пакистанським колегою та міністром закордонних справ Ірану.Трамп заявив Axios, що досі вважає, що Іран хоче угоди, і чекає на оновлену іранську пропозицію, яка, сподівається, буде кращою за попередню, надану кілька днів тому. 💬 Ми хочемо укласти угоду. Вони не там, де ми хочемо їх бачити. Вони мають туди дістатися, інакше їх сильно вдарять — а вони цього не хочуть Він попередив, що США вдарять по Ірану «набагато сильніше, ніж раніше», якщо той не запропонує кращу пропозицію 💬 Годинник цокає. Вони мають діяти швидко, інакше в них нічого не залишиться ℹ️ Сьогодні дрон вдарив по атомній електростанції Барака в Об’єднаних Арабських Еміратах, пошкодивши «електрогенератор за зовнішнім периметром», повідомило міністерство оборони ОАЕ. Це був один із трьох дронів, які увійшли в повітряний простір країни «з західного напрямку». Два інші вдалося перехопити. Хоча ОАЕ прямо не звинуватили Іран, дипломатичний радник Анвар Гаргаш натякнув, що за атакою стоїть Тегеран.

NYTЦього тижня адміністрація Трампа різко посилила тиск на Кубу. Американське ембарго залишило країну без запасів нафти. Військові та розвідувальні служби США активізували розвідувальні польоти навколо острова. Офіційні особи приватно говорили про майбутнє нарощування збройних сил у регіоні.У четвер директор ЦРУ Джон Реткліфф прибув на Кубу з жорсткою вимогою: закрити російські та китайські розвідувальні бази та вжити заходів для відкриття економіки. Потім з’явилася інформація, що федеральні прокурори в Маямі працюють над обвинуваченням Рауля Кастро — брата Фіделя.У кубинському уряді ніхто не міг не зрозуміти, що адміністрація Трампа використала федеральне обвинувачення проти лідера Венесуели Мадуро як привід для майбутнього рейду, під час якого в січні спецпризначенці захопили його в Каракасі. Кілька джерел, ознайомлених з планами адміністрації, стверджують, що високопоставлені чиновники США принаймні хочуть мати можливість застосувати «венесуельський сценарій» знову.Деякі люди, близькі до адміністрації Трампа, вважають, що навіть якщо така операція ніколи не буде схвалена, сама загроза захоплення Кастро — одного з лідерів кубинської революції — може змусити кубинський уряд піти на поступки. Точний зміст повідомлення, яке Реткліфф передав у четвер онукові Рауля Кастро — Раулю Г. Родрігесу Кастро — невідомий. Але одна вимога була чіткою: закрити китайські та російські розвідувальні станції на острові.Хоча Рауль Кастро формально вже не при владі, він залишається однією з найвпливовіших постатей кубинської політики. А захоплення 94-річного чоловіка силами спецпризначенців виглядає погано з точки зору іміджу, але для Білого дому це може не мати значення.❗️ Прокурори досі обговорюють обсяг можливого обвинувачення. Як і у випадку з Мадуро, воно може включати звинувачення, пов’язані з наркотрафіком. Також розглядається варіант звинувачень у зв’язку зі збиттям кубинськими військовими в лютому 1996 року літаків гуманітарної організації «Брати на порятунок».14 лютого чотири члени Конгресу від Республіканської партії надіслали Трампу листа з проханням доручити Міністерству юстиції розглянути питання про обвинувачення Рауля Кастро, який на момент інциденту був міністром оборони Куби. У листі йшлося, що Кастро особисто схвалив збиття, яке конгресмени назвали «холоднокровними вбивствами».

Секретар армії США Ден Дрісколл:Ми повідомили промисловості, що плануємо взяти на озброєння все обладнання, яке зараз використовує наша армія. Йдеться про тисячі одиниць техніки. Усі вони будуть піддані jailbreak’у [тобто отримаємо повний доступ до їхнього програмного коду]На практиці це означає, що кожна одиниця обладнання зможе повноцінно обмінюватися інформацією з єдиною системою: передавати дані та отримувати їх у зворотному напрямку. Найважливіше в цьому підході, чому ми навчилися саме в українців, — це те, що за наявності повного контролю над обладнанням можна починати накладати на нього додаткові інтелектуальні шари, зокрема генеративні AI-моделі, які допомагатимуть у прийнятті рішень.Сенатор-республіканець Роджер Вікер: Гаразд. Як довго українці використовують цю концепцію?Ден Дрісколл: Я б сказав, що всю війну.Роджер Вікер: Гаразд. Вас засмучує, що зараз, на п'ятому році, ми лише цього місяця, у травні 2026 року, приймаємо цю концепцію?Ден Дрісколл: Голово, я б дивився лише на себе і тільки на себе, щоб ми рухалися швидше.

До слова, що там у Малі?Оновлення від Clément Molin...▪️ У Малі армія та російський Африканський корпус посилюють контрнаступи та повертають під контроль кілька баз.▪️ З боку Гао сили FAMA [Збройні сили Малі] та Африканського корпусу відновили контроль над базою Лаббезанга на кордоні з Нігером. Підкріплення також прибули до Менаки та Хомборі, а колона, яка відходить з Тесаліту, Кідаля та Агельхока, має передислокуватися в Анефіс. Ці тактичні успіхи були досягнуті через дії проти «Ісламської держави у Великій Сахарі» — угруповання, яке значно слабше за інші групи та традиційно не займає міста.▪️ Паралельно тривають наступальні дії JNIM [джихадисти, пов'язані з «Аль-Каїдою»]. Угруповання продовжує блокаду міста Бамако: кілька доріг залишаються перекритими, а на ключових маршрутах навколо столиці зафіксовано атаки. Також відбулися рейди на кілька невеликих міст у центрі та на півдні країни — але без спроби зайняти ці населені пункти.▪️ Росіяни та малійці наразі супроводжують конвої, зокрема з використанням вертольотів [1]▪️ Лідер FLA [Фронт визволення Азаваду, туареги] своєю чергою, спростував інформацію про утворення альянсу з JNIM▪️ Французька преса повідомляє, що Франція непрямо підтримує FLA за посередництва українського ГУР, яке має своїх операторів на місцях для допомоги повстанському угрупованню.▪️ Насправді, зазначає Molin — це не нова інформація. Адже давно відомо, що ГУР навчили операторів дронів FLA, щоб вони могли завдавати ударів по російських силах Африканського корпусу (цьому є численні докази). Найімовірніше, доступ до регіону українці отримали через Алжир, а Франція обмежилася непрямою підтримкою ГУР — насамперед логістичною та розвідувальною.Мапа — war_cube

Кореспондент німецького видання BILD Julian Roepcke побував на віддаленому командному пункті батальйону безпілотних систем «Перун» 🦅 79-ї десантно-штурмовою бригадою 🪽 7-го корпусу ДШВ.Це Покровський напрям.❗️ Віддалений — мається на увазі, де дронами управляють за допомогою дистанційного керування. Коли оператор може бути за сотні кілометрів від свого апарата.▪️ Тут дистанційно керують FPV-дронами, важкими бомберами, а також новими розробками, зокрема неназваними апаратами на Starlink.▪️ Для прикладу, на моніторах Julian Roepcke спостерігав північні околиці та прилеглі райони Мирнограда▪️ Оператори кажуть, що хоча пілот далеко від дрона, такий підхід дозволяє значно скоротити час реакції пілота. Адже пілот перебуває в спокійнішому середовищі: на нього нічого не падає, немає артилерійського обстрілу чи ворожих дронів. Тому він може краще зосередитися, правильно оцінити ціль і ефективно її уразити. ▪️ Раніше пілоти працювали під обстрілом на дуже близькій відстані. Планували місії, здійснювали запуски і постійно змінювали позиції. Тоді вони ще не працювали через Starlink, як зараз. Використовували звичайну антену, яку доводилося вручну встановлювати на вулиці, іноді навіть на дахах будинків, наражаючи себе на додатковий ризик.▪️ Натомість порівнювати дистанційне управління з офісним форматом роботи поки зарано. Але така відносно спокійна обстановка, безумовно, значно краща і безпечніша. І це краще стимулює рекрутингові механізми, адже люди бачать, що можна працювати в таких відносно безпечних умовах і краще долучаються до Сил оборони як пілоти.▪️ Така модель дозволяє пілотам керувати дронами з будь-якого місця — в принципі навіть з Берліна. Можна перебувати за 10 кілометрів, 100 кілометрів чи навіть за 1000 кілометрів від дрона. Різниці немає. ▪️ Важливо, що немає і затримки сигналу [ping]

Opinion редакційної колегії The Wall Street Journal...Путін провів стриманий парад на честь Дня Перемоги в суботу в Москві. На ньому було менше ракет та іншої зброї, які зазвичай демонструють військову міць Росії. Якщо справді Путін побоювався удару далекобійних українських дронів, це ще один сигнал того, що після чотирьох років війни ситуація може змінюватися не на користь Росії.Інститут вивчення війни (ISW) у п’ятницю повідомив, що російські війська навесні 2026 року діють гірше на полі бою, ніж у 2025-му, коли Кремль особливо наполягав на захопленні Донецької області. За даними ISW, у квітні українські сили повернули більше території, ніж втратили.Росія вже кілька місяців повільно просувається на сході України, однак це відбувається ціною великих втрат. Якщо українським військам вдається переламати цю тенденцію, це має важливе значення. Українська армія повідомляє, що в квітні Росія зазнала понад 35 тисяч втрат (убитими та пораненими). Навіть якщо ця цифра дещо завищена, втрати залишаються значними.ISW зазначає, що Україна все частіше завдає ударів дронами та ракетами по цілях глибоко на території Росії. Серед них — об’єкти нафтовидобутку, склади озброєння та інші військові цілі. Саме це пояснює небажання Путіна демонструвати російську техніку на Червоній площі.Бойові дії тривають, хоча Путін заявив цього тижня, що війна «наближається до завершення». У це можна буде повірити лише тоді, коли він припинить терористичні бомбардування українських міст і перестане вимагати від Києва віддати території, які російська армія так і не змогла захопити силою.❗️ Усе це означає, що настав момент посилити підтримку України, щоб вона могла продовжувати чинити тиск на Росію. Лише перспектива більших втрат і можливого програшу змусить Путіна відмовитися від імперських амбіцій в Україні та в Західній Європі. Це найкращий шлях до завершення війни на чесних умовах, які забезпечать мир і свободу для України.

Haaretz, найстаріша та одна з найвпливовіших щоденних газет Ізраїлю...Очікування Трампа не реалізуються згідно з планом. У Перській затоці справи, схоже, просуваються повільно. Як і раніше, існує значний розрив між заявами Трампа та реальністю.Минулої середи Трамп зупинив американську операцію з прориву іранської блокади в Ормузькій протоці. Президент повідомив про значний прогрес у контактах з режимом у Тегерані. З Вашингтону просочилися деталі про близьку угоду між сторонами, яка має покласти край війні. Згідно з публікаціями, формується документ. Після його ухвалення американці та іранці мають розпочати інтенсивні переговори щодо деталей остаточної угоди.Тим часом процес, видається, не просувається. Двічі сталися інциденти з обстрілами навколо Ормузької протоки між американськими кораблями та підрозділами Корпусу вартових ісламської революції Ірану. Наразі це не повноцінна війна — обидві сторони надають перевагу тому, щоб не повертатися до неї. Водночас немає ознак того, що процес просуваються до укладення угоди. Іран досі не передав свою відповідь на американську пропозицію.Здається, іранці отримують певне задоволення від здатності раз у раз демонструвати, що очікування Трампа не справджуються. Джерела в ізраїльській системі безпеки стверджують, що розбіжності між США та Іраном у ключових питаннях залишаються значними. Йдеться про домовленості щодо збагачення урану, майбутнє запасу збагаченого 440 кілограмів урану, скасування міжнародних санкцій проти Ірану, а також про послідовність дій, яку буде закріплено в угоді.В Ізраїлі описують економічні труднощі іранського режиму. Наприкінці тижня повідомлялося про нафту, яку іранці скинули в затоку. Ця подія може свідчити про надлишки виробництва, які режим не може експортувати через блокаду. Нещодавно в Тегерані спалахнув страйк на центральному базарі. Зростає занепокоєння режиму через труднощі з постачанням населенню товарів першої необхідності. Зрештою, попри впертість, яку демонструє Іран у переговорах, найбільша загроза для режиму пов’язана з побоюванням економічного колапсу.Згідно з внутрішніми звітами розвідувальної спільноти США, внаслідок поточних бомбардувань не було завдано значної шкоди ядерним об’єктам порівняно з попереднім раундом бойових дій з Іраном у червні. Є оцінка, що кількість пускових установок балістичних ракет зменшилася вдвічі, а можливо, лише на третину — менше, ніж ранні оцінки. За оцінкою ЦРУ, режим здатен витримати ще чотири місяці економічних санкцій та військового тиску.❗️ Центральне розвідувальне управління оцінює, що Моджтаба, син та спадкоємець верховного лідера, зберігає участь у системі прийняття рішень. Хаменеї-молодший, хоча поранений і переховується, підтримує зв’язок з керівниками Корпусу вартових ісламської революції через кур’єрів, уникаючи телефонного зв’язку. Попри його обмежену доступність, він бере участь у формуванні стратегії, тоді як керівники Корпусу відповідають за повсякденне тактичне управління....Щодо Нетаньягу, то видання пише, що у відповіді Нетаньягу на петиції проти призначення його військового секретаря генерал-майора Романа Гофмана головою Моссаду містилася несподівана теза, де він заявив, що «відповідальність за безпеку держави та її громадян покладена на прем’єр-міністра і лише на нього». Однак висування цього аргументу виглядає як автогол. Адже понад два з половиною роки Нетаньягу послідовно усувався від будь-якої частки відповідальності за події, що призвели до трагедії 7 жовтня. Нетаньягу все більше не може подолати суперечності у своїх позиціях. Обіцяна абсолютна перемога давно розвіялася. Здається, лише його віддані прихильники сприймають ухилення від незалежного розслідування жахливої поразки в історії держави. Коли до виборів залишилося менше ніж пів року, становище прем’єр-міністра, як це відображається в опитуваннях, далеко не таке, що подає надію.

Mark Hertling, відставний генерал-лейтенант армії США, написав хороший есей на тему, як Україна поступово повертає стратегічну ініціативу у війні з Росією завдяки швидкій адаптації.ℹ️ Hertling присвятив військовій службі 37 років. Пройшов шлях від командира танкового взводу до командувача армією. А з 2011 по 2012 рік був командувачем сухопутних військ США в Європі (USAREUR)Mark стверджує, що ключ до успіху — не симетрична боротьба (розмін ударами на фронті), а асиметричний підхід, зокрема удари по тиловій інфраструктурі Росії. І навіть психологічне напруження щодо можливого зриву параду на 9 травня — це так само частина асиметричної війни.Автор порівнює українську адаптацію з історичними прикладами (Ірак, Друга світова війна, Зимова війна).Тезово▪️ Успіх у війні визначає не чисельна перевага, а швидкість адаптації та здатність відмовлятися від застарілих підходів. Відповідно Україна перейшла від симетричної війни на фронті до асиметричної стратегії.▪️ Українські далекобійні удари змушують Росію перекидати системи ППО з фронту на захист Москви та інших важливих об’єктів, оголяючи оборону окупованих територій▪️ Росія демонструє моральну та оперативну слабкість (обман, терор, перебільшення успіхів), тоді як Україна зберігає здатність діяти в межах міжнародних нормДав переклад на Друкарні.

Хороший редакційний opinion на The Economist...Це прийшло не як окрема подія, а як відчуття, яке одночасно охопило всіх: Путін завів Росію в глухий кут, і ні в кого немає плану, як із нього вибратися. Першим проявом стала зміна мови високопосадовців, губернаторів і бізнесменів. Вони перестали вживати «ми», коли говорять про дії влади в країні.Ще минулої весни все було «ми» і «наше». Війна Путіна проти України могла бути безрозсудною й невдалою, але вона була спільною. «Ми» перебували в ній разом, і всім «нам» було б краще, якби вона швидше закінчилася. Тепер вони говорять про те, що відбувається, як про «його» історію, а не «нашу». Не наш проєкт, не наша програма, не наша війна.Його рішення називають «дивними». Ще дивніше те, що він взагалі щось вирішує. Йдеться не лише про падіння рейтингу схвалення. Майбутнє тепер обговорюють не як те, що вирішить Путін, а як щось, що розвиватиметься незалежно від нього — і, можливо, вже без нього.Ця зміна мови не означає бунту. Авторитарна система може існувати ще довго завдяки страху, інерції та репресіям. Вона досі має монополію на насильство, але втратила монополію на формування майбутнього.Раніше режим, попри всі брехні, мав якийсь проєкт, який міг пропонувати суспільству: «відновлення державності», статус «наддержави». Був навіть період «модернізації», перш ніж стався різкий поворот до ультраконсерватизму та війни.Іронія полягає в тому, що Путін розпочав війну для того, щоб зберегти владу та систему, яку створив. А тепер, уперше з початку війни, росіяни починають уявляти майбутнє без нього.Це стало можливим завдяки поєднанню чотирьох факторівПо-перше, ціна війни, що росте. Війна в Україні мала стати «спеціальною військовою операцією», яку проводили мотивовані грошима контрактники, а решта суспільства жила як раніше. Ця модель зруйнувалася, коли війна затягнулася. Вона призвела до інфляції, зростання податків, занепаду інфраструктури, посилення цензури та нескінченних заборон. Суспільство платить за війну, але не отримує жодної осмисленої мети.По-друге, серед еліт, яких разом із капіталом змусили повернутися до Росії, зростає попит на чіткі правила. Раніше їхні права власності захищав Захід — лондонські суди, офшори, міжнародний арбітраж. Тепер конфлікти доводиться вирішувати всередині країни, де немає працюючих інститутів. По-третє, зміна геополітичного клімату. Росія вважала, що перебудовує світовий порядок. Насправді вона лише каталізатор кризи. Тепер Росія опинилася у світі, де правила слабкі, а панують груба сила, економічна та технологічна міць.По-четверте, посилення ідеологічного контролю без відчутних переваг. Попередній суспільний договір (держава не втручається в приватне життя, а громадяни — в політику) зруйнований. Раніше система купувала лояльність зручністю, послугами та споживанням. Тепер вона може запропонувати лише репресії та цензуру.Усі чотири фактори створюють ситуацію, яку в шахах називають цугцванг — коли будь-який хід лише погіршує позицію. Система може існувати, поки при владі залишається Путін. Але кожен його крок, спрямований на збереження влади, лише прискорює занепад.