​​Сьогодні виконав обіцянку та відвідав нашу команду в тих містах, де обстріли та сирени майже не припиняються: Нікополь — Марганець — Запоріжжя.Безмежно пишаюся нашою командою, бо це дійсно нескорені люди. Поспілкувалися трохи і про буденне, і про наше робоче:) Приїхав, щоб підтримати та розрадити, а натомість працівники своїми щирими усмішками та оперативною роботою розрадили мене. Такою сталевою командою Укрпошта підтримує всі наші відділення на майже довоєнному рівні. І я вкотре захоплююся такими людьми, бо начальниця Нікопольського відділення після нічних прильотів, забила з чоловіком вікна фанерою і приймає клієнтів як завжди. Коли немає тривог тут досить людно, як би рашисти не хотіли зробити із наших міст рівень їхнього мухосранська, але ми стараємося швидко та оперативно відновлюватися.Кожне таке відрядження дає мені, як керівнику, можливість зрозуміти, що можна зробити, щоб наш тил підтримував таких працівників на фронті якомога краще. А от кожного наступного відрядження я перевіряю, чи вдалося нам все виправити.P.S. Також привітав з 1 роком роботи нашу точку базування пересувних відділень - наш поштовий батальйон Запоріжжя. Трохи тортиків не завадить, враховуючи спортивні змагання по бігу в укриття 😉Ми працюємо далі! Признаємо помилки, а не ховаємо їх і робимо так, щоб перемога прийшла якнайшвидше.Все буде Україна!