🎆 Clan Kaizoku 10 років 🎆💃 🕺 То ж до нашого ювілею ми проведемо розіграш призів!‼️ Усі зібрані кошти підуть на ЗСУ, щоб нашим захисниками було чим мочити кацапів!🌟Вартість 1 місця (квитка) на розіграш - 50 грн. За 2 місця - 100 грн і так далі.🌟Також участь у розіграші можуть прийняти ті, хто перепостить цей розіграш на своїх каналах. Вартість місця (квитка) для розіграшу рахується таким чином: 500 глядачів на каналі - 1 місце, 1000 - 2 місця, 2000 - 3 місця... і так далі.Скріншоти оплати чи посилання на перепости скидайте у коментарях, або у пп учасникам нашої команди (ну, якщо соромитеся). І ми вас записуватимемо у табличку, де кожний бачитиме свій номер (чи номери)‼️ Обрання переможців відбудеться 15 листопада о 20:00 ‼️ А ось посилання: БАНКА 10 РОКІВ КЛАНУПерелік лотів:🖤1. Манґа "Берсерк" 1 том з підписом Реджиса (голос Ґатса в озвучені Клану)❤️2. Батнік з логотипами Берсерку🩷3. Манґа "Гра короля" 5 томів (завершена версія)🩵4. Футболка з лого "Clan Kaizoku" чорна💛5. "Руйнація" + меч-закладка💚6. Горнятко "Clan Kaizoku"💜7. На ваш вибір Клан перекладе та озвучить тайтл до 24 серій🧡8. Манґа "Delicious in Dungeon" англійське видання, 3 томи💙9. Футболка з лого "Clan Kaizoku" біла🤍10. Горнятко + крафтові цукерки "Зорі"🤎11. Манґа "BattleScar" (японською)🩶12. Манґа "Хочу з'їсти твою підшлункову" 2 томи, завершена🩷13. Манґа "Самітниця-рокерка" 1 том + брелок💛14. Манґа "Створені в Безодні" 3 томи💚15. Манґа "Соланін" 2 томи, завершена🩵16. Манґа "Демі-чян" 1 том❤️69. Додатково, за 69 місце подарунком буде манґа "Мій щасливий шлюб" + парний кулонП.С.: Вартість пересилки виграного подарунку бере на себе отримувач.🌟Дякуємо, що ви з Кланом Кайзоку!🌟Дякуємо, що підтримуєте військових і нашу спільну боротьбу!🌟Дякуємо, що ви українці і цінуєте це!!!#Clan_Kaizoku
Оксфордська кома і різночитанняРоками вивчаючи українську пунктуацію, я все одно не готова була зустрітися з пунктуацією англійською. Колись пояснювала учениці з америки концепт коми при однорідних — і вона розповіла мені про оксфордську кому. Oxford comma, вона ж Harvard comma (не змогли поділити чи що), вона ж serial comma. Ставиться у кінці ряду однорідних перед сполучником: France, Italy, and Spain. Але не є обов’язковою, тобто варіант France, Italy and Spain теж буде правильним (головне в одному тексті її або всюди ставити, або ніде). Кому можна ставити за вподобаннями — нечувана ситуація для української пунктуації. У нас єдиний знак, який можна вліпити, де хочеш і коли хочеш — (авторське) тире. Звісно, деякі стилі письма (як-от академічний) вимагають консистентної наявності Oxford comma. На вікі пишуть, що з її допомогою частково можна позбутися ambiguity у реченні (коли його можна прочитати двома способами). Посвяту “To my parents, Mother Teresa and the pope” можна прочитати двома способами. По-перше, що мої батьки — Мати Тереза і Папа. По-друге, що посвята і батькам, і Матері Терезі, і Папі. Якби оксфордська кома тут була, це би читалося виключно як суцільний ряд однорідних.Але є і ситуація, де ця кома не допомагає. They went to Oregon with Betty, a maid, and a cook. Або. They went to Oregon with Betty, a maid and a cook. У першому варіанті неясно, чи Бетті покоївка, чи покоївка це окрема людина. У другому — те саме, але Бетті, можливо, ще й кухарка. Англійською взагалі трошки легше крутити в бік багатозначності, ніж мовою з відмінками. Колись намагалася придумати таке українське garden-path sentence –було складно. Але потім знайшла у тві речення подібного типу: “У вільний час я з собаками гуляю і п’ю пиво.” П’ю пиво як окрема дія чи п’ю пиво з собаками? #мовне
2) Той факт, що велика частина сюжетних сутичок у цьому фільмі побудована на дуже слабо вмотивованій (одним каламутним реченням) недовірі до інституцій. The Guardian Units of Nations — буквально військові, які покликані захищати Землю, але ми тепер з ними будемо не співпрацювати, а змагатися, бо, ну.... Це канон американського кінематографу? Незліченна кількість зокрема супергеройських фільмів мають конфлікт із якимись військовими інституціями з різних причин, дуже часто через небезпечні, неетичні експерименти, припинення супергеройської самодіяльності, недієздатність у критичних ситуаціях (хіхікаю), бажанням нажитися на війні. Такий наратив разюче констрастує з прославленням їх у сусідніх фільмах, іноді буквально в сусідніх сценах (одна сюжетка про Тоні Старка в Афганістані чого вартує). Цікаво, де ще можна про це підчитати щось інтересне.Сиджу і думаю, наскільки ми зараз далекі від цього світу. Зараз над Україною літає більше десятка ворожих шахедів. Закинули по кілька гривень на дронопад.
Цікаве відео.Коли починала дивитися, то подумала, типу "що в цьому складного, дивитеся на країни, де є будинки по типу хрущовок — оце і буде ваша межа по істерн юроп. Що відбувається з цього приводу в голові якихось умовних західних науковців — сказати не можу, звісно (але з відео здається, що якийсь крінж).Але об'єктивно складно не погодитись, що зараз цей концепт просто об'єднує географічно європейські країни, які зачепила посткомуністична травма ("не такі європейці", лол). Подумала, що всі меми типу "тільки люди зі східної європи зрозуміють" буквально стосуються речей, які би навряд чи існували в такому вигляді в багатьох країнах, якби не оцей спільний шматок нещодавнього комуністичного минулого. З іншого боку, до цього, можливо, будуть рілейтитися і жителі східніших країн т.зв. колишнього радянського блоку — казахи, узбеки і т.д. Але з тією відмінністю, що держави без російського впливу отримали нарешті змогу на нормальний розвиток, і, я би погодилась з автором відео, скинуть з себе це ментально-політичне ярмо пострадянських травм. Так, слово за слово, і "східна Європа" переїде у "центральну Азію".#вголос
💉Збір на оклюзійки та декомпресійні голки для 59 ОМБр💉Перша найпоширеніша причина смерті на полі бою, якій можна запобігти - критична кровотеча. Друга - напружений пневматоракс. Обидві забирають неймовірно багато життів. Напружений пневматоракс виникає, коли людина поранена в грудну клітку, повітря потрапляє в плевральну порожнину і тисне на легеню. Щоб цьому запобігти, відкриту рану потрібно негайно заклеїти оклюзійною наліпкою. Вона не пропускає повітря далі всередину, але при цьому вивільняє його назовні через односторонній клапан.Якщо є підозра, що напружений пневматоракс вже розвивається, людину все ще можна врятувати. Вводиться декомпресійна голка, яка випускає накопичене повітря і дозволяє легені нормально розширюватись та стискатись.На оклюзійки та декомпресійні голки ми відкриваємо збір для медиків 59 ОМБр. І знову на Покровський. Бо це напрямок, якому зараз особливо потрібний наш з вами надійний тил.
📌Банка збору
🔹Конверт Приват
🔸PayPal:
[email protected] ФейсбукІнстаграмТвітер
Ми висловлюємо глибоке співчуття родинам і близьким загиблих у Полтаві після жахливого удару російських «Іскандерів» по Інституту зв'язку, який забрав 41 життя і поранив майже дві сотні людей. У ці важкі часи важливо підтримати тих, хто постраждав. Ми просимо всіх небайдужих із Полтави приєднатися до збору донорської крові, яка зараз так необхідна. Кожен донор може врятувати життя і допомогти постраждалим одужати. Будь ласка, не залишайтеся осторонь цієї трагедії. Разом ми можемо зробити значний внесок у подолання цієї кризи. Ваші донати та участь у здачі крові можуть стати важливими для багатьох людей.Пам'ятайте, що ваші донати допомагають нашим військовим, які боронять наші з вами життя.Нижче ми залишимо збори, до яких ви можете долучитися. Збір для ГУР МО "АРТАН" - збирають на каналі Роршах врятує насWarhammer: Крипта Архівіста відкрив банку у підтримку збору на Королеву Шершнів для розвідбату 5-ї ОШБНаступний збір — на збиття 1000 розвідувальних дроні від Тараса Чмута і «Повернись живим». Посилання на сайт збору.На Покровський напрямок, банка не закривається, потреби великі і постійні. Там зараз йдуть бої. Посилання на банку.
1) Українське "кривий" та англійське "curve" — походять від одного праіндоєвропейського кореня *sker. В цьому плані їх можна назвати спільнокореневими, а також виявити їхніх мовних родичів, наприклад "корона". 2) Слово "поганий" технічно є дуже давнім запозиченням з латини (якраз таки для позначення язичників, ака поган). Але воно дуже міцно подружилося з "гана" (ганьба, сором), тому злилося в одне поняття. Догана — теж спільнокореневе із "ганою".3) Про слово "голова" і всіх його спільнокореневих можна говорити дууууже багато. Але ось несподіванка: Голова і "шовінізм" споріднені в несподіваний спосіб. Шовінізм виводять від прізвища француза Nicholas Chauvin. Походить від латинського "Calvinus", у значенні лисий, яке деякі мовознавці виводять від "calva", череп (який деякі мовознавці пов'язують зі словом "голова"). 4) Чітерю: шовінізм і кальвінізм етимологічно буквально слова-близнюки. Так, Жан Кальвін — це зовсім інша людина, але обидва ці прізвища походять від одного праіндоєвропейського кореня.5) Слово "серце" означало раніше не стільки сам орган, скільки щось, що знаходиться всередині. Ми й досі кажемо "у серці міста" чи щось подібне. Одна з теорій — що воно пов'язане зі словом "середина", а відтак і днем тижня "середа". 6) Наскільки наше серце пов'язане із кардіо (як в кардіограмі) — достеменно невідомо. Але деякі мовознавці припускають, що вони пов'язані праіндоєвропейським коренем *kerd. У такому випадку і кардіограма, і англійське heart, французьке coeur, а також несподівані кредо, кредит і акорд — будуть спільнокореневими подружками. 7) Існує слово "псявіра" — запозичення з польської, в поясненні буквально "собача віра". Означає негідника або мерзотника. А деякі українські словники подають його як "посіпаку" і "прислужника", очевидно в негативному значенні. 8) Раз ми вже заговорили про віру, згадаймо англійське believe. Воно пов'язане із праіндоєвропейським коренем *leubh. А знаєте, що ще від нього пішло? Love, любов, а також лібідо. 9) Лейкемія, якщо це слово розібрати на складові, практично означає світла, чиста або біла кров. 10) Є ймовірність, що українське "сяйво" та англійське "shine" споріднені. А ще українське сонце і англійське sun.Випадкові етимологічні факти можна продовжити донатом сюди: https://send.monobank.ua/jar/7TbPfSEJAL
Запишіть свої діалекти!7️⃣ травня завершиться збір діалектних аудіо, який стартував Проєкт РІД. Так уже склалося, що через глобалізацію діалекти можуть потрохи розчинятися і перемішуватися з літературною мовою, і хто знає, як вони видозміняться за кілька десятків років. Але ви можете посприяти тому, щоб ваш діалект зберігся в історії, записавши вашого діда чи ту добру бабусю з хати на куті, що завжди пригощала вас цукорком. Звісно, особливої користі з запису не буде, якщо він просто лежатиме в пам’яті вашого телефону. Саме для цього волонтери із проєкту Р.І.Д почали проєкт “Оселя голосів та історій”, щоб ви могли поділитися своїм діалектним записом з лінгвістами, етнографами та просто зацікавленими в нашій культурі людьми з усіх куточків України та світу. Схема проста: записуєте близько 5 хвилин розмови з вашими рідними, близькими чи просто знайомими та просите підписати письмовий дозвіл, щоб цей запис можна було законно використовувати. А вже потім знавці цей запис перевірять та опублікують із короткими мовними коментарями.Як правильно зробити запис, та всю іншу потрібну інформацію можна знайти на сайті проєкту: https://menepochuyut.wixsite.com/oseliaА ось порадник, який підкаже, що і як.
Сміливість писати про знайомеДивилася оце летсплей однієї української новели і піймала себе на тому, що українські реалії (особливо імена) в няшній мальовці і форматі ВН за звичкою різанули по сприйняттю. Хоча, так бути би не мало, звісно, просто давні приципи відлунюють.Коли я тільки-тільки починала свої перші письменницькі спроби, начитавшись гарріпоттерів та іншої закордонної підліткової штуки, агресивно оминала давати персонажам слов'янські імена — це асоціювалося із дитячою літературою про школярів, чимось культурно-масштабним і старим, типу "Кайдашевої сім'ї", та російським кринджем. Усе сучасне та цікаве обов'язково мало бути вигадливим та американізовано-химерним, але аж ніяк не таким, з яким ми стикаємося у повсякденні. Hello, my fellow меншовартість. Якесь розуміння почало приходити після прочитання роману "Daddy-long-legs" про майбутню письменницю, що виросла у дитячому притулку. У кінці прозвучали слова, які надовго в'їлися мені в мозок — "треба писати про те, що ти найкраще знаєш (моя кострубата реконструкція фрази з пам'яті)" — і заразом вбили в мені усі підліткові потуги народити повість про події на Титаніку, базуючись на похвилинному списку подій із Вікіпедії. Невелика втрата для світової культури.Література — це дуже часто рефлексія письменника: про біди з макітрою, про злободенне (як суспільне, так і особистісне). Мені з моїм страхом води було би дуже просто написати про той же Титанік, але з іншого боку — емоційного. Але про Майка, типового пасажира третього класу зразка 1912 року — ні. Та навіть про іншого випадкового Майка, який живе десь у Лондоні, теж ні. Бо в гонитві за незвичністю та вишуканим словоблудством легко перетворити умовний Лондон у моральне віддзеркалення українського райцентру. Так от, до чого я це все. Вписувати свої реалії в літературу теж треба вміти, але вміти так, щоб потім умовна тринадцятирічна Ідея не кинула книжку на півдорозі і не зареклася писати тільки щиру фантастику, а потім ще багато років не вибирала для своїх оповідань універсальних імен. І не уникала сучукрліту. Вписувати чужі реалії в літературу теж треба вміти, тут має бути багатогодинний рісьорч і таке інше (очевидне). "Daddy-long-legs" прочитати раджу. Зайшла оце на вікісторінку роману і побачила, що деякі розумники примудрились його обізвати його "анти-феміністською казкою" (лол), і я аж пошкодувала, що огляди на книжки — не моя забава.Дякую, що прочитали цей набір букв, це моя спроба відновити навички набирання ненаукових текстів більших за один абзац.#вголос
Я людина, яка до цього часу ніколи не їздила велосипедом у великому місті, але останні два дні провела у Києві, орендуючи Байкнав для пересувань. Тому огляд на центр Києва з цього погляду — про штуки, на які раніше увагу не звертала. По-перше, Київ – це місто на купі горбів.) Без практики пересуватися – болять ноги стільки крутити, особливо якщо треба з району Контрактової дістатися на сторону Хрещатика. Найпростішим для мене варіантом було лишити велосипед внизу, підійнятися сходами біля фунікулера і взяти нагорі інший. Зручно, що тих велосипедів натикала повна купа буквально всюди. А ще, коли ти на своїх двох, то не помічаєш поступових, але відчутних підйомів/спусків (наприклад, хто ж знав, що дорога з Золотих воріт до парку Шевченка – це суцільний спуск). Пунктик номер 2 — беЗбАр'ЄрнЕ сЕрЕдовиЩе. Якщо ви людина із колесами (велосипед, інвалідний візок, самокат, Господи прости, у вас важка валіза чи дитина у колясці) то вам буде дуже незручно. Слава бордюрам, на яких особливо не поскачеш, якщо немає амортизації. Я вже мовчу про пандуси під 45° у переходах. Найбільше мене винесло з переходу біля пам'ятника Щорсу далі на бульвар — навіть без залізяк-пародій на пандус з кривими високими сходами.) Там це один-єдиний людський варіант вибратися на волю (інші – перекинути транспорт через паркан і вибратись на дорогу або пиляти назад біля кілометра до наземного переходу). Звісно, мене на велосипеді там бути не мало (абсолютно порожній бульвар виглядав привабливіше, ніж дорога з купою машин в напівтемряві – задня фара не працювала), але там можуть перебувати інші люди з колесами. Найкраще для велотранспорту виявилась пристосованою зона навколо набережної, всюди є нормальні спуски (але треба знати, куди їхати) та регулярні ознаки велодоріжок. Хоча, туди ще лавочок би хотілося.На Трухановому острові теж гарно зроблено частинку інфраструктури, хоч там і не можна паркувати ті велосипеди.З велодоріжками взагалі окремий прикол, вони випадково починаються і випадково закінчуються, і біс його знає, що робити у такому випадку далі, бо іноді на дорогу не виїдеш через парканчики. Добратися із Золотих воріт до Європейської площі – це був цілий квест. На Золотих частина велодоріжки була абсолютно запаркована, а потім якось плавно перетекла у смугу для машин. Іноді доводилось поводитися як мудило і їхати тротуаром — бути вмазаною однією машиною в іншу машину, запарковану на узбіччі, — така собі перспектива. Я чомусь була упевнена в наявності велодоріжок на Хрещатику, напевне, через широку пішохідну зону, але їх там не виявилось — хоча на прилеглій до Хрещатика вулиці одненька була, але закінчилась в якомусь випадковому місці просто бо так комусь захотілось.Отака от весела історія. Замість висновків — якщо ви кістляві, то сидіння велосипедів від Байкнав може лишити синці; а ще, до розблокування велосипеда ніяк не можна перевірити, чи працюють обидві фари. Також було весело в якийсь момент вкотитися у сходини собачників — песюки з захопленням дивилися на мою блималку спереду.)#вголос
TGLIST.COM.UA
