Статистика telegram channel - @hospmedics

«у війні багато темряви. вона забирає не лише життя, а й стосунки, віру. я втратив багатьох друзів — друзів, які не вірили, що важливо встати й захищати нашу країну, і тепер ми втратили зв’язок один з одним. але у всій цій темряві також є і світлі моменти. ця війна принесла нових друзів, таких як ви», — сказав Камінь.ми зустрілися на Запорізькому напрямку. Камінь служить у 3-й окремий батальйон "Волинь" УДА Українська Добровольча Армія. Ми з Енді — добровольці в Медичний Добровольчий Батальйон Госпітальєри • Hospitallers Paramedics. Камінь — з України, Енді — з Нью-Йорка. і якби не війна, навряд чи їхні шляхи коли-небудь перетнулися.вони говорили різними мовами, але сенси — були спільні. разом сміялись так, що хата гуділа. разом мовчали, коли не було слів. а в моменти, коли Енді співав свої пісні під гітару, Камінь відчував їх глибину.на своїй сторінці Енді писав, що Камінь — це чоловік, який змушує тебе пишатися тим, ким ти є. і водночас хочеться бути кращим. сильнішим. світлішим. і я з ним погоджуюсь.плівка. березень ʼ25. Камінь, Енді та цуцик.https://www.facebook.com/share/16Ew7xsJyB/?mibextid=wwXIfr

Друзі, звертаємось по допомогу!Кириченко Олег Анатолійович, 15 грудня 1990 року народження.У перші дні повномаштабної війни, Олег Кириченко, за позивним «Муха» зміг дістатись територій, підконтрольних Україні з окупованої тоді Каховщини. Чоловік одразу став до лав Української Добровольчої Армії.Під час одного із боїв хлопці потрапили у засідку. Всі, окрім Олега, загинули. Сам боєць отримав серйозні поранення: пробиті обидві легені, зламані ребра, уламок застряг у сантиметрі від серця.Найскладнішим виявилося поранення у ділянку хребта - розрив спинного мозку, проте, дивом, воїн вижив.Під час лікування було проведено багато операцій.Лікарі оперували наслідки поранення хребта у Таїланді. Тоді вартість лікування складала 3 000 000 грн.Небайдужі друзі родини, організації та Міністерство ветеранів допомогли зібрати кошти на операцію.Наразі Олег потребує продовження лікування та ще одну операцію, вартістю в 1 мільйон гривень. Сімʼя та побратими вже не раз дякували небайдужим людям за те, що не залишились осторонь, але змушені ще раз просити про допомогу у зборі коштів на продовження лікування. 🫙Посилання на банку:https://send.monobank.ua/jar/2AW44kUB6qНомер картки банки:5375 4112 1120 5823Ви можете допомогти Олегу Кириченко за реквізитами:➡️Отримувач:КИРИЧЕНКО ОЛЕГ АНАТОЛІЙОВИЧIBANUA873052990262096400933375916РНОКПП/ЄДРПОУ3322106775Призначення платежу:Поповнення рахунку, КИРИЧЕНКО ОЛЕГ АНАТОЛІЙОВИЧНомер картки:4149 4990 8820 3136

П'ять років тому ми за традицією усім батальйоном починали з'їжджатись на святкування Дня добровольця до Дніпропетровської області. Але посеред дня наш загальний чат оглушила страшна новина:“Фроста більше немає”..Кожен тоді змінив свій маршрут і поїхав у інший кінець держави, до Франківська, щоб попрощатись із цим легендарним чоловіком.Сергія Мороза, більш відомого під позивним «Фрост», поважав увесь фронт. Коли йому вручали нагороду в приміщенні Дніпровської міської організації - всі збройники аплодували йому стоячи. Він залишив не просто слід,а проклав вектор любові у серцях усіх, з ким мав можливість бути знайомим.Фрост був військовим капеланом, парамедиком батальйону «Госпітальєри» та людиною, яка присвятила своє життя допомозі побратимам і захисту України. Він завжди був у найгарячіших точках, а одного разу його екіпаж пережив зіткнення з танком, коли летів по неосвітленій фронтовій дорозі на виклик за пораненим.Фрост врятував сотні життів на передовій, завжди був там, де найгарячіше, не вагаючись кидався в горнило боротьби. Але страшна хвороба виявилася сильнішою за війну. У 2018 році йому діагностували агресивну пухлину мозку. Попри операції та лікування, 13 березня 2019 року його серце зупинилося.Його ім’я назавжди вписане в історію боротьби України за свободу. Ми пам’ятаємо, якою світлою, доброю та відважною людиною він був.Вічна пам’ять тобі, Фрост!Доземна вдячність за кожне врятоване життя.

Десятий малюнок Irena Mykoliv за мотивами книги #ЩоденникНелегальногоСолдата«На малюнку - Яна Зінкевич 29 липня 2014 р., коли ми їхали звільняти Авдіївку. Буквально через півгодини після цієї сцени ми потрапили в ДТП... Ось про це в книзі:"Виїжджаємо на наших рідних, звичних уже, дуже тряских машинках, виставивши у вікна стволи. Їду в санітарному пікапчику, з Яною Зінкевич. В полі зустрічаємося з танкістами з 93-ої, командири й розвідники радяться, розклавши карти.Спека, соняшникові поля, жахливий пил, їдемо через поле довгою колоною автомобілів, ніхто не знає дороги, намотуємо чи то три, чи то чотири кола, щоразу повертаючись туди, звідки виїхали. Пару разів то одна, то інша машина глохнуть, блокуючи інші, їх виштовхують спільними зусиллями. Яна, якій все це набридло, вилазить з пікапчика, зриває соняшник, щипле його, напівлежачи на сидінні, закинувши ноги на дверцята машини (їздимо з опущеним склом, за півгодини таких поїздок усі чорні, як шахтарі). Потім їдемо далі, і раптом - БУХ! Янин водій «завтикав», і наш санітарний пікапчик влетів у броньовик, що їхав попереду. Пікапчик вщент розбитий, Яну вдавило у переднє скло, мене злегка вмазало вилицею об спинку переднього сидіння. Вискакую з машини, намагаюся витягти Яну, але її затиснуло. Прибігають хлопці, допомагають Яні вилізти. У неї добряче розбита голова, але вона повністю зібрана, миттєво наповнює чимось шприц і біжить до постраждалих. Тільки зараз помічаю, що є постраждалі: всі хлопці, які сиділи в кузові нашого пікапа, травмовані. У Фашиста зламані обидві ноги. Яна коле хлопцям знеболювальне, я витираю серветками кров з обличчя в Яни та в них".Малюнок Ірени цікавий ще й тим, що створений повністю з її уяви, з тексту, без "візуальної підтримки", оскільки цей момент - як Яна щипле соняшник - не потрапив ні на фото мої, ні на відео, залишився виключно в моїй пам'яті. Тільки обличчя Яни Ірена малювала, використовуючи фото Olga Yakimovich. На мою думку, це один з найкращих малюнків з серії»*взято з https://www.facebook.com/share/1ECxwYh34N/?mibextid=wwXIfr

#історіїГоспітальєрів Мій позивний Вард. Родом я з невеличного селища в Рівненській області, маю дві спеціалізації: ортодонтія та щелепно-лицева хірургія.Коли я дізнався про медичний батальйон «Госпітальєри», недовго роздумуючи, ми з другом Стомом вирішили подати заявку. Познайомившись ближче, я зрозумів, що цей батальйон, як сім’я, де всі обʼєднані однією метою - рятувати життя. 1-го листопада 2022 року ми зі Стомом були на нашій першій ротації в Донецькій області. Саме я працював в н.п. Багатир. Я медик евакуаційного відділення в нашому екіпажі. Як би тривіально не звучало - було бажання допомагати. Вважаючи на наявність освіти і цікавості до медицини загалом - якраз ланка евакуації, де можна надавати першу медичну допомоги здавалась мені саме тим місцем, де можу бути корисним.Коли в районі Кринок, щоночі ми слухали по рації як йдуть бої, як пробують провести евакуацію, а зробити це звідти було щось на грані фантастики. Кожного ранку прокидались від обстрілів Градами, і кожного разу вони були все ближче. Будинок в 150м від нас в один з таких ранків знищило. Цивільний чоловік, який вітався з нами в один день, - наступного загинув під час обстрілу.Поранені тварини бігали вулицями. Виходити вдень було смертельно небезпечно, кількість дронів була такою, що «Цукорок» не замовкав ніколи, а це жужання на вулиці було постійно. Коли чергували в бліндажі в Серебрянському лісництві - передавали поранених «з броні» і під час еваку по лісі ми практично літали по салоні машини, так як лісові дороги ще ті «американські гірки». Але одне з найскладніших - очікування. Коли повідомили: «є 300, важкий».І ти розумієш, що зараз буде бій зі смертю.Кожна секунда, кожен рух має значення. А чи вдасться пораненого вчасно евакуювати? Чи вдасться щось зробити? Момент отримання пораненого відчувається як вічність і миттєвість одночасно, все інше просто перестає існувати. Є лише ти, поранений і те, що намагається його вбити. Я пам’ятаю бійця, якого недовзли. Як ми його отримали, що робили. Його погляд. Ці спогади назавжди з нами, з цим нічого не зробиш, нічим не зітреш. Робота медиком - це постійна робота з людськими стражданнями та болем. Іноді бійці хочуть поговорити і ці історії далеко не радісні. Ти все це пропускаєш через себе, як не старайся. Але мусиш це витримати або це зламає тебе.

ВЕСНЯНИЙ ВОЛОНТЕРСЬКИЙ ЗБІР🌺 Долучайтесь до збору для нас! Госпітальєри — це добровольча організація парамедиків. Зібрані кошти будуть спрямовані на паливо, забезпечення ремонтних робіт, обслуговування авто та оперативні закупівлі для перебування екіпажів на фронті. Збір підтримує Олена Черкун - ілюстраторка та блогерка, яка працює з книжками, соціальними, освітніми проектами, бізнесами, а також веде особистий блог про digital-ілюстрацію. Вона підготувала свій авторський стікерпак, який присвячений Весняному збору Госпітальєрів🌹 https://www.instagram.com/olenka_namaliuy?igsh=MTJxYTExaGpxemFmMQ== Правила участі: 👉 задонатити від 200 гривень на суббанку від Госпітальєрів, яку можна знайти за посиланням у шапці профілю 👉 надіслати на пошту [email protected] скріншот з донатом, вказати "Стікерпак за донат" в темі листа. Розіграш буде проведено в суббанці монобанку. 20 щасливчиків отримають авторський стікерпак "Любов та діджитал-малюнок". ⏰Збір триватиме з 14.02 до 14.03 включно. Результати розіграшу будуть опубліковані на нашій сторінці.Бажаємо успіхів!https://www.instagram.com/wacomukraine?igsh=MXFmcGZxaGQ1NXBneA==

🐾«Госпітейлз» — це ветеринарний проєкт у вигляді окремої організації, заснований батальйоном «Госпітальєри», у межах якого об’єдналися волонтери, ветеринарні лікарі та хірурги провідних українських клінік.До нашої роботи долучаються багато госпітальєрів, які, рятуючи людей, не залишаються осторонь і тварин, що постраждали від війни.Разом ми допомагаємо безпритульним і опікунським тваринам у прифронтових районах, надаючи їм ветеринарну допомогу, стерилізуючи і вакцинуючи. Питання санітарної ситуації, сказу і безконтрольного розмноження стоять гостро, тому саме ці заходи є ключовими і ми вибираємо працювати більше з причиною і ставимо на максимальний ККД у роботі.Що ми зробили за 2024 рік:🐾 організували 4 виїзди для роботи з тваринами та гуманітарної підтримки мешканців прифронтових зон🐾 стерилізували 125 тварин🐾 вакцинували 134 тварини🐾 роздали понад 7 тонн корму та близько 15 тонн іншої гуманітарної допомогиПроведено 3 навчальних заходи:Теоретичне та практичне навчання для учасників виїздів.2 лекції в рамках IVCГеографія роботи:🫡Київ, Запорізька, Донецька, Харківська, Херсонська області.Охопили більше 40 населених пунктів (роздано допомогу літнім людям, багатодітним родинам та сім’ям з маломобільними родичами)Підтримка партнерів:Нам би не вдалось так багато зробити, якби нас не посилювали наші друзі та партнери.❤️‍🩹Нова пошта — забезпечення логістики всієї допомоги.❤️‍🩹Життєлюб та Добропаливо — забезпечення пального для виїздів.❤️‍🩹IVC — де ми знайшли ключові контакти для співпраці.❤️‍🩹Safe Pets of Ukraine (@savepetsofua) та Petners — масштабна допомога кормами та дружня підтримка. Тут ми знайшли однодумців та друзів, що для нас дуже цінно.Ми вдячні всім партнерам, волонтерам та небайдужим людям за довіру, допомогу та спільну працю.Разом ми створюємо зміни!🫶🏻Підтримати проєкт - посилання в біо https://www.instagram.com/hospitails?igsh=MWJ5cHI2dzJ2YmNscQ== Діяльність організації  відбувається виключно на донати, здійснені на рахунки ГС "Госпітейлз"