П'ять років тому ми за традицією усім батальйоном починали з'їжджатись на святкування Дня добровольця до Дніпропетровської області. Але посеред дня наш загальний чат оглушила страшна новина:“Фроста більше немає”..Кожен тоді змінив свій маршрут і поїхав у інший кінець держави, до Франківська, щоб попрощатись із цим легендарним чоловіком.Сергія Мороза, більш відомого під позивним «Фрост», поважав увесь фронт. Коли йому вручали нагороду в приміщенні Дніпровської міської організації - всі збройники аплодували йому стоячи. Він залишив не просто слід,а проклав вектор любові у серцях усіх, з ким мав можливість бути знайомим.Фрост був військовим капеланом, парамедиком батальйону «Госпітальєри» та людиною, яка присвятила своє життя допомозі побратимам і захисту України. Він завжди був у найгарячіших точках, а одного разу його екіпаж пережив зіткнення з танком, коли летів по неосвітленій фронтовій дорозі на виклик за пораненим.Фрост врятував сотні життів на передовій, завжди був там, де найгарячіше, не вагаючись кидався в горнило боротьби. Але страшна хвороба виявилася сильнішою за війну. У 2018 році йому діагностували агресивну пухлину мозку. Попри операції та лікування, 13 березня 2019 року його серце зупинилося.Його ім’я назавжди вписане в історію боротьби України за свободу. Ми пам’ятаємо, якою світлою, доброю та відважною людиною він був.Вічна пам’ять тобі, Фрост!Доземна вдячність за кожне врятоване життя.