Архіви Часу⌛️ #УкрТҐ

Що дозволялося на землях національних районів?На території українських національних районів навчання у школах велося українською мовою. Книги та газети друкувалися українською, на радіо також можна було почути українську мову. Поширювалася українська культура серед населення національного району.Українські національні райониСхідна Слобожанщина та КримНа цій території існувало 20 національних районів, більшість із яких знаходилися у Воронезькій області. На Кубані та Таганрогщині національних районів не було, проте могли існувати національні сільські ради. Жителі прикордонних національних районів з Україною неодноразово зверталися до Москви з проханням приєднати їх до України, посилаючись на етнічний склад і історію району. З усіх цих районів до складу України увійшов лише Ішуньський (Красноперекопський) район, що знаходився на території Криму.Національні райони на території Жовтого клинуНа території Жовтого клину національні райони почали з'являтися ще у 1923 році. У Саратовській губернії було створено 10 українських волостей, хоча на практиці вони існували лише "на папері". Незважаючи на це, тут функціонувало чотири українських національних райони в трьох областях: Саратовській, Волгоградській та Астраханській. Також існував проєкт створення української сільської ради в Пензенській області. На початку 1930-х неподалік від Пензи знаходилося 14 українських сіл. Планувалося об'єднати їх в одну національну сільську раду, але ця ідея так і залишилася нереалізованою.Сірий клинНа території Сірого клину знаходилося дев’ять українських національних районів: три в Казахстані та шість у Росії. Вони були створені на початку 1930-х років, проте зі сталінськими репресіями всі ці райони було ліквідовано. Інформації про них, на жаль, обмаль.Зелений клинНа Зеленому клині існувало чотири українських національних райони. Інших деталей, на жаль, немає.