​День 1018 (23/1/26) 1430 день повномасштабного вторгнення. Пʼятий (чи шостий?) день поспіль електропостачання дають лише вночі і вимикають десь під ранок. Хотілося б того чи ні, але потихеньку звикаєш до такого розкладу і, прокинувшись, не поспішаєш покидати ліжко.. Перевірили з Юрою готовність смоука до вихідних і записали Мамікону колобочок з подякою за шикарно виконану роботу. Відчуття, наче сам собі готував бар — 11 діамантових шейкерів з 10. Щоб всі так робили роботу, як вчора Мамік. Згадуючи веселий момент з нашого корпоративу, Кирил з Владом почали розкручувати історію та накидувати варіанти розвитку подій. Хотілося б написати, але то було б не дуже етично. Юні сатаністи:)Прийшов Андрій і почались пропрацювання безалкогольних коктейлів для нового меню. Щось навіть виходить. Після пропрацювань пішли на збори. Послухав, потім сам взяв слово, бо було що сказати. Залишились неоднозначні враження.. Я похвалив нашого барбека Іллюху, додавши, що ще трошки і він по якості роботи на смоуці досягне рівня нашого легендарного Дані. Юра мене почув, поплескав Іллюху по плечу і додав: "нічого. Ти красавчик. Наш породистий барбек". Це наймиліша похвала колеги, яку я чув. Лайтовий початок і вʼяле закінчення вечора. Останні півгодини не міг дочекатись, щоб все закінчилось і нарешті звалити додому.