Глобальна мережа журналістів-розслідувачів

​​«Гра, у яку воюють діти»: Kyiv Independent презентували свій новий документальний фільм-розслідування.У ньому журналісти показали, як Росія намагається стерти національну ідентичність українських дітей, виховувати їх за російськими освітніми стандартами та мілітаризувати — починаючи з окупованих у 2014 році Криму й Донбасу, до територій, захоплених під час повномасштабного вторгнення.За словами правозахисників, такі дії порушують норми гуманітарного права, й можуть бути кваліфіковані як воєнний злочин чи злочин проти людяності.💬 «Для них діти є однією зі складових нацбезпеки, а їхнє військово-патріотичне виховання — інструментом, який дозволяє гарантувати безпеку, оборону та досягнення національних інтересів РФ. Ця мета має державний характер, а не особистий. Це не просто тому, що Путін самодур, а тому, що без «переформатування» цих дітей, без виховання з них російських патріотів, вони не бачать життєздатності свого режиму», —  пояснює у фільмі експертка Регіонального центру прав людини Катерина Рашевська.Автори фільму знайшли сім’ї та підлітків, яким вдалося виїхати на підконтрольну Україні територію. Батьки розповіли журналістам, як їх примушували віддавати дітей на навчання за російською програмою, а школярі та школярки — як їх залучали до «воєнно-патріотичних» організацій, та обманом, під виглядом відпочинку в Криму, відправляли до оборонно-спортивних таборів, де учили керувати дронами, рити окопи, користуватися зброєю, гранатами та працювати саперами.💬 «Під час роботи над цим розслідуванням мене постійно вражала масштабність і всеохопність політики мілітаризації та ідеологічного впливу на українських дітей на окупованих територіях. Росія робить усе можливе, щоб залишити українським дітям лише один шлях — стати частиною її армії. Дітей привчають сприймати життя у війні як норму, а також, що найвищий прояв патріотизму — готовність віддати життя за Росію. Ця загроза поки здається невидимою, утім у нашому розслідуванні ми фіксували випадки, як для дітей з окупованого Півдня військовий вишкіл проводили юнаки з Донеччини. Вони були дітьми, коли Росія окупувала їхні домівки, пройшли через мілітаризацію та перевиховання, брали участь у війні проти України. А зараз готують нове покоління до подовження війни Росії», — поділилася з GIJN авторка фільму Олеся Біда.Використовуючи відкриті джерела й матеріали російських пропагандистських ЗМІ журналісти місяцями аналізували діяльність численних молодіжних рухів і організацій як на окупованих територіях, так і в самій Росії, й спробували ідентифікувати тих росіян та колабораціоністів, хто керує системою мілітаризації дітей та безпосередньо навчає їх у військових таборах. 🎬Подивіться фільм:🇺🇦 Українською.🇬🇧 Англійською.📚 Дізнайтеся більше про норми гуманітарного права, закони та звичаї війни з «Посібника журналіста з розслідування воєнних злочинів».

Приходьте на вебінар GIJN 28 жовтня о 15:00 по поради та інструменти для розслідування онлайн-шахрайства📊 За даними сервісу Opendatabot, від початку повномасштабного вторгнення кількість кримінальних проваджень за статтею «Шахрайство» в Україні різко зросла. Пік зафіксували у 2023 році — понад 80 тисяч випадків. Торік показник знизився на 21%, але й досі залишається у 2,7 раза вищим, ніж до війни.🌍 Кількість онлайн-шахрайств зросла не лише в Україні, а й у США. За даними ФБР, торік люди втратили понад 16,6 млрд доларів через кіберзлочинність.⚠️ Онлайн-шахрайство стало глобальною індустрією, яку дедалі частіше контролюють організовані злочинні мережі, користуючись слабкістю правоохоронної системи й прогалинами в законах різних юрисдикцій.🎥 На вебінарі GIJN досвідчені розслідувачі розкажуть про дієві стратегії та інструменти розслідування кіберзлочинів.Реєструйтеся тут.Спікери вебінару:🎤 Антоніо Бакеро — регіональний редактор OCCRP, який досліджує корупцію та фінансові злочини в Європі.🎤 Дем’єн Лєлу — журналіст-розслідувач Le Monde. Його спеціалізація — технології, цифровий бізнес та викриття шахрайських схем — від сірої економіки партнерських програм до дропшипінгу та інвестиційних афер.🎤 Гіра Різван — репортерка BOOMLive India, яка розслідує онлайн-шахрайства, цифрові загрози та вплив технологій на суспільство.🎤 Ньякераріо Омарі — розслідувачка з Найробі, співпрацює з Africa Uncensored. Спеціалізується на розвідці у відкритих джерелах, дослідженні даних, цифровій верифікації.Модератор — Крейг Сільверман, журналіст-розслідувач, тренер із цифрових розслідувань та OSINT. Співзасновник The Indicator і провідний тренер онлайн-курсу GIJN із розслідування кіберзагроз.🇬🇧 Мова: англійська.Перевірте час початку вебінару в вашому місті.

Можливості для ЗМІ та журналістівСубгранти для українських незалежних розслідувальних медіа — OCCRP⏳ Дедлайн: 22 жовтняГранти можуть покривати основні редакційні витрати на зарплату, оренду офісу, відрядження тощо.💰 Розмір фінансування: 20 000 – 45 000 дол. США.⏰ Термін реалізації проєкту — пів року (1 листопада 2025 року – 30 квітня 2026 року) з можливістю продовжити підтримку ще на рік.***Дискусія «Як захиститися від SLAPP-позовів?» — Міждисциплінарний науково-освітній центр протидії корупції НаУКМА, European Union in Ukraine, Міжнародний фонд «Відродження»⏳ Дедлайн: 28 жовтняПід час заходу українські та міжнародні експерти, журналісти та представники уряду розповідатимуть, як зупинити використання судових позовів для тиску на журналістів та громадських активістів.📙 Як уникнути судових позовів та інших юридичних ризиків — у посібнику GIJN (українською). ***Гранти на документування воєнних злочинів проти культурної спадщини — програма «Партнерство за Сильну Україну»⏳ Дедлайн: 31 жовтняДо участі запрошують державні та громадські організації, готові реалізувати проєкти у сферах:🔸 документування руйнувань нерухомої культурної спадщини;🔸 фіксації фактів мародерства, розкрадання чи незаконного переміщення культурних цінностей;🔸 аналітичних досліджень і розробки методологій документування таких злочинів тощо.***European Press Prize 2026⏳ Дедлайн: 14 грудняНа конкурс приймають заявки у п’яти номінаціях: журналістське розслідування, видатний репортаж; інновації, журналістика у сфері міграції, публічний дискурс.Матеріали мають бути опубліковані з 1 грудня 2024 року до 31 грудня 2025 року.💰 Сума виграшу в кожній з номінацій — 10 000 євро.

​​Історії місяця з України🤑 Мільйонер із БЕБСпираючись на інформацію з власних джерел, результати особистого спостереження, й генеральне інтерв’ю з фігурантом розслідування, «Українська правда» розповіла про ймовірно фіктивне розлучення та потенційний конфлікт інтересів в одного з начальників управління Бюро економічної безпеки у Львівській області.УП працювала над розслідуванням близько п’яти місяців, й заявляє, що кілька разів фіксувала стеження за знімальною групою у Львові. Ще до публікації матеріалу фігурант за власним бажанням звільнився з держструктури.***  👥 Кадрові ігри БанковоїПроаналізувавши нещодавні кадрові призначення, журналісти Bihus.info помітили: в українських держорганах на ключові посади регулярно потрапляють колишні радники одного з ключових працівників Офісу Президента. Вивчивши біографії цих осіб, журналісти стверджують: у більшості з них немає необхідного управлінського досвіду для виконання обов’язків, а дехто фігурував у гучних скандалах або не декларує бізнес та статки родини.***⛓️ Сховали на Урал«Слідство.Інфо» повідомили, що знайшли в закритих російських базах інформацію зі свідоцтва про смерть журналістки Вікторії Рощиної, де сказано: дівчина померла 19 вересня 2024 року. Цю інформацію журналістам також підтвердили в Офісі Генпрокурора, й додали: Вікторія загинула в СІЗО міста Кізел Пермського краю РФ. Від джерел журналісти також отримали список працівників цього СІЗО, за допомогою OSINT верифікували його й ідентифікували керівників установи, які можуть бути причетними до загибелі журналістки.***🛰️ Секретні бази Лукашенка«Схеми: корупція в деталях» разом із колегами з білоруської служби «Радіо Свобода» та естонських видань Delfi та Eesti Ekspress створили мапу військових об’єктів Білорусі. Щоб нанести на карту нові та модернізовані старі військові бази та полігони, журналісти проаналізували десятки супутникових знімків Planet Labs 2022–2025 років.***💰 Золоті дітиПроаналізувавши державні витрати та отримавши відповіді на інформаційні запити, розслідувачі NGL.media пишуть: від початку повномасштабного вторгнення й до червня 2025 року держава витратила 230 млн грн на утримання одного з найбільших дитячих будинків країни, з якого на початку війни вивезли усіх вихованців. Більшість цих коштів, за даними журналістів, пішли на зарплати та премії працівникам дитбудинку, які перебували у «простої» і не доглядали за дітьми.Через два дні після публікації Офіс генпрокурора повідомив про початок офіційного розслідування можливих зловживань.***📹 «Нікому не потрібні»Проєкт «Ти як?» української служби «Радіо Свобода» розповів про знущання над вихованцями інтернату, евакуйованого з Запоріжжя до Польщі. На записах із прихованих камер, отриманих редакцією, видно: керівниця закладу перекидає столи на підлітків і кидає в них речі. Після розмов із вихованцями, їхнім психологом і керівницею польської благодійної організації, журналісти дійшли висновку: дітей принижують, залякують і нацьковують один на одного.Попри офіційне розслідування, керівницю закладу відсторонили лише формально — вона досі живе з дітьми в одному будинку.

​​Як знайти тендери на коштовну відбудову в прифронтовій зоні — інструкція «Наших грошей»Сотні мільйонів гривень можуть розчинятися в проєктах, які недоцільно втілювати в зоні інтенсивних обстрілів чи взагалі під час війни.Наприклад, на ремонти двох шкіл у прифронтових населених пунктах Харківщини витратили майже 400 мільйонів гривень бюджетних коштів. За кілька тижнів до завершення робіт у майже відремонтовані будівлі прилетіли російські снаряди.📊 Щоб допомогти журналістам й активістам знаходити в системі «Прозорро» подібні нераціональні держвитрати, Анна Сорока звидання «Наші гроші» підготувала покрокову інструкцію з детальними поясненнями й скріншотами.Вона детально розповідає й показує:🔍 як шукати сумнівні об’єкти в системі Prozorro, щоб задавати питання ще на стадії задуму;📄 на що звертати увагу в тендерній документації;📌 як фільтрувати, завантажувати та перевіряти необхідні дані.Співзасновник і редактор видання «Наші гроші» Юрій Ніколов пропонує на своїй Фейсбук-сторінці: «Я і моя команда молода готові допомагати вам з підготовкою цих історій. Індивідуально в лічку, груповий консалтинг по зуму — як буде зручно вашій редакції чи якійся групі людей, зацікавлених у викритті корупції та неефективності на тендерах, кошторисних махінаціях і вивертам в ціноутворенні. Звертайтесь без вагань».

​​«Перш ніж братися за «технологічні іграшки», журналіст має чітко розуміти, що саме хоче довести, а вже потім обирати найкращу методологію — цифрову чи традиційну», — переконаний Джозеф Поліщук, співзасновник незалежного венесуельського розслідувального медіа Armando.info та один зі спікерів #GIJC25.☹️ Від початку 2018 року Джозеф Поліщук і його команда працюють у вигнанні. Вони залишили Венесуелу після розслідування про бізнесмена, наближеного до влади, який отримував надприбутки на держпрограмі продовольчої допомоги. Після публікації журналісти Armando.info стали фігурантами кримінальної справи про наклеп, що передбачала покарання до шести років ув’язнення. Водночас журналістів атакували у медіа, звинувачуючи у брехні, змові з іноземними урядами та спробах підірвати стабільність країни.Поради Джозефа Поліщука розслідувальним редакціям:💡 Журналістика має розвиватися пліч-о-пліч із технологіями: від структурування великих баз даних і машинного навчання для пошуку в архівах та витоках до алгоритмів, що відстежують супутникові знімки. Але технологія — лише інструмент, а не основа. Принципи залишаються тими самими: усе залежить від теми й від того, що ми хочемо довести.💡 Найкращий захист для журналіста — це робота максимальної якості: вчепитися в тему й не відпускати, доки пазл не складеться повністю.💡 Сьогодні ми вміємо викривати корупцію й відмивання грошей, але подекуди бракує глибини у відстеженні фінансових потоків — від бухгалтерських книг до криптоактивів.💡 Журналістику у вигнанні дещо романтизують. Завдяки технологіям ми можемо працювати з-за кордону, але ми багато втратили — передусім час і можливість безпосереднього спостереження. Це серйозний недолік. Водночас вигнання дало нам найцінніше — безпеку.🎤 Інтерв’ю з Джозефом Поліщуком — на GIJN (англійською).📅 На Глобальній конференції журналістів-розслідувачів, яка проходитиме 20–24 листопада у Малайзії, Джозеф поділиться досвідом та порадами щодо розслідування діяльності олігархів та організації роботи редакції у вигнанні.🎟️ Ви ще можете придбати квитки на  конференцію #GIJC25, де понад 200 досвідчених розслідувачів з усього світу ділитимуться секретами своєї роботи.

​​Як журналісти Азії об’єднуються, щоб ефективніше розслідувати кліматичні та екологічні злочиниАзія — один із головних «вузлів» світової кліматичної кризи. Тут перетинаються економічні, екологічні та кримінальні чинники, які впливають на глобальну екосистему.Теми розслідувань💨 Викиди парникових газів — масштаби континенту та чисельність населення роблять Азію джерелом значної кількості глобальних викидів.🏭 Споживання сировини, що потенційно впливає на екологію — регіон активно використовує викопне паливо, пальмову олію та сою, виробництво яких часто пов’язане з вирубкою лісів, забрудненням навколишнього середовища та іншими екологічними злочинами.💰 Тіньові фінансові потоки — навколо торгівлі ресурсами обертаються величезні офіційні й нелегальні кошти, що робить Азію ключовим маршрутом для незаконних операцій і контрабанди.Щоб досліджувати ці заплутані багаторівневі теми, азійські журналісти дедалі частіше об’єднуються в транскордонні команди. У рамках проєкту #AsiaFocus, який ми розпочали напередодні #GIJC25, розповідаємо про особливості цієї співпраці.🚧 Основні перешкоди для налагодження міжнародного партнерства — географічна протяжність континенту, мовна та культурна різноманітність, різні політичні режими, рівні економічного розвитку та свободи преси. Навіть усередині однієї країни можуть існувати десятки мов і етнічних груп, що впливає на доступ до джерел, роботу в полі та збір даних.🤝 Долати ці бар’єри допомагають мережіEarth Journalism Network (EJN) та Environmental Reporting Collective (ERC) будують комунікацію між журналістами різних країн, забезпечують доступ до спільних баз даних, наукових досліджень, допомагають із фінансуванням та координацією.📊 Принципи побудови співпраціУ спільних проєктах кожна редакція зосереджується на власному регіоні, але працює в єдиному дослідницькому полі. Наприклад, у розслідуванні про деградацію ґрунтів журналісти з 11 країн досліджували локальні проблеми, а потім об’єднали дані, щоб показати масштаб явищ — від втрати родючих земель до кризи ґрунтів.🇨🇳 Дослідження в Китаї — найбільший виклик для журналістів Азії. Через високі ризики для місцевих журналістів і суворі обмеження для іноземних репортерів, більшість розслідувань про країну ведуться ззовні.Найбільш недоступні для журналістів території Китаю:⚠️ Сіньцзян, де виробляють компоненти для сонячних панелей;⚠️ Тибет, де розробляють великі родовища літію.Обидва регіони фактично закриті для незалежних журналістів, а місцеві мешканці ризикують власною безпекою навіть за спілкування з пресою.📰 Щоб працювати з темами, закритими для іноземних медіа, міжнародні проєкти залучають китайськомовну редакцію The Initium із Сінгапуру. Завдяки своїм зв’язкам у Китаї, Гонконгу та на Тайвані вона допомагає збирати інформацію на місцях і робити складні екологічні теми доступними для ширшої аудиторії.👉 Як журналісти Азії об’єднуються для розслідувань екологічних злочинів — на GIJN (англійською).

​​Київ під прицілом — у топ-10 журналістики даних.🚨 CNN підрахували, що від початку повномасштабного вторгнення в столиці України пролунало більше 1800 повітряних тривог, а останнім часом кількість атак дронами почастішала, зокрема зросла кількість загроз удень. Журналісти дійшли такого висновку, проаналізувавши офіційні дані української влади та інформацію Центру стратегічних і міжнародних досліджень. За оцінками аналітиків Institute for the Study of War, на яких посилається видання, активність зросла через масове виробництво дронів у Росії та завдяки китайському імпорту.🧠 Ультраправа риторика у FacebookМережа ультраправих Facebook-спільнот системно поширює расистську та екстремістську дезінформацію серед британців, сприяючи радикалізації суспільства, — стверджують журналісти The Guardian, вивчивши за допомогою сервісів OpenAI 51 000 дописів, опублікованих у найбільших спільнотах до, під час і після масових заворушень улітку 2024 року в Лондоні.💊 Заморожування коштів USAID залишило людей без життєво важливих ліківВзявши за основу внутрішні дані USAID, The Washington Post проаналізували постачання ліків проти малярії та ВІЛ після призупинення програм допомоги адміністрацією Трампа. Згідно з висновками WP, із запланованих поставок на 190 млн доларів ліки на 76 млн не доставили взагалі, а ще на 63 млн — затрималися більш як на тиждень. Тим часом в одній з провінцій Конго смертність від малярії зросла майже втричі.🤖 Вартість електроенергії поблизу дата-центрів невпинно зростаєАналітики Bloomberg порівняли оптові ціни на електроенергію в США у 2020 році та 2025 і повідомили, що по сусідству з великими дата-центрами оптові ціни на електроенергію зросли на 267% за місяць. Вони також проаналізували 25 000 ділянок енергомережі й виявили: у понад 70% випадків подорожчання відбулося в радіусі 80 км від таких центрів. За прогнозами Bloomberg, до 2035 року дата-центри споживатимуть майже 9% усієї електроенергії США, тож їхній вплив на ціни й далі зростатиме.📜 Більше проєктів з журналістики даних й посилання на них — на GIJN (англійською).

​​#ТижденьАзії на GIJN: Як журналісти викривають відмивання коштів у країнах АзіїПопри арешти, цензуру, тиск, залякування та спроби авторитарних урядів знищити незалежні медіа, азійські журналісти продовжують розкривати корупційні схеми політичної еліти та міжнародні фінансові махінації.У рамках проєкту #AsiaFocus, який ми розпочали напередодні Глобальної конференції журналістів-розслідувачів у Малайзії, регіональні редактори GIJN поговорили з членами мережі про інноваційні підходи до безпеки та журналістики.🏗 Корупція та непотизм в КиргизстаніTemirov Live та Kloop разом з OCCRP дослідили 11 масштабних державних будівельних проєктів і повідомили про принаймні п’ять компаній, які отримали контракти на суму понад $137 млн, і мають зв’язки з найвищим керівництвом країни.Оскільки доступ до офіційних даних про держзакупівлі в країні зараз практично неможливий, журналісти проаналізували установчі документи компаній та кадастрові записи, а також публікації офіційних ЗМІ та соцмережі деяких власників та керівників компаній, виявивши зв'язки між ними та президентом чи очільником Управління справами президента. Крім того, журналісти вийшли на інсайдера, який розповів про внутрішню «кухню» цих будівельних проєктів.💬 «Значний пласт держзакупівель прихований, тим часом як журналісти-розслідувачі зазнають масштабних переслідувань. Збирання та перевірка фактів стають дедалі складнішими, надто в умовах, коли багато репортерів змушені працювати у вигнанні. Зростає значення джерел та інсайдерів, а також цінність аналізу соціальних мереж та прямих запитів до державних органів», — зазначає засновник Temirov Live Болот Теміров, якого після оприлюднення антикорупційного розслідування позбавили киргизького громадянства та силоміць вивезли з рідної країни.💰 Міжнародні змови навколо казахської нафтиРозслідування, що почалося як екологічний репортаж місцевої служби «Радіо Свобода», переросло в масштабний проєкт «Каспійські змови» за участі ICIJ та 26 міжнародних та регіональних ЗМІ. Розслідування аналізує, як Каспійський трубопровід, що тягнеться на півтори тисячі кілометрів від величезних нафтових родовищ Казахстану через Росію до Чорного моря, призвів до екологічної катастрофи та звинувачень у корупції. У матеріалах #CaspianCabalsжурналісти приходять до висновку: західні компанії, які мають частки в казахстанських нафтових родовищах, укладали контракти на сотні мільйонів доларів із фірмами, пов’язаними з російською елітою та зятем колишнього президента Казахстану.💬 «Участь на ранніх етапах міжнародного розслідування дає [місцевим партнерам] більше можливостей опанувати нові технічні навички, сприяє спільній публікації та поширенню матеріалів, а також гарантує врахування місцевого контексту Казахстану», — говорить журналіст казахської служби «Радіо Свобода» Манас Кайиртайули.💸 Офшорні схеми високопосадовців у БангладешіВикористовуючи дані Земельного департаменту Дубая, базу C4ADS та спираючись на розслідування OCCRP #DubaiUnlocked розслідувачі місцевого медіа The Daily Star з’ясували: щонайменше 461 громадянин Бангладешу володіє 929 об’єктами нерухомості в Дубаї на понад $400 млн, серед них — колишні депутати, парламентарі, ексміністр та власники великого бізнесу.У подальших розслідуваннях Al Jazeera та The Guardian показали, як ексміністр придбав у Великій Британії 360 об’єктів нерухомості на понад $320 млн і не задекларував жодного з них. Ці публікації викликали міжнародний резонанс і допомогли уряду Бангладешу домогтися замороження активів попереднього режиму та повернути в країну виведені кошти.🧾 Які інструменти та підходи використовують журналісти в Азії в умовах тиску та відсутності публічних даних — читайте докладніше на GIJN.

​​#ТижденьАзії: Цензура, арешти, вигнання, нові журналістські підходи Незалежна журналістика в більшості країн Азії фактично знищена: лишилися або невеликі редакції, які намагаються кооперуватися й шукати креативніші підходи для пошуку інформації, або редакції, які працюють у вигнанні.😟 Сумна статистика: за даними World Press Freedom Index 2025, більшість країн регіону мають «дуже серйозні» проблеми зі свободою преси, а сім із десяти найгірших показників у світі припадають саме на Азію.У рамках проєкту #AsiaFocus, який ми розпочинаємо напередодні Глобальної конференції журналістів-розслідувачів у Малайзії, GIJN розповідає про визначну роботу наших колег на цьому континенті.🌍 Кавказ і Центральна Азія🇦🇿 В Азербайджані заарештували понад десяток журналістів за звинуваченнями у «контрабанді валюти» — фактично за отримання грантових коштів від міжнародних організацій.🇰🇬 У Киргизстані після публікації розслідування високопосадової корупції заарештували журналістів Temirov Live за «створення злочинного угруповання» та «підбурювання до масових заворушень». Також суд постановив закрити розслідувальне видання Kloop, а двох його співробітників нещодавно засудили до п’яти років ув’язнення.🌍 Китай, Гонконг, Тайвань🇨🇳 Китай перетворився на «в’язницю для журналістів» — з 2014 року тут щороку ув'язнюють більше журналістів, ніж у будь-якій іншій країні. Сьогодні як новинні медіа, так і унікальна китайська традиція журналістських розслідувань опинилися на межі зникнення — медіасферу повністю контролює Комуністична партія Китаю.🇭🇰 У Гонконгу після ухвалення закону про нацбезпеку у 2020 році закрилися великі незалежні медіа. Частина журналістів виїхали й створили низку незалежних видань у вигнанні — The Collective, The Chaser News, Flow HK Magazine, Green Bean Media, Photon Media.🇹🇼 Тайвань попри високі позиції у світовому рейтингу свободи слова, страждає від політичної поляризації, прихованої реклами, сенсаційності та бореться з потужними кампаніями дезінформації та скепсисом аудиторії, який зростає через повсюдний вплив Китаю.🌍 Південно-Східна Азія⛔ У М’янмі, В’єтнамі, Лаосі, Камбоджі незалежної преси практично немає, оскільки у цих країнах держава майже повністю контролює медіа.🌱 У Таїланді та Малайзії ситуація зі свободою преси повільно, але поліпшується. В обох країнах діють потужні незалежні редакції, зокрема Prachatai та Malaysiakini, які публікують гострі й глибокі матеріали про політику, права людини та корупцію.🇮🇩 У найнаселенішій країні регіону — Індонезії — журналісти й надалі стикаються з різними формами насильства: від словесних образ і залякувань до фізичних атак, криміналізації та навіть убивств. Більшість випадків насильства Національний альянс незалежних журналістів (IJA) зафіксував із боку поліції.🧾 Детальніше про медіаландшафт Азії читайте в огляді GIJN.