«Вічна памʼять, учителю…». Пішов з життя журналіст-розслідувач, співзасновник видання «Наші Гроші», натхненник та наставник багатьох українських журналістів Олекса Шалайський. Йому було 58 років.Колеги згадують Олексу Шалайського, як людину з гострим розумом, яка зробила величезний внесок у розвиток розслідувальної журналістики.💬 «Дітвора не знає, але це саме він був на початках багатьох речей, які нині здаються звичайними. На «Вишках Бойка» він першим серед журналістів України навчився пробивати зв’язки в іноземних реєстрах, регулярно використовувати це в роботі, та навчив цього інших. Це був 2011 рік, і ніяким публічним ЄДРЮО і «юконтролом» не пахло навіть приблизно. Це все, як і «Прозорро» з деклараціями, з’явилося потім, коли придумані ним «Наші гроші» вже навчили купу журналістів зіставляти, хто і як заробляє бабки. Він дуже круто розбирався в хитросплетіннях судових історій про корупційні розбірки силовиків із бізнесом…», — ділиться спогадами співзасновник «Наших грошей» Юрій Ніколов.💬 «… Людина, з якої почалися в Україні журналістські розслідування, як ми їх знаємо. Людина, яка перша почала системно читати державні закупівлі та розповідати, що в них є — ще за часів Януковича і до «Прозорро». Людина, яка почала будувати спільноту українських розслідувачів 12 років тому, і завдяки якій Запоріжжя, Львів, Харків та інші міста країни пов'язані між собою тісною дружньою мережею. Ти зробив все, і навіть більше», — розповів керівник Запорізького центру розслідувань Сергій Сидоров.💬 «… Я добре пам’ятаю нашу першу зустріч. У літньому дворику кафе у центрі Львова. Ми прийшли з Наталкою до тебе з ідеєю створити львівські «Наші гроші». Каже, дівчата, ви спочатку щось напишіть, тоді побачимо. Мені тоді здалося, що ти у нас не повірив 🙂 Але ти вірив у нас… Мало хто знає, що через рік роботи ми були на межі того, щоб закрити «НГ. Львів», але завдяки Олексі і Юрі ми продовжили роботу. Потім ти постійно підштовхував нас ставати кращими: дівчата, звільняйтесь, і робіть повноцінно тільки «НГ. Львів», дівчата, приїздіть на тиждень у Київ, повчитеся…», — згадує співзасновниця NGL.media Олександра Губицька.💬 «… Багато-багато років тому Олекса Шалайський показав мені, як працює судовий реєстр. Я на той час уже не один рік працювала журналісткою, але не мала уявлення, що, крім людей, джерелом даних можуть бути онлайн-реєстри. Тоді про це в принципі мало хто з журналістів знав. Олекса був першопроходцем, натхненням, орієнтиром, джерелом знань, мудрості та харизми для мене і стількох моїх колег, що їхню кількість навіть не порахуєш. Завдяки йому, його підтримці й досвіду, народилися кілька крутих медіакоманд, для яких він лишався орієнтиром крізь роки. Навіть проєкт, який ви всі знаєте як Bihus.Info, спершу задумувався як телеверсія сайту «Наші гроші» Олекси і Юри… Вічна памʼять, учителю…», — написала розслідувачка The Kyiv Independent Аліса Юрченко.💬 «Він допомагав мільйон разів. Не лише мені, безлічі колег. Володів якоюсь магічною здатністю бути редактором (найбільша лайка якого — «у тебе в голові фіалки»), але лишатися крутим журналістом і формувати світ собі подібних через мережу розслідувачів та калібрувати цьому світу оптику», — поділилася розслідувачка ЦПК Аліна Стрижак.💬 «… Олекса Шалайський зробив дуже багато, щоб українська журналістика розслідувань відбулася. Він, як журналіст, ставив некомфортні питання владі 15 років тому, коли це було не просто не модно, це взагалі було божевіллям... Дуже шкода, друже, що твоє серце зупинилося. Ти ще багато всього міг би зробити для журналістики та України загалом. Спочивай з миром!», — сказала виконавча директорка «Слідство.Інфо» та регіональна редакторка OCCRP Анна Бабінець.Щирі співчуття рідним, друзям та колегам Олекси Шалайського. Його передчасний відхід у засвіти — велика втрата для розслідувальної журналістики.📷 Фото: скріншот з Telegram-каналу ЦПК📝 Цитати журналістів — з їхніх Facebook-сторінок.
Знайомтеся, Сандрін Ріго — нова програмна директорка GIJNОсь кілька фактів з її біографії. 👇📌 Розслідувачка з міжнародним досвідомПротягом 2019–2024 років Сандрін була головною редакторкою Forbidden Stories — видання, що продовжує роботу загиблих або ув’язнених журналістів, а також тих, кого переслідують.Вона координувала масштабні транскордонні розслідування, у яких брали участь близько сотні журналістів із 30 медіа, серед них — Le Monde, The Washington Post, The Guardian, Der Spiegel, Haaretz, El País, «Українська правда» та інші.📌 Розслідування, над якими працювали команди на чолі з Сандрін, отримали низку престижних нагород: George Polk Awards, European Press Prize, Online Journalism Awards, RSF Impact Award, Maria Moors Cabot Prize, Daphne Caruana Galizia Prize, DIG Award.📌 Вона продюсувала кілька документальних фільмів, серед яких — «Глобальне шпигунське програмне забезпечення: Викриття Pegasus» (Global Spyware: Exposing Pegasus), що отримав Emmy Award.📌 Сандрін є співавторкою книг:📖 «Pegasus: Як шпигун у твоїй кишені загрожує приватності, гідності та демократії» (Pegasus: How a Spy in Your Pocket Threatens the End of Privacy, Dignity, and Democracy).📖 «Залаштунки жорстокої гри» (PS: Coulisses d’un jeu de massacre) — про боротьбу всередині Французької соціалістичної партії.📌 За редакторства Сандрін Forbidden Stories опублікували такі гучні розслідування:🧾 The Pegasus Project — про використання шпигунського програмного забезпечення для стеження за журналістами, правозахисниками та політиками.🧾 Story Killers — про індустрію «дезінформаційних найманців» — компаній та мереж, що маніпулюють виборами, знищують репутацію й поширюють пропаганду.🧾 The Cartel Project — про глобальні мережі мексиканських наркокартелів, їхні політичні зв’язки, торгівлю зброєю та технології стеження.💡 Варто знатиРедакція Forbidden Stories також працювала над Viktoriia Project — 45 репортерів з усього світу продовжили розслідування української журналістки Вікторії Рощиної, яка загинула в російському полоні.Читати англійською та українською.
50 днів залишилося до старту Глобальної конференції журналістів-розслідувачів у Малайзії! 🔥Цього року GIJN та Malaysiakini зберуть у Куала-Лумпурі більше тисячі журналістів, медіаекспертів та активістів з усього світу, щоб обмінятися найновітнішими інструментами та методами розслідувань, дізнатися про нові можливості фінансування й моделі стабільного розвитку організації, поділитися історіями, знайти партнерів для майбутніх проєктів та удосконалити свої навички.🗂️ Детальна програма конференції — вже онлайн — до вашої уваги. ✨ Сподіваємося, завдяки практичним майстер-класам та семінарам, злободенним дискусіям та численним можливостям для налагодження контактів, #GIJC25 стане незабутньою подією для журналістів-розслідувачів, захоплених пошуком істини, прагненням до прозорості й підзвітності влади та бізнесу.Бажаєте поповнити свій арсенал розслідувальних інструментів, познайомитися з лідерами галузі, зустрітися з донорами чи надихнутися новаторськими ідеями?📝 Реєструйтеся на #GIJC25 прямо зараз — квитків лишилося зовсім мало!Це не просто конференція — це можливість взяти участь у міжнародному діалозі про журналістські розслідування.🗓️ Дата проведення: 20–24 листопада 2025 року.📍 Місце: Куала-Лумпур, МалайзіяЗ нетерпінням чекаємо на зустріч із вами!
Після вибуху в ньюзрумі ваше завдання — зібрати фрагменти даних. Довіртеся голосу редактора. Він проведе вас крізь руїни й пояснить, що поставлено на карту.🎲 Так починається комп’ютерна гра з робочою назвою «Каньйон даних» (Data Vault Canyon), яку зараз створює Центр колаборативної розслідувальної журналістики (CCIJ). 🔷 Ідея гейміфікації народилася після виборів у Нігерії: журналісти хотіли, щоб про їхнє розслідування порушень на виборах дізналися молоді виборці, яких не вдавалося охопити публікаціями у соцмережах й іншими традиційними методами розповсюдження журналістських матеріалів.💡 CCIJ з 2021 року працює над створенням власного метавсесвіту — простору віртуальної реальності, який стає платформою для оповіді та навчання, що поєднує факти, емоційну залученість та доступність.🔷 Використовуючи зручний для смартфонів формат — доповнену реальність (AR) — CCIJ збільшив своє охоплення. Наприклад, гра «Захист свій голос» (Shield Your Vote) оживляє розслідування президентських виборів у Нігерії 2023 року і залучає користувачів до гейміфікованої боротьби з дезінформацією та досліджує ключові фактори, що впливають на результат виборів.🔷 У грі реальні порушення на виборах, які були задокументовані в репортажах, перетворюються на бандитів, які нападають на виборців, та токсичний дим, що приховує реальність.🎲 Аудиторія▪️ Молодь: «цифрові аборигени», які віддають перевагу інтерактивному, ігровому навчанню.▪️ Студенти та викладачі: можуть використовувати гру як навчальний інструмент для правової освіти.▪️ Громадянське суспільство й активісти: ресурс для кампаній щодо підвищення обізнаності та викриття пропаганди.▪️ Геймери та онлайн-дослідники, яким цікаво познайомитися з новою формою сторітелінгу.🎲 Потенційні майданчики та партнерства для просування гри▪️ Онлайн-кампанії: соцмережі, подкасти, сторітелінг.▪️ Стрімінгова спільнота: до них можна звернутися з проханням провести пряму трансляцію гри.▪️ Розробники ігор: з ними можна розширювати гру, додавати сюжети та нові рівні.▪️ Традиційні ЗМІ.Тестова версія гри «Каньйон даних» вже доступна онлайн (англійською).🎲 Як грати?🔺 Завантажте Epic Games Launcher, встановіть його на ПК або мобільний телефон, створіть обліковий запис. Потім завантажте Fortnite. 🔺 Знайдіть гру Data Vault Canyon, натиснувши на піктограму пошуку у лівому верхньому куті екрана.🔺 Введіть код 6120-3593-0647.🔺 Натисніть «ГРАТИ».🧾 Більше порад щодо гейміфікації розслідувань — на GIJN (українською).
OSINT-пошук та геолокація: корисні поради Фоке Постми — дослідника та тренера Bellingcat. Його основні теми — воєнні конфлікти, екологія та ЛГБТ+.📌 З чого розпочати аналіз фото для визначення місця зйомки1) Рекламні плакати: мова, тематика, зворотний пошук зображень, пошук у Google видимого тексту з плаката.2) Номерні знаки.❗ Важливо пам’ятати: автомобілі можуть їздити з однієї країни до іншої, тому більше інформації несуть номери рейсового транспорту.3) Кольори та форма автобусів та іншого громадського транспорту.4) Особливості дорожнього покриття та тротуарної плитки.5) Зелені насадження, світлофори, ліхтарі.6) Тіні та кут їхнього падіння.7) Наступний крок — пошук у Google Earth.***💡 Використовуйте інструментарій Bellingcat.***❗ Використовуючи інструменти з «сірої зони», подбайте про свою безпеку! Зокрема, заведіть спеціальний «порожній» комп'ютер і телефон, у якому немає контактів.***💡 Перевірте, чи скомпрометований ваш email, чи є він у витоках даних.***📌 Документування воєнних злочинів за фотоОдин із лівійських командирів виклав у соцмережі фото страти.🔻 Перше питання: де це сталося. Відповісти на нього допомогли:• аналіз кольору ґрунту або піску (він може відрізнятися у різних місцях)• будівлі на горизонті• напрямок та перетин доріг• рослинність• огорожа🕵️ Ви також можете попросити допомоги OSINT-спільнот і читачів у соцмережах, оскільки фото не конфіденційне, воно взяте з відкритих джерел.🔻 Друге питання: коли це сталося:Встановити час доби допомагають тіні та інструмент Sunculc.***🔷 Щоб потренувати навички пошуку у відкритих джерелах, Bellingcat пропонує гру-челендж із завданнями та відповідями на них (див. ілюстрацію до цього допису).🔷 Якщо ви зайшли в глухий кут у своєму OSINT-дослідженні, звертайтеся до розслідувачів Bellingcat.Foeke Postma у BlueSky / LinkedIn.Фото з сесії #IMED25 в Афінах.
Чи потрібна взагалі журналістика?💬 «Прояснімо ситуацію. Журналістика зараз — під загрозою. Але ніхто не закликає вас вмирати. Ми знаємо, що журналістика стикається з низкою проблем, багато з яких — її власна провина. Та крім самопобиття, ми маємо пам'ятати про важливість нашої ролі та відповідальність перед суспільством, громадянами та самою демократією. Ми повинні рішуче рухатися вперед, якими б складними не були обставини. І якщо треба переосмислити правила журналістики, не варто цього боятися», — такими словами відкрив Міжнародний форум #IMEdD25 в Атенах співзасновник і генеральний директор iMEdD, журналіст Стратіс Трилікіс.Під час дискусії «Долаючи епоху сумнівів» учасники обговорили кризу, яка не лише загрожує свободі та незалежності журналістів у всьому світі, а й ставить під сумнів існування самої професії.🎤 «Є багато причин для сумнівів, та водночас, гадаю, це чудова нагода почати змінюватися на краще. І ми, очевидно, стаємо кращими. Як журналістка-розслідувачка, я розумію, що стандарти зараз набагато вищі, ніж 20 років тому, коли я лише починала працювати в журналістиці. Ми стаємо більш креативними. Це складно, складно знайти робочі бізнес-моделі, але можливо! Один із членів GIJN втратив 90% свого фінансування у 2017 році й перейшов на модель членства — зараз вони процвітають. Ми змінюємося: оскільки ми менш впливові, ми стали скромнішими та прозорішими. Відкритість та скромність важливі для відновлення зв'язку з нашою аудиторією. Криза стала поштовхом до більш тісної співпраці. Я відчула це у проекті Forbidden Stories, де ми працювали над історіями про журналістів, яких змусили замовкнути, але робили це разом. Спільна робота зробила нас набагато сильнішими, ніж якби ми діяли поодинці. Тож у певному сенсі криза дає нам більше можливостей», — поділилася нова програмна директорка GIJN Сандрін Ріго.🎤 «Щоб вижити, ми мусимо відрізнятися від решти. Ми дійшли висновку, що нам потрібно бути творцями сенсу, а не оповідачами. Ми мусимо допомагати людям розібратися в цьому надзвичайно складному світі, у якому вони живуть, і який стає дедалі складнішим. Треба пояснювати його так, щоб це стало максимально прикладним на практиці — чи то у розслідуванні, чи в пояснювальній журналістиці; використовувати нові технології, щоб виходити за межі звичного сторітелінгу й давати людям життєво корисну інформацію», — сказав засновник і головний стратег Code for Africa (CfA) Джастін Аренштейн.🎤 «… нам варто навчитися допомагати аудиторії створювати інформацію разом із нами, бо вони перестали бути слухачами, а ми — доповідачами. Ми можемо координувати спільне створення контенту, адже наші читачі часто мають більше знань, ніж ми, у багатьох темах», — зазначила директорка Латиноамериканського центру журналістських розслідувань (CLIP) Марія Тереза Рондерос.🎤«Я вітаю вас з тим, що ми живемо в часи невизначеності. Якби ви жили в епоху певності, вам було б дуже нудно, і ви, мабуть, жили б за тоталітарного режиму... Ще ніколи раніше не було такого розмаїття можливостей для самостійної журналістської роботи. Ресурси та потенціал, які ми можемо реалізувати, величезні… Я не хочу, щоб Руперт Мердок (медіамагнат, в імперії якого — газети The Times, The Sun, The Wall Street Journal, телеканал Fox News і ще низка медіа — ред.) знову правив світом, розумієте? Мені подобається ідея, яка вже звучала: нам слід думати про значно більш мережеві та значно більш спільні методи роботи. Ми не маємо припускати, що знаємо краще. Ми не повинні припускати, що маємо право говорити від імені людей, коли люди можуть говорити самі за себе. Тому, думаю, нам потрібно зовсім по-іншому ставитися до нашої ролі, як би ви її не називали — координатори, куратори, експерти, люди, які захоплені розслідуваннями чи спробами зрозуміти причини конфліктів», — сказав професор Лондонської школи економіки та політичних наук (LSE) Чарлі Бекет.
Примусове переміщення цивільних: Що треба знати журналістам про цей воєнний злочинНовий розділ Посібника GIJN — уже українською. 🇺🇦⚖️ У 2023 році Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт Володимира Путіна та Уповноваженої при президентові РФ з прав дитини Марії Львової-Бєлової за їхню участь у незаконній депортації та переміщенні українських дітей. Росія заперечує будь-які правопорушення й не визнає ці ордери. Утім, якщо Путін чи Львова-Бєлова опиняться на території держави, яка є учасницею Римського статуту, вона юридично зобов’язана заарештувати їх і передати до суду.Цей випадок показує: примусове переміщення цивільних — не лише гуманітарна трагедія, а й воєнний злочин, за який передбачена відповідальність.📖 З цього розділу Посібника GIJN ви дізнаєтеся:1️⃣ коли переміщення цивільних є законним, коли — порушенням міжнародного гуманітарного права, а коли — караним воєнним злочином;2️⃣ як Міжнародний кримінальний суд трактує поняття «примусове» або «насильницьке переміщення»;3️⃣ де шукати дані для вашого розслідування про незаконне переселення людей;4️⃣ приклади журналістських розслідувань із Гази, М’янми та України — зокрема, фільм-розслідування Kyiv Independent «Вирвані з корінням» (Uprooted).📖 Заходьте й читайте, якщо плануєте:🔎 Збирати факти й аналізувати дані: свідчення переміщених, висновки ООН, правозахисних і гуманітарних організацій, документи, офіційні накази, фото й відео з відкритих джерел, супутникові знімки.🛰 Досліджувати обставини переміщення: причини й контекст, наявність примусу, безпечні маршрути та альтернативи, напрям і тривалість виїзду, масштаби й тенденції.
Як вижити без грантів США: досвід українських і міжнародних розслідувальних центрівПрипинення американського фінансування на початку року стало серйозним викликом для більшості українських ЗМІ. Як редакції адаптувалися до нових реалій — розповіли учасники сесії «Стратегії виживання розслідувальних медіа в умовах обмеженого фінансування» на #UIJC25. 👇 Директор луцького видання «Сила правди» Юрій Горбач:🔹 Одразу переорієнтувалися з американських грантів на європейські.🔹 Звернулися по допомогу до аудиторії — нині близько 10% редакційних витрат покривають внески читачів.🔹 Зараз редакція працює над залученням рекламодавців.Головний редактор львівського видання NGL.media Олег Онисько:🔸 Також шукають європейських донорів.🔸 За пару місяців до втрати американського фінансування започаткували спільноту читачів, яка нині налічує 230 людей. Ця фінансова допомога дає редакції відчуття відносної стабільності й суттєво допомагає покривати «не донорські статті витрат» — незаплановані відрядження чи дорогі експертизи.Головна редакторка «Слідства.Інфо» Анна Бабінець:🔻 Редакція втратила понад 80% фінансування, але згодом відновила його завдяки переорієнтації на європейських донорів та приватні іноземні фонди. Зараз їх підтримують донори з Північної Європи (Данія, Швеція, Норвегія) та два приватні фонди, один із яких — Тайванський фонд демократії.🔻 На самому початку повномасштабного вторгнення редакція не розвивала спільноту доброчинців. Однак під час кризи звернулася до читачів із проханням про допомогу, щоб завершити фільм про загибель журналістки Вікторії Рощиної в російському полоні.Співзасновник і директор з інновацій OCCRP Пол Раду:🔺Команда втратила 38% фінансування — понад 7 млн дол. Але команда була частково готова до цього, адже паралельно розвивали альтернативні джерела фінансування.💡 Протягом двох років OCCRP працювали над тим, щоб отримати фінансування Founders Pledge — ініціативи, де підприємці спрямовують частину доходу на благодійність. Отримані понад 5 млн доларів допомогли організації частково компенсувати втрату американських коштів.💡 Також OCCRP разом із Gabo Foundation розвивають проєкт Floodlight Gaming, у рамках якого працюють над створенням ігор на основі журналістських розслідувань. Зараз у розробці знаходиться зо два десятки прототипів ігор. Пол Раду певен: якщо бодай одна з цих ігор «вистрелить», це вирішить багато фінансових проблем організації.💡 Цікавий факт: один зі швейцарських банків пропонував OCCRP зробити пожертву. Розслідувачі відмовилися, оскільки вважають, що швейцарські банки не достатньо прозорі.Фото: Svitlana Shkurai для Інституту розвитку регіональної преси
Обов’язок журналіста публікувати VS. Право не публікуватиКілька питань із сесії «Етичні проблеми розслідувань воєнних злочинів», #UIJC25.❓ Яка найскладніша дилема, з якою ви стикалися у своїй роботі?🎤 Євгенія Моторевська, The Kyiv Independent:Як чинити, коли родичі загиблих внаслідок жорстоких воєнних злочинів забороняють оприлюднювати свідчення, надані журналістам під час розслідування. Іноді редакція приймає рішення все ж таки публікувати суспільно важливу інформацію, але ми не називаємо імен або використовуємо псевдоніми.🎤 Тетяна Катриченко, «Медійна ініціатива за права людини»: Моральна дилема виникає на межі між адвокацією та журналістикою. Люди часто говорять журналістам менше, ніж активістам чи юристам, які документують воєнні злочини для потенційних судових процесів.🎤 Алла Садовник, відділ розслідувань «Суспільного»: 1) Ми боїмося ретравматизувати постраждалих і дати хибну надію на те, що ми знайдемо злочинця й допоможемо відновити справедливість. 2) Чи варто давати слово потенційним воєнним злочинцям, брати в них інтерв’ю задля балансу думок.🎤 Сьюзан Вангоймісен, Центр інформаційної стійкості (Велика Британія): Важко приймати рішення, які матеріали з великого масиву візуальної інформації, яку ми отримуємо від свідків і родичів постраждалих, можна використовувати в публікації, щоб показати весь жах війни, всю жорстокість убивств чи інших злочинів, і не травмувати аудиторію.❓ Приклади з практики, коли редакція прийняла рішення не публікувати матеріали чи історію, навіть коли потерпілі чи родичі оприлюднили це?🎤 Євгенія Моторевська: Був випадок, коли мама загиблої дитини сама передала її фото в труні. Проте після етичної дискусії, ми прийняли рішення не публікувати його.🎤 Алла Садовник: У першу чергу ми не хочемо нашкодити людям. Надто людям, які залишаються в полоні.🎤 Тетяна Катриченко: Буває, ми намагаємося уникнути публікації тієї частини історії, яка може нашкодити героям або їхнім родичам у полоні чи на окупованих територіях, хоча наші співбесідники самі намагаються звернути на цю інформацію увагу й наполягають на оприлюдненні. Тоді виникає етична дилема: як зафіксувати суспільно важливу інформацію й водночас не створити загрозу для людини, яка, можливо, не здатна оцінити ризики.❓ Як опитувати постраждалих і вцілілих, щоб не нашкодити їм?Читайте в цьому розділі «Посібника журналіста з розслідування воєнних злочинів».📸 Фото: Svitlana Shkurai для Інституту розвитку регіональної преси
Можливості навчання для журналістів🌱 Курс з основ аналізу даних у сфері екології — Texty.org.ua⌛ Дедлайн: 19 вересняПрограма навчального курсу «Клімат і вода: навички аналізу даних» розрахована на журналістів із регіональних медіа, які вже мають досвід у написанні матеріалів на екологічну тематику.Навчання складається з трьох компонентів:🔹 навчальний онлайн-курс, що допоможе опанувати навички аналізу даних і отримати базові знання у сфері водних ресурсів;🔹 менторська підтримка журналістів у реалізації власних ідей розслідувань та статей;🔹 стипендії журналістам регіональних видань для підготовки публікацій (за результатами навчання).Навчання триватиме протягом жовтня–листопада 2025 року.***📰 Школа журналістики — «Українська правда»⌛ Дедлайн: 24 вересняКурс навчання з чотирьох офлайн-модулів у форматі інтенсивів вихідного дня в жовтні–грудні 2025 року:I. Новини, аналітика, джерела інформації.II. Розслідування, бази даних, воєнний репортаж, OSINT.III. Економічна журналістика, нова економіка, технології, оборонка.IV. Нативна реклама, спецпроєкти, відео, подкасти***🕵️ Школа журналістських розслідувань — «Слідство.Інфо», OCCRP⌛ Дедлайн: 26 вересняКурс «Розслідуй як OCCRP: українські розслідування за міжнародними стандартами» розроблений для журналістів-початківців та охочих навчитися розслідувальній роботі.У програмі 5-денного інтенсиву, який відбудеться з 13 по 17 жовтня у Києві:🔹 розробка тем і робота з джерелами;🔹 моніторинг фінансів, нерухомості й пошук даних у реєстрах;🔹 спілкування з фігурантами та джерелами для отримання потрібної інформації;🔹 збір даних про людей за допомогою OSINT-інструментів.Школа передбачає також пітчинг ідей розслідувань, за результатами якого обрані учасники зможуть долучитися до провідних розслідувальних медіа з гарантованою оплатою праці протягом року.
TGLIST.COM.UA
