«Мені здається цікавим, наскільки різні наші стрічки у Facebook. Та хоч би якими різними ми були, між нами все одно є щось спільне. Але у Facebook між тим, що ми бачимо, майже немає перетину — ні в людях, ні в сторінках, які публікують контент», — так Ліндсі Ліндер прокоментувала дослідження BuzzFeed News, у якому журналісти порівняли її Facebook-стрічку та стрічку її матері за один день.Перед президентськими виборами суперечки в цій родині зайшли так далеко, що мати написала доньці: «Я люблю й обожнюю тебе, але я відписуюся від тебе прямо зараз», — і тимчасово деактивувала свій акаунт.Ця сімейна драма з дослідження BuzzFeed News показала: алгоритми соцмереж не лише персоналізують стрічку, а й можуть поглиблювати розкол між людьми та загострювати конфлікти.Як журналістам досліджувати вплив алгоритмів соцмереж на окремих людей і загострення конфліктів у суспільстві, якщо платформи майже не пояснюють, як вони працюють?Ми переклали українською «Посібник із дослідження алгоритмів соціальних мереж».У ньому:🔸 як аналізувати вплив алгоритмів на користувачів;🔸 як досліджувати поширення дезінформації, мізінформації та мови ворожнечі;🔸 що таке зворотний інжиніринг алгоритмів: за допомогою збору даних та експериментів із тестовими акаунтами можна реконструювати принципи їхньої роботи;🔸 які методи й інструменти журналісти використали в резонансних розслідуваннях алгоритмів.Читайте посібник і діліться з колегами.
Журналістку Bihus.Info Світлану Стеценко цькують після розслідування про мережу магазинів, де під виглядом сувенірів, схоже, продавали психотропні речовиниРедакція Bihus.Info провела контрольну закупівлю різних найменувань товарів у мережі. Придбану продукцію журналісти передали на дослідження до приватних лабораторій і криміналістам МВС, і отримали висновок: аналіз виявив у наданих зразках речовину з переліку особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено постановою уряду.Авторка розслідування Світлана Стеценко розповіла: одразу після публікації матеріалу переважали позитивні відгуки та слова підтримки. Однак уже за кілька днів під відео та дописами почали масово з’являтися коментарі, які дискредитують сюжет і журналістку. Також, за словами Світлани, їй грубіянили та надсилали образи також у приватні повідомлення, ймовірно, — з фейкових акаунтів. 🗨️ «Друзі й близькі на повному серйозі після виходу відео казали: “Щось я переймаюся за твою безпеку”. А онлайн «нападники» відчувають себе безкарними. Бо за пустою фейковою сторінкою із аватаркою чогось незрозумілого в соцмережах доволі легко сховатися», — розповіла Світлана.«Жінки в медіа» стверджують: атака на журналістку має ознаки технологічно зумовленого гендерного насильства (TFGBV) — зокрема гендерну дезінформацію, дифамацію, сексизм, сексуалізоване цькування та мову ворожнечі.Детальніше про ситуацію.📸 Фото: Facebook Світлани Стеценко.
Можливості для журналістів і медіа🎓 Школа з основ журналістських розслідувань у Рівному — ІРРП⌛ Дедлайн: 8 квітня📍 Дата і місце: 22–26 квітня, м. РівнеГоловна тренерка — Інна Білецька, шеф-редакторка редакції розслідувань Суспільного.Під час навчання учасники вчитимуться формулювати гіпотезу, складати план власного розслідування, працювати з державними реєстрами, Prozorro, YouControl та OSINT-інструментами, а також дізнаються про роботу під прикриттям й особливості створення розслідувань у регіонах.***💰 Гранти на виробництво контента в Україні — Internews⌛ Дедлайн: 17 квітняНезалежні медіа, зареєстровані на підконтрольній Україні території, можуть отримати щонайменше 10 субгрантів до $50 000.Серед можливих форматів підтримки:🔸 запуск або розширення репортажних проєктів з інтерактивним залученням ширшої або нової аудиторії;🔸 проєкти, спрямовані на підвищення стійкості людей до дезінформації;🔸 проєкти, що сприяють диверсифікації голосів і досвідів;🔸 подкасти, короткі відео або інші аудіовізуальні формати, призначені для мобільних пристроїв;🔸 технічна адаптація сайтів і впровадження ШІ-інструментів для адаптації контенту для різних аудиторій та платформ.***📢 Гранти на транскордонні розслідування для журналістів-фрілансерів — IJ4EU та IPI⌛ Дедлайн: 13 квітняКоманди, що складаються переважно з фрілансерів щонайменше з двох європейських країн, можуть отримати до 20 000 євро, а також навчання, менторство, можливості нетворкінгу для створення транскордонного розслідування на актуальні для європейської аудиторії теми.Матеріали мають бути опубліковані щонайменше у двох медіа з різних країн ЄС або Албанії, Боснії і Герцеговини, Грузії, Ісландії, Ліхтенштейну, Чорногорії, Північної Македонії, Норвегії, Сербії та України.*** 💵 Програма підтримки транскордонних розслідувань — IJ4EU та IPI⌛ Дедлайн: 13 квітняТранскордонні команди журналістів і медіа з щонайменше двох європейських країн (із вищезгаданого переліку) можуть отримати до 50 000 євро на створення розслідування, а також редакційну та юридичну підтримку.***🎯 Гранти на висвітлення громадянської участі — Інтерньюз-Україна⌛ Дедлайн: 20 квітняМісцеві медіа можуть запропонувати теми, що стосуються життя громад і розв’язання актуальних проблем на локальному рівні в умовах війни.Максимальна сума гранту — $4000. Кошти можна використати на виробництво контенту, його адаптацію для соцмереж, гонорари команди та операційні витрати.Відібрані медіа також отримають менторську підтримку — зі сторітелінгу та дотримання етичних стандартів. ***📊 Курс «Основи журналістики даних» — Texty.org.ua, Дія.Освіта, МінцифраЦей безкоштовний онлайн-курс підійде не лише для журналістів, а й для підприємців, держслужбовців, активних громадян.Освітній серіал складається з восьми серій по 10–20 хвилин. Кожна — це конкретний крок до розуміння того, як створюють проєкти з журналістики даних: від першої ідеї до готового матеріалу з візуалізацією та висновками.
Американська «дівчина мрії» виявилася ШІ-фейком 🤯Фотографії та відео, які відображають патріотичне життя «дівчини мрії» MAGA (Make America Great Again — «Зробимо Америку великою знову») Джессіки Фостер, спричинили вибухове зростання її акаунту в Instagram — за чотири місяці кількість підписників перевищила мільйон.Але є підступ, — пише Washington Post: «Фостер — несправжня. Вона згенерована ШІ».🗨️ Фостер — «апофеоз усього, про що фантазує MAGA, все зібрано в одному каналі, але це явно ШІ: немає підтвердження походження зображень, немає історії, пов'язаної з нею, є помітні збої, — сказав Сем Грегорі, виконавчий директор міжнародної організації Witness, яка допомагає людям з усього світу використовувати можливості відео- та аудіовізуальних технологій, щоб розповідати свої історії, документувати правду та захищати права людини. — У мережі є багато реальних і вигаданих красунь, але наявність жінки, настільки близької до влади, яка бере участь у важливих подіях дня, має зовсім інший авторитет».Акаунти згенерованих ШІ жінок, які маскуються під військових, водійок вантажівок і поліцейських, які підтримують Трампа, зібрали величезну аудиторію у TikTok, Instagram та X. Тисячі користувачів залишають коментарі, з яких випливає, що вони вірять у реальність цих жінок.Речниця армії заявила, що чиновники не змогли знайти жодних записів про Фостер. Представник Meta повідомив, що Instagram видалив акаунт Фостер за порушення правил спільноти пізно ввечері у четвер. Білий дім не відповів на прохання WP про коментар.🖊️ Джерело інформації: допис Washington Post в Instagram.📷 Ілюстрація: скриншот із вебсайту EuroNews.Хочете навчитися відрізняти створений ШІ контент від справжнього? Дивіться відеозапис вебінару всесвітньо відомого фахівця з цифрової верифікації Хенка ван Есса на YouTube gijn.Оригінальна мова ролику — англійська. Проте ви можете увімкнути на цьому YouTube-відео автоматичний дубляж або субтитри українською мовою.
Суд визнав: Meta та YouTube відповідають за шкоду психіці від соцмережСуд присяжних у Лос-Анджелесі зобов’язав Meta та YouTube виплатити $3 млн компенсації 20-річній позивачці, яка звинуватила компанії в тому, що ще в дитинстві вона стала залежною від соцмереж, — повідомляє BBC.Присяжні дійшли висновку, що Meta (Instagram, Facebook і WhatsApp) та Google (YouTube) навмисно розробили продукти, які викликають залежність. Це в результаті негативно позначилося на психічному здоров'ї 20-річної позивачки.Присяжні ухвалили: компанія Meta несе 70% відповідальності за шкоду, заподіяну позивачці, а YouTube — 30%. Це означає, що Meta має виплатити дівчині більшу частину присудженої компенсації.Журналісти стверджують: це рішення суду, ймовірно, вплине на результати сотень аналогічних справ, які зараз розглядають у судах США.Адвокати Meta та YouTube заперечують вплив платформ на психічне здоров’я дівчини і планують подати апеляцію.Хочете розслідувати вплив технологій на людей і суспільство? Переглядайте статті та відеоуроки провідних розслідувачів світу в проєкті #TechFocus на GIJN.
Як «Тексти» відновили заблокований акаунт у Bluesky — після трьох днів листування з техпідтримкоюНещодавно англомовний акаунт @texty.org у Bluesky заблокували. Це сталося після публікації дописів про угорську пропаганду проти України та хвилі хейту від прихильників Орбана у коментарях — розповіли у редакції.Журналіст Володимир Литвинов, який веде акаунт Texty.org.ua у Bluesky, розповів GIJN, як їхній команді вдалося повернути доступ до профілю з 4000 підписників, серед яких — іноземні журналісти, активісти та лідери думок.🗨️ «Спочатку ми спробували оскаржити рішення прямо через платформу і додатково написали лист до техпідтримки. Через три дні отримали фідбек від платформи, але дуже розпливчастий. Вони попросили нас вказати причину блокування (ніби вони самі її не знають!). Ми сказали, що акаунт був скомпроментований, але ми не порушували жодних правил соцмережі. Звісно ж, у всіх цих листах ми розповідали про свою роботу, надсилали посилання на наші сторінки і тому подібне», — каже Володимир.😢 Спойлер: розголос і активна спільнота ефективніші за безкінечні переписки зі службою підтримки.Алгоритм дій «Текстів», коли вирішення питання затягнулося 👇1. Редакція зробила історію публічною.2. Інформацію опублікували українські профільні медіа — «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації».3. Потім історію про блокування почали поширювати підписники «Текстів» у Bluesky. Один із англомовних користувачів тегнув американського журналіста Джошуа Фрідмана, акаунт якого має понад 200 тис. підписників.4. Фрідман поставив у коментарях кілька запитань про «Тексти», а за 20 хвилин написав: «Зроблено!» Майже одночасно редакція отримала листа про розблокування акаунту.🗨️ «Звісно, ми написали Джошуа Фрідману й подякували, а також запитали, як йому вдалося допомогти. Відповідь досить проста — нещодавно він став частиною команди платформи. Спочатку Фрідман самостійно допомагав юзерам розібратися із платформою, а потім його помітили в офісі Bluesky. До цього ж ми звернулись в Лабораторію цифрової безпеки, які займаються такими питаннями для журналістів та активістів. Вони одразу відповіли, попросили деталі та зголосилися допомогти. Проте Джошуа швидше розібрався, адже фактично працює в Bluesky», — розповів Володимир Литвинов GIJN.🤝 Що це, як не приклад міжнародного радикального співробітництва між журналістами в боротьбі з техногігантами, про яке говорила Нобелівська лауреатка Марія Ресса на початку нашого проєкту #TechFocus?!
Доступ до супутникових знімків обмежують! Де журналістам шукати альтернативи?Два великі постачальники супутникових знімків — Planet Labs і Vantor — обмежили доступ до зображень із Близького Сходу: відтепер архівні знімки з цього регіону публікуватимуть із двотижневою затримкою. Компанії пояснюють це міркуваннями безпеки: мовляв, такі дані можуть дати «тактичну перевагу» під час конфлікту.Про обмеження повідомили невдовзі після того, як журналісти й OSINT-команди використали супутникові знімки та відео для аналізу удару по школі в іранському Мінабі, де загинули близько 175 людей, і дійшли висновку, що для атаки, ймовірно, застосували американську ракету Tomahawk.❗ Контекст: Провайдери мають контракти з федеральним урядом США, зокрема з військовими та розвідувальними структурами. Водночас Vantor заперечує, що обмеження запровадили на прохання уряду.Деталі цієї історії. Вся ця історія — поганий сигнал для журналістів та OSINT-дослідників. Адже розслідування воєнних злочинів, зокрема в Україні, показує — супутникові знімки часто найбільш корисні саме в перші дні після атаки, коли обидві сторони заперечують свою провину й нерідко роблять (дез)інформаційні вкиди. Тоді саме супутникові знімки допомагають верифікувати свідчення, оцінити масштаби руйнувань, визначити місце удару, зіставити відео очевидців та інші докази з відкритих джерел, щоб відтворити події на місці потенційного злочину.🗨️ «Двотижнева затримка уповільнює процес перевірки та ускладнює встановлення фактів, поки події ще розвиваються», — каже керівник досліджень Bellingcat Карлос Гонсалес.Добірку альтернативних інструментів можна знайти в українському перекладі посібників GIJN: 📕 Ресурси для пошуку та використання супутникових зображень.📕 Як безкоштовно отримати доступ до якісних супутникових зображень
Можливості для журналістів та медіа💰 Конкурс грантів для регіональних медіа України — Fondation Hirondelle⌛ Дедлайн: 24 березняВідібрані редакції отримають 3500 швейцарських франків (приблизно 195 тис грн,) на створення матеріалів. Гроші виплачуватимуть трьома траншами впродовж 9 місяців. Участь у програмі також передбачає щомісячні менторські сесії та редакційний тренінг у Києві.Тематика матеріалів може включати:🔸 Підзвітність щодо використання публічних коштів і відбудови🔸 Врядування та інституційний контроль🔸 Громадське життя, вплив на громади та соціальна згуртованість***🎓 Вебінар «Як виявити згенерований ШІ контент» — GIJN🕰️ Дата: 26 березня, 16:00 за КиєвомНа вебінарі відомий інтернет-дослідник та експерт із цифрової верифікації Хенк ван Есс пояснить, як застосовувати оновлену версію його посібника «Виявлення контенту, створеного за допомогою ШІ» в журналістській роботі, та розповість про ознаки, інструменти й методи, які допоможуть відрізнити зображення, створені ШІ, від справжніх.***📝 Конкурс професійної журналістики Честь Професії – 2026⌛ Дедлайн: 26 березняЖурналісти можуть подавати матеріали, які були опубліковані протягом січня–грудня 2025 року.Основні номінації конкурсу:🔸 Найкраще розслідування🔸 Найкраще інтерв’ю🔸 Найкращий репортаж🔸 Найкращий воєнний репортаж🔸 Найкраща аналітика🔸 Найкраща публіцистикаСпеціальні номінації:🔸 Меморіальний матеріал року🔸 PROдобро: благодійність та соціальний вплив у медіа🔸 Найкращий матеріал на тему життя українців в умовах тимчасової окупації***🌐 Lviv Media Forum – 2026🕰️ Дати проведення: 14-16 травня⌛ Дедлайн: 1 травняФокусна тема цьогорічної конференції — «Реальність під ударом: завмерти, тікати чи боротись?».Усі події в межах програми конференції відбуватимуться англійською мовою (без перекладу).
Як створювали оскароносну документальну стрічку «Містер Ніхто проти Путіна» — розповідає продюсерка Люсі Кон в інтерв’ю GIJNДатсько-чеська стрічка отримала «Оскара» в номінації «Найкращий документальний фільм».Її режисерами стали американець Девід Боренштейн і Павло Таланкін — педагог-організатор російської школи в місті Карабаш, — який на два роки перетворився на інформатора «під прикриттям» і таємно документував, як російська влада мілітаризує дітей та нав’язує їм думку, що немає нічого почеснішого за смерть на війні проти України.🗨️ «… сьогодні Заходу вкрай важливо дивитися на такі кадри, щоб зрозуміти, що відбувається у російському суспільстві. Цілком очевидно, що вся система виховання наступного покоління будується навколо жорсткої непохитної відданості новому циклу війни та мілітаризму», — сказав у інтерв’ю Independence Avenue Media режисер стрічки Девід Боренштейн.GIJN поговорила з Люсі Кон — виконавчою продюсеркою фільму та однією з редакторок Storyville, міжнародного документального напряму BBC. Вона розповіла про редакційні виклики під час роботи над стрічкою.🎤 За словами Кон, одна з головних етичних проблем фільму — відсутність поінформованої згоди батьків на зйомку дітей. Остаточне рішення про припустимість виходу такого матеріалу редактори BBC ухвалювали вже після перегляду чорнового монтажу. Побачивши, що вдалося зафіксувати Таланкіну, вони вирішили: суспільний інтерес у даному випадку переважає етичні ризики.🎤 Після виходу стрічки російське державне телебачення намагалося її дискредитувати. За словами Кон, пропагандисти ходили по домівках у Карабаші й переконували батьків звернутися в поліцію через відсутність згоди на зйомку. Проте ніхто цього так і не зробив.🗨️ «І це, як на мене, дуже сильний момент. Вони цілком могли так вчинити — і мали на це повне право, — але не зробили цього, бо розуміють: цей фільм справді важливий…», — каже Люсі Кон.🎤 Творці свідомо не включили до фінальної версії стрічки навіть найменших натяків на критику Путіна з боку людей у кадрі.🗨️ «Це не було штучною конструкцією — фільм правдиво показує, якими є люди в Карабаші... Але траплялися моменти, коли хтось міг пожартувати або вчитель — сказати дітям щось саркастичне. Ми не залишали такі репліки у фільмі, бо в Росії навіть розмову з іноземним мовником можуть трактувати як зраду, а жартівливий коментар — сприйняти всерйоз і використати як підставу для кримінального переслідування. Ми не хотіли нікого наражати на небезпеку, тому не включали нічого, що бодай віддалено звучало б як критика», — пояснює Люсі Кон.Чого ще команда навчилася під час роботи над фільмом, читайте в інтерв’ю з Люсі Кон на GIJN.📷 Зображення: скріншот постеру до фільму «Містер Ніхто проти Путіна»
«…Він увесь час чистив свою зброю. Коли я сказала, що піду спати, він відповів, що буде спати зі мною. Я попросила залишити мене наодинці, бо мені немає куди тікати... Він погодився. А потім просто прийшов вночі і почав мене ґвалтувати…».Це — спогади режисерки-документалістки Аліси Коваленко. У 2014 році вона, тоді студентка четвертого курсу факультету документального кіно, поїхала на Донбас знімати фільм про російсько-українську війну й потрапила в полон до так званих сепаратистів.Серед тих, хто її допитував, був чоловік, який назвався офіцером російської армії. За словами Аліси, саме він її зґвалтував.«Коли відпускав мене, то сказав, що мене мали розстріляти, тому я маю йому подякувати, що взагалі вижила», — згадує Аліса.Тоді, на початку війни, Аліса не розповіла про пережите нікому. Сподівалася, що сховає це «у дальні шухляди своєї пам’яті й воно забудеться».«Але так не працює: чим довше ми щось намагаємося забути, тим воно глибше проростає в середину», — говорить режисерка.Уперше Аліса розповіла свою історію на сцені театру «Переселенець» — у моновиставі про один день свого полону.«Це було так цінно, адже я проламала свої кордони й поговорила з собою. Інакше не знаю, як би це все було. Але це був початок шляху й він завжди найважчий», — розповідає режисерка.Нині Аліса Коваленко — військовослужбовиця ЗСУ, режисерка-документалістка та співавторка фільму «Сліди». Стрічка перемогла в програмі Панорама 76-го Берлінського кінофестивалю. В її основу лягли свідчення українських жінок, які пережили полон, насильство й тортури під час російсько-української війни.«Коли ми записували історії жінок, то у нас був інший тип діалогу із ними. Бо я мала такий досвід. Це принцип спільної роботи «рівний — рівному», — ділиться режисерка.Інтерв’ю з Алісою Коваленко читайте на NV. Про те, як розслідувати воєнні злочини й етично спілкуватися з людьми, які пережили насильство, — у посібнику GIJN українською.Фото: Facebook Аліси Коваленко.
TGLIST.COM.UA
