Данило Гетманцев

У різних світових ЗМІ все частіше натрапляю на публікації про те, що в європейських столицях зростає спротив прискореній європейській інтеграції України. І справа вже не тільки в позиції Угорщини. За інформацією глобальних медіа, проти принципу «зворотного розширення», коли країна набуває членство, а потім виконує всі необхідні зобов’язання, тепер виступають навіть наші найближчі союзники – Німеччина та Франція.Насправді це дуже серйозна проблема. Такий підхід ставить під сумнів одну із базових умов мирної угоди, за якою Україна отримувала гарантії вступу до ЄС до 2027 року. Саме це розглядалось нашою країною як одна із фундаментальних гарантій довгострокової безпеки і розвитку. І, водночас, наші європейські партнери відверто кажуть, що умови нинішньої мирної угоди їх не влаштовують, а потенційне завершення війни підвищить загрози для їхнього східного флангу. Не хочу давати гучних характеристик позиції наших партнерів. Зрозуміло, що діють вони передусім у власних інтересах. Проте така позиція європейських столиць ставить нове завдання для нашої дипломатії. Потрібно нарощувати роботу не тільки з Європейською Комісією, але і на рівні окремих країн. Переконувати їх підтримати пропозицію Європейської Комісії і зняти блок на прискорену євроінтеграцію України та завершення війни. Наголосити, що за більш ніж 4 роки війни це рішення ми вже давно «заслужили».Потрібно чітко донести до наших партнерів український інтерес. Він зрозумілий – це мир і європейська інтеграція. Чим швидше він настане, тим, насправді, простішим буде входження України до ЄС і надійнішими їхні «східні кордони». І, навпаки, затягування з рішенням обох завдань тільки підвищить рівень небезпеки: військової, соціальної, економічної. А шо стосується подолання корупції, виконання інших наших «домашніх завдань», переконаний, ми з цим впораємось. Попри будь-який спротив. Адже це будуть не просто умови вступу в ЄС, це категоричні вимоги українського суспільства.https://www.reuters.com/world/european-capitals-push-back-ukraine-seeks-fast-track-eu-membership-2026-03-03/https://www.ft.com/content/52e25945-002f-409a-bee0-8fb4e133a2e3

Чому розрахунок чисельності працівників став пасткою для бізнесу.25 лютого Уряд ухвалив постанову про порядок обчислення середньомісячної зарплати для розрахунку внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю. Це хороший крок, адже бізнес давно чекав на зрозумілі правила розрахунку. Але разом із формулою зарплати постанова містить цілий блок норм щодо визначення середньооблікової чисельності працівників. А саме від чисельності залежить і виконання нормативу, і розмір внеску. Проте замість правової визначеності бізнес отримав чергове «латання дірок».❓У чому головна проблема.Новий Порядок вводить спеціальні правила визначення чисельності працівників для цілей внеску, які відрізняються від підходів Інструкції зі статистики кількості працівників №286. Саме ця Інструкція застосовується для обчислення середньооблікової чисельності працівників при визначенні нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, підготовці статистичної звітності, а також у процедурах набуття статусу підприємства трудової інтеграції чи захищеного працевлаштування.Фактично роботодавцю тепер потрібно одночасно використовувати два різні документи, які по-різному визначають один і той самий показник:🔹Інструкція №286 (статистика): залишається базою для обчислення середньооблікової чисельності працівників для визначення нормативу працевлаштування;🔹 Новий Порядок: вводить специфічні правила визначення середньооблікової чисельності працівників виключно для розрахунку внеску, які відхиляються від статистичної методології.❓Де виникає конфлікт.Роботодавцю доведеться «зшивати» ці правила вручну, бо новий Порядок вимагає виключати категорії працівників, які за Інструкцією №286 завжди враховувалися в середньооблікову чисельність. Зокрема, для розрахунку внеску тепер до уваги не беруться: працівники на небезпечних чи шкідливих роботах; мобілізовані та ті, хто проходить базову військову службу; особи, з якими призупинено трудовий договір. Легко заплутатись навіть досвідченому бухгалтеру.🔹Який результат для бізнесу.Замість єдиної зрозумілої методики, бізнес змушений самостійно поєднувати показники з різних джерел. Це створює високий ризик помилок: один неправильний розрахунок і ви або переплачуєте внесок, або отримуєте штраф за недоплату.Чи не простіше було затвердити єдину зрозумілу методику визначення чисельності для виконання нормативу та розрахунку внеску, як цього прямо вимагає закон?Наше завдання – забезпечити умови для економічної інтеграції осіб з інвалідністю, щоб вони отримували можливості для працевлаштування. Але зробити це таким чином, щоб не змушувати бізнес грати в «нормативний конструктор», не створювати систему, яка плодитиме бюрократію. Уряд має врешті дати те, що власне і обіцяв бізнесу – зрозумілі правила та прості розрахунки нормативу.Спрямовую відповідне звернення до КМ.⁩

Бачу багато реакцій на Розпаковки в публічному просторі. Хтось запитує «А як же …?» – де замість «…» можуть бути різні назви бізнесів, які ще не фігурували у відео. Не фігурували, проте часто «грішать» такими ж схемами. Все переглядаю, і нагадую: відомо про конкретні факти порушень – пишіть в Telegram-бот. Або на пошту, чи на мій номер телефону. Все є тут – https://linktr.ee/danylo_getmantsevДехто задається питанням: «Для чого?» – хоча все очевидно. Регулярно нагадую основу основ детінізації: тінь боїться світла, боїться публічності. Це наша спільна сила у боротьбі з нею. А виведені з тіні мільярди – це додаткові надходження до бюджету, додаткові кошти на оборону.Трапляються ще й питання «Що далі?» – тут не скажу нічого нового для тих, хто мене читає давно. Всю інформацію про згадані у відео факти спрямовую до правоохоронців. Далі проводяться рослідування та надається відповідна кваліфікація. Але це не означає, що бізнеси, які згадані у Розпаковках, не роблять висновків самі. Частина звертається з питаннями: як виправити ситуацію. Відповідь одна – працювати в білу, без схем з ухилення від оподаткування. В будь-якому разі, я та моя команда завжди відкриті для діалогу та комунікації. І щиро закликаю всіх, кому небайдужа тема, приєднуватися до виведення з тіні української економіки. Повідомляючи про факти порушень. Розповідаючи публічно, чому схеми з ухилення шкідливі для держави. Поширюючи матеріали наших розслідувань.Ваша небайдужість – це теж зброя проти тіні.

Коли переговори не спрацьовують, починаються війни. Буквально вчора стало відомого, що черговий раунд переговорів між США та Іраном у Женеві провалився. Сторони розійшлися без жодної досягнутої угоди. А вже сьогодні Близький Схід опинився у полум’ї жорстокого протистояння. При цьому у конфлікт вже де-факто втягнуті не тільки США, Ізраїль та Іран, але інші Близькосхідні держави – Саудівська Аравія, Катар, Об’єднані Арабські Емірати, Ірак. Просто на очах весь регіон сповзає у воронку масштабного протистояння.Якщо конфлікт не вщухне найближчим часом, а наразі так не виглядає, то вже у понеділок почнуть зростати ціни на нафту. Тим, більше, якщо з’ясується, що Іран дійсно пішов на блокаду Ормузької протоки. Це ключова артерія через яку на світові ринки потрапляє до 30% нафти та 20% всіх поставок скрапленого природного газу. Для України такий сценарій несе серйозні ризики. Адже внаслідок ворожих ударів по енергогенерації залежність нашої економіки від газу, нафти, нафтопродуктів і цін на них істотно зросла. Тому тривала нестабільність на світових ринках може мати для нас дуже неприємні наслідки.Загалом, нинішні події на Близькому Сході ще раз доводять, що попередній світовий порядок «спочив у Бозі». Його принципи, норми і правила вже абсолютно не працюють, а контури «нового ладу», ще навіть складно уявити. За таких умов нам залишається тільки сподіватись, що наші переговори спрацюють. І наших переговорникам вдасться принести мир. А буря, яка зараз несеться світом, далі піде повз нас і нашу територію.

Станом на 1 лютого 2026 року українці зберігали в банках 1,613 трлн грн, що на 4,8 млрд грн або на 0,3% менше, ніж на початку січня (1,618 трлн грн) – Фонд гарантування вкладів фізосіб.❗️Водночас у річному вимірі заощадження українців зросли на 234,6 млрд грн або +17%. Для розуміння: станом на лютий 2025 року українці тримали на рахунках 1,378 трлн грн, наразі цей показник виріс до 1,613 трлн грн. На початку лютого в нацвалюті знаходилось 1,058 трлн грн (рік тому – 883,6 млрд), в іноземній – 555,1 млрд грн (494,7 млрд). Тобто, за структурою вкладів: українці зберігають 65,6% в гривні, а 34,4% – в доларах, євро чи інших інвалютах. 🔹Щодо розмірів депозитів. Станом на початок лютого 57,98% клієнтів банків тримали на рахунках від 10 до 200 тис. грн (рік тому – 57,44%).🔹Щодо термінів вкладів: 70,43% депозитів зберігаються за умовами “до запитання” (рік тому – 69,63%). Структура строкових заощаджень:🔸до 3 місяців – 17,61% (рік тому – 17,05%)🔸від 3 до 6 місяців – 7,41% (7,58%)🔸від 6 місяців до 1 року – 3,85% (4,73%)🔸більше року – 0,7% (1,01%).Українці найчастіше зберігають свої заощадження в державних банках – 60,5% (62,3%), приватних банках – 21,95% (20,3%), іноземних – 17,55% (17,4%).На початку 2026 року депозитний портфель продемонстрував незначне зниження – на 4,8 млрд грн (до 1,613 трлн грн станом на 1 лютого порівняно з 1 січня). Це є типовим сезонним явищем, оскільки на початку 2025 року також фіксувалося скорочення портфеля на 13,9 млрд грн. Проте протягом минулого року динаміка відновилася, і станом на 1 січня 2026 року обсяг депозитів зріс до 1,618 трлн грн.Загалом ситуація у фінансовому секторі залишається стабільною: громадяни продовжують зберігати заощадження в банках та користуватися кредитними продуктами. Для подальшого розвитку важливо, щоб фінустанови масштабували послуги як для населення, так і для бізнесу. Розширення послуг, що мають високий попит серед усіх груп клієнтів, стимулюватиме економіку, що є критично важливим у період війни та повоєнної відбудови.⁩

Останнім часом нерідко чую заклики не допустити проведення всенародного референдуму щодо мирної угоди. Взагалі зняти це питання з порядку денного. Тобто, фактично, позбавити українських громадян їх базового громадянського права висловитись щодо доленосних рішень в житті української республіки. Зрозуміло, що питання мирної угоди є саме таким.Дуже дивно, що такі заклики звучать саме від тих, хто декларує свою прихильність демократичним нормам і європейським принципам. Згідно з якими, забезпечення саме громадянських прав має примат, визначальну силу, над іншими юридичними нормами. Більше того, вони застерігають Президента України, який є гарантом конституційних прав громадян, навіть не думати про можливість апелювати до думки суспільства. Мабуть, вбачаючи тільки за собою право говорити від імені українського народу.Думаю, що абсолютна більшість громадян розуміє, що за цими закликами, апеляціями до правових норм, вимогами відмовитись від референдуму, стоїть банальне небажання окремих «експертів» чути думки українців про мир. Так само можна закликати відмовитись від виборів, коли тобі просто не подобається потенційний переможець. Це і є ті самі «яструби», що воліють бачити цю війну безкінечною.Я вірю у здатність нашої переговорної команди забезпечити максимально вигідні умови для мирної угоди. Особисто готовий підтримати результати домовленостей своїм голосуванням у парламенті. Але я повністю підтримую позицію Президента України щодо необхідності проведення всеукраїнського референдуму з питань війни чи миру. В демократичній республіці такі питання може і має право вирішувати народ.

⁨Протягом 2025 року на ринку злиття та поглинання в Україні було проведено 63 угоди, вартість кожної з них – понад 5 млн дол. Це на 26% більше, ніж у 2024 році. Тоді в Україні уклали 50 M&A угод – дані компанії KPMG в Україні у дослідженні M&A Radar.Розголошена вартість таких угод збільшилась до 1,2 млрд доларів США (за рік +17%). При цьому середня вартість кожної M&A угоди складає 34 млн дол. У 2024 році цей показник складав 33 млн дол. У 2025 році експерти KPMG виділили такі M&A угоди:🔹МХП придбала 92% частки в іспанській харчової компанії Uvesa (300 млн дол.);🔹«Київстар» придбав сервіс виклику авто Uklon (155 млн дол.);🔹Глобальна агропродовольчою компанія Bunge придбала 85% в статутному капіталі Вінницького олієжирового комбінату (ViOil) (138 млн дол.).Найбільш активно інвестори проводили злиття та поглинання у таких галузях як агросектор, ІТ, нерухомість, будівництво, енергетика, ЖКГ – на них прийшлося до 71% від кількості усіх проведених угод 2025 року (рік тому – 66%), а ще – до 85% від загальної розголошеної вартості угод (рік тому – 65%). Також експерти вважають перспективними галузями для інвестування у майбутньому – ОПК, логістику та енергетику. На українському M&A ринку іноземці традиційно проводять угоди з обережністю. Так, у 2025 році іноземні інвестори закрили лише 13 договорів із 63 угод (розголошена вартість – 232 млн дол.). Водночас українські інвестори виявляли зацікавленість у придбанні іноземних активів: протягом 2025 року було проведено 10 угод (розголошена вартість – 329 млн дол.). 🔸За результатами 2025 року приплив прямих іноземних інвестицій склав 2,279 млрд дол., що на 43,3% менше, ніж у 2024 році (4,018 млрд дол.). На жаль, іноземні інвестиції в українські активи скорочуються, однак все ж іноземний капітал зацікавлений у придбанні перспективних бізнес-проектів. Гарним прикладом в цьому може стати одна з ключових угод минулого року: придбання глобальною агрокомпанією Bunge 85% статутного капіталу комбінату ViOil за 138 млн дол. Ключова умова для збільшення кількості M&A угод, у тому числі, з-за кордону, – досягнення стабільного та довготривалого миру. Проте для того, щоб в майбутньому інвестиції в Україну суттєво зростали, потрібно уже зараз системно покращувати інвестиційний ландшафт. Для цього треба зосередитися на відновленні та відбудові інфраструктури, будівництві житла, масштабуванні програм доступного кредитування для бізнесу, особливо прифронтового, подальшому масштабуванні програм страхування військових ризиків тощо.⁩

⁨❗️За оцінками Світового банку, наприкінці 2025 року потреби України у відбудові та відновленні внаслідок війни досягли майже 588 млрд доларів (+12% у порівнянні з попередньою оцінкою). Це майже в 3 рази більше, ніж очікуваний номінальний ВВП України на 2025 рік (8 905 млрд грн – прогнози НБУ). Через війну та постійні обстріли найбільше постраждали житловий фонд, транспортний сектор та енергетика – в основному у великих містах та на прифронтових територіях. За чотири роки війни вже загинуло 15 тис. цивільних осіб, понад 40,6 тис. громадян були поранені, а понад 4,6 млн людей стали ВПО. На прифронтові регіони припадає 75% пошкоджень через обстріли та наближення до зони бойових дій: зокрема, Донецька область – 27,2% від загальних пошкоджень, Харківська – 16,5%, Запорізька – 9,9%, Луганська – 7,9%, Херсонська – 7,2%. Загалом зростання втрат на прифронтових територіях складає +14% у порівнянні з попередніми оцінками. Відчутні втрати зафіксовані й у великих містах. Зокрема, в Києві пошкодження досягли 17,9 млрд дол. (+49% у порівнянні з попередньою оцінкою). На столицю та область приходиться 21,7% від загальних збитків. Наразі прямі збитки від війни складають 195,1 млрд дол. (+10,8%), економічні та соціальні втрати – 666,7 млрд дол. (+13,2%), потреби у відновленні протягом десяти років – 588 млрд дол. (+12%). Протягом десятиліття – з метою відновлення країни – найбільші інвестиції знадобляться в таких напрямках, як транспорт (понад 96 млрд дол.), енергетика (91 млрд дол.), житловий фонд (90 млрд дол.).Україна щодня втрачає людей, інфраструктуру, підприємства. І якщо відновити економіку реально, то людей не повернути. Насправді важко оцінити, скільки втратила наша країна за чотири роки повномасштабної війни та продовжує втрачати. Лише справедливий та довготривалий мир дозволить нарешті це зупинити. Але потрібно розуміти, що після війни на нас чекає ще тривалий і складний шлях відбудови.⁩

Знову про черги і Пенсійний фонд. Квест по інстанціям, через який змушені проходити наші громадяни, щоб отримати соціальні виплати – це знущання.Ще один приклад. Нещодавно у нас була онлайн-зустріч з мамами, які виховують дітей з інвалідністю, а також представниками громадських обʼєднань. І необхідність проходження дев’яти кіл бюрократичного пекла – одна з болючих проблем.Мами діляться ситуацією, яка виникла після передачі функцій соцвиплат до Пенсійного фонду. Години очікувань у коридорах. Хтось може залишити дитину з родичами вдома. А хтось вимушений тримати її просто на руках в очікуванні чергового «папірця». Проблемою залишається й те, що ПФУ часто не має досвіду роботи з цією категорією осіб.❗️Які варіанти вирішення цієї проблеми? Дієва цифровізація – не слайдики в соцмережах, а дійсно корисні для людей сервіси. Базові соціальні послуги мають бути доступними у режимі онлайн.Залучення експертів та профільних організацій до розробки та вдосконалення сервісів. Зокрема – залучення до тестування сервісів саме тих людей, для полегшення життя яких вони створюються.Все це передбачено законопроектом №14191.

Додам ще по проблемі цифрових сервісів і багів в організації виплат соціальної допомоги, слухання щодо яких сьогодні пройшли у профільному комітеті ВРУ.Наведу конкретний і дуже показовий приклад.Нещодавно до мене звернулася молода мама щодо оформлення допомоги для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку.Для подання документів вона особисто прийшла до відділення Пенсійного фонду. У черзі провела близько чотирьох годин, як через велику кількість відвідувачів, так і через перерву на повітряну тривогу.Під час прийому з’ясувалося, що для оформлення виплати потрібен додатково витяг з електронного лікарняного. Інформації щодо необхідності подання цього документу у відкритих роз’ясненнях не було. Також виявилося, що працівники ПФУ не бачать відповідний документ у системі, тому заявниця має самостійно роздрукувати витяг з електронного кабінету та надати його працівникам.Крім того, жінка заздалегідь відкрила спеціальну картку для соціальних виплат «Дія.Картка» у Монобанку, однак її не прийняли, оскільки Пенсійний фонд не працює з цим банком. Інформація про перелік банків-партнерів також відсутня у публічному доступі.При цьому заявниця має електронний підпис, застосунок «Дія» та банківські застосунки, тобто технічну можливість подати документи дистанційно. Проте наразі така можливість державою не передбачена.У зв’язку з цим виникає питання: чому при запровадженні нових видів допомоги одразу не передбачити повноцінну технічну можливість подання документів онлайн? Без додаткової бюрократії, без паперових витягів, без «ми цього не бачимо в системі». Вважаю неприпустимим, щоб молоді матері, замість догляду за дітьми вистоювали черги в держустановах. Звернувся до Кабінету Міністрів України з проханням відреагувати на цю ситуацію: забезпечити можливість подання документів на виплату допомоги для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку онлайн та усунути наявні організаційні й технічні неузгодженості.