😇Андрій ✙ ГАВ😈

На днях один з наших друзів спитав: «А піхота все ще зараз потрібна там? Стільки ж дронів є, і наземних, і повітряних?»Для багатьох людей, що не є у війську, це питання не є очевидним. Ми кожного дня бачимо багато реклами безпілотних систем. Кожного дня ми бачимо десятки відео, як різні дрони наносять ураження ворогу, евакуюють поранених, возять БК на позиції, проводять розвідку. Не можна не визнавати що поле боя корінним чином змінилось за попередні пару років.Але будемо відверті. Це не перша революція у військовій справі за минуле сторіччя чи навіть два. Далекобійна артилерія, кулемети, отруйні речовини, танки, авіація і ракети – це все повинно було відправити піхоту на звалище історії. Але як не дивно, ще не одну війну не вдавалося виграти сугубо технічними засобами, будь то флот, літаки чи крилаті ракети. Останню крапку завжди ставив простий піхотинець, який йшов вперед і займав територію. І навіть зараз, в часи, коли над полем боя панують дрони, саме піхота вирішує де є наша земля, а де починається мордор. Так що без піхоти поки що ніяк.©Евгеніі Шароваров (на фото зліва)❤️🇺🇦🫡

Платиш арахісом - отримуєш мавп.В українській армії абсолютно абсурдне розподілення грошового забезпечення. Воно не корелює з відповідальністю, ризиком чи рівнем професіоналізму. «Зарплата» не мотивує. Вона демотивує. А іноді, просто принижує.Люди, які щодня ризикують життям, отримують суми, що виглядають як знущання. І водночас мусять купувати спорядження за власний рахунок. Це бійці, які мали б бути ядром майбутньої армії. Натомість їх ставлять у ситуацію, де гідність і небезпека існують без справедливої компенсації.Ми вперто ігноруємо просту річ: оборону тримають не фанатики, не монахи і точно не раби. Це професіонали. Це батьки. Люди з тілом, нервовою системою і потребою в ресурсі.Якщо хочеш, щоб ці люди працювали ефективно, ти або їх достойно забезпечуєш, або втрачаєш.І зараз ми їх втрачаємо.Спробуй пояснити ветерану після Бахмута або Курська, що тепер він має йти служити у навчальний центр за 23 тисячі гривень. Без бойової слави. Без поваги. Без суспільного резонансу. Без навіть мінімального розуміння, що саме він опора інфраструктури армії в тилу.Деякі з цих людей могли б заробляти в ПВК за кордоном від 5 тисяч доларів на місяць. І вони це знають. І багато хто погодився. Бо там стабільність, повага, гідна оплата, і ніхто не кричить услід за барбершоп, чисту форму і подібну єресь.А у нас усі все «мають терпіти».Але людська гідність не терпить безкінечно.У нас чомусь досі є відчуття, що достойне грошове забезпечення для солдата - це щось зайве. Що якщо військовий справжній, він має бути голодний, скромний, безамбітний і вдячний просто за те, що йому дозволили служити. Що патріотизм повинен перекривати будь-яку економічну логіку.Але насправді все навпаки.Якщо ти платиш гідно - ти не купуєш людину. Ти показуєш їй, що поважаєш її роботу. Її ризик. Її досвід і внесок.Низьке грошове забезпечення, це не просто цифри. Це демотивація. Це втрата кадрів. Це дискредитація інституції. Це вигорання ветеранів і зневага до системи. Бо вони бачать: їх цінність зникає в ту секунду, коли замовкає зброя.Ця проблема не лише про гроші. Про пріоритети. Вона про систему координат, у якій або будується якісна контрактна армія, або далі все тягнеться на міфологізованому "ентузіазмі".Але ентузіазм не тримає позицій без їжі. Не забезпечує сім’ю в тилу. Не передає досвід, якщо досвід нічого не вартий.Ми маємо будувати армію не лише для перемоги, а й для життя після неї. А для цього військовим треба почати платити так, ніби ми хочемо перемогти, а не вижити

❗️Bild: Уіткофф сприйняв слова пукіна про «мирний відхід» з Херсонської та Запорізької областей як відхід росіян, але насправді йшлося про відхід українців. пукін досі хоче отримати 4 областіДеталі:▪️путін не пропонував Уіткоффу повне припинення вогню. Він запропонував лише часткове припинення — відмову від атак на об’єкти енергетики та великі міста в тилу.▪️Уіткофф же запропонував пукіну заморозити конфлікт за поточною лінією фронту в обмін на широке зняття санкцій і нові економічні угоди з Росією. путін відхилив цю пропозицію.▪️Більше того, Уіткофф неправильно зрозумів заяву пупіка про «мирний відхід» з Херсонської та Запорізької областей. Він вважав, що це поступка росіян, але насправді пупін говорив про «мирний відхід» українців.▪️«Уіткофф не знає, про що говорить», — заявив український урядовий чиновник у розмові з Bild. Таку оцінку поділяють і представники німецького уряду.▪️Під час телефонної розмови у четвер, 7 серпня, між США, Європою та Україною у європейців склалося враження, що американці ще самі не дійшли до єдиного розуміння того, що відбувається.▪️Заяви Уіткоффа були сприйняті як заплутані. Він здавався європейцям перевантаженим і малокомпетентним, коли говорив про територіальні питання.▪️Крім того, між Уіткоффом і Рубіо існують розбіжності щодо ролі Європи. Рубіо підкреслював, що європейці повинні бути залучені до процесу, тоді як Венс і Уіткофф хотіли лише інформувати Європу про подальші кроки Трампа.

ТОП українських каналів, які допомагають ЗСУ, ТрО, волонтерам та чинять опір на інформаційному фронті. Обирайте канали, які вам до вподоби і долучайтеся до поширення. Разом переможемо.Радикальня ♆. -  — зломи кацапських соцмереж, дзвінки та багато палаючих руснявих пердаківЄвген Карась ✙. - останній оптиміст епохи Кінця Світу. Майор, командир 413 ОББС «Рейд»🫡Оперативний ЗСУ - мілітарний ресурс №1. Не хайпом, а ділом!👉 Біла Церква - БЕЗ ТАБУ — найбільший канал новин міста Біла Церква та Київщини.🍉 Український Наступ – палим русню з 2014. Не зупиняємось.🕵🏻‍♀️ Анатолій Штефан "Штірліц" – полковник Збройних Cил України, журналіст та військовий блогер.Новини Збройних сил – нищимо ворога разом.🟥 KAPVEY – тикай вату мордою у факти.🔞 Майор Чорнобаєв — дзвінки кацапам від яких вони волають.😈 Хуйовий Харків — той самий, з матюками і русофобією. Іронічно-злісні новини Харкова, області, України та світу.🦾 Фашик Донецький – тут роспропаганду помножують на нуль🦑 НЕМІЧЕВ | NEMICHEV - Засновник спецпідрозділу КРАКЕН. Топ-10 розшукуваних людей в рф.🍉Андрій ГАВ ("У шоломі") - З мотоблогера до піхоти. 93 ОМБр "Холодний Яр", 47 ОМБр "Маґура"🍾 Дыбилятко.ua — знущання над руснею в усіх проявах.👌ДрукАрмія — надрукуй перемогу🔞Брати Яковлеви - один військовий добре, а два військових – ще краще

🚨 52 дні під вартою або 757 тис. грн застави — суд у Дніпрі обрав запобіжний захід депутатці Дніпропетровської облради Маріанні Кізіяровій (раніше Мірошниченко). Її підозрюють у фіктивній військовій службі задля піару.За даними ДБР, депутатка залучила заступника командира військової частини і керівника навчального центру, щоб «вписати» її до списків військовослужбовців без реальної служби. За цей час вона ще й отримала понад 200 тис. грн виплат.⚖️ Депутатка заперечує провину: каже, що дійсно пройшла 45 днів навчання, отримала звання солдата і спеціальність, пов’язану з фінансами. А прослужила у війську 14 місяців і звільнилася за сімейними обставинами.👰‍♂️ А сімейні обставини у депутатки дійсно цікаві — підозрювану оформив на службу заступник командира, з яким вона… одружилася! Весілля відбулося 17 червня — за день до викриття. Сам чоловік — військовий і учасник бойових дій з 2014 року — також відкидає всі обвинувачення. Йому обрали заставу в розмірі 60 прожиткових мінімумів.🎭 У своїх соцмережах депутатка називає звинувачення «замовними», а оприлюднені записи — змонтованими нарізками з приватних розмов за сімейним столом. Каже, що за цим стоїть її ексчоловік, який не хоче ділити майно 50/50, та її колишня «подруга».Санта-Барбара по-дніпровськи — фіктивна служба, шлюб за день до суду, «змонтовані» аудіонарізки. Але, схоже з її дописів у соцмережі, депутатка таки вийшла під заставу😃

❗️трамп і його лайножери прокинулисяСпецпредставник трампа кіт келлог заявив, що атака дронів України на аеродроми стратегічної авіації підарі, підвищила ризик ескалації конфліктуВін зазначив, що коли під час війни «ви атакуєте частину національної системи виживання противника, зокрема його ядерну тріаду, то це суттєво підвищує ваш рівень ризику»«Ви не знаєте, що далі буде робити інша сторона. Ви не впевнені, і це те, що вони (Україна. - ред.) насправді зробили…. Гадаю, що це те, чого ми намагаємося уникнути… Ми б не хотіли дійти до цієї точки», - сказав спецпредставник трампаВодночас келлог додав, що в цій атаці важливим був не стільки матеріальний збиток від знищення бомбардувальників, скільки завданий противнику психологічний ефект«Ця операція стала серйозним ударом по іміджу (Росії. - ред.). Вона показала, що Україна не збирається здаватися. Україна, по суті, каже: «Ми теж можемо грати в цю гру», - зазначив келлогв 2024 році американський історик Тімоті Снайдер провів чудову лекцію на слуханнях Конгресу Сполучених Штатів Америки. Зокрема, в ході своєї промови Снайдер наголосив, що путіну таки вдалося повністю захопити та контролювати дискурс російсько-української війни. Справа в тому, що ході подібних глобальних війн одну з ключових ролей відіграє те, хто нав’язує правила гри. І за словами Снайдера путіну таки вдалося нав’язати світу цілий ряд вигідних собі наративів. Наприклад, в жодній війні в історії ніколи не було встановлено правило, що війна має відбуватися тільки на території жертви агресії. Історичні прецеденти, а також стаття 51 уставу ООН про право на самооборону в жодному разі не забороняють стороні, що захищається, переносити бойові дії на територію свого противника. Втім, путіну вдалося нав’язати правила, що війна нібито має відбуватися виключно на території України. Через це ми вже 4-й рік змушені боротися з тим що нам не дозволяють бити ракетами по території рф, а також довгий час забороняли проводити операції наступального характеру на території росії.Так що йдить на хуй, хробачі підсоси

Вставлю свою не експертну думку. «Противник і так знає, тому можна постити» — це так не працює.Якщо ви розумієте, як працює взаємодія між підрозділами, то знаєте: вона зазвичай не працює. Маккрістал у своїй книзі «Команда команд» навів чудовий приклад: одна спецслужба США знала, де перебуває відомий терорист, а інший підрозділ мав змогу його знищити. Але через відсутність обміну інформацією, той підрозділ, що міг провести ліквідацію, не мав жодного уявлення про його місцезнаходження.І так відбувається всюди. У противника є фсб, гру, вс рф, ссо та інші підрозділи нижчого рівня. Не всі з них мають аналітичні відділи, ОСІНТ-команди тощо. Але більшість має свою агентурну мережу — більшу чи меншу. (До речі, в Україні теж є таке — навіть на рівні деяких бригад.)Тобто, по суті, ти сам робиш роботу за ворога: «Привіт, тримай список». Зі свого боку, якийсь інший підрозділ противника, що займається іншим напрямком бачить, що саме в цьому районі в нього є «законсервований агент», здатний, наприклад, замінувати об’єкт. І тут же — ось тобі вся необхідна інформація.Кожен військовий це розуміє, тому мені навіть складно описувати настільки логічну очевидну інформацію. Але коли подібні ситуації трапляються не вперше — це вже привід для реакції з боку відповідальних органів.

На відео підари тренуються долати перешкоду з колючого дроту...Ця хуйня на китайських байках дійсно працює, але є одне але - це не від успішного успіху підарів. Справа в тому, що трати срусні в важкій техніці настільки великі, що вони давно почали використовувати свій найбільший та найдешевший ресурс - гарматне м'ясо, якого у них овердохєра. Такі штурми на мотоциклах, мопєдах, велосипедах та самокатах мають успіх як і їх попередня тактика - з "пішою" піхотою, поступовим накопиченням пігдогів на позиціях з подальшим закріпленням... Цьому можна протидіяти, що часто-густо успішно робиться, єдине що для цього потрібно це нормальна розвідка, підготовані позиції з піхотою та дрони, як ударні так і розвідувальні, для своєчасного виявлення та знищення підарів. Питання до професіонала, Андрій Гав, Брате, як тобі це? Скільки цих підарів, на твою думку, розбили собі єбвльники перестрибуючи через дріт?Шкода, що влада замість побудови нормальних укріплень займається попилом та дерібаном усього, до чого може дотягнутися своїми брудними руками... Американський піхотинець

Цифровий слід — це все, що залишилось. Після буревієв битв, коли дим осідає, залишаються лише уламки — і серед них ці крихкі, але безцінні фрагменти пам’яті. Короткі та довгі рядки тексту, уривки розмов та відео повідомлення, номера посилок нової пошти та скинуті локації, прохання та лайки, фото та відео, жарти та меми, які смішили тоді, але тепер викликають лише тягучий біль. Повідомлення в старих чатах, накштал: "Брате, привітай мене! Я вчора перший раз добряче попрацював в сіряку та не забаранився! Враження, коли виходишь звідти - абсолютно нереальні...", які більше ніколи не отримають продовження, бо ніколи не будуть "online"… Інколи я пишу їм, але "last seen a long time ago..." Голоси загиблих Побратимів живуть у цих рядках, немов тіні минулого, що не відпускають ні тебе ні їх... Ти перечитуєш їхні слова і, здається, ніби вони все ще тут, поруч, на відстані дзвінка, в "синьому" чи "зеленому", на відстані одного голосового чи текстового повідомлення, на відстані дурного "кружечка". Але кожне непрочитане повідомлення — це холодний доказ, що їх більше немає. Лише спогади. Лише холодний код, одинички та нолики, букви та цифри, смайлики та дужечки — ніби символи, які вписані у вічність. Ми, хто вижив, несемо цей тягар - спогадів і тиші, що заповнює простір там, де колись були їхні голоси. Ми вчимося жити із цим болем, з усвідомленням того, що наша присутність тут — це постійне нагадування про їхню відсутність. Війна змусила нас стати носіями їхньої пам’яті, вартовими їхніх нездійснених мрій і обірваних розмов. Це важко, але водночас це — наш обов’язок, наша обіцянка ніколи їх не забувати. Комплекс провини того хто залишився живим накриває зненацька, велетенською хвилею, ломаючи кістки, розбиваючи твоє тіло об каміння та твердий пісок, з’їдаючи зсередини: "Чому я залишився? Чому не вони?". Відповіді немає. Є лише зобов’язання: вижити і жити. Це не привілей, це клятий борг. Борг перед тими, хто віддав усе, і чий цифровий слід тепер — як стяг, що нагадує про їх жертву. Ми зобов’язані пам’ятати: їх слова та дії, їх обличчя та постаті, їх крики та сміх, їх мрії та бажання — це не просто спогади, це наказ "Тримайся!". Їх жертва не повинна бути марною. Тепер їх не закінчена битва — наша відповідальність. Мені здається, що цей біль залишиться назавжди, але він — як гартування, як нагадування, що ми тут не просто так. Це гартування, що перетворює слабкість та зневіру - на міцність та витривалість, а сум, розпач та апатію — на силу та мотивацію рухатися далі. Цей біль, хоч і невидимий, стає нашою бронею, нашим свідченням того, що ми витримали, що ми боремося не тільки за себе, але й за пам’ять тих, хто не зміг піти далі з нами. Вони віддали життя, щоб ми могли далі боротися та жити. Щоб ми втілили наші спільні та їх особисті мрії, щоб ми змогли обійняти їх батьків, коханих та близьких! Тому ми продовжуємо. Читаємо їх слова, зберігаємо їх у пам’яті, ділимося їхніми історіями. Щоб світ знав, що вони були. Що вони боролися. Що вони жили. І щоб їх цифровий слід залишався свідченням того, що їхня жертва мала сенс. Голоси тих, кого більше немає, звучать у наших серцях. Вони просять нас пам’ятати та триматися. Бо пам’ять — це теж зброя. І ми зобов’язані нею скористатися. Заради них. Заради майбутнього. Ми — це їхні живі відлуння. Їхні тіні у світі, який вони залишили. І поки ми пам’ятаємо їх — вони продовжують жити, бо такий Шлях. Будь ласка, робіть фото та знімайте відео з вашими Побратимами та Посестрами, бо може настати той день, коли це все, що у вас від них залишиться…Американський піхотинець

Запустіть краще цифровий рейтинг високопосадовців, щоб моніторити вашу ефективність. •Постачання бк - пройоб•Забезпечення нормального спорядження- пройоб•Забезпечення запчастинами - пройоб•Розбудова власного ВПК - пройоб•Заміна зношеного озброєння на нове - пройоб•Стандартизація озброєння у військах - пройоб-І це лише перше, що спало мені на думку, думаю вам в коментарях ще накидають. Зараз весь фронт тримається лише на толкових командирах які при обмеженому ресурсі виконують поставлені завдання. Ефективність цих командирів включає не тільки ураження противника, але й збереження особового складу, позицій, озброєння та військової техніки. Звісно є і долбайоби які тепер в погоні за лоховськими рейтинговими забігами покладуть голови наших хлопців. Мені «подобається» як всю війну нас вчать воювати, та лише ніхто не приїздить до нас з майстеркласами. Одразу згадав журнал застосування танків започаткований військовими геніями бо підрозділи стали їх менше застосовувати.На цю тему можна довго говорити, проте в мене відчуття, що хтось з своїми манікюрами та напрасованими сорочками попіздує на фронт з майстеркласами. Накипіло🤬…Думки Фронтовика ∆ | Підписатись