game of stories

На небі тільки й розмов, що про чат джіпіті. І якщо ти скажеш, що не можеш відрізнити текст людини від тексту чату джіпіті, там, на небі, тебе вважатимуть лохом. Дуже часто чую про те, як люди розповідають, що вони легко можуть зрозуміти, чи написаний текст чатом джіпіті. Звичайно, я згоден, що іноді це очевидно. Але це не правило. І головна проблема в тому, що абсолютна більшість людей просто не вміють писати тексти. Взагалі. Сьогодні побачив рекламу, де дівчина розповідає, як дізнатися, що текст написаний чатом. «Ось просто візьміть кілька речень і проаналізуйте: чи є в них сенс взагалі? Бо саме чат любить додавати речення без сенсу». Можливо, і любить. Але ще більше це люблять робити люди. Так, можливо, ви пройшли курси копірайтерів, або працюєте в цій сфері й знаєте, що так робити не можна. Однак звичайна людина цього не знає. Для неї важко написати 3-4 речення. І зазвичай все перетворюється на два варіанти: 1. Якась незрозуміла вакханалія з набором букв, пробілами перед і після розділових знаків, повторами і просто маячнею. 2. Навмисний пошук складних слів і важких конструкцій, щоб надати своєму тексту «серйозності» та «потужності». І поява чата джіпіті допомагає цим людям дійсно покращити свої тексти. І так, це може бути помітно, але, чесно, краще вже так. Бо у використанні ШІ для текстів немає нічого поганого чи зашкварного. Він може швидко та ефективного допомогти людині. А ось вже людям, які експертно працюють з текстами, треба виходити на новий рівень. Недостатньо писати просто тексти, треба вміти їх аналізувати, покращувати, знаходити сильні та слабкі сторони, розуміти, що зробить цей текст ефективним і багато чого іншого. 🤝Придбати мінікурс «Прокачай свій сторітелінг» 🎬Підпишись на game of stories

​Ця формула сторітелінгу — один із найпотужніших інструментів переконання й тому добре підходить для брендів.Вона називається метод Kishōtenketsu і складається з чотирьох частин:• Ki: Вступ• Shō: розвиток• Ten: Твіст (ускладнення)• Ketsu: Висновок (примирення)Кожен елемент має вирішальне значення для сторітелінгу, який продає.Кі — це створення сцени.Тут ваш читач повністю занурюється в поточну ситуацію та залучених до неї людей. Усе спрямоване на те, щоб привернути увагу та змусити його дивитися/читати далі.Завдання Shō полягає в тому, щоб окреслити такі моменти:• Куди треба йти нашому персонажу• Усе, що стосується нашої ситуації• Будь-які проблеми, з якими мав справу наш персонажЦе можливість окреслити проблему.Ten — це найважливіша частина історії.Ось що це:• Подія, яка змінила ситуацію• Унікальне рішення, яке ви знайшли• Результат, якого ви ніколи не очікувалиВажливо, що це не конфлікт, а поворот історії.Останній розділ — Ketsu. Це резолюція:• Як клієнт може отримати той самий результат• Що вам принесло це одкровення• Життя після трансформації.Тут ви малюєте нове життя для потенційного клієнта.🤝Придбати мінікурс «Прокачай свій сторітелінг» 🎬Підпишись на game of stories

​Ваш бренд — це ваша історія. Це те, як ви презентуєте продукт, ідеї та послуги світові. Однак немає єдиного способу розповідати історію, бо й ваш бренд — це не якась одна ідея чи риса. Будь-яка хороша історія складається з багатьох елементів та сюжетних ліній та поворотів. А втім, на відміну від хорошої історії, історія вашого бренду не закінчується ніколи. Ви розказуєте її весь час. Щоразу, випускаючи щось у світ, ви розповідаєте історію свого бренду. Пост в інстаграмі розповідає історію, сайт розповідає історію, кампанія, вітрини в магазинах, заходи, телевізійна реклама, соцмережі — усі вони розповідають історію. Історія, розказана без серця, пристрасті чи мети, не покращує ані хороший бренд, ані хорошу людину. Аналогія з людиною тут дуже доречна. Усі ми особистості, неповторні та унікальні, цілісні та завершені. Ми — монолітна істота. Ви — самі собі бренд. Але копніть трохи глибше і побачите, що людина складається з мозаїк рис, переконань, сильних сторін і навіть суперечностей. Щоб пізнати когось, недостатньо дізнатися про нього/неї одну річ. Треба знати історію людини у її цілісності (чи хоча б добрячий її фрагмент). Звідки вона родом, чим займається. Що любить, а що — ні, як думає, відчуває і бачить світ. Погляньте на своїх близьких — чоловіка чи дружину, дітей, батьків, братів, сестер, найкращих друзів. Запитайте себе, чи змогли б ви розповісти їхню історію. (с) уривок з книги ексдиректора з маркетингу Nike Ґреґа Гоффмана «Як створювати емоцію».Забирай доступ до двох навчань зі сторітелінгу за найкращою ціною, всі деталі тут. Придбати доступ до навчань за цим лінком: https://secure.wayforpay.com/payment/storytellingboost💻 Долучайся до Спільноти творців 🎬Підпишись на game of stories

​На що звертати увагу, коли дивишся кіно? Ці поради допоможуть створювати власні історії: Перша сценаПерша сцена — ключова. Вона захоплює увагу, задає тон, показує, якою буде історія: Приклади: • «Безславні виродки» — одразу зрозумілий тон, атмосфера, знайомство з головним лиходієм і натяк на героїню фільму. • «Парк Юрського періоду» — ще до титрів стає зрозуміло, що динозаври — небезпечна сила, і ця сцена інтригує. • «Джокер» — з перших кадрів знайомимося з головним героєм як із жертвою світу, і вже цікаво, як він стане Джокером.У сценарії фільму (як і будь-якої іншої історії) перша сцена має «зачепити» настільки, щоб хотілося читати/дивитися далі. Коли герой потрапляє в конфліктУ більшості фільмів конфлікт з’являється швидко — навіть якщо спершу показують «звичайне життя» героя.Що варто робити: • Оберіть кілька фільмів схожого жанру/тону, в якому ви хочете створити історію. • Визначте за скільки хвилин з’являється основний конфлікт в таких історіях. • Пам’ятайте: повільний «атмосферний» початок буває, але це рідкість. • Показали героя у його світі й швидко «кидайте» його у вогонь подій.Твісти, натяки і payoffs-momentsВивчайте, як у фільмах: • закладають дрібні натяки. • «відпрацьовують» їх наприкінці (payoffs moments). • додають сюжетні твісти.Це потрібно в будь-якому жанрі: • Заведіть глядача знайомою дорогою, а потім різко змініть напрямок. • Додавайте деталі про сюжет чи персонажа, які розкриються пізніше. • Ризикуйте і дивуйте.Що ви відчуваєте наприкінці фільму?Катарсис — це емоція, коли після фільму ви відчуваєте зміни, навіть якщо історія не має прямого стосунку до вашого життя. Це означає, що ви прожили шлях разом із героєм.Хороше кіно не просто розповідає історію, а залишає слід всередині глядача. Дивіться фільми і відмічайте, чи був у фіналі момент катарсису. Потім намагайтеся створити таке саме відчуття у власних історіях. Забирай доступ до двох навчань зі сторітелінгу за найкращою ціною, всі деталі тут. Придбати доступ до навчань за цим лінком: https://secure.wayforpay.com/payment/storytellingboost💻 Долучайся до Спільноти творців 🎬Підпишись на game of stories

Ви, мабуть, бачили як нещодавно в ресторані Кацуріна отруїлась купа людей. Тоді багато хто відзначав щиру комунікацію, яка допомогла знизити рівень гейту та репутаційні втрати. І тепер вони знову це зробили. Кацурін запостив відео, як «Китайський привіт» змінив свої стандарти безпеки. І це приклад хорошого сторітелінгу. 1. Є персонаж, який змінюється: курка в кисло-солодкому соусі. Нам показують її трансформацію, від отримання товару до подачі. 2. Є різні персонажі, які допомагають страві пройти цю трансформацію. 3. Ці персонажі та історія курки показують нам, а не просто розказують, які тепер стандарти безпеки у «Китайського привіту». 4. Текст та мова максимально прості, що допомагає краще зрозуміти доволі складну процедуру. 5. І, звичайно, гумор. Це те, що допомагає ще більше закохати в себе аудиторію. Бо після всіх важливих і складних процесів, вони ще покликали священника, який освятив заклад. Це зрештою Львів)У результаті відео набрало понад 12 тисяч лайків, більше 400 коментарів і там люди підтримують заклад, аплодують і хвалять комунікацію. Ось так хороша історія допомогла бренду врятуватися. Забирай доступ до двох навчань зі сторітелінгу за найкращою ціною, всі деталі тут. Придбати доступ до навчань за цим лінком: https://secure.wayforpay.com/payment/storytellingboost

​В такі дні хочеться нагадувати, що добро перемагає зло, а світло — темряву. А ще сьогодні День народження Гаррі Поттера. Серія книг про хлопчика, що вижив, розійшлася по світу тиражем 500 мільйонів екземплярів.Джоан Ролінґ стала другою найбагатшою письменницею світу. В чому секрет її сторітелінгу? Їй допомогла структура «Викрадення почуттів».Ось як її використовують письменники:▫️Створюють уявні образи▫️Залишають незабутнє враження▫️Підключаються до емоцій читачаА тут 5 порад як це зробити:1️⃣Показуйте, не розповідайтеНеобхідно показати читачам сцену. Написати те, що ви бачите, а що — не бачите. Додати кожну деталь. Мета — дозволити читачам побачити навколишнє середовище вашими очима.2️⃣Залучайте смакові рецепториВикористовуйте метафори, вам допоможе візуальний та слуховий опис. Поставте себе на місце читачів і пишіть.3️⃣Говоріть про запахНаш ніс може запам'ятати 50 000 запахів. Часто кожен запах асоціюється зі спогадом чи історією.• Поясніть джерело запаху• Чому він виник?• Яка у героя реакція на нього.Необхідно створити сенсорний досвід для читачів.4️⃣Додайте глибини за допомогою звукуЦе допомагає перенести читачів у світ образів.Як це зробити?• Імітуйте звуки• Опишіть шуми навколишнього середовища• Опишіть шум у серці головного герояЦе можна використовувати, щоб створити напругу та таємницю5️⃣Створюйте відчуття через дотикДопомагає оживити історію.• Передайте тактильні відчуття• Опишіть фізичні відчуття• Включайте вібрацію, біль, задоволення.Це допомагає створити ілюзію перебування прямо тут і прямо зараз.А ось як це використала Джоан Ролінґ у своїх книжках про Гаррі Поттера:▫️Яскраве видовище Гоґвортсу або драконів▫️Звучить як свист мітел▫️Імерсивний дотик жезлів або шарфів▫️Смак вершкового пива або шоколадних жаб▫️Запахи зілля або дементорів.🍿Підпишись на мій Instagram 🎬Підпишись на game of stories

​Кожному хочеться бути героєм. Як мінімум, героєм історії бренду. «We саn be Heroes. Just for one day», — співав Девід Бові.Бізнесу варто використовувати цей спосіб для свого сторітелінгу й перетворити клієнтів на героїв, розповідаючи їхні історії. Ось що це дає:• Змушує їх почуватися особливими• Підвищує задоволеність клієнтів• Будує міцніші відносини з клієнтамиЦе спонукає потенційних клієнтів також бажати стати цими героями.Наприклад, бренду треба продати комп’ютер. Це споживчий товар, який має різні характеристики: швидкість обробки, оперативну пам’ять, простір на жорсткому диску. Це все переваги, але вони не продають комп’ютер сам по собі. Його продають історії.Наприклад, Macbook Pro від Apple має надшвидку обробку даних, чудовий дисплей та багато місця на жорсткому диску, але їхній маркетинг не покладається на жодну з цих технічних особливостей. Apple розповідає клієнту про те, що означає бути щасливим власником Macbook Pro.«Куди б не привели вас ваші ідеї, ви потрапите туди швидше, ніж будь-коли», — говорить бренд у своїй рекламі.Ви головний герой, який застряг у спробах реалізувати свою творчість за допомогою повільного комп’ютера. Apple — це путівник, який допоможе вам подолати цю перешкоду.Забирай доступ до двох навчань зі сторітелінгу за найкращою ціною, всі деталі тут. Придбати доступ до навчань за цим лінком: https://secure.wayforpay.com/payment/storytellingboost

​Тім Ферріс написав книгу «Працюй чотири години на тиждень», вона стала однією з п’яти його книжок, які стали бестселерами New York Times. Для цього він використав чотири ментальні моделі, які можуть і тобі допомогти писати тексти та створювати історії. Коли Тім навчався на останньому курсі Принстона, він ледве не помер, дописуючи диплом. Тоді він пообіцяв собі: більше ніколи не писати нічого довшого за електронний лист.Але минув час, і в 2004-му один студент на його лекції з підприємництва жартома сказав: «Вам варто написати про це книжку».Ідеї про те, як покращити життя та роботу, буквально посипалися в голову Тіму. Він не міг спати. Тож почав щось нашвидкуруч записувати, аби заспокоїтись.Він доволі креативно назвав ці чернетки: «Наркоторгівля заради фану та прибутку». Але видавництва не хотіли таке друкувати. Тім перейменував книжку на The 4-Hour Workweek («Працюй чотири години на тиждень» в українському перекладі) і запропонував її 27 видавцям. 26 з них відмовилися.На щастя, він познайомився з Джеком Кенфілдом — автором книги Chicken Soup for the Soul. Джек побачив потенціал і допоміг Тіму знайти видавця.Ферріс був недосвідченим автором і постійно стикався з труднощами письма. Але ось 4 моделі мислення, які йому допомагали:1. Пиши дві «некруті» сторінки на деньНизька планка — ключ до щоденної звички. Коли Тім пише, він уявляє, що розмовляє з другом за бокалом пива. 2. Голосові нотатки та інтерв’юКоли Тім застрягає з главою, він наймає когось, хто бере в нього інтерв’ю на цю тему. Це допомагає чітко сформулювати головні ідеї. Звичайно, можна не наймати когось, а поставити питання самому собі, це теж може допомогти. 3. Вправа «Налаштування на страх»Тіма постійно мучили сумніви. Тож він звернувся до стоїків, зокрема до Сенеки, який казав: «Ми більше страждаємо у своїй уяві, ніж у реальності». Тому Тім створив вправу, яка допомагала йому знизити «ставки» і просто почати писати.4. Переписування текстівЩоб знайти власний стиль, Тім переписував тексти авторів, яких поважає: • Він знаходив текст, який подобався• Переписував його від руки або на комп’ютері, слово в слово Цю практику, до речі, дуже поважає і Стівен Кінг.От і все! Спробуй теж. І збережи собі цей текст, щоб не загубити. Забирай доступ до двох навчань зі сторітелінгу за найкращою ціною, всі деталі тут. Придбати доступ до навчань за цим лінком: https://secure.wayforpay.com/payment/storytellingboost

​Цей фреймворк допоможе вам створювати історії. Дивись на нього (і обов'язково збережи), коли пишеш історію й ви не забудеш, що і коли треба додати: ◽️Action (Дія):«It was a pleasure to burn» («Було приємно палити») — це перше речення з «451 за Фаренгейтом» Рея Бредбері. Воно одразу кидає нас у момент дії. Немає вступу, немає підготовки. Бах, і ти вже в історії. І тебе вже зачепило (навіть якщо ти цього не хотів).◽️Background (Контекст/Передісторія):Тільки коли ти вже повністю захопив увагу читача, тоді можна розповідати, що і як. Читачеві важко перейматися героями чи ідеями, якщо він не побачив їх у дії. Тож спочатку — дія, а потім пояснення, чому це важливо. ◽️Development (Розвиток):Тепер час розгорнути історію. Куди це все веде? Чому це важливо? Що буде, якщо щось піде не так? Що поставлено на карту? Розвиток — це те, що поступово виростає з дії та передісторії.◽️Climax (Кульмінація):Є 4 основних типи кульмінацій: «О ні!», «Ха-ха», «Так!», «Ох...». А ще: «Нарешті!», «Ой!» і «Сюрприз!». Кульмінація — це переломний момент. Те, що ти ніби передчував, але не був упевнений.◽️Ending (Кінець):Коли кульмінація відбулася, час підвести підсумки. Чому це все мало значення? Для чого це було? Хто переміг, хто програв, і чого всі навчилися? Ти сам вирішуєш: пояснити все чи залишити трохи загадки.Забирай доступ до двох навчань зі сторітелінгу за найкращою ціною, всі деталі тут. Придбати доступ до навчань за цим лінком: https://secure.wayforpay.com/payment/storytellingboost

​Якщо повернутися назад у часі й подивитися на створення «Гри престолів», це може здатися божевіллям. Багато сюжетних ліній, жодного головного героя, жодного однозначного лиходія.Але серіал отримав 59 премій «Еммі» (це рекорд), став культовим і потужно бустанув розвиток фентезі. Джордж Мартін написав не просто кілька сюжетів, він змусив зіткнутися чотири могутні сили:• Боротьба за Залізний трон• Війна між Старками і Ланністерами• Загроза Білих ходаків• Становлення ДейєнерісКожна з цих історій перетиналася з іншими і назавжди змінила телебачення.Геніальність полягала в тому, як ці сюжети перепліталися. Поки більшість авторів ледве тримають 1–2 сюжетні лінії, Гра престолів перетворила свою складність на перевагу. Кожна важлива подія в одному сюжеті запускала хвилю змін в інших.Замість звичних фентезійних шаблонів, вони вдосконалили емоційний ритм.Ось ти лише повністю занурився у подорож Джона Сноу за Стіною і бац, тебе кидають в хаос Королівської Гавані. Цей безжальний темп тримав глядачів у напрузі й перевернув уявлення про фентезі на телебаченні.Мартін майстерно працював з «перетином історій». Кожна сюжетна лінія мала свою структуру, але ключові події збігалися в часі. Наприклад, коли страчують Неда Старка:• Вибухає війна між Старками й Ланністерами• Джон Сноу майже тікає з Нічної варти• Розклад сил у світі змінюєтьсяОсь так воно працює:• Жоден персонаж не був у безпеці• Жодна перемога не була гарантованою• Жоден лиходій не був повністю злим• Жоден герой не був повністю добримУсе трималося на моментах, де кілька сюжетів перетиналися і змінювали одне одного.Схема була простою: 1. Дати кожному сюжету повноцінну структуру 2. Зробити так, щоб ключові моменти збігалися 3. Дозволити кожному сюжету впливати на інші 4. Показати хвилі наслідків по всій історіїБільшість авторів працюють за класичною схемою «Подорож героя»:• Одна чітка мета• Один головний герой• Один центральний конфлікт«Гра престолів» довела, що порушення цих правил може захоплювати ще більше.Але все має свою ціну. Хаотичний процес написання, затримки, переписування та фінал, який розділив фанатів. І досі не дописана книга! Щойно тобі здається, що ти зрозумів правила цього світу — їх змінюють. Щойно обираєш сторону — тобі показують інший бік.Це створило унікальний досвід перегляду:• Кожна сцена й деталь мали значення.• Кожне рішення персонажа тягнуло за собою наслідки.• Кожен сюжетний поворот впливав на кілька історій одночасно.Результат сколихнув індустрію розваг. Історія була настільки захопливою, що:• Побила рекорд «Еммі» — 59 перемог• Понад 400 000 людей дивилися одну серію одночасно• Премʼєра 8 сезону встановила піратський рекорд: 54 мільйони нелегальних завантажень за добу Вони створили цілісний всесвіт, у якому глядачі вкладалися емоційно — в персонажів, сюжет і постійні несподіванки. Це еталонний сторітелінг. Більше про сторітелінг у серіалі «Гра престолів», дізнайтесь в моїй лекції. Придбати її можна ось тут: https://secure.wayforpay.com/payment/storytellinggot