Elevatorist.com

🔴 У Первомайському районі на Миколаївщині шахрай під виглядом представника відомої компанії виманив у фермерів партію високоолеїнового соняшника на 913 тис. грн. Деталі справи за матеріалами суду публікують «МикВісті». Як працювала схема: ▪️Наприкінці січня «менеджер» запропонував аграріям дуже вигідну ціну та надіслав підроблені документи, які не викликали підозр. ▪️Спочатку зловмисник витребував зразки насіння до Одеси, а після «тестів» погодив закупівлю всієї партії. ▪️9 лютого сторони підписали договір, а 11 лютого з господарства забрали понад 31 тонну соняшника. Покупець скинув у месенджер фейкові квитанції про приймання, а коли прийшов час платити — просто видалив чат і вимкнув телефон. Реальна компанія, чиїм ім'ям прикривався чоловік, заявила, що такий співробітник у них ніколи не працював, а печатка на документах — застаріла. Правоохоронці вже відстежили, що телефонний номер афериста світився в різних районах Одеси. Суд дозволив поліції отримати доступ до даних мобільного оператора, щоб оперативно встановити особу «лівого» покупця.

В АПК України дефіцит кадрів наближається до 30%: ситуація стає критичною Станом на травень 2026 року брак робочої сили в українському агросекторі став однією з найгостріших проблем. Про це повідомив Євген Барков, координатор комітету з управління людськими ресурсами УКАБ, передає Delo.ua. Найбільша криза — у полі та на виробництві. Катастрофічно бракує саме кваліфікованих виробничих кадрів, без яких неможливо сіяти, збирати та переробляти врожай. 🛑 Зміни до системи бронювання військовозобов'язаних, які Кабмін ухвалив 30 травня, можуть лише поглибити цей дефіцит. Хоча чинний порядок не виділяє окремі професії як пріоритетні, агропідприємства намагаються бронювати насамперед тих, від кого залежить безперервність процесів. Проте, як зазначає експерт, навіть наявність бронювання не вирішує проблему глобально. «У сільській місцевості фізично немає людей, які могли б зайняти вакантні посади. Вони або вже працюють, або мобілізовані, або не хочуть працевлаштовуватись офіційно», — констатує Євген Барков.

🚢 Чорноморський фрахт оживає після грецьких форумів, але ставки «замерзли» Після тривалого затишшя активність на ринку Чорного моря нарешті пішла вгору. Трейдери та судновласники повернулися до замовлень після завершення великих галузевих зустрічей у Греції. Втім, на вартості перевезень це поки що не позначилося — ставки тримаються на стабільному рівні, зазначають аналітики ASAP Agri. Ситуація по сегментах суден: 🔹 Костери: Запитів на перевезення побільшало, але прориву немає. Реальних обсягів зерна на ринку все ще замало, щоб судновласники могли диктувати умови й піднімати ціни. 🔹 Хендісайзи: Попит на вивезення українського збіжжя залишається слабким. Проте ціни тримаються «на плаву» завдяки сильнішому та активнішому ринку Західного Середземномор’я, який не дає ставках просісти. Актуальний фрахт від експертів Atria Brokers: ▪️З глибоководних портів України до східного узбережжя Італії (кукурудза, 30 тис. т) — 23 $/т (ціна стабільна вже тиждень).▪️З дунайських портів України до східного узбережжя Італії (кукурудза, 6 тис. т) — 39–40 $/т.

🌱 Україна затвердила стратегію низьковуглецевого розвитку до 2050 рокуКабмін схвалив Довгострокову стратегію низьковуглецевого розвитку України, яка визначає шлях до кліматичної нейтральності та адаптації до вимог ЄС.Документ передбачає модернізацію економіки, скорочення викидів, розвиток енергоефективних технологій, відновлюваної енергетики, біометану, водню та технологій уловлювання CO₂.Серед очікуваних результатів:🔹 зниження енерговитрат економіки більш ніж удвічі;🔹 розвиток розподіленої генерації понад 4 ГВт;🔹 залучення інвестицій у «зелену» модернізацію.Для українського бізнесу це означає поступову адаптацію до європейських кліматичних правил, зокрема механізму вуглецевого коригування імпорту CBAM.Фактично вимоги до продукції на зовнішніх ринках більше стосуватимуться не лише якості та походження, а й того, який вуглецевий слід залишає весь виробничий ланцюг.🌾 Для агросектору це ще один крок до систем, де простежуваність, дані та підтвердження сталості стають конкурентною перевагою.

⬇️ Через обстріли термінали в порту Чорноморськ працюють наполовину, на залізниці зросли черги із зерновозів Російські атаки тимчасово заблокували повноцінну роботу портової інфраструктури Чорноморська. Наразі ключові зернові термінали — ТБТ та Risoil — функціонують лише на 50% своєї потужності. Через це на підходах до морських гаваней суттєво збільшилася кількість вагонів-зерновозів. Про це стало відомо під час онлайн-наради АТ «Укрзалізниця» з агроринком, яка відбулася 11 червня. За словами заступника директора департаменту технології перевезень та комерційної роботи УЗ Валерія Ткачова, ремонтні роботи вже тривають. Повноцінне відновлення потужностей терміналів та відновлення звичного прийому збіжжя очікується орієнтовно до 13 червня. На час відновлення частина агровантажів була екстрено перенаправлена до порту Південний. Ситуація з вивантаженням ускладнюється тим, що сама «Укрзалізниця» демонструє високі темпи роботи. Станом на 9 червня середньодобове навантаження зерна на мережі досягло одного з пікових показників — 93,2 тис. тонн. Проте через обмежені можливості порту Чорноморськ вагони накопичуються в дорозі.

🚢Представники портової галузі звернулися до уряду та міжнародних партнерів із закликом створити окремий механізм швидкого відновлення портової інфраструктури, пошкодженої російськими атаками. Про це йдеться у відкритому листі на Latifundist.com. «У нормальному бізнес-плані немає рядка «відновити завод після ракетного удару втретє за рік». Але бізнес цим займається. Питання в тому, скільки разів одна й та сама компанія може відновлювати критичну інфраструктуру самотужки», — зазначають автори листа.  Представники галузі хочуть, щоб їм надавали допомогу за прикладом допомоги енергетичній інфраструктурі. «Якщо система критична для країни, її відновлення не може бути лише проблемою власника конкретного об’єкта», — наголошується у зверненні.  Автори листа зазначають, що наслідки пошкодження портів менш помітні для суспільства, ніж перебої в енергопостачанні, однак вони призводять до зриву відвантажень, зростання логістичних витрат, додаткових ризиків для трейдерів та зниження цін для агровиробників

🟢Україна має потенціал увійти до лідерів європейського ринку біометану, повідомляє видання Farmer.pl з посиланням на аналітиків польського Банку національного господарства (BGK). За їхніми оцінками, вже у найближчі роки Польща здатна щорічно приймати до 1 млрд м³ українського екологічного палива, виконуючи роль стратегічного транзитного хабу для його постачання до інших країн Євросоюзу. ⬆️ Прогноз: До 2050 року річний потенціал виробництва біометану в Україні може сягнути від 9,7 до 21,8 млрд м³. Однак для цього необхідно адаптувати законодавство до стандартів ЄС, залучити інвестиції та модернізувати логістику. Польща, своєю чергою, готова стати ключовим логістичним вузлом. Країна вже має розвинену ГТС та інтерконектори з Україною. Базою для цієї інтеграції є меморандум, підписаний у 2023 році між операторами газотранспортних систем двох країн («ГТС України» та Gaz-System). Подальше технічне та нормативне зближення дозволить Польщі перетворитися на головний транзитний коридор для українського біометану на ринки Західної Європи. Наразі польський сектор перебуває на початковому етапі розвитку виробництва біометану.  За оптимістичного сценарію виробництво біометану в країні може досягти 5 млрд м³ на рік до 2035 року. В Україні зараз працює 6 біометанових заводів, які сумарно виробляють 106 млн куб. м біометану на рік.

❓❗️Скандал навколо «Волиця-Агро» оголив системну проблему українського агросектору: передаючи врожай на зберігання, власник фактично втрачає можливість контролювати його в реальному часі. Зараз система працює декларативно — елеватор звітує державі, а фермер залишається осторонь, тримаючи в руках «цифрову» складську квитанцію, яку все одно доводиться роздруковувати. Керівники компанії INBULK — CEO Олександр Романів та CMO Юрій Романюк — поділилися з Latifundist.com баченням того, як технології можуть захистити бізнес від шахрайства. 🔍 Сьогодні паперовий документ досі відіграє ключову роль. В INBULK переконані: єдиним джерелом правди має стати Державний реєстр, а паперовий носій — лише його копією. Завдяки впровадженню QR-кодів чи аналогічних цифрових міток власник зерна має отримати можливість у будь-який момент перевірити: ▪️Чи дійсно квитанція зареєстрована?▪️Який її поточний статус (актуальна чи вже погашена)?▪️Які реєстраційні дії з нею відбувалися? 💡 Для повернення довіри до елеваторного ринку INBULK пропонує впровадити чітку цифрову архітектуру захисту прав власності: Кабінет поклажодавця: Базовий інтерфейс, де фермер бачить усі свої квитанції та миттєво отримує сповіщення про їхній випуск або погашення. При цьому комерційні дані залишаються закритими для сторонніх — доступ надається лише учасникам конкретної операції. Принцип беззаперечної згоди: Будь-яка фізична чи юридична дія із зерном (приймання, відвантаження, перепис на іншу компанію або погашення квитанції) стає можливою виключно після цифрового підтвердження від власника. Автоматичні сповіщення (Alerts): Попри те, що зерно в силосах знеособлене, система повинна моніторити загальний баланс. Якщо фізичні залишки на елеваторі раптово стають меншими, ніж сумарний обсяг задекларованого в реєстрі зерна всіх поклажодавців, власники мають негайно отримати push-повідомлення. Це дозволить вчасно зреагувати й залучити службу безпеки до того, як товар зникне в невідомому напрямку.

Комерційний директор ГК Alebor Group Микола Махневич на конференції Grain Ukraine 2026 розповів сайту Elevatorist.com, що цей сезон був важким.Погодні умови сильно ускладнили збір врожаю, а відтак і його реалізацію.  З цієї причини було важко побудувати довгострокову стратегію експорту. Є зараз нюанси і в роботі елеваторів. В основному великі потужності для зберігання можна заповнити власною продукцією. Що ж стосується фермерів, то, за словами Микола Махневича, вони розтягували збирання врожаю, сушили своє зерно невеликими партіями на власних потужностях і зберігали у власних складах. «Ніхто нікуди не поспішав, і ми бачимо, що вони зараз розторговують перехідні залишки. Залишків зараз в Україні ще багато, але знову ж таки, ніхто нікуди не поспішає», — говорить комерційний директор ГК Alebor Group.  Він також відмітив труднощі з логістикою. Проблеми виникають із перевезенням зерна залізницею:  «Часто попадаємо в ситуацію, коли плануємо один період вивезення товару, а виходить зовсім інший».

🚢 Через переорієнтацію експорту на початку повномасштабного вторгнення, у 2023 році потужність дунайських портів зросла до 35 млн тонн на рік. Проте з повноцінним відновленням роботи портів Великої Одеси завантаженість Дунайського регіону почала стрімко падати: з 17,4 млн тонн у 2024 році до 8,9 млн тонн у 2025-му. За прогнозами, у 2026 році цей показник може знизитися до 5 млн тонн. Про це під час конференції Ukrainian Danube Conference в Одесі повідомив заступник Міністра розвитку громад та територій Андрій Кашуба. За словами урядовця, без системної допомоги держави придунайські порти втрачають конкурентоспроможність, що загрожує простоєм потужностей, відтоком кваліфікованих кадрів та економічним спадом у регіоні. Щоб змінити ситуацію, Мінрозвитку пропонує комплекс рішень: ▪️Єдиний менеджмент: Створення спільної системи управління для всіх дунайських портів.▪️Реінвестування: Залишення щонайменше 30% вільного прибутку держпідприємств на модернізацію інфраструктури.▪️Пільгова логістика: Запровадження знижок на залізничні перевезення до портів Ізмаїл та Рені, а також гнучких тарифів.▪️Розвиток виробництва: Створення індустріальних парків на вільних ділянках для формування доданої вартості та стимулювання нових вантажопотоків. Окремим стратегічним вектором є інтеграція української частини Дунаю до Трансєвропейської транспортної мережі (TEN-T), що відкриє доступ до європейських грантів та інвестицій. Крім того, міністерство фокусується на посиленні ППО, забезпеченні енергетичної стійкості портової інфраструктури та залученні міжнародної допомоги.