Галина Васильченко

📌 В Україні нарешті прийнято закон про Військового омбудсменаЦей законопроєкт давно потрібно було ухвалити. Чому це робиться тільки напередодні четвертого року повномасштабної війни – питання з зірочкою. Але добре, що він нарешті є.Отже, що передбачає закон:▪️ створення інституції Військового омбудсмена, яка займатиметься захистом прав військовослужбовців;▪️ скаргу зможуть подати як самі військові, так і їхні представники;▪️ строки реагування — максимально швидкі: до 10 днів, а у випадках загрози життю — лише 3;▪️ Омбудсмен матиме право перевіряти факти, запитувати документи, вимагати від командирів негайного реагування;▪️ щороку готуватиме звіт про свою діяльність, який розглядатиме Верховна Рада.💬 Це важливий крок для системного захисту тих, хто сьогодні на передовій. Воїни мають бути впевнені, що їхні права та гідність гарантовані не тільки на словах, а й законом.Разом з тим, залишається питання розмежування функцій Військового омбудсмена і чинного Уповноваженого ВРУ з прав людини. Це потрібно врегулювати, аби нова інституція була дієвою і справді ефективною.

📌 Невдовзі бізнес зможе оскаржувати рішення органів ліцензування онлайнХто зіштовхувався з ліцензіями — той знає: отримати відмову можна швидко, а от щоб її оскаржити, доводилось писати листи, чекати відповіді, витрачати час і нерви.Тепер це може змінитися.8 вересня Уряд ухвалив постанову №1098, яка дає старт електронному механізму оскарження в ліцензійній сфері. Постанова набуде чинності через 2 місяці — за цей час мають напрацювати технічний механізм подачі та опрацювання скарг онлайн.Ймовірно, подача буде через «Дію».Так чи інакше — важливе одне: скарга підприємця автоматично потраплятиме в реєстр, без ручної реєстрації, кабінетів і “принесіть довідку”.Що змінюється?🔹 Скаргу можна буде подати онлайн, через інтегровані сервіси🔹 Вона автоматично фіксуватиметься в реєстрі — без втручання чиновників🔹 Можна буде відстежити статус розгляду🔹 На час розгляду ліцензія залишатиметься чинною🔹 Запуск — після набрання чинності постановою📌 Гарне рішення в напрямку боротьби з бюрократією.Чекаємо на запуск!

«Граблі» Таке враження, що влада дуже любить це слово. І дуже любить «наступати на одні і ті ж граблі». Вчора, комітет з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав законопроєкти №13414 та №13415. Проекти наче й правильні і покликані стимулювати інвестиції в переробну промисловість (податкові пільги). Але при розгляді законопроектів в нашому комітеті завжди враховується позиція МФВ, Мінфіну. І в даному випадку і на комітет, і на кабмін, і в ОП прийшли листи від МВФ, що вони категорично не підтримують ці проекти. Та це не зупинило більшість в комітеті…Сказали, що все узгодять і поправлять до другого читання 🙈Я голосувала проти. Не розумію, навіщо знову загострювати стосунки з нашими міжнародними фінансовими партнерами? Я пропонувала спершу узгодити та подати новий текст або перенести розгляд і після узгодження в рішенні комітету прописати зміни. Але ніт…Чомусь дуже поспішають… Які саме пільги пропонують?🔸 Нульову ставку податку на прибуток на 10 років для нових інвестпроектів.🔸 Звільнення від ПДВ та ввізного мита на імпорт обладнання.🔸 Розширений пакет податкових стимулів без обмежень у часі для вже запущених проєктів.Позиція МВФ:🔹 Втрати бюджету у воєнний час — суперечить зобов’язанню України не розширювати податкові пільги.🔹 Порушення програми EFF — ці норми не погоджені з Фондом і можуть поставити під загрозу наступні транші.🔹 Відсутність компенсаторів — немає розрахунків, як перекрити втрати доходів.🔹 Нерівні умови — пільги для однієї галузі створюють дисбаланс і ризик зловживань.Що далі?📌 МВФ закликає провести додаткові консультації і замість податкових канікул використовувати інші інструменти: цільові гранти, кредити, адресні стимули.📌 Прийняття цих законів у нинішньому вигляді може призвести до конфлікту з міжнародними партнерами та затримки фінансування.Ми вже бачили спроби ухвалити закони, що суперечать реформам.Невже знову повторюємо ті самі помилки?

✅Постанова про відновлення трансляцій засідань Верховної Ради – зареєстрована. Номер 13571 Тепер чекаємо на розгляд в залі і перехід до нормального режиму: є засідання – є трансляція на ТК “Рада”. Що зміниться:👉Раніше засідання не транслювали в режимі онлайн через воєнний стан. Його давали в записі на телеканалі “Ради” та на ютуб-каналі мінімум за годину після закінчення сесії.👉Як має бути: пряма трансляція засідання на телеканалі “Раді” та на ютуб-каналі “Рада”. Зупиняємо сесію та запис в разі повітряної тривоги або попередження від правоохоронців про небезпеку.Тут же хочу нагадати про мій законопроект 11321 про трансляції засідань комітетів, який уже півроку чекає на президентський підпис. Якби були трансляції – суспільство відразу побачило би ту дічь 22 липня, яку через правки внесли на правоохоронному комітеті. Тому, дуже потрібне остаточне прийняття і цього закону. 🤝Дякую всім 34 депутатам (35 разом зі мною), які поставили підпис під постановою 13571: Андрій ОсадчукГалина ВасильченкоЮлія СіркоМихайло БондарСофія ФединаЄвгенія КравчукІрина ГеращенкоІрина ФрізМикола ВеличковичМикита ПотураєвВолодимир В'ятровичРоман ГрищукМаксим СаврасовМикола КняжицькийІванна Климпуш-ЦинцадзеЮлія ОвчинниковаВікторія СюмарАртур ГерасимовВолодимир Ар'євОльга СтефанишинаСоломія БобровськаТарас БатенкоНаталія ПіпаІгор ГузьСергій ШтепаЕдуард ПрощукВасиль МоканРостислав ТістикОлег СинюткаОксана СавчукДмитро КостюкАндрій ЖупанинМаксим ХлапукРоман Лозинський

Ну що ж, три насичені пленарні дні в Раді завершились. Тож розповідаю коротко про головне 👇🏻👥Кадрові перестановки:▪️Юлія Свириденко — нова премʼєр-міністерка України.▪️Денис Шмигаль — міністр оборони.▪️Михайло Федоров — перший віцепремʼєр і віце з інновацій.▪️Олексій Кулеба — віце з відновлення, міністр розвитку громад і територій.▪️Олексій Соболєв — міністр економіки, екології та сільського господарства.▪️Тарас Качка — віце з євроінтеграції.▪️Герман Галущенко — міністр юстиції.▪️Світлана Гринчук — міністерка енергетики. ▪️Денис Улютін — міністр соціальної політики, сімʼї та єдності. Решта — без змін. 📍Щодо законопроєктів: 🪖 Більшість рішень стосувались безпосередньо оборонного сектору. Серед них: ▪️#13471-72 — продовження воєнного стану та мобілізації на 90 днів (до 5 листопада).▪️#0329 — зупинення для України дії Конвенції про заборону застосування, накопичення, виробництва та передачі протипіхотних мін. Дуже потрібне рішення, яке повертає нам право використовувати і виробляти протипіхотні міни, що є важливим елементом інженерного захисту на полі бою.▪️#13320 — щодо виплати додаткової винагороди інструкторсько-викладацькому складу вищих військово-навчальних закладів та їх структурних підрозділів. Закон відновлює справедливість для інструкторів, які досі не мали доплат, на відміну від інструкторів у навчальних центрах.▪️#13229 — закон надає особам віком 60+ право добровільно підписувати контракт для проходження військової служби. 🪖Для розвитку ОПК:▪️ #13420 - 13421 - 13422-1 - пакет законопроектів для Defense City (перше читання). 📍Інші важливі закони: 👨‍⚖️#0328 — ратифікація Угоди між Україною та Радою Європи про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. 🚢 #13020 – санкції щодо суден та літаків, причетних до російських тіньових перевезень.

УРА! Чудова новина для підприємців. Мої правки, які повертають щоквартальну звітність для ФОП із найманими працівниками — підтримані парламентом!!!!❗️Повертаємо 4 звіти замість 12❗️Нагадаю, що з 1 січня 2025 року підприємці, які мають найманих працівників, було зобов’язані щомісяця подавати об’єднану звітність з ЄСВ, ПДФО та військового збору.Проте заміна 4-х звітів на рік 12-ма жодним чином не корисні державі. Але це була додаткова робота для ФОПів та їхніх бухгалтерів. У випадку, коли малий підприємець має бухгалтера на аутсорсі та оплачує кожен такий звіт окремо, це призводить до безпричинного зростання витрат. Повернути попередній варіант звітності було складно. Десятки зустрічей із Мінфіном, Мінсоцом, податківцями, самими підприємцями протягом пів року, щоб дійти консенсусу. Але завдяки злагодженій роботі всіх зацікавлених сторін — це таки вдалося!Дякую колегам з усіх фракцій, які підтримали ініціативу! А також — Підприємницька платформа «ДІЙ» і всій вашій спільноті за те, що відстоювали це питання. Сподіваюсь, що закон буде якомога швидше підписаний президентом!!!

🇺🇦 Множинне громадянство: що ухвалила Рада?Парламент ухвалив закон №11469, який дозволяє інститут множинного громадянства. Це означає, що тепер українці зможуть мати кілька громадянств одночасно, не втрачаючи українського. Передусім це важливо для українців за кордоном та іноземців, які стали на захист України. 📍Що змінюється?Україна визнає тільки українське громадянство у правових відносинах. Тобто, якщо у людини два паспорти (наприклад, український та німецький), в Україні вона буде вважатися лише громадянином України.Але людині при цьому не треба офіційно відмовлятися від іншого громадянства, щоб стати українцем.📍Хто може отримати українське громадянство?▪️Той, хто знає українську, Конституцію і історію (тобто складе іспити).▪️Хто жив в Україні безперервно останні 5 років▪️Має дозвіл на імміграцію▪️Має законні джерела доходу📍Хто матиме спрощені умови?▪️Подружжя громадянина України (понад 3 роки шлюбу).▪️Іноземці чи особи без громадянства, які служили в українській армії. ▪️Біженці або людини, яким надано притулок в Україні. 📍Хто не зможе отримати громадянство?▪️Особи з тяжкими чи особливо тяжкими злочинами (в Україні або за кордоном).▪️Ті, хто становить загрозу національній безпеці, зокрема людям, які повʼязані з державою-агресором. 📍Практична сторона ініціативи. Цей закон відкриває можливість:▪️Українцям за кордоном офіційно залишатися українцями, не відмовляючись від громадянства інших країн.▪️Іноземцям, які допомагали Україні, стати громадянами й мати такі ж права. ▪️Це важливо для України в контексті збереження зв’язків із діаспорою. Закон набуде чинності через 6 місяців після публікації.

Чому я вирішила стати народною депутаткою?Для мене це не просто кар’єра — це відповідь на дуже особисте питання: що я скажу своїм дітям, коли вони спитають — «А що робила ти, мамо, коли Україна переживала часи трансформації?»Політика для мене — передусім інструмент. Інструмент, щоб втілювати корисні речі, змінювати країну на краще, бути там, де ухвалюються важливі рішення. І робити це чесно, відповідально й прозоро. Мені ніколи не було байдуже.Ще в 7 класі я вирішила, що буду йти в дипломатію. У старшій школі почала ще більше цікавитись політичним і економічним життям країни. А вже будучи студенткою, брала активну участь у мирних акціях, зокрема у Помаранчевій революції.Напевно, саме ці події надихнули й показали, що ти можеш і маєш впливати на зміни у своїй країні. Тому вже після університету я свідомо поєднала своє життя з громадською та політичною діяльністю. Дотримуюсь принципу: «Хто, як не я?». Не боюсь брати на себе відповідальність і вчу цього ж своїх дітей. До роботи у Верховній Раді я завжди працювала над різними ініціативами, спрямованими на покращення життя у своїй громаді. І як працівниця мерії Львова, і як голова міської організації політичної партії, і як представниця приватного сектору, і просто як жителька свого району!) Чого тільки не було! Від залучення інвестицій у місто до реалізації Громадських бюджетів, грантових проєктів, проведення навчань, організації подій — завжди намагалася бути тією, хто бере ініціативу у свої руки.А тому впевнена, що навіть маленькі кроки можуть мати велике значення для нових можливостей і корисних речей. Часто кажуть: політика — брудна справа. Але я так не думаю і своїм прикладом хочу показати й інший бік. Бо сама політика — не є ні брудною, ні якоюсь іншою за забарвленням. Це середовище, яке набуває сенсів через вчинки людей, котрі в ньому діють.Звісно, є ті, хто приходить в цю сферу виключно з корисливими намірами. Однак, погодьтесь, їхній попередній досвід і до політики був сумнівним. Водночас є ті, які реально, прийшли в політику зробити щось корисне для країни та боротись за справедливість. І я бачу, що таких людей стає дедалі більше.Я ціную в людях чесність, відкритість, відповідальність і професіоналізм. А тому сама стараюсь жити так, щоб не зраджувати цим цінностям. Я вважаю, що зворотний зв’язок з людьми — не опція, а обов’язок.Що слово, яке ти дала людям — треба виконати.Що перш ніж щось сказати чи зробити — треба розібратися/дослідити.Це не гучні фрази, а мій підхід до щоденної парламентської роботи.І я можу чесно сказати: мені не соромно за ці роки каденції. Я завжди приймала і продовжую прийти рішення в інтересах своєї країни:▪️підтримую та долучаюсь як авторка до розробки законів важливих для України як держави (активно виступала за заборону московського патріархату, долучаюсь до ініціатив щодо декомунізації та дерусифікації, захищаю українську мову);▪️відстоюю інтереси бізнесу (підвищила ліміти для ФОПів, ініціювала мораторій на перевірки під час воєнного стану, скасувала подвійну сплату ЄСВ ФОПам-сумісникам);▪️ініціюю та підтримую закони для розвитку громад (відстояла +4% податку на доходи фізичних осіб на місцях, зберегла акциз від продажу пального, адвокую реформу щодо адміністрування податків);▪️полегшую діяльність для волонтерського середовища.Щиро дякую кожному й кожній, хто підтримує: рідним, друзям, виборцям, читачам. Ваша підтримка — дуже цінна і завжди мотивує.Тримаймося купи й продовжуймо працювати разом заради нашого спільного щасливого майбутнього в Україні!

Отже, Угода про надра між Україною та США підписана, а точніше — наразі лише політична її частина. Маю декілька думок із цього приводу. 👇🏻Але спочатку давайте пройдемось коротко по змісту самої угоди:▪️Передбачається створення Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови. Він стосуватиметься, зокрема, видобутку стратегічно важливих корисних копалин в Україні. ▪️ Україна вкладає в фонд 50% коштів від нових ліцензій та ренти за надра — а також, за потреби, додаткові кошти. Для цього створюється окремий спецфонд у держбюджеті.▪️ США — інвестують в тому числі у вигляді нової військової допомоги для ЗСУ. Її оціночна вартість зараховуватиметься як внесок у фонд.▪️ Передбачено податкові пільги (доходи і внески Фонду не оподатковуватимуться).▪️ Встановлено фінансові гарантії: вільна конвертація валют і переказ коштів, навіть під час криз (з компенсацією збитків фонду з боку України у разі обмежень).▪️ Україна бере на себе зобов’язання включати фонд у всі нові ліцензії та великі інфраструктурні проєкти, надаючи йому пріоритетне право інвестувати й купувати продукцію, зокрема газ, метали, нафту.▪️ Угода має пріоритет над українським законодавством. Держава зобов’язується не змінювати правила гри на шкоду фонду.▪️В угоді відсутні чіткі гарантії безпеки для України. Там лише загальні фрази на кшталт «США відзначає своє прагнення сприяти довгостроковому миру в Україні» — без якоїсь конкретики.▪️Насторожує також безстроковість Угоди. Тому хотілось би бачити в подальших угодах або строк дії, або умови щодо припинення функціонування Фонду та співпраці (одна з таких умов це порушення правил). І зокрема застосування санкцій за такі порушення. Однак остаточні висновки поки зробити неможливо. Адже це лише перший крок. Цю політичну частину угоди має ратифікувати Верховна Рада. А вже після має бути підписана технічна частина угоди щодо реалізації.❗️А тепер головне — про те, що мене тривожить.Парламент не бачив угоди до її підписання. І навіть зараз документ Угоди я прочитала з відкритих джерел, а не тому, що нам її надали з боку Уряду. Засідання з представниками фракцій скликається аж пообіді.Сюр, однозначно. І абсолютне порушення логіки парламентсько-президентської республіки. Так не має бути.Хоч буде з моєї сторони правильно при цьому всьому висловити вдячність українській переговорній групі. Бо вони справді зробили дуже колосальну роботу.

🤔Розстрочка на продукти в супермаркетах: ознака економічного спаду чи додаткова фінансова опція? Нещодавно мережа “Сільпо” та банк “Власний Рахунок” запустили в Україні сервіс розстрочки на продукти. Таку ідею чимало людей сприйняли категорично, часто з позиції: «у нас настільки погана ситуація, що навіть продукти треба брати в кредит». Звісно, в українських реаліях така реакція має свої обʼєктивні причини, бо в нас дійсно є чимало економічних викликів (інфляція, дефіцит робочої сили тлі високого структурного безробіття, залежність від міжнародної допомоги). Але, попри це, я хочу трішки вас заспокоїти. Адже в цьому контексті важливо подивитись на ситуацію ширше (хоч це аж ніяк не заперечує наших проблем). Така практика — не українське ноу-хау на фоні економічного спаду, а доволі поширена споживча поведінка у багатьох країнах ЄС, США, Канаді чи Австралії. І сервіси “купуй зараз — плати потім” (BNPL) використовуються для різних покупок, включаючи продукти харчування.Ось кілька прикладів:▪️Швеція, Данія, Фінляндія: Klarna — сервіс відстроченої оплати — дозволяє купувати продукти, засоби гігієни, побутову хімію в кілька кліків і платити пізніше.▪️США: Walmart чи Target пропонують оплату щотижневого продуктового кошика частинами через Affirm або Afterpay. Affirm також користується популярністю в Канаді. ▪️Австралія: сервіс Zip Pay дозволяє оплачувати покупки в супермаркетах, таких як Drakes, у розстрочку без відсотку. Фактично для багатьох це інструмент, щоб гнучко керувати витратами, уникати інфляційних стрибків або ефективніше/детальніше планувати бюджет. Особливо, якщо така розстрочка безвідсоткова, а дохід нестабільний з місяця в місяць. 👇🏻А що ви думаєте? Пишіть у коментарях. Поговоримо