Статистика telegram channel - @economics_politics

Ну що ж, три насичені пленарні дні в Раді завершились. Тож розповідаю коротко про головне 👇🏻👥Кадрові перестановки:▪️Юлія Свириденко — нова премʼєр-міністерка України.▪️Денис Шмигаль — міністр оборони.▪️Михайло Федоров — перший віцепремʼєр і віце з інновацій.▪️Олексій Кулеба — віце з відновлення, міністр розвитку громад і територій.▪️Олексій Соболєв — міністр економіки, екології та сільського господарства.▪️Тарас Качка — віце з євроінтеграції.▪️Герман Галущенко — міністр юстиції.▪️Світлана Гринчук — міністерка енергетики. ▪️Денис Улютін — міністр соціальної політики, сімʼї та єдності. Решта — без змін. 📍Щодо законопроєктів: 🪖 Більшість рішень стосувались безпосередньо оборонного сектору. Серед них: ▪️#13471-72 — продовження воєнного стану та мобілізації на 90 днів (до 5 листопада).▪️#0329 — зупинення для України дії Конвенції про заборону застосування, накопичення, виробництва та передачі протипіхотних мін. Дуже потрібне рішення, яке повертає нам право використовувати і виробляти протипіхотні міни, що є важливим елементом інженерного захисту на полі бою.▪️#13320 — щодо виплати додаткової винагороди інструкторсько-викладацькому складу вищих військово-навчальних закладів та їх структурних підрозділів. Закон відновлює справедливість для інструкторів, які досі не мали доплат, на відміну від інструкторів у навчальних центрах.▪️#13229 — закон надає особам віком 60+ право добровільно підписувати контракт для проходження військової служби. 🪖Для розвитку ОПК:▪️ #13420 - 13421 - 13422-1 - пакет законопроектів для Defense City (перше читання). 📍Інші важливі закони: 👨‍⚖️#0328 — ратифікація Угоди між Україною та Радою Європи про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. 🚢 #13020 – санкції щодо суден та літаків, причетних до російських тіньових перевезень.

УРА! Чудова новина для підприємців. Мої правки, які повертають щоквартальну звітність для ФОП із найманими працівниками — підтримані парламентом!!!!❗️Повертаємо 4 звіти замість 12❗️Нагадаю, що з 1 січня 2025 року підприємці, які мають найманих працівників, було зобов’язані щомісяця подавати об’єднану звітність з ЄСВ, ПДФО та військового збору.Проте заміна 4-х звітів на рік 12-ма жодним чином не корисні державі. Але це була додаткова робота для ФОПів та їхніх бухгалтерів. У випадку, коли малий підприємець має бухгалтера на аутсорсі та оплачує кожен такий звіт окремо, це призводить до безпричинного зростання витрат. Повернути попередній варіант звітності було складно. Десятки зустрічей із Мінфіном, Мінсоцом, податківцями, самими підприємцями протягом пів року, щоб дійти консенсусу. Але завдяки злагодженій роботі всіх зацікавлених сторін — це таки вдалося!Дякую колегам з усіх фракцій, які підтримали ініціативу! А також — Підприємницька платформа «ДІЙ» і всій вашій спільноті за те, що відстоювали це питання. Сподіваюсь, що закон буде якомога швидше підписаний президентом!!!

🇺🇦 Множинне громадянство: що ухвалила Рада?Парламент ухвалив закон №11469, який дозволяє інститут множинного громадянства. Це означає, що тепер українці зможуть мати кілька громадянств одночасно, не втрачаючи українського. Передусім це важливо для українців за кордоном та іноземців, які стали на захист України. 📍Що змінюється?Україна визнає тільки українське громадянство у правових відносинах. Тобто, якщо у людини два паспорти (наприклад, український та німецький), в Україні вона буде вважатися лише громадянином України.Але людині при цьому не треба офіційно відмовлятися від іншого громадянства, щоб стати українцем.📍Хто може отримати українське громадянство?▪️Той, хто знає українську, Конституцію і історію (тобто складе іспити).▪️Хто жив в Україні безперервно останні 5 років▪️Має дозвіл на імміграцію▪️Має законні джерела доходу📍Хто матиме спрощені умови?▪️Подружжя громадянина України (понад 3 роки шлюбу).▪️Іноземці чи особи без громадянства, які служили в українській армії. ▪️Біженці або людини, яким надано притулок в Україні. 📍Хто не зможе отримати громадянство?▪️Особи з тяжкими чи особливо тяжкими злочинами (в Україні або за кордоном).▪️Ті, хто становить загрозу національній безпеці, зокрема людям, які повʼязані з державою-агресором. 📍Практична сторона ініціативи. Цей закон відкриває можливість:▪️Українцям за кордоном офіційно залишатися українцями, не відмовляючись від громадянства інших країн.▪️Іноземцям, які допомагали Україні, стати громадянами й мати такі ж права. ▪️Це важливо для України в контексті збереження зв’язків із діаспорою. Закон набуде чинності через 6 місяців після публікації.

Чому я вирішила стати народною депутаткою?Для мене це не просто кар’єра — це відповідь на дуже особисте питання: що я скажу своїм дітям, коли вони спитають — «А що робила ти, мамо, коли Україна переживала часи трансформації?»Політика для мене — передусім інструмент. Інструмент, щоб втілювати корисні речі, змінювати країну на краще, бути там, де ухвалюються важливі рішення. І робити це чесно, відповідально й прозоро. Мені ніколи не було байдуже.Ще в 7 класі я вирішила, що буду йти в дипломатію. У старшій школі почала ще більше цікавитись політичним і економічним життям країни. А вже будучи студенткою, брала активну участь у мирних акціях, зокрема у Помаранчевій революції.Напевно, саме ці події надихнули й показали, що ти можеш і маєш впливати на зміни у своїй країні. Тому вже після університету я свідомо поєднала своє життя з громадською та політичною діяльністю. Дотримуюсь принципу: «Хто, як не я?». Не боюсь брати на себе відповідальність і вчу цього ж своїх дітей. До роботи у Верховній Раді я завжди працювала над різними ініціативами, спрямованими на покращення життя у своїй громаді. І як працівниця мерії Львова, і як голова міської організації політичної партії, і як представниця приватного сектору, і просто як жителька свого району!) Чого тільки не було! Від залучення інвестицій у місто до реалізації Громадських бюджетів, грантових проєктів, проведення навчань, організації подій — завжди намагалася бути тією, хто бере ініціативу у свої руки.А тому впевнена, що навіть маленькі кроки можуть мати велике значення для нових можливостей і корисних речей. Часто кажуть: політика — брудна справа. Але я так не думаю і своїм прикладом хочу показати й інший бік. Бо сама політика — не є ні брудною, ні якоюсь іншою за забарвленням. Це середовище, яке набуває сенсів через вчинки людей, котрі в ньому діють.Звісно, є ті, хто приходить в цю сферу виключно з корисливими намірами. Однак, погодьтесь, їхній попередній досвід і до політики був сумнівним. Водночас є ті, які реально, прийшли в політику зробити щось корисне для країни та боротись за справедливість. І я бачу, що таких людей стає дедалі більше.Я ціную в людях чесність, відкритість, відповідальність і професіоналізм. А тому сама стараюсь жити так, щоб не зраджувати цим цінностям. Я вважаю, що зворотний зв’язок з людьми — не опція, а обов’язок.Що слово, яке ти дала людям — треба виконати.Що перш ніж щось сказати чи зробити — треба розібратися/дослідити.Це не гучні фрази, а мій підхід до щоденної парламентської роботи.І я можу чесно сказати: мені не соромно за ці роки каденції. Я завжди приймала і продовжую прийти рішення в інтересах своєї країни:▪️підтримую та долучаюсь як авторка до розробки законів важливих для України як держави (активно виступала за заборону московського патріархату, долучаюсь до ініціатив щодо декомунізації та дерусифікації, захищаю українську мову);▪️відстоюю інтереси бізнесу (підвищила ліміти для ФОПів, ініціювала мораторій на перевірки під час воєнного стану, скасувала подвійну сплату ЄСВ ФОПам-сумісникам);▪️ініціюю та підтримую закони для розвитку громад (відстояла +4% податку на доходи фізичних осіб на місцях, зберегла акциз від продажу пального, адвокую реформу щодо адміністрування податків);▪️полегшую діяльність для волонтерського середовища.Щиро дякую кожному й кожній, хто підтримує: рідним, друзям, виборцям, читачам. Ваша підтримка — дуже цінна і завжди мотивує.Тримаймося купи й продовжуймо працювати разом заради нашого спільного щасливого майбутнього в Україні!

Отже, Угода про надра між Україною та США підписана, а точніше — наразі лише політична її частина. Маю декілька думок із цього приводу. 👇🏻Але спочатку давайте пройдемось коротко по змісту самої угоди:▪️Передбачається створення Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови. Він стосуватиметься, зокрема, видобутку стратегічно важливих корисних копалин в Україні. ▪️ Україна вкладає в фонд 50% коштів від нових ліцензій та ренти за надра — а також, за потреби, додаткові кошти. Для цього створюється окремий спецфонд у держбюджеті.▪️ США — інвестують в тому числі у вигляді нової військової допомоги для ЗСУ. Її оціночна вартість зараховуватиметься як внесок у фонд.▪️ Передбачено податкові пільги (доходи і внески Фонду не оподатковуватимуться).▪️ Встановлено фінансові гарантії: вільна конвертація валют і переказ коштів, навіть під час криз (з компенсацією збитків фонду з боку України у разі обмежень).▪️ Україна бере на себе зобов’язання включати фонд у всі нові ліцензії та великі інфраструктурні проєкти, надаючи йому пріоритетне право інвестувати й купувати продукцію, зокрема газ, метали, нафту.▪️ Угода має пріоритет над українським законодавством. Держава зобов’язується не змінювати правила гри на шкоду фонду.▪️В угоді відсутні чіткі гарантії безпеки для України. Там лише загальні фрази на кшталт «США відзначає своє прагнення сприяти довгостроковому миру в Україні» — без якоїсь конкретики.▪️Насторожує також безстроковість Угоди. Тому хотілось би бачити в подальших угодах або строк дії, або умови щодо припинення функціонування Фонду та співпраці (одна з таких умов це порушення правил). І зокрема застосування санкцій за такі порушення. Однак остаточні висновки поки зробити неможливо. Адже це лише перший крок. Цю політичну частину угоди має ратифікувати Верховна Рада. А вже після має бути підписана технічна частина угоди щодо реалізації.❗️А тепер головне — про те, що мене тривожить.Парламент не бачив угоди до її підписання. І навіть зараз документ Угоди я прочитала з відкритих джерел, а не тому, що нам її надали з боку Уряду. Засідання з представниками фракцій скликається аж пообіді.Сюр, однозначно. І абсолютне порушення логіки парламентсько-президентської республіки. Так не має бути.Хоч буде з моєї сторони правильно при цьому всьому висловити вдячність українській переговорній групі. Бо вони справді зробили дуже колосальну роботу.

🤔Розстрочка на продукти в супермаркетах: ознака економічного спаду чи додаткова фінансова опція? Нещодавно мережа “Сільпо” та банк “Власний Рахунок” запустили в Україні сервіс розстрочки на продукти. Таку ідею чимало людей сприйняли категорично, часто з позиції: «у нас настільки погана ситуація, що навіть продукти треба брати в кредит». Звісно, в українських реаліях така реакція має свої обʼєктивні причини, бо в нас дійсно є чимало економічних викликів (інфляція, дефіцит робочої сили тлі високого структурного безробіття, залежність від міжнародної допомоги). Але, попри це, я хочу трішки вас заспокоїти. Адже в цьому контексті важливо подивитись на ситуацію ширше (хоч це аж ніяк не заперечує наших проблем). Така практика — не українське ноу-хау на фоні економічного спаду, а доволі поширена споживча поведінка у багатьох країнах ЄС, США, Канаді чи Австралії. І сервіси “купуй зараз — плати потім” (BNPL) використовуються для різних покупок, включаючи продукти харчування.Ось кілька прикладів:▪️Швеція, Данія, Фінляндія: Klarna — сервіс відстроченої оплати — дозволяє купувати продукти, засоби гігієни, побутову хімію в кілька кліків і платити пізніше.▪️США: Walmart чи Target пропонують оплату щотижневого продуктового кошика частинами через Affirm або Afterpay. Affirm також користується популярністю в Канаді. ▪️Австралія: сервіс Zip Pay дозволяє оплачувати покупки в супермаркетах, таких як Drakes, у розстрочку без відсотку. Фактично для багатьох це інструмент, щоб гнучко керувати витратами, уникати інфляційних стрибків або ефективніше/детальніше планувати бюджет. Особливо, якщо така розстрочка безвідсоткова, а дохід нестабільний з місяця в місяць. 👇🏻А що ви думаєте? Пишіть у коментарях. Поговоримо

Продукти в Україні не подорожчають, а от ціна на умовний айфон дуже навіть виросте. То як впливатимуть мита США на ціни в Україні? 🌾Ціни на продукти в Україні залишаться без змін (якщо ми говоримо саме в контексті мит, а не інфляції загалом). Мита, які запровадили в США, не торкаються українських продуктів напряму. Обсяги нашого експорту до США — незначні (близько 2,1% від усього експорту), а аграрна продукція — лише $137 млн. Але. Є й інша сторона медалі. Наприклад, імпортована техніка.📲Майже вся сучасна техніка, навіть бренди, які є “американськими” — це результат глобального виробництва. Наприклад, iPhone збирають у Китаї, і левова частка комплектуючих — теж звідти.За даними аналітиків TechInsights собівартість нового iPhone 16 Pro може зрости на $300 — з $550 до $850. І навряд чи Apple візьме ці витрати на себе. Це означає, що роздрібна ціна зросте — і зросте всюди, зокрема й в Україні.💡Звісно, не складно зрозуміти «геніальність» рішення Трампа — «стимулювати вітчизняне виробництво», а відповідно повністю перенести його в США. Але навіть якщо компанії спробують перенести виробництво — це дорого, дуже довго (займе роки) й логістично складно.Наприклад, адміністрація Трампа чомусь не врахувала, що зробити айфон у Китаї та зробити його в США — дуже велика різниця. У США набагато вищі зарплати працівників, набагато вищі ціни на потрібне обладнання, товари й функціонування компанії як такої. Отже, собівартість продукції в будь-якому випадку суттєво зросте, що = зменшення конкурентоспроможності на ринку для компанії й подорожчання товару для кінцевого споживача (хто в плюсі поки не ясно).📌Підсумуємо: ціни на продукти в Україні — стабільні, а от будь-які імпортовані товари (не тільки техніка чи побутова електроніка, але й інші імпортовані товари) — все це може вже найближчим часом значно подорожчати.

👇🏻Зібрала тут перші наслідки рішення Трампа щодо запровадження «взаємних додаткових тарифів» для інших країн. А це вони ще навіть не почали діяти… 📌Якщо дуже коротко: світові фондові ринки падають, біткоїн падає, ціна на нафту падає, долар падає. Що очікувано. Адже інвестори реагують не лише на самі мита, а й на ймовірні наслідки , як-от побоювання щодо загострення торговельної війни між США та Китаєм (тим паче, що Китай вже оголосив про запровадження мит на американські товари), що може послабити глобальну економіку. Тож що ми маємо станом на зараз? 🏪Фондові ринки (ринки по всьому світу постраждали від розпродажу акцій). Приклади: ▪️Азія: японський індекс Nikkei 225 знизився на 6% (станом на середину дня), а гонконгський Hang Seng закрився з падінням на 13,22% (що є найгіршим одноденне падіння з часів азійської фінансової кризи 1997 року). Індекс TAIEX на Тайвані закрився з найбільшим падінням за всю історію у 9,7%.▪️Європа: німецький індекс DAX упав майже на 10%, британський індекс FTSE 100 знизився на 6%. Загальний індекс найбільших компаній Європи Stoxx Europe 600 знизився на 5,1%.▪️США: На днях S&P 500 упав на 5,97. Протягом 3 та 4 квітня фондовий ринок пережив найбільше в історії дводенне падіння, компанії втратили 👨🏼‍💻Криптовалютний ринок:Біткоїн (BTC) впав до позначки нижче 75 000 дол уперше з 7 листопада, втративши 5,3%.⛽️Ціни на нафту:Обвалились до чотирирічного мінімум (останній раз такі ціни були в 2021 році). Ціни на нафту марок Brent і WTI впали більш ніж на 2%, опустившись нижче 64 і 60 доларів за барель відповідно.💸Валютний ринок:Так, на днях індекс долара впав на 2%, до 102, що стало його найбільшим денним зниженням за понад два роки та найнижчим рівнем за останні пів року.🙌🏻Але-але. Тут є і хороша новина: ціни на російську нафту теж падають! Російська нафта Urals знизилася до $52 доларів за барель. А це дуже погано для кремля. Думаю, чому, пояснювати не треба. Однозначно світ лише починає відчувати наслідки нової торговельної політики США, а ринки вже реагують панічно. Навіть не фактичні тарифи, а лише їх анонс здатен спричинити хвилю нестабільності по всіх напрямках. А це доводить: економіка — це не лише про цифри, а й про довіру, очікування та страх. Слідкуємо далі, бо це, схоже, лише початок.

Як рішення Трампа щодо запровадження нових мит вплинуть на Україну та світову економіку?Очевидно, що запровадження президентом США Дональдом Трампом нових мит матиме вплив і на Україну. Хоча ставка для нашої країни встановлена на рівні 10%, що значно нижче, ніж для багатьох інших держав, це все ж створює певні виклики для українського експорту.▪️Український експорт до США не є ключовим, але мита його звісно ускладнять. За даними мінекономіки у 2024 році Україна експортувала до США товарів на $874 млн. Основні категорії – чавун ($363 млн) і труби ($112 млн). ▪️Імпорт зі США значно перевищує експорт Україна купує американських товарів на $3,4 млрд. Водночас наші мита на американські товари залишаються відносно низькими. Це дає можливість для перемовин про перегляд умов торгівлі.▪️Ризики для малого та середнього бізнесу. Малий бізнес, який постачає до США вузькоспеціалізовані товари (наприклад, гайкові ключі, деталі машин), відчує вплив мит найбільше…📌Ширший контекст: як ці мита вплинуть на світову економіку?▪️США підвищують вартість імпорту, що робить американські товари дорожчими за кордоном і може знизити їхню конкурентоспроможність.▪️ЄС та Китай, ймовірно, запровадять відповідні мита, що може спричинити “торговельну війну”.▪️Світова економіка може уповільнитись, оскільки зменшення міжнародної торгівлі зазвичай веде до падіння інвестицій та зростання цін.📌Чи є можливості для України?Попри ризики, є і потенційні можливості:▪️Якщо європейські країни та Китай введуть свої мита у відповідь на дії США, це може змінити ланцюги постачання та відкрити нові ринки для українських товарів.▪️Україна може скористатися можливістю переглянути торговельні умови, адже американська сторона допускає індивідуальні винятки.Нові мита від США – це не катастрофа для української економіки, але очевидно вони створюють труднощі для експортерів. Однак ці обмеження також відкривають певні можливості для зміни торговельних пріоритетів, диверсифікації ринків і наших переговорів для більш вигідних умов із США.Нам важливо використати цей момент не лише для захисту своїх експортерів, але й для посилення своїх позицій на міжнародному ринку.Однак варто додати, що якщо зважати на історичний контекст, то практика «торгових воєн» здебільшого спричиняла глобальний економічний спад. Наприклад, «закон Смута», що різко підвищив митні тарифи США на більш ніж 20 000 видів імпортованих товарів, викликав відповідні заходи від інших країн, що сприяло розвитку Великої депресії.Або ж у 2002 році США вирішили ввести мита на сталь для підтримки вітчизняного виробника. Але рішення довелось швидко скасувати через міжнародний тиск і збитки для американських компаній.

Важливе для бізнесу: повертаємо 4 звіти замість 12Зареєструвала законопроєкт № 13108, що скасовує вимогу щомісячної звітності по ЄСВ, ПДФО та військовому збору для юридичних осіб та ФОПів, які мають найманих працівників.Нагадаю: цю вимогу створив минулорічний закон про підняття податків, проти якого я виступала одразу. Нам тоді забракло буквально одного голосу, аби виключити цю норму ще при розгляді в комітеті. Тож нині змушені виправляти ситуацію додатковим законом.📍Що зміниться? Юридичні особи та ФОПи, які мають найманих працівників, знову зможуть повернутися до щоквартальної звіності замість щомісячної, яка була введена з 1 січня 2025 року. Це дозволить підприємцям скоротити зайве адміністрування і додаткові витрати на нього, зменшити бюрократичне навантаження.Загалом 46 народних депутатів підписали разом зі мною цю важливу ініціативу. Тому сподіваюсь на якнайшвидший розгляд і прийняття закону.Держава має створювати умови для розвитку бізнесу, а не ускладнювати чесним підприємцям життя.📍Посилання на законопроект тут: https://itd.rada.gov.ua/BILLINFO/Bills/Card/55977