Статистика telegram channel - @economics_politics

Ну що ж, дива не сталося. Мінфін не відмовився від своєї ідеї з податками і опублікував розроблений ними “один великий прекрасний податковий законопроєкт”. Вже всі, мабуть, прочитали, що з 1 січня 2027 року українців можуть чекати суттєві зміни в оподаткуванні у разі проходження такого проєкту в Раді. Йдеться про:1) оподаткування цифрових платформ;2) скасування пільги на посилки до 150 євро; залишається лише окрема категорія посилок, які не оподатковуються – це відправлення від фізичної особи до фізичної особи (подарунки) вартістю до 45 євро;3) 5% військового збору має сплачуватися до завершення реформи ЗСУ (не памʼятаю, щоб ми раніше використовували такий термін щодо строків…);4) і найшкідливіша не тільки для самого мікробізнесу, а й для економіки України загалом – норма про ПДВ для ФОПів. Нагадаю, попередні спроби таких податкових змін народні депутати не підтримали. Я голосувала червоною в першу чергу через принципову позицію щодо ПДВ для мікробізнесу. Дуже сподіваюся і в подальшому на здоровий глузд колег депутатів та їхню відповідальність перед українськими мікропідприємцями! Тепер трохи деталей з опублікованого тексту:«Реєстрація платниками податку на додану вартість осіб, визначених в абзаці першому цього пункту, здійснюється автоматично на основі переліків, складених контролюючими органами, за даними податкової звітності таких осіб (декларації, звітів за результатами діяльності 2025 року, четвертого кварталу 2025 року — першого — третього кварталів 2026 року) з датою реєстрації 1 січня 2027 року, в яких задекларований обсяг доходу за зазначений звітний (податковий) період перевищує 4000000 гривень.» Тобто податкова буде використовувати дані звітності за 2025 та 2026 роки! Якщо ФОП матиме оборот до 4 млн у 2026 році, а в 2025 він був понад 4 млн, то як мінімум в першому кварталі 2027 року такий ФОП буде платником ПДВ.Мінфін знову каже про додаткові 60 млрд до бюджету, але цих розрахунків ніхто так і не бачив. Як на мене, навіть половина не дійде до бюджету.Ще більше дратує інше. Мінфін подає це як боротьбу з тінню, “створення прозорого та справедливого” і зниження привабливості схем.Податкова наводить дані про 30% бізнесу в схемах дроблення. Експерти наводили цифру 5-10%, що на моє переконання – більш правдиво. Тобто держава знає про цей бізнес, має всі інструменти для боротьби зі схемами, але все ж обирає додатково обтяжити тих 70% (90-95%), які чесно сплачують податки! В той же час уряд роздає гроші наліво та направо. За підрахунками, на всі популістичні програми (єПідтримка, Нацкешбек, кешбек на пальне, чекапи і тд) витрачається приблизно та ж сума — 60 млрд — яку очікують від підвищення податків.То, може, варто припинити роздачу грошей, за яку платить бізнес? І це ми ще не взяли до уваги, скільки грошей держава недоотримує через тіньовий ринок тютюну, алкоголю і грального бізнесу! Сподіваюся, що народні депутати не підтримають ці знущання. А уряду слід було проконсультуватися з парламентом перед підписанням Меморандуму.

Минулий тиждень видався цікавим…але надто дорогим для держави…Спочатку уряд оголошує про чергову “роздачу” грошей. А потім президент звинувачує опозицію у відсутності голосів. Це при “живій” монобільшості (або не дуже)…Що ж все таки відбувається?Минулого тижня Рада відхилила законопроєкт 14025 про оподаткування цифрових платформ, куди в другому читанні хотіли додати поправками ще й ПДВ для ФОП, підвищений військовий збір навіть після війни і скасування пільги на посилки до 150€. Депутати не захотіли брати на себе відповідальність за такий пакет рішень. І чесно: якби це було лише про цифрові платформи — можливо, голоси б і знайшлись. Тільки от питання – чи мають депутати голосувати за підвищення податків, поки уряд займається популізмом? Для мене це нейприйнятно. Я голосувала червоною. В першу чергу через принципову позицію щодо ПДВ та безглузді роздачі мільярдів урядом.Якщо ж проаналізувати голосування останніх сесій загалом - то чітко видно, що багато законопроєктів ухвалюються саме завдяки участі різних фракцій і груп. І монобільшості потрібно шукати потенціал всередині своєї фракції.Брак голосів не через НАБУ, як дехто зі слуг заявляє, а якраз таки через недоцільність рішень на фоні популізму. Замість кешбеків на пальне та збільшення податків, логічніше подумати про оптимізацію витрат. Чому бізнес має розраховуватись за популізм? 7,5 мільярдів на програму та виплати кожному водію. Кожному! Не бачу тут жодної справедливості: чому б тоді не виділити цю підтримку для військових, які також заправляють авто і ще й купують та ремонтують їх за свої кошти...Звинувачувати депутатів — дуже зручно. Але уряд має оцінювати реалістичність ідей Офісу Президента і не виконувати всі його забаганки. І проблема точно не в голосах від опозиції. Маючи монобільшість у парламенті, варто налагодити взаємодію у своїй же команді, а не погрожувати депутатам.

Підсумки останнього дня голосувань цього тижня – наступного разу зберемось вже 24 березня👇🏻№13071 — скасування візових вимог для гуманітарних працівниць, працівників і волонтерів на час воєнного стануРада спростила правила для іноземних волонтерів. На період воєнного стану і ще 6 місяців після нього їм не потрібно буде отримувати довгострокову візу для оформлення посвідки на тимчасове проживання. Це означає менше зайвих поїздок за кордон, менше часу на папери — більше часу на реальну допомогу тут, в Україні.№0364 — ратифікація угоди з ЄІБ про кредит на впровадження системи 112Йдеться про запуск єдиної системи екстреної допомоги 112 по всій території України з урахуванням потреб людей з інвалідністю. Тож в будь-якій екстреній ситуації, телефонуйте 112!№0365 — ратифікація оновлених умов участі України в програмі “Цифрова Європа” Це рішення відкриває Україні доступ до Резерву кібербезпеки ЄС. У разі масштабних кібератак ми зможемо швидше отримувати технічну, експертну і технологічну підтримку від ЄС. №0356 — ратифікація угоди зі Словаччиною про технічне та фінансове співробітництвоУгода створює рамку для залучення словацької допомоги – гранти, тренінги, консультації, передача обладнання, впровадження нових технологій. Цілком практичні речі, які можуть працювати на відновлення, реформи та євроінтеграцію України.№0304 — приєднання до Конвенції про міжнародний доступ до правосуддяУкраїнці отримають простіший доступ до безоплатної правничої допомоги в інших державах-учасницях Конвенції у цивільних та господарських справах. Тобто якщо людина опинилася в іншій країні і має судову справу, механізм доступу до правової допомоги стає зрозумілішим і ближчим до європейських правил.

Підсумки голосувань у Раді за сьогодні: з 13 запланованих розглянули тільки 5 і лише 2 ухвалили👇🏻№0367 — ратифікація Конвенції про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб Стосується правил для українського бізнесу на міжнародних ринках. Конвенція зобов’язує державу криміналізувати й реально переслідувати хабарі іноземним посадовцям у міжнародних ділових операціях. Для України це важливо з двох причин: по-перше, це стандарт для країн ОЕСР/ЄС і сигнал партнерам про зрілість антикорупційної системи; по-друге, це захист чесного бізнесу, який програє тим, хто намагається вирішувати питання хабарями.№13264 — включення розвідувального органу МОУ до переліку спецкористувачів радіочастотного спектру Закріплюють право відповідного розвідувального органу Міноборони користуватися радіочастотами як “спецкористувач”. Такі речі мають бути юридично оформлені, щоб не було “сірого поля” і конфліктів із цивільними користувачами чи регулятором. Відхилені законопроєкти: 🚫 №14025 — оподаткування цифрових платформ. Вітаю таке рішення колег, адже в другому читанні сюди ж хотіли додати ПДВ для ФОПів, зафіксувати підвищену ставку військового збору навіть після війни та прибрати пільги для міжнародних посилок до 150 євро. 🚫 №14051 — базова соціальна допомога. Законопроєкт пропонував замінити кілька різних соцвиплат однією базовою допомогою, яку держава доплачує сім’ї до визначеного мінімального рівня залежно від її доходів. В цілому задумка правильна, але в нардепів були питання до реалізації.

Чому адміністрування місцевих майнових податків варто передати на місця?Сьогодні маємо проблему: майнові податки повністю зараховуються у бюджети громад, але адміністрування здійснює податкова служба. Для ДПС – це незначні надходження, тому адмініструються за залишковим принципом. У результаті програють усі: люди отримують плутанину в нарахуваннях, бізнес — зайву бюрократію, а громади — недоотримують доходи.Що дає передача адміністрування на місця? Найголовніше – мотивацію і точність. Громада найкраще знає, де є необліковані об’єкти, де не оновлена нормативна грошова оцінка землі, де не оцифровані архіви. І саме громада найбільше зацікавлена закривати ці прогалини, бо це прямі кошти на воду, тепло, дороги, укриття, школи й медицину.Останні 1,5 місяці активували роботу над моїм законопроєктом 11067 щодо реформи адміністрування місцевих податків. У робочій групі разом з профільними асоціаціями, експертами та громадами обговорюємо найкращі підходи.Важливо, що це не історія про дати громадам більше повноважень і хай самі розбираються. Це дуже конкретні речі:- налаштувати механізми виявлення необлікованих об’єктів;- оновити кадастрові дані;- оцифрувати архіви;- забезпечити громади доступом до потрібних інформаційних продуктів;- підготувати підзаконні акти й паралельно посилити кадрову та технічну спроможність фінуправлінь громад. Тобто мова про системний перехід із чіткими завданнями і відповідальністю. Громади мають ставати фінансово самостійними, що напряму впливає на комфорт мешканців. Сподіваюсь на підтримку цього законопроєкту!

Історія про те, як Кабінет Міністрів та Міністерство Фінансів проігнорували мої звернення, петицію з 25 000 підписів та звернення десятків громад...Точніше надійшли шаблонні відповіді, які зовсім не враховують перечислених проблем та ефектів від запровадження ПДВ для ФОП на спрощеній системі.Отже, у відповіді Кабміну на петицію ключове як на мене у фразі:«Комітетом Європейського Союзу з питань податку на додану вартість може застосовувати спрощені процедури для нарахування та стягнення податку на додану вартість за умови, що вони не призводять до зменшення його надходжень до бюджету.» Зменшення надходжень до бюджету неминуче у разі запровадження ПДВ для спрощеної системи! Про це висловились організації, експертні та наукові середовища, та й сам бізнес! Десятки громад подавали свої звернення про шкідливість такого рішення. Але Кабмін не чує нікого.У відповіді від Мінфіну на моє звернення щодо аналітичної записки від наукової спільноти. Все те ж саме, ніякої конкретики. Вони апелюють до сумнозвісної Національної стратегії доходів, що начебто передбачає кроки до зменшення тіні. А насправді роблять все, щоб загнати чесний бізнес у тінь!Відчепіться від білого малого бізнесу і дайте людям можливість годувати свої сімʼї. У податкової і БЕБ є всі інструменти, щоб боротися зі схемами дроблення та зловживаннями великого бізнесу. І ніякі додаткові законодавчі зміни не потрібні.Очевидно, що вступ в ЄС диктує певні правила і згодом нам доведеться реформувати спрощену систему. Але ж не тоді, коли в країні війна. Коли бізнес та люди вкрай виснажені! Та й вступ не означає, що ми маємо просто скопіювати норми. Правила ЄС побудовані так, що десь 90% законодавства потрібно адаптувати в рамці європейських норм. А в межах 10% кожна країна має можливість відстояти і зберегти свої пріоритети. Але чи є серед пріоритетів у нашої влади мікробізнес? Кабмін пише, що ще тривають громадські консультації щодо цього ПДВ. Та чи справді вони тривають? Чи залучили до цих консультацій мікробізнес? Чи дослухались хоч до одного експерта?

Підтримка ветеранів після повернення - наш обовʼязок. Один із кроків зроблено: 26 лютого 2026 року набрав чинності Закон №4563-IX “Про ветеранське підприємництво”.Цей закон створює рамку: офіційно визначає, що таке ветеранське підприємництво, хто може отримати статус суб’єкта ветеранського підприємництва, як цей статус надається/втрачається, і як держава має вибудовувати політику підтримки. У законі також є окремі, досить конкретні речі:▪️Надання грантів, кредитів, поворотної та безповоротної фінансової допомоги.▪️Єдиний державний портал та організація навчань.▪️Право на отримання в оренду державного та комунального майна без проведення аукціону.▪️Знижені ставки зборів за реєстрацію інтелектуальних прав власності.Але в повному обсязі закон поки не може працювати. Бо більшість інструментів підтримки з цього закону зав’язані на підзаконні акти й гроші.1. Потрібні рішення уряду. Закон прямо зобов’язує Кабмін: ухвалити необхідні нормативні акти, а також розробити й затвердити державну цільову програму підтримки ветеранського підприємництва на 2026–2028 роки і передбачати її фінансування в бюджеті. Без цього закон лишиться правильним наміром, але не сервісом для ветеранів.2. Податкові стимули не виникають самі по собі. Для того, щоб закон запрацював повноцінно, потрібні зміни до Податкового кодексу — а отже, будь-які податкові пільги/особливі режими потребують окремого законопроєкту і чіткої фінансової моделі (скільки це коштує бюджету і чим компенсується).І тут знову ми впираємось у МВФ.Логіка МВФ зазвичай така: розширення пільг вимагає бази оподаткування. Тож нам доводиться обґрунтовувати усі пільги, хоча беззаперечно вони повинні бути, тим паче у випадку із бізнесом ветеранів.Цей закон потрібен — бо він визнає ветеранський бізнес як окремий напрям державної політики. Проте без підзаконки, бюджету і змін до суміжних законів усе працюватиме фрагментарно. Також я з колегами ще у 2022 році зареєструвала зміни у Митний та Податковий кодекси щодо звільнення від оподаткування ввезених з-за кордону автомобілів для учасників бойових дій. Це крок до відновлення справедливості. Адже військові просто не мали можливості купити авто, будучи на передовій, поки всі решта скористались такою пільгою навесні 2022 року. Ці законопроєкти досі навіть на розгляд в комітет не виносять🥲 Тому боротимуся і далі за важливі ініціативи. Ми зобовʼязані шанувати внесок наших військових і забезпечити справедливість!

У звіті МВФ, до речі, ще багато акцентів, на які варто звернути увагу. Ось кілька дуже важливих, на мою думку👇🏻1. МВФ закладає сценарій завершення війни. МВФ вперше настільки відкрито заклав у програму сценарій завершення війни. У звіті прямо вказано, що програма буде “негайно перекалібрована у разі успішних мирних переговорів”. 2. Демографія визнана “макрокритичним ризиком”.Відтік населення та брак робочої сили Фонд розглядає не просто як соціальну проблему, а як головну загрозу для зростання ВВП. Звіт натякає, що навіть за умови великих інвестицій економіка може стагнувати, якщо не буде створено умов для повернення мігрантів. Це стає не менш важливим фактором, ніж ситуація на фронті.3. Жорстке “ні” друку грошей. Бюджет має фінансуватися реальними ресурсами (податки/внутрішні запозичення/зовнішня допомога), а не емісією. Щоб не прискорювати інфляцію.4. Криптовалюти виводять із тіні. У звітах МВФ дедалі частіше фігурує вимога щодо регулювання ринку віртуальних активів. Фонд бачить у неврегульованій крипті величезний ризик для виведення капіталу і наполягає на імплементації європейських правил, щоб оподатковувати ці операції.5. Скорочення частки держави в економіці. Незважаючи на війну, МВФ жорстко вимагає продовження приватизації та реформи корпоративного управління державних підприємств. Фонд бачить проблему в тому, що держава стала занадто великим гравцем в економіці, що створює корупційні ризики та вбиває конкуренцію.6. Акцент на антикорупції. У комунікації МВФ.Антикорупційні заходи стоять серед ключових реформ. Це сигнал: довіра = гроші = інвестиції.  7. Децентралізація енергетики. Серед пріоритетів програми прямо називають реформу енергетичного сектору/ринку. МВФ дивиться на енергетику як на фундамент макростабільності, а не як на окрему галузь.  Посилання на повний звіт: https://www.imf.org/en/-/media/files/publications/cr/2026/english/1ukrea2026001-source-pdf.pdf

Що ухвалили у Верховній Раді цього тижня? Найважливіше:№14023 — спрощення форми Актів виконаних робітДвосторонні акти стають необовʼязковими. Якщо первинний документ не містить підпису, посади та прізвища зі сторони замовника послуг (робіт) або наймача (орендаря) – це не буде порушенням. Тобто менше санкцій з боку Податкової. Законопроєкт дозволить зекономити ~20.2 млрд грн та підвищити продуктивність бізнесу.№13646 — зміни щодо соціального захисту військових базової військової служби (раніше строкової)Посилення соціальних, трудових та пенсійних гарантій до, під час та після служби. В законопроєкті передбачені відпустки, забезпечення з боку держави, повернення на попередню посаду та грошова підтримка. Також врегульовано виплати родинам безвісти зниклих та загиблих військових у сумі 15 млрд грн.№13037 — зміни до Дисциплінарного статуту ЗСУ та Статуту внутрішньої служби ЗСУ: про дисципліну, а також запобігання/протидію дискримінації й сексуальним домаганням.Зобовʼязує командирів реагувати на випадки дискримінації й сексуальних домагань, покращує процедури розслідувань, а також гарантує безпеку тим, хто повідомляє про порушення. ​​Це важливий крок в протидії сексуальним домаганням в армії.№14303 — зміни щодо одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров’ю, завдану через війну: для працівників критичної інфраструктури, держслужбовиць/держслужбовців і посадових осіб місцевого самоврядування.Оновлення правил і підстав для виплат допомоги. Закон врегулює виплати для тих, хто ризикує життям та спростить отримання коштів.№14166 (перше читання) — зміни щодо особливостей проєктування та будівництва Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності.Музей Революції Гідності — це місце, де ми вшановуємо людей і бережемо пам’ять про події, які змінили Україну. Законопроєкт дає спеціальні умови, щоб зняти багаторічні процедурні блоки й рухати будівництво далі!

Коли Україна вступить до ЄС?Останнім часом в інфопросторі обговорюється 2027 рік як можлива дата вступу України до ЄС. Та наскільки це реалістично?За звичайних умов, вступ країн до ЄС тягнеться роками. Наші умови важко назвати звичайними. Для України вступ до ЄС – це ще й певною мірою безпекові гарантії, а просування в реформах важливе для довіри громадян та мотивації. В наших інтересах йти пришвидшеним процесом вступу. Проте бути ретельно підготованими, щоб не створити проблем ні собі, ні ЄС.Є кілька факторів, які маємо брати до уваги:1. Рішення про вступ мають підтримати всі 27 країн ЄС. Кожна з них потенційно може заблокувати процес, залежно від внутрішньої політики. Ключовий блокер для нас зараз - Угорщина. Але вже навесні там будуть парламентські вибори, і є шанс на зміну політичного курсу.2. Коротке вікно можливостей. У 2027 році пройдуть президентські вибори у Франції та парламентські у Польщі. Політична ситуація в цих країнах може змінитись і не на користь України.3. ЄС передав нам ключові критерії для закриття переговорів та конкретні кроки. Навіть без схвалення Угорщини ЄС у 2025 році почали конкретні переговори по трьох кластерах. А у 2026 році передали детальні документи по переговорних главах — фактично дорожню карту крок за кроком. Переклад документу від «ЄвроПравди»4. М’яч на нашому боці. У нас є конкретний список дій — і все впирається в темп і якість реформ. Особливо за першим кластером Fundamentals: верховенство права, антикорупція, права людини. Це те, що точно доведеться виконати перед вступом, навіть у найшвидшому сценарії.5. Уряд має готувати законопроєкти, узгоджені з ЄС. А парламент має їх ухвалювати. І тут ми впираємось у реальність: ситуація з монобільшістю показує, що останнім часом навіть на найпростіші законопроєкти немає голосів…Нам важливо орієнтуватись не на кінцеву дату, а на якісне виконання реформ та вимог ЄС. Рано чи пізно доведеться виконати усі критерії.