Статистика telegram channel - @economics_politics

✍🏻 Що ухвалила Рада цього тижня? Коротко про головне:👨‍🔧 #13335 — про бронювання працівниківТепер працівників підприємств оборонно-промислового комплексу та критично важливих для економіки можна буде бронювати навіть у разі порушень військового обліку. Це дозволить не зупиняти виробництво і підтримувати економічний фронт.🏥 #13627 — про підтримку звільнених з полонуВійськові, які повернулися з полону і потребують тривалого лікування, отримуватимуть щомісячну виплату у 50 000 грн. Важливе рішення для реабілітації та соціального захисту наших захисників.🕊️ #13622 — про статус учасників Революції ГідностіЗаконом визначено правовий статус постраждалих учасників Революції Гідності та членів сімей Героїв Небесної Сотні. Це про гідність, пам’ять і вдячність тим, хто відстояв свободу України.🌾 #13202-1 — про підтримку агросектору за стандартами ЄССтворюється європейська система управління, моніторингу та контролю за державною підтримкою сільського господарства (IACS, FSDN). Ще один крок до інтеграції аграрної політики з ЄС.⏲️ #14301 — про безперервність роботи місцевої владиПостанова гарантує безперервне функціонування місцевих рад і голів навіть під час воєнного стану. Громади повинні працювати і приймати рішення без зупинки.🏦 #11238 — про створення Національної установи розвиткуСтворюється інституція, яка залучатиме інвестиції у відбудову, підтримуватиме економічні проєкти та розвиток підприємництва. Важливий крок для післявоєнного відновлення.🧑‍🧒‍🧒 #13690 — про парламентський контроль за правами дітейСтворюється Тимчасова слідча комісія з питань охорони дитинства. Завдання — захист прав дітей, особливо в умовах війни та евакуацій.

🌾 Нові правила підтримки аграріїв: Україна наближається до стандартів ЄС Сільське господарство — одна з основ української економіки. Саме від стабільності аграрного сектору залежить продовольча безпека країни, валютні надходження і робочі місця в громадах.Тому законопроєкт, ухвалений у межах Ukraine Facility, є важливим кроком до інтеграції в спільну аграрну політику ЄС. Йдеться не лише про прозорість і контроль — а про довіру. До держави, до фермерів, до інвесторів. 📌 Що зміниться для фермерів і держави: 1️⃣ Виплатна агенція замість Фонду підтримки фермерських господарств.Це буде державна установа, яка адмініструватиме й контролюватиме фінансову допомогу аграріям. Мета — спростити процедури, прибрати посередників і забезпечити чесний розподіл коштів. 2️⃣ Нові стандарти доброчесності.Державну підтримку більше не отримають підприємства, що мають податкові борги, перебувають у процедурі банкрутства або під санкціями. Це справедливо: допомога має йти тим, хто реально працює. 3️⃣ Інтегрована система адміністрування та контролю (IACS).Європейський інструмент, який зробить процес виплат прозорим і контрольованим. Вона дозволить уникнути зловживань, зменшити ризики і чітко розуміти, як використовуються бюджетні кошти.Планується запуск із 2027 року. 4️⃣ Система сільськогосподарських даних (FSDN).Щорічний збір і аналіз даних про діяльність фермерів допоможе уряду ефективніше планувати аграрну політику. І головне — без ризику використання цих даних для оподаткування. 5️⃣ Розробка довгострокової стратегії розвитку.Кожні 7 років уряд разом із науковцями та громадськими організаціями формуватиме план розвитку сільського господарства та сільських територій. Це системність, якої нам давно бракувало. 6️⃣ Більше гарантій для агробізнесу.Фонд часткового гарантування кредитів тепер зможе покривати до 80% суми кредиту (раніше — до 50%). Це особливо важливо під час війни, коли фермери ризикують втратою врожаю або активів через обстріли.Також Фонд розширить функції — надаватиме консультації, освітні програми, гарантії для аграрних нот. Український аграрний сектор — це не лише про землю і врожай. Це про людей, які працюють попри війну, тримають економіку і годують країну. І наш обов’язок — створити для них умови, гідні європейських стандартів. 🌾🇺🇦

📊 Бюджет 2026Перемога неможлива без сильної економіки.А сильна економіка — це не тільки про ВВП, це про громади, підприємців, ветеранів і кожного з нас.Тому до проєкту бюджету на 2026 рік я подала ряд поправок з конкретними цифрами — куди додати і звідки взяти. Бо головне питання не скільки, а на що.Ось на що, на мою думку, варто зробити акцент 👇📍 Сильні громади — сильна країнаГромади сьогодні першими приймають удар — допомагають військовим, тримають медицину, освіту. Але чи мають для цього ресурси?Тому я наполягаю:▪️ залишити громадам 64% ПДФО, а не 60%, як пропонує уряд▪️ скасувати реверсну дотацію — принаймні на час війни▪️ скасувати вилучення залишків з бюджетів громад на ТОТ▪️ зарахувати весь ПДФО від військових і поліцейських у місцеві бюджети▪️ передбачити 1 млрд грн на просторове планування громад▪️ 1,9 млрд грн — на компенсацію ризику для населення в зоні АЕСЦе не бонуси. Це — про стабільність.📍 Підтримка ветеранів — наш обов’язокЧи можемо ми будувати майбутнє, не подбавши про тих, хто тримає наше сьогодення?Я подала поправк, які передбачають:▪️ +500 млн грн — на програму підтримки ветеранів і родин загиблих▪️ +500 млн грн — на компенсацію за житло для людей з інвалідністю внаслідок війниЦе — елементарна повага. І функція держави.📍 Підтримка бізнесу — підтримка економікиМалий і середній бізнес — це податки, робочі місця, місцева економіка.Тож його розвиток має бути пріоритетом, а не темою на «після перемоги».Пропоную:▪️ +500 млн грн — на гранти для бізнесу▪️ +500 млн грн — у Фонд розвитку підприємництва📍 Соціальний захист ▪️ 27 млрд грн — на компенсацію пільг (транспорт, зв’язок тощо)▪️ 67 млрд грн — на погашення боргів за тепло і воду▪️ 1,5 млрд грн — на протипожежний захист у школах▪️ окремо в законі має бути прописаний розподіл освітньої субвенції між громадами — прозоро і справедливоКожна поправка — це не просто цифра. Підтримка на місцях, чесна й зрозуміла податкова система, бізнес, який працює, школи, в яких безпечно — це не «колись після перемоги». Це те, що має бути вже зараз.

🇲🇩 Чому перемога Санду на виборах в Молдові важлива для України?📌 За попередніми підрахунками результатів парламентських виборів проєвропейська партія PAS на чолі з Маєю Санду здобула перемогу з понад 50% голосів. А проросійський «Патріотичний блок» — лише 24%.У час, коли Росія намагається розхитати ситуацію, така перемога — це ще один доказ: дестабілізація не працює, якщо суспільство має чітку мету. А тепер головне: що це означає для нас?📍 По-перше, Україна і Молдова рухаються до Європейського Союзу разом — «у пакеті». Ми подали заявки одночасно, разом отримали статус кандидата, разом відкрили перемовини про вступ. Європейські експерти не раз наголошували на «пакетному» характері шляху України і Молдови, тож збереження молдовського проєвропейського курсу важливе для безпеки України.📍 По-друге, у нас з Молдовою підписаний офіційний Меморандум співробітництва в євроінтеграції. Ми домовились координувати зусилля, обмінюватися досвідом, впроваджувати реформи синхронно. Це не просто меморандум — це практична рамка партнерства.📍 І по-третє: перемога Санду — це поразка Росії.Ті ж самі сценарії, що Кремль застосовує проти України, він намагався реалізувати і в Молдові: підкуп, фейки, політична дестабілізація. Але молдовани чітко сказали «ні» цим методам. І обрали Європу.Тож чи хороший це сигнал для України і Європи - так. Проте, попереду багато роботи, щоб членство в ЄС стало реальністю:👉 маємо тримати темп реформ.👉 маємо посилювати співпрацю з Молдовою: в енергетиці, інфраструктурі, боротьбі з корупцією.Вітаю Маю Санду і всіх громадян Молдови з впевненою перемогою.

📌 Минулого тижня Верховна Рада ратифікувала Угоду про сторічне партнерство між Україною та Великою Британією. Документ, був підписаний лідерами обох держав у січні цього року. Він задає рамку співпраці одразу на 100 років.Угода охоплює дев’ять напрямів – від оборони і безпеки до науки, культури та економіки.🔹 ОборонаБританія гарантує Україні мінімум £3 млрд військової допомоги щороку до 2030 року і стільки, скільки буде потрібно далі. Йдеться про підтримку авіації (F-16), виробництво боєприпасів, розвиток нашої оборонної промисловості й навіть можливість створення баз і складів в Україні. Також передбачено допомогу на морі – від тралення мін у Чорному морі до спільних навчань і розбудови баз ВМС.🔹 Безпека і НАТОУгода підтверджує незворотний курс України до членства в НАТО. Британія зобов’язується посилювати співпрацю в межах Ради Україна–НАТО та допомагати інтегрувати наші війська у стандарти Альянсу.🔹 Економіка та інвестиціїЙдеться не лише про оборону. Документ відкриває доступ до інвестицій у відбудову: енергетику, транспорт, ІТ, агросектор. Британський уряд через UK Export Finance готовий страхувати контракти й підтримувати проєкти від мостів у Києві до постачання ядерного палива. Для інвесторів створюються зрозумілі правила: прозорі закупівлі, вирішення комерційних спорів і доступ до ринків.🔹 Енергетика та кліматСпівпраця охоплює розвиток відновлюваної енергетики, водню, критичних мінералів і навіть зеленої сталі. Це ті напрямки, які роблять нас менш залежними від російських ресурсів і більш інтегрованими у європейський ринок.🔹 Правосуддя та підзвітністьОкремий блок присвячений відповідальності росії. Йдеться про підтримку Міжнародного кримінального суду, ідею спецтрибуналу за агресію та створення компенсаційного механізму. Також – розширення санкцій і боротьба з тими, хто намагається їх обходити.🔹 Протидія дезінформаціїКремлівські маніпуляції – це теж зброя. Угода передбачає спільні медіаініціативи, обмін досвідом та інструментами для боротьби з фейками й інформаційними атаками.🔹 Наука, технології, інноваціїВід дронів і кібербезпеки до космосу й цифрових сервісів на зразок «Дії». Передбачені партнерства у сфері штучного інтелекту, участь у програмах Horizon Europe, а також співпраця в освіті, медицині та культурі.🔹 Соціокультурні зв’язкиМова йде про розширення програм обміну, підтримку молоді, співпрацю у спорті, культурі та освіті. Це формує середовище, де Україна й Британія ще ближче одна до одної.Ця угода – не просто символічний жест. Це чіткі гарантії й реальні інструменти: зброя, інвестиції, енергетика, культура. І найголовніше – довгостроковий сигнал: Україна має союзника, який готовий бути поруч не на рік чи два, а на десятиліття.Цього тижня їду у робоче відрядження до Великої Британії. І серед ключових тем моїх зустрічей буде саме це – інвестиції в Україну та підтримка нашої держави.

Бюджети громад 2026: що з ПДФО? Як і кілька попередніх років, уряд подав проєкт бюджету з врахуванням лише 60% ПДФО в місцеві бюджети, а не 64%…Правда, як компроміс, передбачив 15,2 млрд грн на субвенцію для покриття різниці в тарифах за воду і тепло. Я хочу нагадати, що питання про зарахування більшого відсотка ПДФО постало дуже давно. Адже громадам з центру постійно додають повноважень. А ресурси навпаки забирають. І ще в 2020 році у співпраці з ОТГ та асоціаціями громад я ініціювала законопроєкт про +5% ПДФО. Дуже багато колег підтримали ініціативу. Довго ми сперечалися з мінфіном, але врешті через рік кабмін подав від себе пропозицію +4%. А зараз вони вкотре хочуть це забрати в громад.Сьогодні взяла участь в засіданні бюджетного комітету, де міністр фінансів презентував проєкт бюджету на 2026 рік. В своєму виступі я чітко зазначила, що послідовно підтримую децентралізацію, громади і збереження не менше 64% ПДФО в місцевих бюджетах. Вже готую відповідні поправки. І сподіваюся на підтримку колег в залі! Впевнена, що така поправка буде від багатьох народних депутатів, особливо тих, хто турбується про місцеве самоврядування.Також нагадала урядовцям про реформу адміністрування місцевих майнових податків, яка чомусь не є наразі в пріоритетах мінфіну. А могла б принести додатково в бюджети громад мільярди гривень без жодного підняття податків, просто через ефективне адміністрування. Але про неї детальніше я писала у попередніх постах.

📌 В Україні нарешті прийнято закон про Військового омбудсменаЦей законопроєкт давно потрібно було ухвалити. Чому це робиться тільки напередодні четвертого року повномасштабної війни – питання з зірочкою. Але добре, що він нарешті є.Отже, що передбачає закон:▪️ створення інституції Військового омбудсмена, яка займатиметься захистом прав військовослужбовців;▪️ скаргу зможуть подати як самі військові, так і їхні представники;▪️ строки реагування — максимально швидкі: до 10 днів, а у випадках загрози життю — лише 3;▪️ Омбудсмен матиме право перевіряти факти, запитувати документи, вимагати від командирів негайного реагування;▪️ щороку готуватиме звіт про свою діяльність, який розглядатиме Верховна Рада.💬 Це важливий крок для системного захисту тих, хто сьогодні на передовій. Воїни мають бути впевнені, що їхні права та гідність гарантовані не тільки на словах, а й законом.Разом з тим, залишається питання розмежування функцій Військового омбудсмена і чинного Уповноваженого ВРУ з прав людини. Це потрібно врегулювати, аби нова інституція була дієвою і справді ефективною.

📌 Невдовзі бізнес зможе оскаржувати рішення органів ліцензування онлайнХто зіштовхувався з ліцензіями — той знає: отримати відмову можна швидко, а от щоб її оскаржити, доводилось писати листи, чекати відповіді, витрачати час і нерви.Тепер це може змінитися.8 вересня Уряд ухвалив постанову №1098, яка дає старт електронному механізму оскарження в ліцензійній сфері. Постанова набуде чинності через 2 місяці — за цей час мають напрацювати технічний механізм подачі та опрацювання скарг онлайн.Ймовірно, подача буде через «Дію».Так чи інакше — важливе одне: скарга підприємця автоматично потраплятиме в реєстр, без ручної реєстрації, кабінетів і “принесіть довідку”.Що змінюється?🔹 Скаргу можна буде подати онлайн, через інтегровані сервіси🔹 Вона автоматично фіксуватиметься в реєстрі — без втручання чиновників🔹 Можна буде відстежити статус розгляду🔹 На час розгляду ліцензія залишатиметься чинною🔹 Запуск — після набрання чинності постановою📌 Гарне рішення в напрямку боротьби з бюрократією.Чекаємо на запуск!

«Граблі» Таке враження, що влада дуже любить це слово. І дуже любить «наступати на одні і ті ж граблі». Вчора, комітет з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав законопроєкти №13414 та №13415. Проекти наче й правильні і покликані стимулювати інвестиції в переробну промисловість (податкові пільги). Але при розгляді законопроектів в нашому комітеті завжди враховується позиція МФВ, Мінфіну. І в даному випадку і на комітет, і на кабмін, і в ОП прийшли листи від МВФ, що вони категорично не підтримують ці проекти. Та це не зупинило більшість в комітеті…Сказали, що все узгодять і поправлять до другого читання 🙈Я голосувала проти. Не розумію, навіщо знову загострювати стосунки з нашими міжнародними фінансовими партнерами? Я пропонувала спершу узгодити та подати новий текст або перенести розгляд і після узгодження в рішенні комітету прописати зміни. Але ніт…Чомусь дуже поспішають… Які саме пільги пропонують?🔸 Нульову ставку податку на прибуток на 10 років для нових інвестпроектів.🔸 Звільнення від ПДВ та ввізного мита на імпорт обладнання.🔸 Розширений пакет податкових стимулів без обмежень у часі для вже запущених проєктів.Позиція МВФ:🔹 Втрати бюджету у воєнний час — суперечить зобов’язанню України не розширювати податкові пільги.🔹 Порушення програми EFF — ці норми не погоджені з Фондом і можуть поставити під загрозу наступні транші.🔹 Відсутність компенсаторів — немає розрахунків, як перекрити втрати доходів.🔹 Нерівні умови — пільги для однієї галузі створюють дисбаланс і ризик зловживань.Що далі?📌 МВФ закликає провести додаткові консультації і замість податкових канікул використовувати інші інструменти: цільові гранти, кредити, адресні стимули.📌 Прийняття цих законів у нинішньому вигляді може призвести до конфлікту з міжнародними партнерами та затримки фінансування.Ми вже бачили спроби ухвалити закони, що суперечать реформам.Невже знову повторюємо ті самі помилки?

✅Постанова про відновлення трансляцій засідань Верховної Ради – зареєстрована. Номер 13571 Тепер чекаємо на розгляд в залі і перехід до нормального режиму: є засідання – є трансляція на ТК “Рада”. Що зміниться:👉Раніше засідання не транслювали в режимі онлайн через воєнний стан. Його давали в записі на телеканалі “Ради” та на ютуб-каналі мінімум за годину після закінчення сесії.👉Як має бути: пряма трансляція засідання на телеканалі “Раді” та на ютуб-каналі “Рада”. Зупиняємо сесію та запис в разі повітряної тривоги або попередження від правоохоронців про небезпеку.Тут же хочу нагадати про мій законопроект 11321 про трансляції засідань комітетів, який уже півроку чекає на президентський підпис. Якби були трансляції – суспільство відразу побачило би ту дічь 22 липня, яку через правки внесли на правоохоронному комітеті. Тому, дуже потрібне остаточне прийняття і цього закону. 🤝Дякую всім 34 депутатам (35 разом зі мною), які поставили підпис під постановою 13571: Андрій ОсадчукГалина ВасильченкоЮлія СіркоМихайло БондарСофія ФединаЄвгенія КравчукІрина ГеращенкоІрина ФрізМикола ВеличковичМикита ПотураєвВолодимир В'ятровичРоман ГрищукМаксим СаврасовМикола КняжицькийІванна Климпуш-ЦинцадзеЮлія ОвчинниковаВікторія СюмарАртур ГерасимовВолодимир Ар'євОльга СтефанишинаСоломія БобровськаТарас БатенкоНаталія ПіпаІгор ГузьСергій ШтепаЕдуард ПрощукВасиль МоканРостислав ТістикОлег СинюткаОксана СавчукДмитро КостюкАндрій ЖупанинМаксим ХлапукРоман Лозинський