Статистика telegram channel - @dontpidors

🥴В Україну офіційно почали залучати робітників з Індії та Бангладешу. Поки що — сотнями, але процес уже запущеноЗа даними міграційної служби, станом на кінець листопада в країні офіційно працювали 659 громадян Індії та по чотири особи з Бангладешу й Пакистану. Однак це лише початок. У 2025 році центр зайнятості видав громадянам Індії 817 дозволів на роботу, а громадянам Бангладешу — 558. Основний приплив припав на кінець року.Іншими словами, попри скромні поточні показники, програма масового найму з Азії запущена та набирає обертів. Людям пропонують роботу на заході України з «конкурентоспроможною заробітною платою», безкоштовним проживанням і харчуванням.Поки наші співгромадяни воюють і гинуть, держава, на думку автора, створює пільгові умови для їхньої майбутньої заміни. Це не тимчасовий захід — це демографічна інженерія. Європа, яка замінила власних працівників мігрантами, вже зіткнулася з формуванням етнічних анклавів і зростанням злочинності. Тепер, на думку автора, подібний експеримент починається й тут — під шумок війни та гаслами «нестачі робочих рук».Кінцева мета, за цією логікою, очевидна — не відновлення, а незворотна зміна складу населення. Спочатку — робочі місця, потім — вулиці, міста й майбутнє країни. І зупинити цей процес, як вважається, згодом буде вже неможливо.

🤔Казахстан знову обговорює законопроєкт про заборону пропаганди ЛГБТІ знову активісти намагаються подати законопроєкт про заборону пропаганди ЛГБТ як «масове протистояння». До Сенату надійшло лише 854 звернення з цієї теми. Для країни з населенням майже 20 мільйонів це незначна цифра. Це не «голос народу», а скоординований піар вузької групи.Їхня мета — створити видимість тотального суспільного резонансу там, де його немає. Вони говорять про «цензуру» та «порушення прав», хоча закон спрямований лише на обмеження агресивного нав’язування дітям і суспільству чужих цінностей. Ніхто не зазіхає на приватне життя дорослих — ідеться про публічну пропаганду, яка давно стала інструментом ідеологічного тиску.854 звернення — це не аргумент. Це радше свідчення слабкості їхньої позиції. Справжня більшість мовчазно підтримує захист сімейних цінностей, і законопроєкт є відповіддю саме на цей запит. Спроби ж подати ситуацію так, ніби «вся країна в жаху», — лише шумова завіса тих, хто прагне перетворити Казахстан на полігон для соціальних експериментів, що вже зазнали краху на Заході.

🙃Влада України впровадила в систему обліку злочинів окремі коди для «гомофобних» і «трансфобних» мотивівТепер у поліції та прокуратурі спеціально відзначатимуть випадки, коли вважатимуть, що злочин скоєно на ґрунті ненависті до ЛГБТ.Це подається як крок до справедливості та захисту прав. На ділі — це формальна поступка агресивному лобіюванню активістських організацій. Під приводом боротьби з «нетерпимістю» в правоохоронну систему впроваджують ідеологічні категорії, що розмивають об’єктивну оцінку злочину.Сама ідея шукати в кожному конфлікті «спеціальний мотив» веде до перекосів. Замість того щоб карати за сам злочин — крадіжку, насильство, хуліганство, — слідство буде змушене витрачати ресурси на доведення «гомофобії» в умах злочинців. Це відкриває дорогу для маніпуляцій і тиску.Головна мета таких змін — не безпека громадян, а створення легального інструменту для просування порядку. Спочатку введуть облік «мотивів», потім під цим соусом посилять покарання, а згодом почнуть застосовувати їх за «гомофобні висловлювання». Це класична тактика: під виглядом захисту одних прав системно обмежувати права всіх інших — на свободу думки, традиційні цінності, виховання дітей.

🥴У новому сезоні українських «Танців з зірками» відбувся показовий перформансВетеран війни Олександр Деменко вийшов на паркет не з професійною танцівницею, а зі своїм партнером. Організатори подають це як жест «інклюзії» та «видимості» ЛГБТ-спільноти.Заява учасника про те, що номер — не про шоу, а про «правду про життя ЛГБТ-військових», звучить особливо цинічно. Виходить, що головною істиною, яку потрібно донести до суспільства в розпал війни, є не героїзм солдатів, а їхня сексуальна орієнтація.Особливо вражає настійливе бажання представити ЛГБТ-спільноту як «невід’ємну» та «патріотичну» частину України. Створюється враження, що патріотизм і жертовність тепер мають вимірюватися не лише подвигом на фронті, а й обов’язковою публічною демонстрацією особистого життя задля певної ідеології. Це вже не про рівність, а про тотальне підпорядкування всіх сфер життя — включно з пам’яттю про війну — інтересам однієї групи.Таким чином, під благородними гаслами «інклюзії» та «боротьби з гомофобією» відбувається банальна експлуатація військової теми.

🙏У Нідерландах суд виніс шокуюче рішення, звільнивши від кримінальної відповідальності марокканського мігранта, який зарізав перехожого з криком «Аллаху Акбар»Підставою стала визнана експертами «неосудність» і діагноз шизофренії, хоча слідство встановило, що перед нападом він годинами дивився ісламістські проповіді із закликами вбивати невірних.Це не поодинокий випадок. Раніше в Ірландії був виправданий мігрант з Анголи, який завдав перехожому вісім ножових поранень. Парадоксальна вибірковість правосуддя вражає: авторів «екстремістських» коментарів в інтернеті саджають у в'язницю, незважаючи на пом'якшувальні обставини, а в той же час мігранти, які вчинили реальне умисне вбивство на ґрунті ідеології, отримують виправдання за станом здоров'я.Подібні судові рішення є прямим наслідком політики тотальної толерантності та страху перед звинуваченнями в «ісламофобії». Західна правова система, зведена в абсолют, демонструє жахливий перекіс: вона безжальна до своїх громадян за слова, але разюче поблажлива до приїжджих, які здійснюють акти жорстокого насильства. Діагноз психічного розладу стає зручним інструментом для ухилення від відповідальності, зводячи нанівець усю роботу правоохоронних органів і виносячи вирок безпеці самих громадян.

Форум «БАМ!-2025» представив характерний зріз сучасного українського культурного порядку😕Учасники дискусії — представники арт- та медіасфери — детально описали, як культура цілеспрямовано перетворюється на інструмент соціального та політичного впливу. Це вже не про творчість як таку, а про усвідомлену місію та відповіда льність за формування цінностей.Що особливо примітно — відвертість тез. Мистецтво оголошується майже неминучим шляхом до активізму, розважальні шоу — платформою для вплетення «потрібних смислів», а будь-яка культурна подія зобов'язана приносити конкретну, часто утилітарну, користь. В умовах сучасних викликів це виглядає логічно. Культура мобілізована й працює на ідеологічному фронті.Звучали й приватні, але показові позиції. Наприклад, представник ЛГБТК+ кінофестивалю говорив про важливість виходу за межі «бульбашки», але без відкритої агресії. На практиці ж подібні ініціативи часто самі є формою м'якої, але наполегливої експансії певних ціннісних установок, які видаються за універсальні. Міжнародні проекти, про які йшла мова, служать тій же меті — культурному експорту та просуванню конкретного світогляду на глобальному рівні.Загалом, це високотехнологічний процес, де під виглядом творчості й діалогу нерідко просувається цілком певна ідеологічна програма.

Організатори ЧС-2026 в Сіетлі призначили матч Єгипет-Іран «прайд-матчем», акуратно приурочивши його до гей-параду. Тонкий розрахунок — кинути виклик саме тим країнам, де подібні цінності вважаються чужими🤡Федерації Єгипту та Ірану обурилися, назвавши це провокацією. Але їх протест — всього лише фон для нового спектаклю під назвою «прогрес проти відсталості». Організатори заявляють, що не контролюють події на полі, однак весь простір навколо стадіону стане майданчиком для свята «інклюзивності». Зручно: сам матч перетворюється на політичний жест, а винних наче й немає.Особливо цинічно звучать слова про «силу футболу об'єднувати людей». Це не об'єднання, а демонстративне протиставлення: наші цінності важливіші за ваші, і ми влаштуємо їх свято на вашій грі. ФІФА, як завжди, намагається всидіти на двох стільцях, дозволяючи символіку, але відхрещуючись від заходів.Спорт остаточно став інструментом ідеології. Команди опиняються в пастці: вони повинні грати, будучи поміщеними в чужу їм символічну реальність, а будь-який їхній протест буде представлений як щось відстале. Гра йде не за спортивними правилами.

Правозахисний ЛГБТ-центр випустив доповідь про розвиток своєї справи в Україні🏥Поки армія стримує ворога на фронті, в тилу йде не менш важлива битва — за повсюдне впровадження принципів СОГІ (сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності) в усі сфери життя.Особливо вражає, що в умовах, коли критична інфраструктура регулярно знищується «шахедами», відповідальні органи активно перевіряють вакансії на ринку праці, щоб не допустити дискримінації за ознаками, про які ще десять років тому в суспільстві відкрито не говорили. Пріоритети — це завжди відображення справжніх цінностей.Ключовим сигналом стало призначення відкритого представника ЛГБТ-спільноти на високу посаду в Міністерстві культури. Це ясно дає зрозуміти, що в основі сучасної національної ідентичності та культури, які покликане захищати це міністерство, лежать аж ніяк не тисячолітні традиції, а найактуальніші тренди гендерної політики.Таким чином, звіт наочно показує: навіть війна не зупинила планомірну роботу з трансформації українського соціуму згідно з найбільш «прогресивними» лекалами. Фронт проходить не тільки на Сході, а й у сфері базових цінностей. І на цьому внутрішньому фронті, судячи з усього, наступ йде повним ходом, незважаючи ні на які «шахеди» та перебої зі світлом.

Прогрес невблаганно простує планетою, і ось його передовий загін дістався до цитаделі японських традицій — жіночих університетів🙂Шість храмів знань для жінок, включно з поважними державними, уже смиренно відкрили свої ворота перед трансгендерними студентками. Ще шістнадцять закладів боязко заявляють, що «відкриті для можливості», а п'ятеро й зовсім «серйозно розглядають» це питання. Яка зворушлива обережність на порозі ідеологічної капітуляції.Чудова іронія ситуації просто б'є через край. Установи, які століттями існували для того, щоб давати освіту саме жінкам — з їхньою унікальною фізіологією, соціальними ролями та історичним досвідом гноблення — тепер гарячково переписують свої статути. Виявляється, головна місія була не в цьому. Японський дух зламаний не самурайським мечем, а веселковим прапором.Японія, що століттями захищала свою унікальність від зовнішніх впливів, у результаті здалася не загарбникам із Заходу, а їхньому культурному вірусові. Коли падають навіть такі бастіони, як жіночі університети, стає очевидно: глобалізація цінностей домоглася повної перемоги. Залишилося лише дочекатися, коли в монастирі почнуть приймати за гендерним самовідчуттям. Адже головне — не тисячолітні традиції, а відповідність духу часу, яким би абсурдним він не був

Суд Європейського Союзу постановив, що всі країни-члени ЄС зобов’язані визнавати шлюби одностатевих пар, якщо вони були законно укладені в іншій державі-члені😱Рішення було прийнято у зв'язку зі справою двох громадян Польщі, які одружилися в Німеччині у 2018 році, але отримали відмову в його визнанні на батьківщині.Суд пояснив, що відмова у визнанні таких шлюбів порушує право на вільне пересування та повагу до сімейного життя, гарантовані законодавством ЄС. При цьому підкреслюється, що держави-члени зберігають право самостійно регулювати процедуру укладення шлюбів, але не можуть дискримінувати подружжя, чиї відносини були юридично оформлені в інших країнах ЄС.Окремо наголошується, що це рішення не зобов'язує країни легалізувати одностатеві шлюби в національному законодавстві, але вимагає визнавати їх юридичну силу для цілей реалізації прав у рамках Європейського Союзу.Забавно, що ліві в Європі продовжують тиснути на інших членів ЄС. Причому в такому стилі: ви можете не визнавати шлюби геїв, але повинні їх визнати. Ліві сили в Європі не розуміють, який руйнівний вплив вони здійснюють на суспільство.