Донбізнес 🇺🇦

Євроінтеграція стимулює розвиток тваринництва, а деякі ферми вже працюють на рівні ЄСОпераційний директор Vitagro Agro Володимир Прокопчук зазначив, що курс на євроінтеграцію став одним із факторів, які вплинули на рішення компанії інвестувати в розвиток молочного напряму. За його словами, сучасні виробничі потужності дозволяють забезпечити комфорт тварин та відповідати європейським вимогам щодо якості й ефективності виробництва.Виконавчий директор "Цехаве Корм" Юрій Маліновський вважає, що для українського тваринництва євроінтеграція є насамперед можливістю, хоча й потребуватиме додаткових інвестицій у якість та контроль виробництва. Скорочення поголів'я худоби в країнах ЄС створює для України додаткові перспективи розвитку. Він також наголосив, що окремі українські господарства вже демонструють результати, які не поступаються європейським.Керівниця ТОВ "Красногірське" Ольга Полозова також позитивно оцінює вплив євроінтеграції на галузь. Вона зазначила, що її господарство почало впроваджувати принципи благополуччя тварин ще кілька років тому, тому адаптація до нових вимог не стала проблемою. З покращенням умов для тварин вони віддячують більшою продуктивністю та якістю молока. Підвищення стандартів зрештою стає драйвером покращення всієї галузі.@donbusinessukr

Більшість українських компаній поки не планують наймати іноземців попри дефіцит кадрівБлизько 45% компаній наразі не розглядають можливість найму іноземних працівників, ще 41% теоретично допускають таку опцію теоретично, але практичний досвід залучення іноземних фахівців є лише у 2% респондентів, а ще 12% активно працюють у цьому напрямі. Такі результати опитування Європейської Бізнес Асоціації (EBA).Серед ключових викликів бізнес називає мовний бар'єр, складність адаптації працівників, бюрократичні процедури, високу вартість легалізації та тривалі строки оформлення. Серед компаній, які вже мають практичний досвід, 87% вважають чинні процедури працевлаштування іноземців складними, зокрема 33% – надмірно складними, тоді як 13% оцінюють їх як прості та зрозумілі. Процес залучення іноземного працівника в Україні зазвичай триває від 1 до 6 місяців: 36% компаній зазначають термін 1–3 місяці, 42% – 3–6 місяців, 19% – понад півроку, і лише 3% – до одного місяця.Найбільш суттєвими додатковими витратами, пов'язаними із залученням працівників з-за кордону, бізнес називає житло, оформлення документів та послуги посередників. Найчастіше це технічний та обслуговуючий персонал або топменеджмент/C-level. Майже половина опитаних, а саме 48% компаній залучають іноземних фахівців на довгостроковий період (1–3 роки). При цьому 58% респондентів не вважають найм іноземних працівників економічно вигіднішим для компанії, і тільки 3% дотримуються протилежної думки.Серед змін, які могли б полегшити процес, бізнес насамперед називає цифровізацію процедур, спрощення дозволів і міграційних вимог, зниження вартості та скорочення строків оформлення. EBA зазначає, що 41% компаній вважають, що посилення державної підтримки працевлаштування ВПО могло б зменшити потребу в залученні іноземних працівників, ще 37% – що це частково вплинуло б на ситуацію.@donbusinessukr

ШІ не впорався з суржиком: український страховик зупинив автоматизацію медичного кол-центруСтрахова компанія UNIVERSALNA зіткнулася з неочікуваною проблемою під час впровадження штучного інтелекту в медичний кол-центр. Сучасні AI-системи виявилися неготовими до реальної української мови – з її діалектами, регіональними особливостями та суржиком.У медичному асистансі UNIVERSALNA працює близько 150 людей. Робота операторів передбачає не лише спілкування з клієнтами, а й аналіз медичних ситуацій, координацію лікування та ухвалення рішень у стресових умовах. За словами виконавчого директор напряму медичного страхування компанії Сергій Сабаріна, щотижня компанія наймає 5 нових людей і щотижня 5 людей звільняється.Автоматизація розглядалася як перспективний напрям розвитку, що допоможе закрити процеси пошуку, довгого навчання й адаптації операторів. Для навчання системи компанія зібрала велику базу медичних сценаріїв, діалогів та внутрішніх знань. Але перешкодою стала не медицина, а мовна специфіка України. Проблеми почалися вже на етапі розпізнавання голосових звернень клієнтів. Оскільки клієнти звертаються голосом, аудіо потрібно було перекладати в текст. Компанія має понад 60 000 застрахованих по всій Україні.Як пояснюють у компанії, люди телефонують з усіх регіонів країни – від Закарпаття до Полтавщини – і часто спілкуються місцевими говірками, використовують суржик або змішують українську й російську мови в одному реченні. У результаті навіть сучасні моделі штучного інтелекту почали припускатися помилок під час транскрибації розмов, що автоматично впливало на якість подальшого аналізу. Страховик вирішив не ризикувати й поставив проєкт на паузу. Крім того, через необхідність постійної ручної перевірки результатів роботи ШІ підтримка системи обходилася дорожче, ніж найм і навчання нових операторів.@donbusinessukr

3/4 українських підприємств стикаються з нестачею персоналуЗа даними Європейської бізнес-асоціації, 75% компаній повідомляють про нестачу персоналу, а Єдиний портал вакансій Державної служби зайнятості (ДСЗ) зареєстрував понад 200 тис. відкритих вакансій. Про це повідомив міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев."Ми бачимо, наскільки змінився ринок праці, коли 75% підприємств стикаються з нестачею робочої сили. Держава повинна працювати над цим. Тому ми розробляємо систему прогнозування ринку праці, що стане основою для державного фінансування освіти та навчання, програм перекваліфікації та донорських інвестицій, освітніх програм та рішень роботодавців щодо найму", – заявив міністр.За його словами, в основі нової політики зайнятості повинно бути кілька основних елементів. Перший – дані, які професії, навички та кваліфікації будуть потрібні економіці України в перспективі 5-10 років. Другий чинник – підтримка держави, постачальників освітніх послуг та партнерів, щоб люди могли здобувати конкретні навички, потрібні роботодавцям.Третій і четвертий – інклюзивність ринку праці, а також якісне партнерство держави та бізнесу.@donbusinessukr

Урівнювання як в СРСР: В Контінентал заявили, що держава стимулює аграрія не підвищувати врожайність сої та ріпакуГраничні показники врожайності для безмитного експорту сої та ріпаку можуть демотивувати найбільш продуктивні господарства інвестувати у підвищення врожайності. Таку думку висловив директор департаменту інфраструктури та логістики "Контінентал Фармерз Груп" Андрій Шафран.Пільга на безмитний експорт діє лише в межах обсягів власно вирощеної продукції поточного маркетингового року. Щоб уникнути завищення цих обсягів, держава встановила граничні показники врожайності: для ріпаку ліміт збільшили до 5 т/га у період з 1 липня до 1 квітня, для сої він становить 3,5 т/га у період з 1 вересня до 1 червня. Водночас у "Контінентал" вважають, що навіть після підвищення ліміту для ріпаку такий механізм залишається проблемним для ефективних виробників. За словами Шафрана, найбільш продуктивні господарства можуть втратити стимул вкладатися у кращу технологічну карту, якщо очікувана врожайність перевищує встановлену "стелю"."Фермер бачить, що його ріпак має потенціал, можна внести більше добрив і отримати дуже хороший врожай. Але є ця стеля, з якою йому вигідніше нічого не робити, ніж виростити більше і продати частину врожаю з митом 10%. Це урівнювання аграріїв нагадує СРСР з його п'ятирічними планами і обмеженнями", — зазначив Шафран. Йдеться про те, що продукцію в межах встановленого ліміту виробник може експортувати без мита, а врожай понад цей розрахунковий показник фактично випадає з пільгового режиму. Саме це, на думку ринку, може стримувати господарства від інвестицій у підвищення врожайності сої та ріпаку.@donbusinessukr

В Україні критичний розрив між потребами економіки та професійним вибором молодіЗгідно з даними опитування, у якому взяли участь 1015 респондентів з усіх регіонів України (крім ТОТ), 69% молодих людей уже повністю або скоріше визначилися зі своїм професійним майбутнім. Вони загалом розуміють пріоритети держави, проте фіксується глибокий розрив між сферами, які підлітки вважають критично важливими для країни, і тими, де вони бачать власну кар'єру. Найбільший дисбаланс виявлено у будівництві, медицині та енергетиці.Будівництво та відновлення вважають критично потрібним для України 61% опитаних, але лише 8% планують пов'язати з ним життя. Медицину та реабілітацію назвали пріоритетною 58% респондентів, проте бачать себе в ній тільки 10%. В енергетиці та зелених технологіях потреба країни оцінюється у 38%, тоді як кар'єрний інтерес виявляють лише 4% молоді. Відносно найменший розрив зафіксовано в інженерії та виробництві – 46% визнають важливість галузі, а 19% готові в ній працювати. Абсолютна більшість підлітків наразі стикається із проблемою відсутності дієвої системи кар'єрної навігації, яка б дозволяла спробувати професії на практиці та інтегруватися в реальний ринок праці. На фоні загострення кадрового дефіциту в стратегічних секторах, експерти ініціюють реформування державної системи профорієнтації.@donbusinessukr

Енергетика, машинобудування, IT, defense tech: Свириденко назвала кого шукатимуть роботодавці чергу після війниПрем'єр-міністерка України окреслила сфери економіки, які продовжать найбільш динамічно розвиватися після закінчення війни. "Ми змоделювали стратегію, що може бути після завершення війни, як ми відновлюватимемося, на яких підвалинах, які сектори будуть більш прогресивними", – зауважила очільниця уряду.За її словами, це будуть, зокрема енергетика, машинобудування, IT, defense tech, "tech" загалом. "Це ті галузі, в яких ми проявили силу під час повномасштабного вторгнення, де ми здобули унікальний досвід, це те, що ми можемо експортувати і розвиватися", – підкреслила Свириденко.За умови швидкого економічного зростання протягом наступного десятиліття українському ринку праці може знадобитися близько 4,5 млн додаткових працівників. Найбільший попит зберігається на будівельників, енергетиків і представників робітничих спеціальностей, повідомив міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев. @donbusinessukr

Виготовлятиме металеві конструкції прямо на обʼєкті замовника: в Україні запустили мобільний заводЗавод з виробництва обладнання та ємностей з нержавіючої сталі "ОРІОН.ГРУП" запустив унікальний для України мобільний виробничий комплекс. Він дозволяє здійснювати гнуття, зварювання та шліфування металевих конструкцій за межами заводу - на території замовника. Обсяг інвестицій у проект - 35 млн грн. У компанії зазначають, що новий мобільний комплекс дозволить реалізовувати масштабні проєкти з агропереробки безпосередньо на місці будівництва, скорочуючи логістичні витрати та строки монтажу.Комплекс використовується для виготовлення та монтажу ємностей з діаметром понад 5 м, транспортування яких у зібраному вигляді є складним та дорогим, або неможливим. Наразі він задіяний на будівництві біоетанольного заводу в Тернопільській області. Після цього планується використати це обладнання для зведення агропереробного комплексу в індустріальному парку в Хмельницькій області. Компанія “ОРІОН.ГРУП” виробляє ємності з нержавіючої сталі для потреб пивної, сокової, молочної, біоетанольної, кондитерської, фармацевтичної та хімічної галузей. Крім України, компанія брала участь у будівництві заводіа та виробничих ліній у 65 країнах світу. У 2011-13 роках "ОРІОН.ГРУП" залучалась французьким консорціумом NOVARKA для будівництва конфайменту над ЧАЕС. У 2025 році обсяг реалізації продукції компанії становив 440 млн грн. За цей період підприємством сплачено 97 млн грн податків. На підприємстві залучено 127 працівників.@donbusinessukr

Рада ухвалила закон про податок на OLXНові правила стосуватимуться як українських, так і міжнародних платформ, зокрема OLX, Bolt, Uber, Glovo, Kabanchik, Airbnb та інших сервісів продажу товарів, оренди житла, транспорту й надання послуг. Головна зміна полягає в тому, що цифрові платформи автоматично передаватимуть податковим органам інформацію про доходи своїх користувачів, отже, Україна впроваджує механізм, який уже працює в країнах ЄС. Закон передбачає, що оператори платформ стануть податковими агентами. Це означає, що вони самостійно утримуватимуть податки з доходів фізичних осіб. При цьому користувачам не доведеться відкривати спеціальні рахунки або подавати окремі декларації. Для громадян запроваджується пільговий режим оподаткування: ставка становитиме 10% замість нинішніх 18% податку на доходи фізичних осіб і 5% військового збору.Також від податків звільнятимуться доходи від продажу товарів через платформи, якщо їхній обсяг не перевищує 2000 євро на рік. Норма стосується насамперед людей, які продають власні вживані речі, а не ведуть системний бізнес. У законі окремо прописано, що обмежень для фізичних осіб-підприємців не буде. Якщо користувач працює через платформу як ФОП, сервіс не утримуватиме податок автоматично. Нові правила спрямовані переважно на тих, хто отримує доходи без підприємницького статусу.Україна фактично переходить на модель ЄС, за якої податкова бачить доходи, отримані через цифрові сервіси. Для пересічних користувачів це означає легалізацію підробітків через платформи за пільговою ставкою, а для держави – виведення з "тіні" значної частини онлайн-економіки. Документ є одним із так званих маяків у програмі співпраці України з МВФ і почне діяти не раніше 1 січня 2027 року.@donbusinessukr

В Україні створили систему, що автоматизує 95% процесу перехоплення "шахедів"Deftech-стартап MaXon Systems створив комплексну систему, яка на 95% автоматизує перехоплення шахедів – від зльоту до знищення цілі. Розробка вже пройшла успішні бойові випробування на Харківщині за участю 12-го окремого центру спеціального призначення. Під час тестів безпілотники збивали ворожі цілі майже повністю автономно.Перехід до автоматизації став відповіддю на підсумки минулорічних випробувань. Розробники з'ясували, що ефективність ручних перехоплювачів критично падає за поганої погоди, а екіпажі не в змозі протидіяти масованим нальотам БпЛА. Нове рішення усуває людський фактор: оператору достатньо натиснути кнопку для старту, обрати на екрані зафіксовану радаром ціль, після чого дрон самостійно наздоганяє та вражає її за допомогою штучного інтелекту.Під цю задачу MaXon розробив новий автономний безпілотник літакового типу, який запускається з землі.Апарат здатний нести 1 кг бойової частини, патрулювати простір до 70 хвилин у радіусі 30 км і розганятися до 300 км/год. Завдяки використанню внутрішніх сенсорів та спеціальних маяків навігація системи працює навіть в умовах повної відсутності сигналу GPS, а за донаведення відповідає партнер із Нідерландів.Наразі стартап переходить до стадії раннього масштабування та готується виконати перше замовлення для військових. Вартість одного перехоплювача становить близько $3 500.Компанія вже розпочала офіційну кодифікацію системи та планує залучити понад $1 млн у межах наступного інвестиційного раунду для розширення виробництва. @donbusinessukr