Статистика telegram channel - @donbusinessukr

0,14% від дефіциту: в Україну за рік заїхало 10 тисяч легальних трудових мігрантівУ 2025 році було видано 9582 дозволи на застосування праці іноземців і осіб без громадянства та 3310 було скасовано – таким чином, в країні залишилось 6272 трудових мігранти. Це значення становить 0,14% від 4,5 млн працівників, яких необхідно залучити на ринок праці.За даними Державної служби зайнятості, до початку повномасштабного вторгнення роботодавці щороку отримували близько 21 тис. дозволів на працевлаштування іноземців. Після 2022 року цей показник зменшився і досі не досяг довоєнного рівня. Наприклад, у 2024 році було видано 4720 дозволів. На 2025 рік служба зайнятості називає показник у 7483 дозволів.Водночас Державна міграційна служба зазначає, що станом на 31 грудня 2025 року в Україні перебувало на обліку іноземців та осіб без громадянства (тимчасові) 47 684 осіб. Із них у 2025 році оформлено вперше 8440 посвідок на тимчасове проживання.Присутність іноземців на вітчизняному ринку залишається вкрай малою. Головною причиною є складний процес оформлення документів. Окрім обов'язкової згоди від роботодавця, потенційним працівникам доводиться проходити перевірки. Також на ситуацію впливають тривалі процедури отримання візи та процес погодження посвідки на проживання. Через ці бар'єри до України доїжджає лише частина зацікавлених робітників.@donbusinessukr

Україні потрібно розбудовувати інфраструктуру ринку капіталу - НБУНа цьому наголосив голова Національного банку України Андрій Пишний. Він зазначив, що відповідний законопроєкт розроблений і найближчим часом буде внесений на розгляд у парламент. Пишний закликав усіх стейкхолдерів долучитися до обговорення документа і підкреслив, що українська банківська система, попри свою ефективність, ліквідність та прибутковість, дуже маленька."В Україні відсутня інфраструктура, яка б користувалася довірою і покривала потреби як внутрішнього, так і зовнішнього інвестора. Банківська система дорівнює лише 1/10 від капіталізації банківської системи Польщі. Нам потрібен потужний інвестор. Нам потрібні угоди злиття та поглинання. Нам потрібні консорціуми для кредитування. Нам потрібна інфраструктура ринку капіталів, нам потрібен фондовий ринок, без якого приватний інвестор ніколи не зайде сюди", – додав голова НБУ.Пишний окреслив галузі, які б могли привабити інвесторів в Україні. Це, зокрема, енергетика та ОПК. За його словами, 90% кредитів, які отримав оборонно-промисловий комплекс за чотири роки, були надані державними банками. 50% кредитного ресурсу, який отримав енергетичний сектор, - це також кредити, надані державними фінустановами.@donbusinessukr

"Наша армія створена не для того століття": очільник оборонного гіганта США визнав уроки УкраїниЗа словами президента і директора зі стратегії американської оборонної компанії Anduril Крістіана Броуза, США протягом десятиліть виходили з припущення, що матимуть технологічну перевагу над будь-яким противником, а майбутні війни будуть короткими та не вимагатимуть масового виробництва зброї. "Ми побудували армію навколо дуже дорогих, складних і важких у виробництві систем. Майбутнє виглядає майже протилежним", – зазначив Броуз.На його думку, саме війна в Україні стала найяскравішим прикладом того, як автономні системи, дрони та дешевші технології починають витісняти традиційні види озброєння. Керівник Anduril наголосив, що революція безпілотних технологій почалася не сьогодні. Перші ознаки змін були помітні ще в Сирії, Іраку та Ємені, однак саме Україна зробила їх очевидними для всього світу. Окремо Броуз підкреслив, що саме масове використання недорогих безпілотників дозволило Україні продовжувати опір значно сильнішому противнику. Йдеться як про FPV-дрони та більші безпілотні системи, здатні виконувати функції високоточної зброї на великій відстані.На думку керівника Anduril, багато західних військових досі помилково сприймають такі зміни як питання далекого майбутнього. "Ми часто думаємо, що майбутня війна почнеться через десять років і в нас ще є час підготуватися. Насправді вона вже триває просто зараз", – зазначив він. Броуз вважає, що майбутні конфлікти вимагатимуть не лише нових технологій, а й здатності швидко та масово виробляти озброєння. Саме тому автономні системи, дрони та інші відносно дешеві рішення дедалі більше нагадують не традиційну військову техніку, а продукти сучасної технологічної індустрії.@donbusinessukr

США випробовують на війні в Україні своїх роботів-гуманоїдівКаліфорнійськийстартап Foundation Future Industries, який розробляє автономних роботів для військових та промисловості і одним з інвесторів якого є Ерік Трамп, провів випробування своїх машин в Україні. Компанія із Сан-Франциско позиціонує своїх роботів як рішення для виконання небезпечної роботи, яку сьогодні змушені виконувати люди, у тому числі у зоні бойових дій.На початку 2026 року до України було відправлено два роботи Phantom MK-1 для пілотної демонстрації. За словами генерального директора Foundation Санкаета Патака, випробування проводилися за підтримки уряду США та за участі українських посадовців. Основна увага приділялася логістиці в небезпечних районах, зокрема доставці вантажів та евакуації поблизу лінії фронту. За його словами, роботи вже продемонстрували здатність виконувати завдання з перевезення вантажів, які часто наражають військових на небезпеку.Водночас нинішня модель має обмеження: вона може перевозити близько 20 кг вантажу, не має достатнього захисту від води та не здатна довго працювати автономно. Компанія планує вже цього року направити до України вдосконалену версію – Phantom 2. Нова модель матиме вдвічі більшу вантажопідйомність та розширені можливості для роботи в складних умовах. Компанія вже отримала дослідницькі контракти від уряду США на загальну суму $24 млн.@donbusinessukr

Метінвест і ДТЕК інвестують в сучасні навчальні простори технічної освіти для ліцеївГрупа "Метінвест" разом із ДТЕК долучилися до масштабного проєкту Modern Learning Spaces, який передбачає створення сучасних STEM-лабораторій та навчальних просторів у українських академічних ліцеях. Ініціативу реалізують спільно з Міністерство освіти і науки України, SCM та Фондом Східна Європа. Проєкт є частиною реформи старшої профільної школи та має допомогти Україні вирішити дефіцит інженерів, технічних спеціалістів і фахівців природничих напрямів – проблеми, з якою вже стикаються енергетика, металургія та промисловість. У 2026 році держава через МОН спрямує 1,9 млрд грн на облаштування приблизно 250 навчальних закладів у всіх регіонах країни. Йдеться про створення сучасних лабораторій, кабінетів фізики, хімії, біології та інших STEM-напрямів, де учні зможуть працювати з практичними кейсами та обладнанням. Бізнес взяв на себе частину організаційної та технічної підтримки. Метінвест і ДТЕК профінансували створення спеціальної команди супроводу – Implementation Support Team, яка допомагатиме школам і громадам реалізовувати проєкти на практиці – від ремонту приміщень до запуску лабораторій. На ці потреби компанії спрямували близько 11 млн грн.@donbusinessukr

"Інфозахист" та німецька Rohde & Schwarz домовилися про співпрацю у сфері РЕБ та антидронових системПартнерство передбачає спільне просування, адаптацію та маркетинг систем РЕБ і антидронових рішень. Під час підписання меморандуму компанії також продемонстрували модель мобільної гусеничної платформи, оснащеної системами радіоелектронної боротьби.Співпраця поєднає бойовий досвід української сторони з технологічними рішеннями німецького виробника, наголосили у Rohde & Schwarz. Разом партнери планують постачати системи, які пройшли тестування в умовах, наближених до реальних бойових дій. Угода має посилити розвиток українських оборонних технологій і пришвидшити розгортання можливостей РЕБ, заявив генеральний директор "Інфозахисту" Ярослав Калінін.Rohde & Schwarz зі штаб-квартирою у Мюнхені спеціалізується на рішеннях у сферах РЕБ, радіорозвідки, захищеного зв’язку, радарних систем, кібербезпеки та військових систем управління. Компанія співпрацює з арміями країн НАТО, оборонними виробниками та державними структурами різних країн. Останніми роками Rohde & Schwarz також посилює співпрацю з українськими оборонними компаніями у сфері радіоелектронної боротьби та протидії БПЛА.@donbusinessukr

Україна запускає платформу для бізнес-партнерства з африканцямиВ Україні створили Українсько-африканську ділову раду, яка допомагатиме вітчизняному бізнесу виходити на ринки Африки, розвивати економічне партнерство та розширювати експорт. Платформа діятиме як спільний простір для бізнесу, державних структур, галузевих асоціацій та освітніх інституцій.Серед ключових напрямів – розвиток торговельних і логістичних маршрутів, організація бізнес-місій та B2B-контактів, супровід інвестиційних та інфраструктурних проєктів, а також партнерства у сферах освіти, науки та фінансів. Організація поєднуватиме економічний та гуманітарний вектори, зокрема від постачання агропродукції й розбудови місцевої інфраструктури до навчання африканських фахівців і підтримки соціальних ініціатив.За словами заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства Дениса Башлика, агрохаб у Гані став початком довгострокової стратегії присутності України на африканському континенті. "Створення UAfrica Business Council – логічний етап розвитку нашої співпраці. Головне завдання тепер – перевести політичний діалог у площину реальних інвестицій і будувати стійкі зв’язки через спільні виробничі проєкти, логістичні рішення, технологічне партнерство та освітні програми", – наголосив Башлик.@donbusinessukr

Корейські корпорації можуть відкрити виробництва в УкраїніSamsung, LG, Hyundai та KIND можуть долучитися до масштабних проєктів із відбудови української інфраструктури, енергетики та суднобудування. Про це заявив голова Миколаївської ОВА Віталій Кім за результатами закордонного візиту та підписання меморандуму із HD Hyundai. Загалом під час Asian Leadership Conference у Сеулі очільник області провів зустрічі на найвищому рівні з керівництвом понад 15 технологічних гігантів, презентувавши їм можливості для локалізації виробництв в Україні. В ОВА зазначають, що системна робота з Республікою Корея триває з 2023 року і вже перейшла у практичну площину. Зокрема, корейські фахівці успішно протестували українські промислові відходи для дорожнього будівництва, очікується сертифікація на запуск цього експериментального проєкту. Крім того, корейську сторону залучають до розвитку портової логістики. Корпорація Posco International вже володіє зерновим терміналом у Миколаєві. Інвесторам пропонують майданчик найбільшого індустріального парку регіону що керується міжнародним оператором.Наразі Миколаївська ОВА спільно з Фондом держмайна та профільними міністерствами фіналізує дорожню карту для відправки офіційних запитів у Сеул. Один із стратегічних проєктів розрахований на 15 років. Першим кроком стане обмін студентами та викладачами для підготовки фахівців, які працюватимуть на майбутніх спільних підприємствах.@donbusinessukr

Ритейл, агро і фармкомпанії зайняли верхівку рейтингу за приростом доходуАналітична система YouControl та контент-маркетингова агенція Top Lead оприлюднили рейтинг ста компаній, які за 2019-2024 роки показали найбільший приріст абсолютного чистого доходу. На першому місці у рейтингу 100 приватних компаній України з найбільшим приростом чистого доходу у 2019–2024 роках опинилась "АТБ-Маркет" (+103,9 млрд грн), співвласником якої є Геннадій Буткевич.На другому місці, зі значно меншим приростом, опинилась агрокомпанія Кернел-Трейд (+39,4 млрд грн), кінцевим бенефіціаром якої є Андрій Веревський. Третю позицію в рейтингу займає один з найбільших фармдистриб'юторів України Оптіма-Фарм (+38,2 млрд грн) Андрія Губського. На четвертій сходинці опинилась мережа мультимаркетів "Аврора" (+37,6 млрд грн), співзасновниками якої є Лев Жиденко і Тарас Панасенко. На п'ятій сходинці "Вінницька Птахофабрика" (+36,8 млрд грн), що входить до структури МХП.У другій п'ятірці лідерів опинились Епіцентр К (+33,4 млрд грн), БаДМ (+32,3 млрд грн), Нова Пошта (+31,3 млрд грн), Сільпо-Фуд (+30,5 млрд грн) та Філіп Морріс CД (+26,4 млрд грн). Водночас, у 2014 році компанією з найбільшим прибутком була "АрселорМіттал Кривий Ріг" (36,7 млрд грн), однак за десятиліття вона опустилась на 16 місце (64,6 млрд грн чистого доходу у 2024 році).@donbusinessukr

Імпорт цукру з України похитнув ринок ЄСЄвропейські виробники цукру фіксують стрімке погіршення фінансових результатів. Через падіння ринкових цін та глобальні структурні зміни компанії змушені зменшувати обсяги переробки та розривати контракти з місцевими аграріями. Загалом аналітики прогнозують, що у 2026 році площі під цукровими буряками в Німеччині зменшаться на 12,6%.Найбільший виробник цукру в Європі, німецький концерн Südzucker, за підсумками 2025/26 фінансового року зіткнувся з різким падінням прибутків. Операційний прибуток компанії обвалився до €163 млн (проти €350 млн у попередньому періоді). Водночас безпосередньо цукровий сегмент продемонстрував чистий збиток у розмірі €177 млн.Виручка Südzucker від реалізації цукру просіла на 28% – до €2,8 млрд. Головними чинниками негативного тренду в компанії називають загальне зниження цін на цукор усередині європейського регіону, скорочення обсягів продажів та посилення конкуренції через зростання безмитного імпорту, зокрема з України.Реагуючи на кризу, Südzucker уже скоротив площі під буряками на 18% (до 305,8 тис. га), а обсяги переробки сировини впали до 24,8 млн тонн. Тенденція до оптимізації виробництва продовжується і в поточному сезоні. Інший великий виробник, Pfeifer & Langen, розпочав масштабний перегляд пулу постачальників. Компанія планує суттєво зменшити переробку буряків, а понад 80 господарств із загальною площею близько 1,2 тис. га вже не отримають нових контрактів.@donbusinessukr