Памʼятаєте керівництво ДСНС Полтавської області яким я не дав купити новий люксовий Land Cruiser за 5 000 000 (мільйонів)? Тепер вони вирішили вкрасти на новий джип або два. І піднятися вони вирішили на глині та піску і ще з допомогою Ямщикової. До речі, ком працівники почали критикувати, їх побили прямісінько на зборах колективу. Позаду операція а попереду кримінальна справа. Профспілки все зроблять для цього. А ТЕПЕР 2-ГА СЕРІЯ ДЕТЕКТИВУ:🚨 Громада проти беззаконня: що відбувається на території АРЗ СП ДСНС у Полтаві. Мешканці Полтави, глибоко занепокоєні діями секретаря міської ради Катерини Ямщикової та керівництва ДСНС області. Під приводом “благоустрою” вони організували видобуток ґрунту та піску на вул. Спортивній, 116, і фактично перевозять корисні копалини (інертні матеріали) з території АРЗ СП ДСНС на сміттєзвалище для пересипання відходів. Роботи відбуваються без будь-яких дозвільних документів, погоджень і висновків екологічної експертизи, що є грубим втручанням у природний гідрологічний режим.За даними мешканців та відеоматеріалами, це може кваліфікуватися як: • Самовільне користування надрами без спеціального дозволу Держгеонадр, що порушує ст. 23 та 19 Кодексу України про надра. • Порушення вимог Закону України “Про оцінку впливу на довкілля” (ст. 3, 4, 14), адже будь-які роботи, що можуть вплинути на довкілля, мають проходити процедуру ОВД та отримувати висновок уповноваженого органу. • Порушення ст. 50 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, яка гарантує кожному право на безпечне довкілля та накладає обов’язок на посадовців здійснювати діяльність з урахуванням екологічних вимог. • Порушення норм Водного кодексу України (ст. 86, 88), що забороняють будь-які земляні роботи та поглиблення водойм у межах водоохоронних зон без відповідних дозволів. • Порушення ст. 253 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за порушення правил екологічної безпеки, якщо це спричиняє тяжкі наслідки. • Ігнорування процедур, передбачених Законом України “Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення”, що регулює використання водних об’єктів та охорону підземних вод.Таким чином, дії міських чиновників та керівництва ДСНС виглядають як систематичне ігнорування екологічного законодавства та природоохоронних вимог. Мешканці вважають це серйозним порушенням і закликають правоохоронні органи та екологічні служби дати правову оцінку.Наші вимоги: • Негайно зупинити незаконні роботи та вивезення ґрунту. • Провести офіційну перевірку наявності дозволів та документів згідно з переліченими законами. • Притягнути до відповідальності посадових осіб, якщо будуть підтверджені факти порушень. • Забезпечити прозорий звіт перед громадою про результати перевірки.Ми закликаємо журналістів, активістів і небайдужих громадян долучитись до цієї теми та не допустити безкарності порушників. Довкілля та безпека нашого району – понад усе.@додати у вибране
Замайоріла перспектива: Верховний Суд взявся за «тарифні справи»! Верховний Суд України поставив крапку у багаторічній суперечці щодо статусу так званих «тарифних справ» — і, схоже, тепер усе може змінитися. Найвища судова інстанція країни вже не вважає ці позови малозначимими та станом на сьогодні прийняла до розгляду перші чотири касаційні скарги проти обласного комунального підприємства «Полтаватеплоенерго».Йдеться про ключові процеси, у яких під сумнів поставлено законність тарифів на тепло, що діяли після запровадження мораторію на їх підвищення. Головне питання, на яке має відповісти Верховний Суд: чи були тарифи, встановлені «Полтаватеплоенерго», правомірними та маємо право на перерахунок і повернення частини сплачених коштів.Юристи відзначають, що ухвалене рішення у цих справах може стати прецедентом для тисяч, які роками відчували на собі наслідки спірних тарифних рішень. Тепер залишилося дочекатися засідань і побачити, чи стане ця історія початком масштабного перегляду нарахувань за тепло.
Через низьке фінансування в українських лікарнях часто практикуються «неофіційні» платежі, коли пацієнти змушені доплачувати за операції чи навіть базові медичні послуги. Це створює атмосферу недовіри між лікарем і пацієнтом, перетворюючи медицину на зону постійного приниження обох сторін.У Польщі ж страхова медицина покриває більшість послуг, зменшуючи фінансовий тиск на пацієнтів і дозволяючи лікарям зосередитися на професійній роботі, а не на пошуку додаткового заробітку. Бюджетна політика, зношена інфраструктура та масовий відтік кадрів створюють ситуацію, коли український медик не має майбутнього у своїй країні. Відсутність інвестицій у систему — це не просто економічна помилка, це вирок для всієї нації.Охорона здоров’я має бути не витратною статтею бюджету, а стратегічним пріоритетом держави. Під час війни та відбудови здоров’я нації визначає виживання країни. Україна повинна встановити мінімальний рівень фінансування медицини на рівні не менше 5–6% ВВП, як це робить Польща, та закласти щорічне зростання бюджету на інфраструктуру і зарплати медиків.Справедлива зарплата – основа мотивації лікаря та запорука відтоку кадрів. Необхідно підвищити мінімальну ставку лікаря до рівня не менше 2 середніх зарплат по країні (близько 45 000 грн у нинішніх умовах). Медсестра повинна отримувати не менше середньої зарплати по країні (23–25 000 грн). Запровадити систему прозорих бонусів за складність, нічні чергування та роботу у віддалених регіонах.Ці зміни не лише зупинять еміграцію, а й привернуть молодих фахівців у професію.Страхова медицина та зменшення «out-of-pocket» витрат. Частка прямих витрат населення на медицину в Україні становить 46,3%, що є катастрофічним показником. Польща знизила цю частку до 20% завдяки ефективній страховій системі. Україні потрібна національна програма медичного страхування, яка забезпечить базовий пакет послуг безкоштовно, а додаткові послуги – через співфінансування держави та страхових компаній.Щорічне фінансування на оновлення обладнання повинно становити не менше 15% медичного бюджету. Необхідно залучати гранти ЄС, приватні інвестиції та партнерські проєкти. Створити Національний фонд модернізації лікарень з чіткими KPI та прозорою звітністю. Розвивати телемедицину та цифрові сервіси, які зменшують навантаження на персонал. Необхідно прийняти закон про захист прав медичних працівників, який передбачає статус «працівника критичної інфраструктури» з додатковими соціальними гарантіями. Психологічну підтримку та програми профілактики вигорання. Юридичний захист від безпідставних звинувачень та тиску з боку адміністрацій чи пацієнтів.Українська медицина потребує революційних змін, а не косметичних реформ. Поки лікар отримує зарплату, нижчу за середню, а медсестра працює на межі бідності, ми втрачаємо не просто кадри – ми втрачаємо довіру до держави. Польща змогла вийти з цього замкненого кола за два десятиліття — Україна може зробити це швидше, якщо поставить медицину на перше місце у стратегії післявоєнного відновлення.P.s. Однією із проблем які призвели до цього є саботаж керівництва профспілок і розрив між ними і людьми, проте 1% з кожної гривні далі йде у «касу профспілки». На місяць по Україні це біля 150 мільйонів. І що? Це питання буде вирішено невдовзі чого б нам це не коштувало, вирішено «каленим залізом». @додати у вибране
Ще одну справу по тарифам взяв Верховний суд. Нагадаю, перша моя - Сергія Капліна де ми виграли в Полтаві. Тепер ще справа кременчужанки. Але тепер головне. Добитися розгляду хоча б однієї і перемоги. Протягом 2 тижнів ми буквально «атакуємо» суд у Києві. Є усі шанси пришвидшити розгляд. Особливо зараз. Верховний Суд України таки прийняв до розгляду «тарифну справу» кременчужанки Ірини Мовчан проти обласного комунального підприємства «Полтаватеплоенерго». Ця справа може стати ключовою в питанні законності тарифів на тепло, що діяли після введення мораторію на їх підвищення. До складу колегії суддів увійшли: суддя-доповідач Павло Пархоменко, а також судді Дмитро Гудима і Євгеній Краснощоков.Раніше Верховний Суд не брав до розгляду подібні справи з Кременчука, мотивуючи це їх «малозначимістю». Тож ухвалення цього позову до розгляду — важливий крок. Суд має визначити: були тарифи «Полтаватеплоенерго» законними чи ні, і чи мають право кременчужани вимагати перерахунку та повернення частини коштів.Зазначу, 18 червня 2024 року Ірина Мовчан подала до суду позов з вимогою зобов’язати теплопостачальника здійснити перерахунок вартості наданих послуг з опалення та гарячого водопостачання — за цінами, які діяли станом на 24 лютого 2022 року.
Сьогодні у Києво-Могилянській бізнес-школі (КМБШ) «проходили» цікавий матеріал який має безпосереднє значення до майбутнього Полтави. Можливо комусь буде цікаво із підписників які цікавляться стратегічним управлінням. На зображенні — концепція, яка сьогодні змінює підхід до стратегічного планування в найуспішніших країнах, містах та компаніях світу. Вона називається Futures Cone — «конус можливих майбутніх». Графік ілюструє спектр усіх можливих майбутніх сценаріїв, що розгортаються із сьогодення у напрямку часу. Це не один сценарій, а віяло потенціалів, яке шириться залежно від нашої уяви, волі та рішень.🔴 Preposterous – «неможливі» майбутні події, що здаються сьогодні фантастикою.(“Won’t ever happen!”)🟠 Possible – те, що може трапитися, якщо з’являться нові знання, прориви, відкриття. (“Might happen”)⚪ Plausible – те, що є реалістичним з погляду нинішніх знань та логіки.(“Could happen”)🟤 Projected Future – інерційний сценарій. Те, що буде, якщо нічого не змінювати.(“Business as usual”)🔵 Probable – найімовірніший розвиток подій на основі сьогоднішніх трендів.(“Likely to happen”)🟢 Preferable – бажане майбутнє. Те, що ми хочемо бачити. Те, що має бути.(“Should happen”)Більшість українських міст живуть у зоні “projected” або “probable”. Тобто — просто «доживають» інерцію минулих політик і слабких рішень. Це означає депопуляцію, стагнацію, втрату молоді, згортання бізнесу, погіршення інфраструктури. Але у Полтави є шанс діяти з принципово іншої точки. Це точка “preferable future” — бажаної реальності, яку ми формуємо СВІДОМО. І ключовий інструмент для цього — Future-Back Thinking.Що таке Future-Back Strategy. Це не реакція на проблеми. Це — моделювання ідеального результату. Ми уявляємо Полтаву 2040 року, а потім повертаємося у 2030, 2028, 2025 і визначаємо — що має відбутись, щоб бажане стало реальним. Це інженерія майбутнього.Якою ми хочемо бачити Полтаву в 2040-му? Місто-інновація з кампусами та університетами нового типу. Енергонезалежне — завдяки муніципальним ВДЕ-рішенням. Smart-інфраструктура з електротранспортом та цифровими сервісами. Місто-парк з відновленими зеленими зонами, річками, громадськими садами. Бізнес-простір із експортними стартапами, локальними агропереробними хабами. Система здоров’я — превентивна, цифрова, доступна.
Система «двох хвиль»: сирена + повідомлення у додаток із конкретними інструкціями. 8. Берген, Норвегія (~280 тис.)Обов’язкові плани безпеки на рівні кожної школи, медзакладу та великого бізнесу. 9. Копенгаген, Данія (~600 тис.)Інтерактивна карта укриттів з даними про місткість та доступність для людей з інвалідністю. 10. Мальме, Швеція (~350 тис.)Сховища у підземних паркінгах, резервні джерела електрики та води. 11. Гетеборг, Швеція (~570 тис.)Система відповідальності: призначені особи по кожному об’єкту критичної інфраструктури. 12. Мюнхен, Німеччина (~1,4 млн)Новобудови обладнані посиленими укриттями у підземних паркінгах. 13. Нюрнберг, Німеччина (~500 тис.)Річний аудит укриттів та публічний звіт для мешканців. 14. Лейпциг, Німеччина (~600 тис.)Вбудовані сховища у школах та дитсадках, регулярні тренування. 15. Брюссель, Бельгія (~180 тис. центр, агломерація 1,2 млн)Сховища у станціях метро, чергування рятувальників під час загроз. 16. Роттердам, Нідерланди (~650 тис.)Підземні парковки як укриття з автономним енергопостачанням. 17. Познань, Польща (~540 тис.)Після 2022 року – повна інвентаризація укриттів та публічний реєстр. 18. Вроцлав, Польща (~640 тис.)Програми навчань населення у партнерстві з університетами та Червоним Хрестом. 19. Цюрих, Швейцарія (~430 тис.)Щорічний аудит укриттів незалежними радами, сувора система сертифікації. 20. Лозанна, Швейцарія (~140 тис.)Хоч і менше Полтави, але має повну систему укриттів з запасами їжі, води, медикаментів, та регулярні тренінги населення.
Дурне поїхало в турне!Катястрофа вже не знає, кого мавпувати, аби всидіти в кріслі. До речі, на наступній сесії буде голосуватись її відставка. Причин ми нарахували понад 100!Але зараз не про це. Вона інколи збирає своїх замів і їздить у турне по місту та фоткається. Цим вона мені нагадує недолугу версію задроченої комсомолки чи Клару Цеткін, яка не має жодного уявлення про те, як управляються сучасні урбан-системи. Це те саме, що директор агрохолдингу заглядав би у дупу кожній корівці — замість того, щоб працювати з аналітикою, економікою й цифровими інструментами.Де в неї структура управління проєктами?Де етапність? Gantt-діаграми? PMO офіс?Який у неї governance-фреймворк? Як ухвалюються рішення? Де evidence-based policy?Де stakeholder mapping — з ким вона щось узгоджує, крім своїх замів і кума-водія?У нормальних містах уже давно працюють по SMART-цілях, рахують KPI, впроваджують OKR, SCRUM, управління ризиками.А в нас?Вона щоранку відкриває карту міста, тицяє пальцем і їде туди на фотосесію — імітувати контроль. Це не управління. Це пародія.У неї немає P&L-аналітики по КП. Немає ROI на кожен бюджетний проєкт. Ніхто не рахує CAC (вартість залучення громадянина до сервісу), CLV (довгострокову вартість користування послугою), NPS, satisfaction rate. Вона навіть не знає, що таке service delivery model. Не чула про civic tech. Але впевнено лізе керувати.А цифрова трансформація? Де діджиталізація управління майном, орендою, закупівлями? Де система KPI по кожному відділу? Де cross-functional команди з антикризових рішень? А ризик-менеджмент? Business continuity plan? Disaster recovery? Хоч один OKR за рік реалізовано?Совок у чистому вигляді.Місто повинно мати чітку стратегію розвитку на 15 років. Програму мінімум на 3 роки. План на рік і кожен тиждень. Бюджет — з пріоритетами, фільтрами ефективності та аудитом. Люди — зворотній зв’язок, участь, рішення. А не селфі з калюжею.А що робить вона разом з Іващенком та Бражніком? Кумам роздала цілі галузі. Комунальні підприємства — у кишені. Гроші — на премії, роздутий штат, мутні структури, автобази. Договори — через одні й ті самі ТОВки. Витрати — неефективні, корупційні або просто тупі.Зате Катястрофа бродить містом, фоткається біля кожного люка, заглядає за вугли, мітить як дворняга кожен кут. Таке враження, що вона змагається з Пархоменком — хто швидше сяде на лавку біля розваленої собачої будки і скаже, що “все під контролем”.Іващенко, кого ти привів до влади?! Ти відповіси. Перед людьми, перед Полтавою, і перед історією. Горіти тобі в пеклі.
Полтава – місто пасток: дитина провалилася в люк. Чому влада бездіє, і як це вирішують у нормальних містахУчора у дворі на вулиці Петра Ротача в Полтаві дитина провалилася в люк. Дівчинку витягли небайдужі перехожі. Життю нічого не загрожує, але питання – чому взагалі в 2025 році у дворах українських міст залишаються смертельні пастки?Полтава перетворюється на місто виживання. Якщо тебе не прибило гілкою, не вкусив безпритульний собака, не впав балкон – добре. Якщо не провалився в люк – узагалі щасливчик.Чому люки небезпечні?– Відкриті, поламані, вкрадені;– Засипані сміттям або сховані в траві;– Без маркування і освітлення;– Роками не обстежуються.Влада мовчить, бо не бачить і не ходить пішки.Поки містом керують люди з кабінетів, ситуація не зміниться. Але її давно вирішують інші міста, де влада розуміє: безпека – це не опція, а основа управління.Як це працює в інших містах: 1. Львів – створена інтерактивна карта проблем (відкриті люки, небезпечні об’єкти), куди мешканці можуть подавати скарги, і кожна фіксується в системі. 2. Вінниця – усі комунікаційні люки мають QR-коди, камери фіксують відкриття люка, а диспетчери одразу реагують. 3. Таллінн (Естонія) – люки стандартизовані, захищені від крадіжки, і будь-який сигнал про несправність одразу потрапляє до служби реагування. 4. Вроцлав (Польща) – усі люки внесено в електронну базу з датчиками, що сигналізують про несанкціоноване відкриття або пошкодження.Що робити в Полтаві? Рекомендації: 1. Провести повний аудит люків у місті – з фотофіксацією та публічним звітом. 2. Створити публічну онлайн-мапу небезпечних місць із можливістю повідомити про проблему. 3. Упровадити датчики або інші захисні механізми – особливо біля шкіл, садочків, маршрутів дітей. 4. Негайно ухвалити міську програму “Безпечне місто” з реальним фінансуванням і контрольним комітетом. 5. Ввести штрафи для служб, які не реагують вчасно. 6. І головне – ходити містом, а не літати на авто. Вийдіть на вулицю, подивіться, як живуть люди.Місто – не для звітів, а для дітей.Наступного разу постраждати може ваша дитина. Або ваша мама. Це не дрібниця. Це іспит на елементарну людяність влади.
Ганьба року!Ямщикова та Іващенко намагалися “віджати” 7 гектарів землі, призначеної для будівництва житла для ВПО та ветеранів. Але аферу вдалося зірвати!На сьогоднішньому засіданні комісії представник ВЦА чітко підтвердив: Ямщикова знала, що військова адміністрація не відмовлялася від оренди, і знала, що на комісії планувалося “спільне рішення”, яке відкривало дорогу передачі землі її спонсору — Іващенку.Навіть під час засідання Ямщиков не зупинявся — строчив смски голові комісії: “Давай дамо максимум на рік.” Лише наша наполегливість дозволила продовжити оренду на три роки, як того вимагає проєкт.Вони добре розуміють: ще кілька місяців — і їх винесуть з кабінетів. Тому гребуть усе, що можуть, і поки є час — оптом!У відео — все, як у голлівудському серіалі: • викриття афери; • депутати, які в паніці тікають з ефіру; • голова комісії, яка викручується, як вуж на сковорідці.І це ще не все!Ямщикова намагалася відібрати у фермера 40 гектарів, які він орендує за рекордною ставкою — 15 тисяч гривень за гектар (найвищий показник у області). Хотіли зірвати договір і роздерибанити землю між своїми.Крапку ще не поставлено. Влада вже зареєструвала проєкт рішення про відставку Ямщикової — через провал у роботі з Водоканалом і земельні махінації. Також подано пропозицію позбавити її премії.Депутати в шоці. Їх, як вітром здуло.Це — мафія. Це — банда. Це — спрут. Це — клоака.Деталі — у відео:https://m.youtube.com/watch?v=cTk6sWsLehU
‼️‼️‼️‼️‼️‼️ Полтава може лишитися без води і каналізації. Це незаконно. Ми звертаємося із. Кранами до НКРЄКП, Держспоживслужби, АМКУ і до суду. «Полтававодоканал» заявив, що з травня подаватиме воду по графіку — день є, два нема. Каналізація теж не працюватиме. Їх причина: тариф не покриває витрати на електроенергію, борги, відсутність дотацій.ЦЕ — НЕЗАКОННО!Відключення централізованої води й каналізації — це порушення: • Конституції України (ст. 48) — право на достатній рівень життя; • Закону «Про питну воду» (ст. 22, 23) — заборона обмеження без боргів з боку споживача; • Закону «Про ЖКП» (ст. 19) — безперебійне надання послуг; • Постанов КМУ №690, №630 — чіткий регламент для обмеження/припинення послуг; • Закону «Про захист прав споживачів» — обов’язок надавати послуги якісно; • Антимонопольного законодавства — зловживання монопольним становищем.Водоканал жирує! Це корупційна клоака де колишній директор переїхав із всією родиною на ПМЖ у Лондон, де усе купується через «брудні тендери із відкатами 25%» де не має стратегії енергозбереження і модернізації. І теплоенерго і Водоканал може працювати стабільно. Потрібно 5 кроків: аудит обох підприємств, обʼєднання в одне і оптимізація витрат як це на 99% зроблено у Європі, план розвитку і модернізації генерації та мереж і план фінансування який має складатися із емісії облігацій, кредитів, коштів області та міста при умові передачі Водоканалу і Теплоенерго як єдиного комунального холдингу на баланс міста. І звичайно Наглядова рада над холдингом із числа журналістів, експертів і обʼєднань споживачів від кожного двору які треба теж негайно створити аби контролювати усі комунальні обʼєкти міста. ‼️‼️Цінні папери комунальних підприємств найстабільніші у світі. Наші рукожопі керівники довели до ручки, а куратор Ямщикової Іващенко ще й вимагає відрізати полтавців від води (дивіться ВІДЕО).
TGLIST.COM.UA
