Повідомлення telegram каналу - @divochiydvizh

💡 Прочитати, коли знову пропаде світло
На минулому голосовому чаті ми обговорювали, що таке любов, і я оффтопом (бо це ж не тематика Двіжу) поділилася, як зараз захоплююся українцями. А тоді зрозуміла, що це ніякий не оффтоп, а база і заслуговує мінімум окремого допису, а то й цілої книжки.
Бо це й справді так. Ми – круті! І мене це неймовірно захоплює і надихає. Знаходити сотні виходи із складних ситуацій, викручуватися, придумувати альтернативні варіантів. Ви розумієте, наскільки це круті скіли? Звісно, всім тяжко і нас всіх чекає складна зима, але! Ми настільки швидко пристосовуємося, вчимося, викручуємося. Війна рано чи пізно закінчиться нашою перемогою, але ці скіли з виживання – вічні.
Мене захоплює, як зараз працюють українські бізнеси – в сторіз просять вибачення, що посилку відправлять на день пізніше, а самі ремонтують погорілу техніку, вчяться самотужки підключати генератори і обліплюють виробництва led-стрічками.
Ще тиждень тому всі сиділи без світла, а сьогодні міста живуть на фоні незвичного гулу і пахнуть соляркою, зате працюють всі магазини і заклади, податки платяться, Чорна п’ятниця йде за планом, а Нова пошта відправляє посилки ще скоріше, ніж до війни. Відео про інвертори набирають мільйони переглядів і кожен став трішки електриком.
Мене захоплюють сторіз моїх друзів з Києва. Вони топлять лід і сніг, щоб добути воду, утеплюють кімнати гідроізоляцією, готують їжу на газових пальниках, розкладають намети у кімнаті, зичать одне одним павербанки, читають і грають у настолки при свічках. Якщо мають світло, запрошують до себе погрітися, якщо мають теплу воду – помитися.
На роботі люди поділяють на дві категорії: хто почув, що в 3-ій ночі з’явилося світло і помився, і хто просить вибачення за немиту голову. 10% часу понити, 30% часу пожартувати, а решта часу – лупати сю скалу і їшачити далі. Волонтерити, допомагати одне одному, донатити на ЗСУ. Хіба це не захоплює?
Концентрація мемів і жартів зростає – і ними нація наче говорить: ось наші нові життєві заповіді. Наші свічки горять за ваш упокій. Країна генераторів і країна дегенераторів. Краще одна зима без світла і води, ніж все життя з вами. Тепер я знаю, що українці – це про правду, жарти і працьовитість.
Ми наче та трава, яка проїдає асфальт. Ті квіти, які першими вилазять з-під снігу. Бо зима мине, але сила і єдність залишаться. Блін, скільки ж мемчиків буде після перемоги))