D.I. | Привіт,колибельна найкращих текстів.Вже незабаромбудеш для нас недосяж...

Привіт,колибельна найкращих текстів.Вже незабаромбудеш для нас недосяжна.У вигинах акрилународилися кращі рядкиз усіх, що колись писав,та відвоювавсвій організаторський п'єдистал.Привіт,прохолодний, місткий підвал,який ще ніхтоне завоював.У тривожні хвилинилишався фортецею спокою,стіною, яка захищала.Ці стіни — мій мармур слави.Цю стелюврешті-решт пробив.І кожну з двох кімнатварто назватиокремими Словами,як той будинок,якого частководавно нема.Привіт,мій пухнастий та сірий друже,з яким ототожнюю і себе.Як свій образ,візьму із собою далі,най період,що надав тебе,залишився уже позаду.Привіт,наш величний захисникувід спеки та спраги.У тінях твоїхзостається пам'ять.Адже у нійіз великої буквіна всеукраїнській мапівідобразився Камінь.Привіт,незначний будинокна відшибі сіті-сателіта.Ти подарував емоцій,більше, ніж можутьмногая літа.Не всі з них яскраві,не всі з них світлі.Не впевнений, щов нас ще буде змога.Тому я скажу тобі зараз "дякую".Ти вперше за довгий часбув для мене домом.І не тільки для мене.Для нас, для усіх, хто ямбамизмішував амфібрахіїта алкогольні напої.It's all that I want to say —Ти назавждинаш літмузей.Дякую.Дякую.Дякую.