Життя — постійне змаганняз вирішення проблем на швидкістьзаради можливості у майбутньому,де тебе приковано до ліжкакайданами метастазів,вимовити нечіткокрізь кляп інсульту:"Сізіфова праця".Граю на випередженняі кажу зараз,бо так визначаюся, хто я,розглядаючи питанняу різних розрізах.Так вийшло —маю що сказати тоді,коли звідти обираюнасичені гемоглобіном чорниладля образів.Краще збиратиму їхдля творчості, ніж для терапії,бо дістати ножа з раникуди болісніше за удар,а так хоч буде хороший текст.Тому моя творчість —фрикції леза у рані.Часто чую:купа хорошого навколодля отримання натхнення.Найчастіше апелюютьдо твоїх почуттів.Дружба — ілюзія любові,за якою сховався взаємний гешефт.Любов — ілюзія звичкидо зручного побутута задовільного сексу.Так залишаються тількивійна та анамнез.Мені вже не варто лікуватись.Точніше, так —вже варто не лікуватись.Від перестановки складниківсума не змінилася,але вже виднагеометрична прогресіяу вигляді фігурв площині свідомості.І ця прогресія незабаромзахопить свідомістьповністю.