Тема: Код червоний!Пролунав ще не зламаний голос у темному храмі: "прошу, поможіть!"Вирізають між стегнами дівчини цноту, немов слайс прошуто — ножі.Мельпомена регоче над криком беззахисним жертви, та так, що аж зле.Посейдон ще знущається, каже: "давай, ворушися, ледащо!" АлеПосейдон взагалі не зважає, що це буде травма назавжди, дівчанамагається борсатись, безрезультатно — тут сотні дівчаток кричали.Не чули. Її врятувало втручання природи, червоного коду.Насильнику бридко. Тікає в комфорт середовища водного бог.___"Я благаю, Афіно!" — звернулася дівчина. "Бо довелося насмі-...""Осквернила мій прихисток?" Перетворила Афіна волосся на змій,що шиплять. "То тепер ти навіки лишишся такою. А нині — рушай!"Мельпомена сміється: "Будь вдячна, що не знадобилась Афіні душа!"Народилась Медуза Горгона, що травми виписує вирієм рим.Незабаром лунатиме слава, яка перейде в суєвір'я незриме —на камінь німий перетворює погляд Горгони на тебе і вірш,що пригадує досі із жахом ту ніч, коли був поміж стегон в ній ніж.___Залишиться ця травма назавжди у текстах. Бо вирій той — просто вода,що не вимиє болю, підлогу чи вікна. Не знатиме помсти отанещаслива Медуза Горгона. Нехай вона всіх обертає на твердь,бо якщо їй позбутись цього, то в Медузи лише прірва болю і смерть.