Думаю, що відтепер у моїй творчості легких текстів не буде. Виняток - дитяче. Тому що я - клеймована війною. А ця війна надовго. Так кажуть мої чоловік та син. А їм я вірю більше аніж говорящим головам з єдиного марафону. Мої чоловіки і до лютого 22 говорили, що буде війна, хоч їм крім мене ніхто не вірив. Що це я почала зі серйозного? Мала би просто похвалитися рецензією на мою нову книгу " Коли відступає темрява", яка написана у співавторстві з Тамілою Тарасенко та видана в українському Видавництві «Маґура» . А все тому, що це не проста книжка. Вона про тих хто знов про початок війни задовго до того, як вона сталося та знав про свою приреченість. Початок війни можна було відтермінувати та підготуватися. Однак... Маємо те що маємо. Під знамена світлі встали навіть ті, хто не вірить, що світло переможе у цій війні. А якщо навіть переможе, то... ціна тої перемоги буде надто висока. Ця книга для небайдужих. Для тих, хто не ховає голову в пісок. І вірить - правда та світло на нашому боці.Розчулено дякую прекрасний читачці Олі Ткаченко ❤️ за такий наповнений теплом і любов'ю відгук: "Я дочитала... 3 дніЗнаю, що тема травня – материнство і не збиралась у відгуку її згадувати. Але! Повірте, не для конкурсу, а через щиру віру. Материнство у цій книзі болить. Основні персонажі в тій чи іншій мірі позбавлені материнської любові. Для Аделаїди справжньою мамою була бабуся Ядвіґа. А сама Аделаїда стає місточком до роду для своєї зведеної віднайденої сестрички Христі.У пана Олега мати помирає при його народженні, бо закатована нквд... Не буду розкривати сюжет. Але суть материнства у даному творі, як на мене, у нашої неньки України. Яка врешті об’єднує всі сили небесні, земні, потойбічні для опору злу. Пошук справжньої мами Христею стає переломним моментом у книзі. І я вкотре дякую Богові за можливість стати мамою двом діткам. І як згадано в цій історії вірю, що мої діти світяться, бо їх точно любили, коли виношували. Після прочитання мені болить і мабуть ще довго болітиме. Але! Я щиро вдячна авторкам за цю виписану історію і мого болю також, справжнього обличчя нашого ворога. Я дякую, що поділились знанням – для мене це не вигадка, а правда життя, описана за допомогою персонажів. Дякую за відчуття сили і Єднання задля боротьби і Перемоги. Я ще більше тепер вірю, що Перемога буде, не знаю, як, але віра в силу добра, яка зараз працює через наших Захисників і кожного українця, ця віра в мені виросла.В третій історії трилогії сходяться персонажі попередніх двох історій. І вони розкриваються ще глибше. Унікальні голоси, яскраві характери, чесна, відверта мова кожного. Львів, Херсон, Запоріжжя, Київ.... Від Євромайдану зсередини до повномасштабного вторгнення. І знаєте, один з розділів називається: куди не підеш, а себе знайдеш. Головні герої готуються до боротьби зі злом в першу чергу приймаючи себе. Наче заклик і до мене - звернутися до себе і прийняти себе. "Перестань захищатися від себе голосними звуками, фарбами, чужими історіями й чужим снами. Почуй нарешті себе".Книга ще довго мене не відпустить, я знаю. З Вірою в Україну, традиції, мову, взаємозв’язок з силами природи, обереги... У цьому місяці знову будемо робити з дітьми маленькі обереги для наших воїнів. Обереги, бо діти діляться своєю любов’ю. А то точно захисне. А ще мені захотілось виплакатися, як Руслані і Аделаїді... може, колись."Початок і кінець поруч. Ціна, яку готові всі ми заплатити, бо хтось має тримати світову рівновагу. Ціна - це наше життя. Щоб світу бути.Чи бути? Чи відступить врешті темрява?"