Культурний Проект

​​Друзі, у цьому пості ми зібрали відеокурси Культурного Проекту, які можемо рекомендувати підліткам від 15-16 років. Вони допоможуть структурувати знання з історії та літератури і підготуватися до ЗНО, віднайти сферу зацікавлення та, можливо, майбутньої професії.Курс «Коротка історія читання» допоможе позбутися упереджень щодо читання і відкрити способи насолоджуватися ним. Курси «Українська література за 1000 років» та «Українська література: від Франка до Жадана» поглиблять знання з української літератури та підготують до ЗНО.Курс «Як розуміти історію» допоможе віднайти відповіді на запитання «як» і «чому», і заохотити до вивчення історії. Курс «Історія формування української державності» упорядкує набуті у школі знання і також допоможе підготуватись до ЗНО.Курс «Українське кіно: від початків до сучасності» занурить у історію становлення національного кінематографа від винайдення кінескопу до кіно часів війни. «Як слухати музику» Практичні рекомендації, які навчать слухати різну музику та отримувати справжнє задоволення від неї. «Хто ми є: як зрозуміти свою ідентичність» Тема курсу як ніколи на часі. Тож поміркуємо, що таке національна ідентичність, звідки проростає її коріння та яке її майбутнє.«Сучасні архітектурні ідеї» Курс для тих, хто замислюється про роботу у сфері креативних індустрій і бажає глибше зрозуміти сучасну архітектуру як мистецтво та сферу творчості.

#лекторикультурногопроекту Сьогодні знайомимо вас з новим лектором. Дмитро Полячок — музикознавець, кандидат мистецтвознавства, в. о. доцента Київської муніципальної академії музики імені Р. Глієра, старший викладач Академії мистецтв імені П. Чубинського, експерт Українського культурного фонду. Дмитро автор курсів з історії світової музики, учасник фольклорного гурту «Древо» та інших фольклорних колективів. Співавтор, консультант та співорганізатор ряду освітніх та науково-популярних проєктів (онлайн-курс з мистецтва для «Всеукраїнської школи онлайн», «Мистецька алея», «Чумацькі пісні», «Шлях "Весни священної"» та інші). Рекомендуємо до перегляду відео «Ой з-за гори» гурту «Древо».У Культурному Проекті Дмитро разом з іншими лекторами викладає онлайн-курс «Українська музична історія», а також авторський відеокурс «Як слухати музику». Цей курс створений для всіх, хто цікавиться музикою та у кого розмаїття музичних стилів, епох і жанрів викликає бажання розібратися та знайти опорні точки.

#відкриталекція«Наше покоління – виключне: ми були першими українськими дітьми, –  говорила Людмила Старицька-Черняхівська, – не тими, що виростають в селі, в рідній сфері, стихійними українцями, – ми були дітьми городянськими, яких батьки виховували вперше серед ворожих обставин свідомими українцями. Нас було небагато таких українських родин…решта були змосковлені діти-панята. Ми балакали по-українськи, батьки балакали до нас по-українськи, нас вбирала часто в українські вбрання».Людмила Старицька-Черняхівська – письменниця та громадська і політична діячка, донька Михайла Старицького, співавторка його творів.Під час п’ятої відкритої лекції, організованої спільно з Музей видатних діячів української культури, поговоримо про становлення цієї маловідомої постаті як літераторки, про підтримку батька у непростих життєвих обставинах, визначну роль у громадському русі кінця ХІХ - початку ХХ століття та активну діяльність за часів Української революції.Лекторка: Ольга Гураль.23 травня19:00 за Київським часом

​​#прямамоваПост про постмодернізм від Гліба Ушакова«Нову ключову будівлю в панорамі Поштової площі у Києві планували у багатьох проєктах з виразним силуетом, з вертикальним акцентом кута площі. І не вище, ніж Млин Бродського, щоб з акваторії вежа Млина залишилась частиною силуету панорами. І щоб Річковий вокзал залишився домінантною спорудою. Однак новою домінантою стала будівля нашого часу.Панорамні види на історичний центр міста – це особлива відповідальність при подальшому розвитку забудови. І найважливіше у будівлях, які є частинами панорамного виду – унікальний та пропорційний до оточення силует. Це світова містобудівна теорія. А наша містобудівна практика – це швидко реалізувати можливість. Проблема відповідності будівлі та місця за габаритами та силуетом вже стала характерною ознакою стилю київської архітектури кінця ХХ - початку ХХІ століть. І особливо наочно проявляється принцип містобудівної адаптації до несподіваних об'єктів у історичних київських площах. Характерна стилістика цих площ будується на композиційному протиставленні кількох незавершених планів забудови ХХ століття, несподіваного акцентного включення ХХІ століття, і випадково збережених залишків ансамблевої історичної забудови».На курсі «Архітектурні стилі Києва» розберемось у напрямах і тенденціях архітектури, виявимо загальні характерні риси різних стилів, щоб навчитись їх розуміти та впізнавати у інших містах і країнах. Розпочинаємо вже сьогодні о 19:00.

#прямамоваЖиття плинне. Світ глобальний, різноманітний, культури своєрідні, колоритні й конфліктні. Що у цьому коловороті стабільне, на що можна спиратися, що ми знаємо напевне?Німецький філософ О. Фінк назвав ці константи пограничними життєвими питаннями чи екзистенціалами. Це ті сфери життя, яким ми присвячуємо свою життєву енергію, зусилля, увагу. Це явища любові, праці, влади, смерті, гри.▫Любов є ситуацією найвідвертішої взаємності та вразливості. А тому це за своєю суттю неповторний життєвий досвід. ▫Праця може інтерпретуватися як покарання чи джерело радості.▫Влада має бути осмисленою, тільки тоді її контролюємо ми, а не вона нас.▫Смерть, яку приносить війна, вимагає від живих памʼятати й надалі існувати гідно.▫Гра є справедливою, бо навіть при усвідомленні вихідних умов – простору, часу, ресурсів, важко передбачити переможця.Докладніше про життєві екзистенціали читайте у тексті Лариси Осадчої.Курс «Історія понять: любов, праця, влада, смерть та гра» рочинається вже завтра. Долучайтеся!

​​Рік незламності. Рік усвідомлення. Рік боротьби.Сьогодні ми усі згадуємо цей день рік тому. Перебираємо у голові наші переживання напередодні, найбільші страхи, наші рішення, дії та слова. Знову проживаємо перший день повномасштабного вторгнення, коли це сталося і все змінило. І ми змінились. Минуло 365 днів, які нас не зламали, за які ми стали сильнішими, згуртованішими, більш свідомими та відповідальними. Аналізуючи досвід війни та нашу діяльність за цей час, хочемо сказати, шо ви, наші слухачі — неймовірні! Ми безмежно вдячні вам, що попри все ви знаходили час на навчання, підтримували нашу організацію і один одного.Ви не тільки не втратили інтерес до навчання, а навпаки, посилили його. Ви поглиблювали свої знання з української історії, аналізували минуле, щоб уникнути помилок у майбутньому. Шукали відповіді на питання про власну ідентичність. Надихалися українським мистецтвом та досліджували власну культуру. Прокачували критичне мислення та інші важливі скіли. Озброювалися знаннями, переосмислюючи травматичний досвід.Як організація ми вижили завдяки вашому інтересу до власної історії та культури. Підхопивши цей запит, ми створили ще більше україномовного контенту про українське. Провели багато відкритих лекцій, щоб підтримати вас, але насправді і себе. Тож попереду у нас у всіх великі плани, які не під силу комусь зламати.Ми обов’язково переможемо! Все буде Україна!

#відкриталекція 15 лютого на відкритій онлайн-лекції будемо говорити про Михайла Драгоманова.Ось декілька цікавих фактів з життя найбільшого інтелектуала XIX ст.. Один з них вигаданий. Як думаєте, який?1. Викладав давню історію в Київському та Софійському (Болгарія) університетах.2. Користувався у своїх працях багатьма псевдонімами і криптонімами, один з яких «Українець». Вважається, за його прикладом і племінниця, обрала літературне ім’я «Леся Українка».3. Був ініціатором та засновником першої української політичної партії: Русько-українська радикальна партія.4. Популяризатор спадщини Тараса Шевченка5. Є рекордсменом серед українських істориків за кількістю написаних праць6. Був одним з найкращих танцюристів серед тодішньої університетської молоді.7. Був гарним плавцем і навчив плавати Лесю Українку.8. Засновник української зарубіжної періодики.9. Розробив «свою» систему ходи.10. Із 1876 року – політичний емігрант.Лекція створена спільно з  Музеєм видатних діячів української культури.

#пакетлекційМи оновили пакет лекцій з історії та культури України, щоб ви могли з'ясувати факти та спростувати історичні фейки, дослідити як розвивалася українська музика, література та кінематограф. Адже розуміння свого теперішнього вимагає осмислення та знання минулого.У новий пакет увійшли 4 нещодавно записані відеокурси зі значною знижкою:◾«Українські історичні фейки»У цьому курсі розглядаються основні фейкові історії про українське минуле. На підставі історичних джерел, перевірених фактів, логіки та критичного мислення ви спростуєте цілий ряд історичних фейків.◾«Українська література за 1000 років»У курсі розглядаємо знакові події та головні тексти української літератури від її початків до сучасності. ◾«Українська музична історія»Курс про явища, феномени, факти, події та особистості української музичної історії.◾«Українське кіно: від початків до сучасності»Знання історії розвитку кінематографа допоможе краще зрозуміти себе і суспільство, в якому живемо.🖼кадр з фільму «Заборонений»