Повертаюся потрошку з перерви. За цей час вийшли дві наші статті з канадським дослідником Мішелем Бушаром. Досі в шоці, якщо чесно, бо це неймовірно круте досягнення.Розкажу трошки деталей. На початку повномасштабного вторгнення Тіна Полек, яку ви знаєте як круту антропологиню й авторку тг @anthropologynka й курсів на Культурному проекті, познайомилася з Мішелем на одній з наукових дискусій про російсько-українські відносини. Мішель цікавився нашими формами спротиву і дуже тривалий час вивчав російський націоналізм. Йому якраз не треба було пояснювати про "хороших рускіх" чи метастази "русского міра". Він сам про це написав не одну статтю. Я ж на той час почала (як дуже багато інших колег) збирати меми та аналізувати їх як форми спротиву і підтримки.Врешті ми зідзвонилися в зумі раз, списалися два – і вже за пару місяців почали робити спільні матеріали. Через особливості видруку наукових матеріалів за кордоном одна стаття друкувалася понад півтора року, а інша десь 8-10 місяців (що насправді супершвидко!). Найсмішніше, що вийшли вони в межах однієї доби, і це насправді неймовірно.Одна називається "Memeing war: the use of humor for hope, resistance, and forging the nation" (ось тут можна прочитати тези, вийшла в National Identities). Друга зветься "Feeding the Feed: How Food Memes Reflect Resilience in Daily Life in a War-Torn Ukraine" вийшла у спецвипуску 'Symbols and Narratives of Ukrainian Resistance, Part I' у Journal of Soviet & Post-Soviet Politics & Society).Ну і так, зараз ми впряглися в рукопис під нашою внутряковою назвою "Історія України в мемах for dummies". Офіційна назва книги, звісно, буде трошки інакше звучати:)))П.С. Якщо вас цікавлять ці статті, я можу скинути їх приватно (поки що так, трошки згодом виставлю тут файликами).
Культурна спадщина міста прямо посеред нас. Як її зберегти та відновити? Певно, у кожному місті знайдуться старі дерев’яні двері з ковкою, вітражами чи декоративними елементами, повз які щодня проходять сотні людей. Але майже ніхто не звертає уваги. Бо вони вже «бачили життя»: перекошені, обдерті, подекуди поржавілі. І жителі будинку починають думати, що, може, простіше поставити пластикові чи сучасні металеві двері.Але є й інший шлях — відновити й зробити свою домівку, місто ще красивішими. Адже культурна спадщина не тільки десь у музеях, вона поруч. Це давня плитка у вашому підїзді, розписана стеля, вікна з кольоровим склом, яке пам’ятає часи Австро-Угорщини.Так завдяки ініціативі Марії Козакевич та проєкту «Франківськ, який треба берегти» вже відреставровано 42 дверей в Івано-Франківську. Проєкт працює не тільки для франківців. Ще близько десятка дверей вдалося реставрувати в інших містах України: Черкасах, Луцьку, Чорткові, Коломиї та навіть Тростянці, Сумської області.«Ми трохи реставратори, трохи детективи. Буває, що архівних фото майже нема, креслень теж. Але іноді давні мешканці пам’ятають: "там було зелененьке скло", або "ручка мала таку форму". І це вже зачіпка», — розповідає пані Марія.Більше про те, як громада може своїми руками змінити вигляд міста — у новому випуску «Обличчя міста — в руках громади: як відновлювати, переосмислювати й навчати цінувати спадщину». Серед коментарів під відео ми розіграємо мерч із крамниці нашої гості: шкарпетки, листівки, абетку чи щось несподіване! Тож дивіться, коментуйте, поширюйте і беріть участь. Дивитися випуск тут:https://www.youtube.com/watch?v=N3h3dR5bWX8Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno
🌿Вітаємо з Трійцею всіх, хто святкує! За час нашого існування ми вже неодноразово говорили про різні аспекти цього надзвичайно важливого для українців свята. Пропонуємо вашій увазі нашу 🌱клечальну підбірку, щоб розривати шаблони з запійними переглядами Нетфлікса локальним просвітництвом:1. Троїцький тиждень: фестиваль для мерців, русалки, жито, лоскіт, дерматитТрадиції й вірування довкола Русального тижня.Чим особливий цей період у нашій культурі? Як раніше ховали самогубців? Якими були стосунки русалок з людьми і про що обряд “водіння куста”? 2. Мавка, нявка і русалка – що це за нечисть?Де жили русалки, чим харчувалися, коли й навіщо являлися людям, чи були в нас діснеївські русалоньки, хто такі потерчата й чугайстер та звідки з’явилася “берегиня” як хранителька домашнього вогнища.3. Жаби, колодязі, могили, борщі: Олександр Васянович про традиції викликати дощВід того, яка погода буде влітку, буквально залежить врожай. Тож коли дощ не йшов "добровільно", раніше вдавалися до магічних дії. Хто вважався "крадієм дощів"? Кого поливали, кого піддавали тортурам і що їстівного приносили в жертву, щоб прикликати дощ? 4. Ламати калину, дати дуба, стати тополею: що символізують дерева в українській традиціїРослини займають особливе місце в українській традиційній культурі, а період Трійці – найкращий час про це собі нагадати. У цьому випуску Пороблено Анна і Дар’я розбирають міфи, обряди та народномедичні практики, пов’язані з культовими деревами.5. "Каша на стіл - душа під стіл": поминальна обрядовість українцівРозмова з етнологинею Оленою Боряк про традиції поминання. Як саме прощались з померлими? Скільки днів за традиційними уявленнями душа покійника перебуває на цьому світі? В які дні поминають покійних і як? А також у нас є окремий випуск, присвячений Трійці та гонінню шуляка, який доступний нашим благочин(ни)цям. Якщо Ви також хочете долучитися до нашої "поробленої" спільноти, вибрати зручний спосіб можна тут: https://linktr.ee/porobleno
Цей випуск записувався у надзвичайних умовах. Спершу у нас були заплановані інші дні зйомки у Франківську, але коли я почала домовлятися з Ростиславом Держипільським, розмову з яким страшенно хотілося записати, виявилося, що саме в ці дати він з трупою мав бути на театральному фестивалі у Словенії. Почали крутити наші плани, домовилися, що ставимо зйомку під закриття краєзнавчого музею, який люб'язно пустив нас до себе. Пан Ростислав щойно приїхав зі Словенії з трупою (ми реально переписувалися у форматі "Вже перетнули кордон?") – і одразу до нас. Причому за 35 хвилин розмови ми встигли 🎭 записати найкоротший курс з історії українського театру, 🎭 розкрити секрети популярності етнографічних вистав, які ставить неймовірний Франківський драмтеатр, де пан Ростислав є режисером і генеральним директором-художнім керівником,🎭 поговорити про деколонізаційні процеси в театрі та особливе бажання до перепрочитання української класики сьогодні.Вийшло дуже цікаво та концентровано. Можна ще пожартувати, що говорили би більше, але на нас уже чекала поліція (буквально, бо приміщення вже треба було ставити на охорону), а мене – ще й негодований Тимур і потяг на Київ.Це я все до того, що в нас на Пороблено вийшов епізод з режисером здорової людини, лауреатом Шевченківської премії, і я всіляко закликаю вас не просто подивитися і поширити цей випуск, але й запланувати собі поїздку до Франківська так, щоб обов'язково потрапити на одну з вистав Ростислава Держипільського.
Нещодавно моя невгамовна подруга Алла Пустовіт (ті, хто був на нашій майстерці з колядок мають її пам'ятати:))) почала записувати розмови з профільними спеціалістами про українські народні хори, особливості співу, сценічні костюми, танці та музичні інструменти. Аллина крутість ще й у тому, що, на відміну від інших інтерв'юерів, вона не боїться ставити незручні або неочевидні питання. Уже вийшло 4 відео, і щоразу все цікавіше та цікавіше. Ловіть посилання і вибирайте, з чого почнете дивитися:1) Розмова із засновником ансамблю "Громиця" Євгеном Пихтіним про фольклор, хор Верьовки та шаровари.У мене є двоє знайомих, які співають в цьому хорі. Дуже цікаво було подивитися на внутрішню кухню та дізнатися, як виживають такі хори.2) Розмова з Максимом Бережнюком — мультиінструменталістом, учасником гуртів "Хорея Козацька", "Kyiv Ethno Trio", "The Doox" про те, як грати на 50 інструментах, як навчати традиційному співу та як усе встигати (включно з трьома концертами в один день і в один час).3) Розмова з легендарним фольклористом Іваном Сінельніковим про свою рідну "Кралицю", авторське право на народні пісні, російських старообрядців та підлаштування традиційної обрядовості під глядача та сцену.4) Розмова з нашою любою викладачкою, дослідницею народної хореографії Світланою Лещинською про конфлікт між сприйняттям сценічного народного танцю та фольклорного, появу кітчевої культури, регіональні особливості народних танців та сучасний попит і продовження живої традиції.Від себе додам, що навіть якщо здається, що теми до вас не дуже дотичні, просто для цікавості почніть дивитися і побачите, як воно страшенно затягує.
Біжу до вас з нашим новим випуском на @poroblenopodcast. Дуже вболіваю за цей випуск, бо в ньому море дуже крутої унікальної інформації про те, як насправді жили кобзарі та лірники, чи був той розстріляний з'їзд, що таке ті думи та до чого там серіали і хто зараз пробує все це діло відродити.Звісно, про все це я розпитувала свого друга дослідника історії традиційної музики Ігоря Ходжаніязова:🪕Хто йшов у кобзарі, лірники, бандуристи?🪕Що насправді нам відомо про їхні музичні інструменти? 🪕Як приймали у цех та що там із таємною мовою?🪕Чи були співці незрячими жебраками? https://www.youtube.com/watch?v=hDE9VIJAbj8Слухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno🪕Ігор Ходжаніязов — дослідник історії традиційної музики, музикант, автор телеграм-каналу “Анонімний автор 18 ст.” @anonimny_avtor — долучився до лав ЗСУ і зараз охороняє небо над українським Півднем. Просимо підтримати підрозділ, в якому він служить: 🔗Посилання на банкуhttps://send.monobank.ua/jar/7XiXP8oQsk💳Номер картки банки4441 1111 2338 6066
Відважні лицарі, важелезні обладунки, тривалі виснажливі походи, облоги європейських міст, старовинні танці та чітко продуманий одяг тих епох, а ще фестивалі та рольові ігри, на яких все це намагаються відтворити учасники всіх поколінь. Ми певні, що ви хоча б раз бували на такому заході або й самі колись бігали лісами з вирізьбленим луком і дерев'яним мечем. Доба лицарів не минула, а просто трансформувалася у нові захоплення.Наша гостя сьогодні – Ольга Грабовська, кандидатка історичних наук, досвідчена археологиня, учасниця історичних фестивалів, голова лицарського клубу “Аркона”. З нею поринемо в особливості історичної реконструкції та секрети цегли.🏰 Хто такі рольовики і реконструктори? 🏰 Як середньовічний бій став спортом?🏰 Що таке експериментальна археологія?🏰 Як робляться тематичний одяг та обладунки? 🏰 Як визначити межі “автентичності” у таких реконструкціях? 🏰 Як такі фестивалі допомагають розвивати місцеві громади?🏰 Чим нас може дивувати цегла і чому так важливо її вивчати?Вмикайте новий епізод “Пороблено” і поширюйте його серед своєї аудиторії.https://www.youtube.com/watch?v=l6KAZPUTJfMСлухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno
Тим часом у нас вийшов сотий (!!!) епізод на Пороблено. Як це сталося — досі не розумію, але рівень залученості в мене у цей проект такий, що навіть коли я їхала в пологовий народжувати, то в таксі ще робила таймкоди і вносила правки до випуску%))Сьогодні вийшла моя розмова з Іриною Ніколайчук, яка, до речі, редагувала мою першу книжку "Під подушку чи під ялинку". Дивним чином забула про це згадати під час запису епізоду.А сам епізод ми присвятили жінкам, які були у витоках феміністичного руху в Україні.👱♀️ боротьба зі стереотипами довкола 8 березня, 👱♀️ історія зародження українського фемінізму,👱♀️ як і коли постало Товариство руських женщин,👱♀️ навіщо потрібен був жіночий альманах “Перший вінок”,👱♀️ стосунки тих, хто був залучений у процес видання (запасіться попкорном і келихом вина!). Вмикайте випуск, щоб дізнатися про закручені перипетії у підготовці видання, за що би могли закенселити Івана Франка сьогодні та які токсичні стосунки могла би обговорювати Леся Українка зі своїм психотерапевтом. https://www.youtube.com/watch?v=NGi9sy1FRO0
Остання декада лютого закарбувалася як найтемніший час у новітній українській історії. Розстріли Небесної сотні на Майдані, початок російсько-української війни, анексія Криму, повномасштабне вторгнення, і ось нині черговий надскладний період, пов’язаний із тиском щодо перемовин. Війни супроводжують людство впродовж усієї його історії. У цьому випуску “Пороблено” антропологиня, кандидатка історичних наук, викладачка Київської школи економіки та авторка телеграм-каналу @anthropologynka Тіна Полек розповідає, чому люди починають війни, якою є природа насилля і як її вивчають антропологи.У цьому епізоді ви дізнаєтеся:📍 Що таке антропологія війни?📍 Чому стає можливий геноцид?📍 Яка в ньому роль пропаганди?📍Як антропологи співпрацювали з урядами в часи воєнні та післявоєнні та що з цього вийшло?📍 Як змінилося ставлення до українських і російських науковців з початком повномасштабного вторгнення?Дивитися епізод на YouTube:https://www.youtube.com/watch?v=kmImvhh7gGAСлухати в аудіоформаті та підтримати нашу роботу: https://linktr.ee/porobleno
Я знаю, що дуже часто тут пропадаю, і можу навіть показати головну причину, яка важить вже майже 10 кг і кілька днів тому відсвяткувала своє перше півріччя.Пам'ятаю, що обіцяла детектив про "Ласочку" і таки собі обіцяю, що найближчим часом покажу, що цікавого знайшла. Маю також кілька небанальних знахідок, якими хочу з вами поділитися, але чесно — просто катастрофічно мало часу, плюс несеться наукова діяльність, яку я не розумію, як спинити. Тим часом моя перша книжка — "Під подушку чи під ялинку" — розійшлася кількістю 4000 примірників (перший тираж). Я думаю, що до наступних свят допрацюю деякі штуки у тому тексті, щоб другий тираж вийшов з доповненнями. Щодо другої книжки — "Дреди, батли і стіли", то вона крокує світом і тільки починає збирати відгуки, і я дуже радію, коли бачу, яку ж хвилю ностальгії вона приносить читачам. Хочу поділитися рецензією на Культкритиці від Валерії Сергєєвої, яка мене розчулила мало не до сліз.І дуже чемно запрошую на презентацію, де збереться по-справжньому зірковий склад: Фоззі власною персоною, Колос із Фіолету і Синиця (пан археопанк, не інакше!)🕐 7 лютого о 19:00📌 Київ, Сенс, вулиця Хрещатик, 34Вхід вільний, просто приходьте трошки раніше, щоб зайняти місця
TGLIST.COM.UA
