Недільна #надиханка від Марго Гаряжі, в минулому - дизайнерки Arriba!, з якою ми створили одні з найкрасивіших наших проєктів. Сьогодні - незалежної артдиректорки, head of design в Restart. Ukraine, кураторки в Projector Institute, видавниці дитячих книжок (дуже чекаю на першу). Людини з надрідкісним поєднанням людяності, творчої дисциплінованості й якогось космічного відчуття смаку, яким я продовжую надихатись.

1. Які 1–3 книги найбільше вплинули на тебе — особисто чи професійно?

Насім Талеб, «Чорний лебідь». Можливо, банально, але саме думка про «чорних лебедів» сформувала в мені розуміння, що не можна робити загальних висновків про світ і вважати їх безумовно правильними, не знаючи всього контексту. Ну і, здається, саме після Талеба я остаточно перестала вірити в теорії змов і значно більше схиляюся до думки, що у світі дуже багато хаосу, випадковості й речей, які неможливо передбачити. Це щось із давнього, але воно в мені точно залишилося.

Хемінгуей і Кінг колись просто закохали мене в читання. «Старий і море» та «Мізері» — дуже різні книжки, але саме їхня здатність створювати атмосферу й розгортати історію через деталі мене свого часу дуже зачепила. Мені здається, частково завдяки їм я навчилася й сама розгорнуто формулювати дизайн-концепції — не просто пояснювати ідею функціонально, а робити описи трохи ліричними, образними, інколи навіть казковими.

Зараз я майже не читаю професійну літературу. Мені значно цікавіше читати й слухати інтерв’ю — реальний досвід людей зараз дає мені більше, ніж теорія.

2. Назви 1–3 людей, у яких ти чомусь навчилася за останній рік. Чому саме?

Хлої Джао, режисерка «Гамнета».
Вона дала інтерв’ю The New York Times, де багато говорила про midlife crisis.

“Midlife crisis is the best thing that can happen to you.”

У якийсь момент перестає працювати все, на чому ти будувала першу половину життя: амбіції, досягнення, робота, уявлення про себе. І ти опиняєшся в дуже неприємному проміжному стані: стара версія тебе вже не працює, а нової ще немає. Послухати про те, як вона сама проходила через цей період, дало мені краще розуміння того, що мене може чекати в майбутньому, і трохи інший погляд на саму кризу.

Альона Гудкова.
Вона якось сказала: «Іноді досвіди, які ми проживаємо, приходять до нас не в той час». Для мене ця думка багато відкрила в темі прийняття. Деяких ситуацій, у яких я не змогла або не встигла зорієнтуватися й зробити все «правильно». І водночас — досвідів, на які я нарешті наважилася, хоча мріяла про них багато років.

А ще я щороку вчуся у своєї доньки.
Бути в моменті. Бути включеною. Насолоджуватися кожним подихом.

3. Яка в тебе є найдивніша звичка?

Я несвідомо кладу телефон у місця, де він або мімікрує під оточення, або ідеально «вписується» композиційно — за кольором, розміром чи горизонталлю. У мене вдома є з десяток таких кутів, де я його постійно залишаю, а потім не можу знайти: на чорній футболці, у куті чорної полиці, рівно по краю якоїсь поверхні. Думаю, це професійна деформація: композиційне вирівнювання за кольором і напрямком.

4. Яке рішення суттєво змінило твоє життя?

Працювати на себе і не йти в найм.

Я неймовірно ціную власну свободу. З 2017 року я не працюю «на когось» — тільки у форматі власної практики або спільних проєктів.

5. Які інструменти або практики допомагають тобі тримати фокус на головному?

1. Починати важливе дуже рано.
Якщо мені треба по-справжньому зайти в новий проєкт, я встаю о шостій ранку, поки спить родина і весь світ ще не рухає мене робочими питаннями. І залишаюся з проєктом one-to-one.

2. Сформулювати фокус одним реченням.
Щоб його не втрачати, він має вміщуватися в одне просте речення. Одну думку легко запам’ятати, повторювати й звіряти з нею всі наступні рішення.

6. Як ти відновлюєшся? Що дає тобі відчуття наповнення й повертає енергію?

Ситуативно — це завжди вільні вихідні. Я не працюю на вихідних, не відкриваю робочі чати й намагаюся проводити час із людьми.

Глобально — цього року я спробувала серфінг. Для мене немає нічого більш дієвого, ніж реабілітація океаном.

🏴‍☠️ Нотатки креадира