Джерело
Нотатки креадира 🏴‍☠️ | 7. Які запитання ти ставиш собі найчастіше — у роботі, в житті, у скла...
952 Охват/переглядів
2026-09-06 05:49
Повідомлення №1656
7. Які запитання ти ставиш собі найчастіше — у роботі, в житті, у складні моменти?
Контекст такий:
а) я дуже відповідальна людина і через це часто тривожна;
б) я завжди біжу всім допомагати, навіть коли це взагалі не вміщується в мій розклад.
Тому перше питання, яке я собі ставлю:
Наскільки особисто я можу вплинути на результат цієї ситуації?
Якщо можу — роблю максимум. Якщо не можу — відпускаю і не витрачаю на це сили.
І друге:
Наскільки ця робота або проєкт мені насправді цікаві? Що вони мені дадуть — можливості, емоції, новий досвід, хоча б щось?
Усіх задач все одно не переробиш.
8. Як ти формулюєш сенс того, чим займаєшся? Що тебе в ньому надихає?
Цього року я закрила власне бюро й перейшла у формат незалежної артдиректорської практики.
Саме формулювання Independent Art Direction Practice мені неймовірно подобається, бо для мене його сенс буквально такий: бути вільною людиною з великим досвідом, яка може разом із командою бренду вдихнути в нього візуальне життя. Надихаюче, правда?
9. З якого питання ти суттєво змінила свою точку зору за останній рік?
За останній рік майже все моє оточення з цивільного так чи інакше стало пов’язаним із військом.
Я дедалі сильніше думаю про те, що люди, які залишаються в Україні, мають прийняти простий факт: залишаючись тут, ти маєш бути включеним і допомагати. Військова робота — це не обов’язково штурм посадки. Є величезна кількість способів бути корисним. І через це я стала набагато жорсткіше ставитися до людей, які свідомо обирають повністю дистанціюватися від цієї реальності й нічого не робити.
10. У чому зараз твій головний виклик — особистий чи професійний?
Цей період для мене присвячений крафту й ремеслу.
Я запускаю новий дизайн-курс, присвячений роботі руками й фізичним матеріалам. А до кінця 2027 року хочу відкрити у Львові власний фізичний простір — щось на кшталт коворкінгу-майстерні для дизайнерів.
Паралельно хочу поступово відійти від проєктів, у яких я залучена лише part-time, і більше концентруватися на власній практиці та цьому напрямку.
Мій великий виклик — закохати «діджитальних дизайнерів» у ремесло. І довести, що саме через фізичну роботу, матеріал і крафт сьогодні можна знайти свою нішу та додати реальної цінності власним роботам.
🏴☠️ Нотатки креадира
Контекст такий:
а) я дуже відповідальна людина і через це часто тривожна;
б) я завжди біжу всім допомагати, навіть коли це взагалі не вміщується в мій розклад.
Тому перше питання, яке я собі ставлю:
Наскільки особисто я можу вплинути на результат цієї ситуації?
Якщо можу — роблю максимум. Якщо не можу — відпускаю і не витрачаю на це сили.
І друге:
Наскільки ця робота або проєкт мені насправді цікаві? Що вони мені дадуть — можливості, емоції, новий досвід, хоча б щось?
Усіх задач все одно не переробиш.
8. Як ти формулюєш сенс того, чим займаєшся? Що тебе в ньому надихає?
Цього року я закрила власне бюро й перейшла у формат незалежної артдиректорської практики.
Саме формулювання Independent Art Direction Practice мені неймовірно подобається, бо для мене його сенс буквально такий: бути вільною людиною з великим досвідом, яка може разом із командою бренду вдихнути в нього візуальне життя. Надихаюче, правда?
9. З якого питання ти суттєво змінила свою точку зору за останній рік?
За останній рік майже все моє оточення з цивільного так чи інакше стало пов’язаним із військом.
Я дедалі сильніше думаю про те, що люди, які залишаються в Україні, мають прийняти простий факт: залишаючись тут, ти маєш бути включеним і допомагати. Військова робота — це не обов’язково штурм посадки. Є величезна кількість способів бути корисним. І через це я стала набагато жорсткіше ставитися до людей, які свідомо обирають повністю дистанціюватися від цієї реальності й нічого не робити.
10. У чому зараз твій головний виклик — особистий чи професійний?
Цей період для мене присвячений крафту й ремеслу.
Я запускаю новий дизайн-курс, присвячений роботі руками й фізичним матеріалам. А до кінця 2027 року хочу відкрити у Львові власний фізичний простір — щось на кшталт коворкінгу-майстерні для дизайнерів.
Паралельно хочу поступово відійти від проєктів, у яких я залучена лише part-time, і більше концентруватися на власній практиці та цьому напрямку.
Мій великий виклик — закохати «діджитальних дизайнерів» у ремесло. І довести, що саме через фізичну роботу, матеріал і крафт сьогодні можна знайти свою нішу та додати реальної цінності власним роботам.
🏴☠️ Нотатки креадира