Офіційний канал Батальйону Безпілотних Систем Небесна Кара, 54 ОМБр Наше гасло: "Зло - має бути покарано! Ворог - має бути знищений!" Приєднуйтесь до нас, підримуйте нас! Більше донатів - більше контенту! Дякуємо! Зворотній зв'язок: [email protected]
Допомога ЗСУ https://www.sternenkofund.org/donate 🫶🏻Фонд @sternenkofund ❗️Нікому не пишу, не прошу гроші, поповнити рахунок чи щось купити. Усі збори на армію публічні. Російська мова у коментах заборонена.
Підписуйся на канал Frontend Shinobi, щоб отримувати найсвіжіші техніки, поради та інструменти для веб-розробників. Хочеш бути в тренді? Хочеш створювати стильні сайти та веб-додатки? Тоді тобі точно сюди!
У вівторок провела черговий Chef-Chef, який вийшов насиченим та інтенсивним. Переказувати сама нічого не буду, бо є чудовий Столик біля вікна, який робить деталізовані конспекти виступів.Від себе додам лише кілька спостережень:🌿Тема потенціалу кропиви ще дуже далека від завершення. Кропива в супах, стравах, салатах, закусках. Кропива сушена в напоях (я тут якийсь час провокативно спекулювала бюджетною «матчею» з сушеної кропиви, а сама так досі теж і не пробувала). Кропива маринована і ферментована. Кропива смажена у фритюрі. А от Асмік Гаспарян підкинула ще одну ідею, яка вразила мене на смак прямо на сцені - насіння кропиви! Воно смакує як смажені норі, серйозно. Я вже знайшла онлайн і замовляю.А ще Асмік використовує на кухні ферментований і сушений кінський щавель, який може виступати аналогом комбу. Шукайте вашого локального провідника в світ дикоросів, якщо коротко. Там багато цікавого і захоплюючого.✨Як же мені подобається бачити шефів і шефінь, які прогресують, поглиблюють свої знання і розуміння продуктів, хімії, технологічних процесів. Які можуть чітко пояснювати хід свої думок і мотивацію, чому певна страва створюється саме такою, з цими техніками і продуктами.Мало що мене може тішити так сильно у виступах, я серйозно.Тож в черговий раз вдячна Hoteliero за можливість бути дотичною до процесів, які надають майданчик класним шефам.
Розказати про щось нове своє я як завжди згадую тут в останню чергу. А дарма. Бо ви кожен раз підкидаєте мені нові думки і ідеї.Так я якось задумалась над тим, що робити з результатом робочих експериментів і пошуків у Brave Bee. Ці пошуки це окрема історія, бо навіть коли я вже повзу на пузі від втоми, десь у мене в голові все одно блимає лампочка «а от би ще це спробувати зробити!» Ну і в якийсь момент воно робиться.І потім стоїть дивиться на мене. Щось вдале, щось таке. Але те що вдале, виходить на стадії експерименту у невеликому об’ємі, що логічно. Бо часто це результат роботи із сезонним продуктом. Тож для виробництва повноцінної партії треба чекати приблизно рік. А невеликий вдалий об’єм вже є.Тому я придумала випускати у світ такі продукти в форматі DROP - маленькі, легко спробувати і зрозуміти. Легко зібрати враження і відгуки. Такий експериментальний майданчик для Brave Bee і покупців, які шукають щось цікаве, оригінальне, незвичне. І в результаті я сподіваюсь, що це буде робочим інструментом перевірки чи експеримент вартий продовження.Перші два лоти — терновий 🫐 та інжирний ☘️ оцти.🫐Терновий оцет: - Натуральний оцет з терну.- М’яка кислотність, легка терпкість, солодкавість хересу- Мускатно-мигдалевий аромат з горіховими нотами- Спробуйте разом з ягнятиною, м’якими сирами, свіжим салатом зі страчателою, з полуницею та морозивом.- Додайте до моктейлю або алкогольних коктейлів як альтернативу біттеру.☘️ Інжирний оцет: - Оцет на основі інжирного листя!- Свіжа кислотність, поєднана з вершковим солодкуватим смаком. - Легкий аромат зелені та вершків- Спробуйте разом з білою рибою, м’якими сирами, зеленим горошком і спаржею.Додайте до моктейлю або алкогольних коктейлів на базі джину, рому або ігристого.Що помітить уважний читач у цих описах? Дивовижну близькість до опису парфумів 😅 Бо це правда, я тихо, але впевнено іду за своїм носом, який завжди допомагав мені створювати, або докручувати продукти. Так що те, що ці пляшки по 30 мл виглядають як відливант - це і випадковість, і ні одночасно. Ще так поживу, попрацюю якийсь час, та й зберу парфумерну лінійку 🙃 А поки ми результати цих творчих пошуків їмо.
Я до вас з вечірнім натхненням з двох частин.Частина перша🌟Projector Foundation запускає програму «Іскра». Це підприємницька програма для жінок, що мріють про власний заклад. Кураторка - Марія Банько. З чим вітаю і Марію, і тих, хто пройде на курс. Окрім Марії курс буде вести великий перелік класних лекторів-практиків і експертів з різноманітних аспектів управління закладами. Включно з Надією Носковою, авторкою «Їжі від тривог» (чого ти мовчала?)Заявки приймають до 23 березня. Всього буде відібрано 70 учасниць. Для тих, хто дійде до кінця та займе перші три місця обіцяють по 5000 євро підтримки.Тут почитати більше про програму курсу: тиць ✨Частина друга📣 За кілька днів послухала всі наявні випуски свіжого подкасту «Відкритий рахунок» від .docx і MSB академії. На інстаграм .docx підлписана вже тривалий час і в якийсь момент думала іти до них на консультацію (але так і не дійшла).У ведучих Аліни Жукалюк та Нії Нікель вийшов дуже живий, людяний, цікавий і дуже прикладний подкаст. Зрозуміла, що він нарешті закрив мені внутрішній запит на подкаст про хореку, в якому є «м’ясо» і реальні кейси, реальне життя. Так що тим, хто тільки думає починати свій шлях у хореці або почав і думає «так і шо тепер?» щиро раджу.Всім тихого вечора.
Настала і моя черга звернути вашу увагу на те, що 10 березня у Львові в BANKHOTEL відбудеться весняний захід CHEF-CHEF Lviv. Цього разу тема: SUPERNATURE — це будуть не просто майстер-класи, а актуальний практикум про те, як отримати максимум від весняного сезону. Говоритимемо як через техніку перетворити локальні продукти на бестселер із високою маржинальністю. І про сезонність 🌿, адже вона у фокусі події.На сцені 7 провідних шефів: 🌱Євгеній Сушко (Шеф-кухар готелю Citadel Gastro Boutique Hotel. Співзасновник SHOco, Daily Dose, La Luce). Тема виступу: НАШЕ. РІДНЕ. Не про ностальгію, а про сучасну інтерпретацію локального смаку.🌱Анна Проць (бренд-шеф Cheese Bakery). Тема виступу: Коли базові продукти стають відкриттям: як створювати wow-страви з доступних інгредієнтів.🌱Сергій Федула (Шеф без закладу. Наразі зосереджений на консалтингу: відкритті нових закладів, проєктуванні кухонь, створенні меню й технічних карт, а також тренінгах для команд). Тема виступу: Локальні продукти — глобальний смак: нові виміри української гастрономії для сучасного закладу.🌱Ярослав Вархоляк (Шеф-кухар паста-бару Spiro). Тема виступу: Піца-сендвіч: локальний продукт і сила ферментації.🌱Асмік Гаспарян (Шеф-кухарка. Засновниця та власниця пряного бренду «Asmik spices»). Тема виступу: Смак, з якого все починається: що дає сезон ще до першого врожаю.🌱Катерина Смірнова (Шефиня сучасної веганської кухні) та Аніта Левчук (Кондитерка сучасної веганської кухні). Тема виступу: Горіх / насіння = сир? Простір для сумнівів та експериментів в рослинній гастрономії.🎤А я цього разу знову рада бути ведучою події. Тож побачимось і поговоримо!7 воркшопів, 15+ рецептур страв і вже традиційні для цих подій дегустації та професійний нетворкінг.За промокодом GALUSHKA10 на вас чекає приємна знижка -10% на квитки.Більше деталей та квитки за приємною ціною: https://chefs-summit.com/lviv-2026-march/
Два моїх улюблених фудтревел шоу це обʼєктивно Huckberry, я жодного випуску не пропустила (https://youtube.com/@huckberryco) і нове для мене Gratsi (https://youtube.com/@gratsiwine).У обох джерел є спільні риси: в них немає поспіху, штучних гегів, «штучності» як такої. Є наскрізна повага до місця і людей, з якими взаємодіють герої. І це насправді дуже важливо. Бо там, де їх нема - відчувається, що творці контенту прискакали туди заради лайків і видовищ. А не щоб пізнати місце і людей, які його наповнюють та живлять. Принаймні мені другий підхід взагалі не заходить.Перший підхід не відкидає сміх, веселощі і загалом насолоду процесом. Це база. Бо нема любові - нема душі.Gratsi це взагалі канал бренду вина. Але так вони добре то своє вино туди вбудовують. Кольори дуже красиві, теплі. Героїня чудова не бісяча, а ще вона любить їсти і добре проводити час. І слухати людей.Красиве.Мене таке дуже підтримує і надихає. Шкодую, що поки що не знайшла схожого контенту у нас. Але це еволюційний процес врешті-решт, помалу доживем і ми.Поділіться які у вас є улюблені такого плану шоу, якщо є?
Коли ще написати про рецепти, як не в неділю ввечері 😅Напевно всі вже встигли десь побачити або почути, що капуста - головний овоч 2026 року. Дешева і банальна, не цей раз всі нарешті знову почали дивитись на капусту як на цінне джерело клітковини, основу ферментацій, а відповідно - вітаміни, пробіотики і все здорове, що ви можете собі уявити.Мене вмовляти не треба - я капусту люблю у різних видах. А сьогодні нагадаю про сімейний рецепт, який навіть понесла за собою в книгу-кулінарний записник «Сезони української кухні. Осінь», який вийшов у видавництві Їжак.Хоч рецепт запіканки Качан і увійшов до осінньої підбірки, проте такі морозні дні, як зараз, надихають мене на цю страву максимально. Приготування її вимагає працюючої духовки або печі, що зараз доступно з відключеннями світла не всім. Але якщо у вас вийде спробувати її приготувати або ви збережете собі ідею на майбутнє - це мене безперечно потішить.Качан — це такий собі листковий пиріг з шарів капусти та заправленого фаршу. Готувала цю страву моя бабуся Ліда, готує зараз мама і сестри. Тому кожен раз приготування качана повертає мене подумки у відчуття затишного дитинства. Запікання дає можливість добре розкрити та підкреслити смаки капусти. Качан виходить поживним, ароматним, дуже смачним й при цьому не важким. А цього року я взялася переробляти рецепт страви. Мені захотілося змістити баланс в ній у бік овочів. Тому минулого разу я додала у засмажку, яка іде у фарш окрім цибулі ще моркву і цибулю порей. Маю сказати, що солодкаві овочі творять дива. А цього разу пішла далі у zero waste + збільшення овочів і додала у фарш дрібно порубані зрізані товсті частини капустяних листів. Результат став ще соковитішим. Плюс стала запікати Качан не в тонкій металевій формі, а у товстій керамічній. І це теж іде йому на користь. Хоча бабуся завжди готувала у металевій формі, яку успадкувала мама. А у мене, виходить, вийшло як в анекдоті про зрізані попки у сосисок і маленьку каструльку 😂Не буду вас далі мучити своїми розмірковуваннями про перебудову сімейних рецептів, а просто нарешті дам його.🥬КачанСкладники:• 1 середнього розміру качан капусти• 600–800 г фаршу (телячого, яловичого або суміші яловичини зі свининою)• 2 цибулини• 2 зубки часнику• 40–50 г вершкового масла для приготування та змащення верхнього шару страви• 50 г рослинної олії• сіль, чорний перець• дрібка сушеного чебрецюРозберіть качан капусти на листи, як на голубці. Закип’ятіть велику каструлю води, міцно посоліть. Припустіть листи капусти в окропі протягом декількох хвилин, вийміть та дайте охолонути. Дрібно поріжте цибулю та посмажте на рослинній олії до золотавого кольору, дайте трохи охолонути. У мисці змішайте сирий фарш, смажену цибулю, посоліть, додайте прянощі. З листя капусти зріжте жорсткі ребра. Добре змастіть глибоку форму для запікання вершковим маслом. І почніть викладати «Качан»: шар листя, тонкий шар фаршу, шар листя. На нижній шар оберіть найбільше листя — так коли ви різатимете страву та викладатимете на тарілку, вона не буде розвалюватись. У вас має вийти від 3 до 5 шарів листя з фаршем. Останнім шаром йде капустяне листя. Після цього добре змастіть верхній шар розтопленим вершковим маслом, щоби капуста була в результаті гарно підпечена. Моя мама та бабуся завжди змащували верх сметаною, це теж смачно. Поставте у розігріту до 180 градусів духовку на 50–60 хвилин. Поверхня готової страви має бути добре припеченою. Дуже смакує зі сметаною.На фото сьогоднішній мій качан. Оця припеченість хай не лякає вас - там самий смак капусти, у скоринці і хрумкості, а не лише м’якій текстурі.Весна вже близько, тому і весняна книга з сезонними відповідними небанальними продуктами вас зможе потішити. Зі смішного - у Весні теж є капуста, але молода.
І раз вже я сама сказала, що цікаво читати про перетин їжі і агро, то зараз буде компактний дайджест на цю тему.🫒 На Херсонщині стартувало експериментальне вирощування оливок. Отак реагує ринок на зміну клімату українського півдня, яку неможливо ігнорувати. Він починає шукати як перетворити цей виклик на нову можливість. Навесні саджанці пересадять з теплиць у відкритий ґрунт, а вже наступної зими ми побачимо початкові результати. Ця ініціатива не лише про вирощування оливок, а й про відновлення сільського господарства після війни та створення нових робочих місць і залучення інвестицій.🍝 До цього нагадаю, що цього року вперше за всю історію незалежності України має початися виробництво продукції на 50% із вирощеної українськими аграріями пшениці твердого сорту дурум. При виробництві макаронних виробів в цьому році 50% пшениці твердих сортів, яка раніше закуповувалася за кордоном, буде заміщена українською сировиною. А якщо така тенденція збережеться, то за найближчі два роки ми перестанемо імпортувати пшеницю дурум. І для підсилення таких можливостей у Львівській області наразі будується млин, який перероблятиме пшеницю дурум на макаронні вироби.📕 І якщо вам цікаво трошки краще почати орієнтуватися у тому, що відбувається в сфері продуктової безпеки, як і куди рухається наш агросектор - то дуже раджу зануритись у класний і ґрунтовний інфобук «Агробізнес України 2024/25»Це спроба системно осмислити, як український агросектор пристосовується до надзвичайних умов: війни, логістичних обмежень, ринкових змін, кліматичних ризиків та структурних викликів. У центрі уваги процес перебудови галузі, ключові механізми та стратегічні напрями її подальшої трансформації. Окрему увагу приділено інституційним і ринковим рішенням, що вже закладають фундамент майбутнього розвитку.Інфобук згрупований за наступними напрямками: • агробізнес у 2024/25 роках; • рослинництво; • тваринництво; • переробна промисловість; • інфраструктура та послуги; • фінансування агросектору; • стале сільське господарство. 🍞 Забула ще про хліб: минулого року відбулись зміни у тому, як ми споживаємо хліб. У 2025 році попит на здобні та кондитерські вироби в Україні знизився на 20%, тоді як частка споживання хліба простої рецептури зросла до 50% проти 44% у 2024 році. Ну а ви розкажіть у коментарях що цікавого з новин агро бачили останнім часом, якщо пробігало щось.
«Gambero Rosso (італ. «Червона креветка») — це провідний італійський медіахолдинг, видавництво та бренд, що спеціалізується на кулінарії, вині та гастрономічному туризмі, відомий своїми рейтингами та гайдами, як-от Vini d'Italia, де вина оцінюються келихами (найвища оцінка — три келихи). Назва походить від таверни в казці «Піноккіо», а сам бренд є еталоном якості для "Made in Italy" у світі їжі та напоїв, проводячи дегустації та заходи.»
В результаті, Gambero Rosso виступає як сертифікатор якості для найкращих продуктів та закладів Італії. На сайті у них можна подивитись гіди (https://www.gamberorosso.it/guide/) окремими напрямами (хлібом, наприклад, який я бачила на вітрині Bugan Farina, або піцеріями) або прямо по топовим продуктам (https://www.gamberorosso.it/guide/top-italian-food/)— це прям мені дуже подобається.👕 В цей раз якось дуже звертала увагу на кількість людей у віці 50/60+ в сервісі в закладах і магазинах. And I think it’s beautiful. Не від безвиході, бо вже впираєшся у скляну вікову стелю, а з гідністю і задоволенням. Це правда поєднання велико кількості інших факторів. Але спостереження є, тож і я його сюди донесла.Ось такий вийшов огляд на цікавинки. А я думала, що нема про що і розповісти.
Якщо підбивати підсумки року, то з того, що вдалось і що приносить мені радість — відновлена навичка стабільного читання. Треба було докласти трохи терплячості, хитрості, розуміння власних патернів, щоб не зіскочити. Але ось я тут. На фото дві книги, які дочитались у грудні.«Від бобра до фазана» Стефанії Демчук закінчила вчора. Дивовижно легка і якісно написана книга, яку мені подарували ще роки 4 тому. Вона прекрасно систематизована і мені в ній було приємно знаходити та складати в організовану купку знань багато інформації, яка до того проходила через мене з різноманітних джерел. Дуже цікаво спостерігати як Середньовіччя та його переконання досі впевнено впливають на нашу харчову поведінку."The Missing Ingredient" Jenny Linford ішла дуууже довго і нарешті я її догризла сьогодні зранку. Бо хоч і виглядає вона маленькою, всередині дрібний текст і тоненькі сторінки. Тож по факту вона як десь 4-5 бобра з фазаном. Добре, що фактично вона є збіркою есе, які зібрані навколо впливу часу на їжу, продукти, специфіку приготування і так далі. Супер цікава і дуже насичена. Жодного разу не пошкодувала про її наявність у бібліотеці.Вже дістала наступні 2 книги.
✨Різдво з сенсом✨Різдво в Україні завжди різнилось: різні регіони, родинні звичаї, власні рецепти й ритуали. А ще історії чомусь досі не набридає мішати нас так і сяк, від чого всі традиції теж постійно міняють місця разом зі своїми носіями.Проте це свято збирає людей за одним столом, навіть тоді, коли життя розкидає їх по різних містах, маршрутах та реальностях.І саме про це - камерна святкова вечеря у Сенсі в Києві на Хрещатику.Тут 24 грудня за спільним столом поєднаються 12 традиційних страв у новому переосмисленні від львівського шефа Юрія Кошика, тиха коляда від гурту Шум’я, вертепування з Садом Вертепів і відчуття справжнього українського Різдва. Окрім того у програмі частування локальними та фермерськими продуктами з деокупованих територій, подарунки від українських брендів, власний співанник та гід по традиціях свята від проекту «Витоки».Половину коштів із квитків організатори передають на спільний збір Сенсу та Фонду Сергія Стерненка.🕐Дата: 24 грудня📍Місце: книгарня Сенс, вул. Хрещатик🎟️квитки та деталі: https://secure.wayforpay.com/payment/s379fbba54d2b