Карелін | Дозвольте собі не любитиЦе не знак, на який ви чекали, для того, щоб в...

Дозвольте собі не любитиЦе не знак, на який ви чекали, для того, щоб втекти з рутинних стосунків, а імпульс до об’єктивного сприйняття реальності.Думаю, всі помітили, до чого прагнуть розвинені країни, компанії та команди. Вже декілька років посилюється тенденція, спрямована на створення суспільства, яке максимально відкрите, чесне, щире та, найголовніше — людяне.Цими словами можна описати майже будь-яку стратегію позиціонування для бренда чи компанії на найближчі 5-10 років, які хочуть рости та займати передові позиції.Людяність * (Особливість + Натхнення) = УспіхОсобливість — про те, яку цінність ви надаєте (назовні) користувачам, клієнтам, відвідувачам тощо.Натхнення — те, що ви даєте команді всередині.А людяність поза дужками, тому що вона просто має бути і все.Приймаючи будь-яке рішення треба керуватись простим маятником: правда/неправда. Шукати для себе вигоду, або легкі шляхи — це вже про щось не дуже щире.Але тут і зарита собака. У цій сліпій погоні за людяністю ми можемо забути саме про щирість, тим самим собі зрадити. Це нормально, якщо вам хтось не подобається. Нормально, якщо не подобаєтесь ви. Абсолютно адекватною є ситуація, коли так зване благо у контексті саме для вас являється актом зневаги та неадекватності. От я, наприклад, терпіти не можу тофу. І чомусь у оточуючих з’являється дике бажання порекомендувати мені справді смачний спосіб його приготування. Мовляв, таку смакоту я ніколи ще не куштував. Це правда. І ніколи не скуштую. Тут немає ніякого негативу чи відсутності людяності, бо насправді — це і є справжня щирість та воля просто щось не любити. Зробіть звичкою частіше до себе прислуховуватись. Немає нічого більш людяного, ніж відкрите висловлення незадоволення чимось. Головне, щоб це не стало вашою ключовою характеристикою, як людини, якій все не подобається. Але якщо у цьому і є весь ви, то яка проблема? Дозвольте собі не любити.