СлобожанщинаНеважливо, як назвуть ту залізницю. Головне, що нам є де розгулятись у питанні топонімів і зайвий раз посратись з цього приводу. Так того просить наша душа.Але Слобожанщина це окрема історія. Один з небагатьох регіонів, назву якого кожен з нас хоча б раз та й чув. Він неодмінно асоціюється з чимось настільки українським, що з’являється дике бажання гучно вимовити тверду “Щ” так, щоб всі почули. Слобожанщина заворожує. Невеликий пошук графічних синонімів (це я щойно придумав термін, маю на увазі різні елементи, які можуть бути відповідні регіону) привів мене до, мабуть, найдотепніших прапорів України. Охтирський козацький полк. В історію лізти не будемо, суть не в цьому. Як же гарно вони розіп’яли цього дідугана. Цей нетиповий хрест, який виглядає не дуже звично, але зручно. Не треба ноги складати разом, щоб їх прибили. Та і рукам трохи вільніше. Чудовий UX. Самі ноги не дуже вийшли: таке відчуття, що їх малював Міджорні, але це такий стиль графіки, питань немає. Шортики також приємні, наче піжамні. Так і не скажеш, що це символ страждань. Акуратні літери SAPR наче влиті, а цей фейєрверк на фоні просто вишенка на торті. Дуже просто, але так яскраво та графічно. Шкода, що Українські геральдисти не звертають на таке увагу, а клепають шаблоні неорадянські герби. Але про це іншим разом.Друга цікава знахідка це прапор Слобожанщини, який спочатку позиціонувався, як прапор острогозького козацтва. Здавалося — елементарщина. До прапорів часто додають колір, щоб охарактеризувати причетність до окремого регіону чи військового ладу. Але тут здається дуже вдало вийшло. Це майже прапор Німечини з блакитним замість червоного, але він взагалі на нього не схожий. Занадто свіжим виглядає цей волошковий. Ще знаю слово блаватний. Я хотів би собі такий.Звісно, ваша фронталка бачила куди більше краси, але ви також намагайтесь шукати гарне у повсякденних та, можливо, застарілих речах. Може вони і не старі зовсім, просто на них давно ніхто не дивився свіжим, молодим поглядом.