Статистика telegram channel - @brother_junior

Про те, як нотаріус-волонтер з ГОшки Єрмака рейдернув АОЗ на прохання Умєрова. Тримайтеся, зараз буде гаряче. Спочатку нагадаю, що рішення Наглядової ради АОЗ (від 23.01.25) про продовження контракту з Безруковою (на рік) є легітимне, ніким не скасоване і навіть не оскаржене. 24.01.25 Умєров видає наказ про викидання з Наглядової ради АОЗу – Тараса Чмута і Юрія Джигира (які голосували за погодження контракту Безрукової). В той же день – 24.01.25 – Умєров починає службове розслідування щодо Безрукової, на час якого:1) Тимчасово відсторонює Безрукову від виконання обовʼязків: наголошу – саме відсторонює, а не звільнив. Див. документ. 2) Тимчасово покладає обовʼязки директора АОЗ на Арсена Жумаділова. Див.документ. 25.01.25 нотаріус (Лігун Андрій Іванович) на основі поданих Міноборони документів змінює дані у держреєстрі, вказуючи керівником АОЗ Жумаділова. В цьому документі видно і реєстратора (Лігуна), і Жумаділова на посаді керівника, і відсутність Безрукової. Див. док. Цими змінами в реєстрі Умєров переконує всіх, що Жумаділов — новий легітимний керівник, і немає чого скандалити. Проте і в момент внесення цих змін в реєстр, і зараз – директором АОЗ є Безрукова і саме її прізвище має бути в реєстрі. Однак, прізвище Безрукової викреслили. І головне. Якщо людина тимчасово виконує обовʼязки, як Жумаділов в АОЗ, то це буквально так і вказується в реєстрі. Як, наприклад, з виконуючим обовʼязки керівника ДП НАІС, або як з тимчасово виконоючим обовʼязки керівника НЕК Укренерго.На скріні наочно демонструю різницю з кейсом Жумаділова. Бо, повторюся, Умєров своїм же наказом НЕ звільнив її, а лише тимчасово відсторонив, і на час цього відсторонення тимчасово поклав обовʼязки на Жумаділова. Ще раз див. док. А тепер найцікавіше. Хто ж такий цей нотаріус – Лігун Андрій Іванович, який, заради прописання Жумаділова керівником, АОЗ вчиняє очевидне порушення закону. На сайті Нотаріальної палати України (в м. Києві) у біографічній довідці Лігуна Андрія Івановича зазначено: “волонтер ГО Спілка теле та кіноіндустрії”. Нагадаю, що засновником ГО “Спілка теле та кіноіндустрії” є Андрій Єрмак – голова Офісу Президента України

неможливо з війни вийти не травмованимВи бачили, напевно це відео. Let it sink in. Посидіть хвилинку не відволікаючись, подумайте. А краще, випишіть думки на листочок.Уявіть свого зараз живого і реального друга, який так заткнув нору для вас. Хотів він цього чи ні, розумів що робить чи ні, так вийшло, інашке уже не буде. Уявіть, шо ви чуєте як під ним розривається граната. Уявіть, як ви сидите поряд, і не можете йому допомогти, поки він помирає. І начебто аптечка є, але нема можливості йому допомогти. Уявіть, що ви бачите його очі, чуєте його хрипляче напружене дихання, як він поверхнево хапає повітря і не може надихатись. От п'ять хвилин тому ви з ним говорили, а кілька годин тому пили чай чи спали поруч. А зараз бруд на його обличчі, руках і формі. Запах пороху, вологої землі і поту. На мить відволікаєтесь на роботу, а тоді повертаєтесь, і бачите шо очі його уже заплющені і нема уже пари з рота. Ви так близько, але нема жодного шансу дотягнутися. Уявіть, що ви не можете його забрати з собою, бо треба тікати, інакше заєбашать і вас. І ви біжите звідти, знаючи, що не зможете повернутися. Посидіть в цій уяві кілька хвилин.ніхто не повернеться з війни не травмованим. навіть цілі, живі і здорові зовні, ті хто брали безпосередню участь у бойових діях, будуть пошрамовані і пошматовані всередині тим, що їм довелося побачити і пережити. don't get fooled, коли вам будуть розказувати смішні історії про життя в норах і єбашинг підорів. це не значить, що все добре і були тільки ці історії. Це значить шо повертатися в інші спогади настільки не хочеться.не знаю, як спілкуватись з нами. Але вірю, що if one is persistent enough and stubborn enough, he can get through. Це неможливо буде забути, викреслити, переступити, виключити або вилікувати. Але з цим можна навчитися жити, сподіваюсь. Кожному і кожній потрібен буде свій час, своя кількість зусиль і своя підтримка. Хіба можу попросити вас не залишати своїх друзів, які пройшли через цей піздец. Залишайте поряд, стільки, скільки треба.

Я загалом така людина якій дуже легко нехтувати собою. Я звик не конфліктувати, не відстоювати своїх інтересів, і не просити про допомогу аж доки ну прям зовсім не можу впоратися сам. Бо я боюсь відмови, насмішок, мовляв як це я не можу впоратися сам, що я якийсь поганий, недорослий і так далі. Вгадайте, звідки це в мені)) Звичайно ж це вилазить мені боком. Наприклад, інтернет в цьому реабілітаційному центрі жахливий. Щоби робити роботу я їжджу працювати кожен день в їдальню, бо тут хоча би щось тягне. У себе в номері я не можу навіть твітер почитати, фотки про рехаб завантажуються по 40-60 хвилин. Але поряд на балконі стоїть старлінк, відповідно у когось є нормальний інтернет. То можна ж попросить про допомогу.У мене пішло п'ять (!) днів щоби змусити себе запитати сусіда чи це його і чи можна покористуватися. Цього разу це перебороти мені помогла думка, що реально кожна секунда важлива. І оці п'ять днів, поки я не міг наважитися або прийняти рішення, я просто сам себе позбавляв навіть можливості покращити своє власне становище.Ну а це тупо якось. Може вам теж таке близьке.

Колись дуже-дуже давно у вконтактні часи адмінка кпі хотіла мене прижать, за то шо незвично гучно бухтел і питав где бабкі. Хотіли мене відрахувати з універу за фразу про декриміналізацію маріхуани. Комісії, виселення, навіть припрягли місцевих мусаріл шоб ті написали папіряку в КПІ, шо я пропагую вживання наркотиків. Впевнений, мусоріли досі сидять по своїм відділкам.Але сьогодні мені дуже приємно бачити інші новини в Україні. Закон уже кілька місяців як прийнятий, і от МОЗ уже затверджує переліки захворювань, при яких лікар може для зниження болю чи полегшення симптомів прописувати медичний канабіс.https://moz.gov.ua/uk/moz-zatverdilo-perelik-hvorob-i-staniv-za-yakih-priznachatimetsya-medichnij-kanabisТак шо, шановні адміністратори, хто був причетний до цієї історії, проректори, завідувачі, в тому числі і директор студмістечка Іщенко, нюхайте бебру, гниди.В цьому і різниця між підходами. Хтось хоче зберегти минуле, бо там було хорошо і можна було пиздить гроші, а ще морозиво пломбір по 2 копейки. А хтось пиздує в майбутнє, бо як хуйово було ми уже знаємо, давайте пробувать шось нове.

Ох, і жахнула.Ірина Єгорченко як щось напише - так хоч в жито ховайся.Але ніде правди подіти - ріже по-живому.Навіть, не знаю, як правильно охарактеризувати те, про що вона висловилася:- зріз по імітації наукової діяльності в Україні?- [нікому непотрібні] рейтинги українських університетів, засновані на [нікому непотрібній] науковій діяльності викладачів?- карго-культ публікаційної активності заради продовження контракту науково-педагогічного працівника ще на рік?- фейкові конференції та смітникові збірки наукових публікацій?- хижацькі журнали та ділки, що задовільняють попит знедолених викладачів?- власне, про знедолених викладачів, завалених купою паперової роботи та перевантажених відносно європейських колег.- і (моє улюблене) карго-культ перевіряльництва наукової та науково-педагогічної діяльності з критеріями оцінювання, які взагалі не мають стосунку до науки, як такої, але мінімально зрозумілі перевіряльникам, які теж взагалі не мають уявлення, що таке наука, як її оцінювати, але контролювати - треба.https://kunsht.com.ua/articles/nauka-ne-prodayetsia-a-te-shcho-prodayetsia-ne-nauka-bloh-iryny-yehorchenkoМайте тихий вечір.

Корупціонери конечно феноменально настирні люди. Прям заздрю тому наскільки вони організовані. Пройшло п'ять років, а ця падла продовжує відбілювати собі репутацію.В 2018-2019 роках вийшло кілька матеріалів про корупцію в КПІ ім. Ігоря Сікорського. Зокрема про те що незмінний з 1992 року (!) ректор Згуровський не задекларував закордонне елітне майно в декларації на близько 3 мільйонів євро. Також про те шо проректор КПІ вивів більше 40 мільйонів гривень на підконтрольні товки. Його до речі в суді визнали винним, але Згур його потім взяв назад на роботу. І ще новини про те шо адміністрація умисно занижала ціну оренди власних приміщень, тому університет недоотримав більше 10 мільйонів гривень. А також про те шо Згур змовився з Микитасем і розпиляв державну землю під незаконну забудову. Але це все було давно, а тепер НАЗК підписує з КПІ мемо про співпрацю. Мені б таку настирливість.Згуровський фігурує у кримінальному справі разом з Микитасем. "У ході досудового розслідування ДБР встановило, що Згуровський за змовою з депутатом-забудовником Микитасем, організував незаконну схему забудови державної землі." Минулий склад НАЗК і ДБР показово злив справу Згура.Але це не заважає Новікову підписувать мемо з чортами. Добре шо скоро конкурс на голову.

Після сьогодні не можна казати, що Командування Медичних сил Збройних Сил України просто некомпетентне. Раніше теж дарма їм давали знижки, але сьогодні це просто тринда.КМС вкотре постачає китайське лайно на позиції. Не тільки турнікети, а цілі аптечки. При тому що ефективні засоби, рекомендовані міжнародними організаціями лежать на складах десятками тисяч!Після десятків скандалів, після тисяч загиблих, після численних внутрішніх і комітетських нарад, після власної "перевірки" простигосподи. Вони все одно продовжують постачати людям на війну лайно, яке не працює. Після чергових новин роблю простий висновок: КМС не просто не компетентні, вони свідомо вбивають українських військових, бо хочуть собі красиву статистику.Чим менше "важких" поранених доїде до госпіталя, тим більший відсоток їх можна буде врятувати. І тоді можна всім розказувать, шо у нас 1.5 % смертність в госпіталях. І їм абсолютно похуй що більшість поранених до госпіталя не доїхала, бо КМС їм видало турнікети, які не зупинили масивну кровотечу на місці.Цензурних слів нема. Це просто негуманні кончені гниди, які умисно вбивають військових.

Черговий Льошин сюжет про проблеми армії — черговий разйоб по фактам.https://youtu.be/oU6kFR8NeWw?si=5gmcwaoZKrzL9wwBТема "турнікетів" підняла бруд із самого дна: навіть не 2014 року, а проблем ціннісних підходів, сформованих ще в дитинстві сьогоднішніх керівників. Не підняти цей мул було неможливо, бо ми і так застрягли в лайні по коліно, але догори дригом та ще й без лопати.Турнікети показали, що ціннісна рамочка командування не відповідає задачі служби, а наявних знань і кваліфікацій не вистачає на виправлення ситуації. Це б не було проблемою для бізнесу, де частіше за все на кону тільки гроші. Та будь-яка затримка і неефективність КМС == життя і здоров'я людей.Некомпетентність командування видно через нерозуміння одразу кількох ключових для роботи аспектів. Нема базового розуміння цінності життя людини — значить немає розуміння задачі загалом і KPI, які стоять перед службою.Нема КРІ — значить нема розуміння необхідності звітності, нема змоги її ефективно збирати, отже — неможливо аналізувати.Нема статистики — можна бути впевненими, що робота виконана добре, значить можна нічого не змінювати.Нема потреби в змінах — значить можна не навчати бійців, рятувальників, медиків, і не запроваджувати сучасні протоколи надання допомоги. Навпаки, можна зверхньо дивитись на своїх же людей і думати, що вони занадто тупі, щоб навчитися користуватись голкою і пакетом.Нема сучасних протоколів і навчання — нема проблем в забезпеченні. І замість вимоги до майна можна меншовартісно приймати на облік всяке неробоче лайно.Коли вони досі займають свої місця, значить не розуміють проблеми в цьому, і напевно сподіваються продовжити займати посади. Значить для них власне крісло важливіше за життя тисяч інших людей.Якщо не йдуть з посад, а намагаються прикрити свої пройоби відписками та недолугим "наступом" на тих, хто говорить про проблеми, значить що довіряти будь-яким їх заявам не можна. В тому числі щодо проведення інвентаризації, забезпеченості на рівні 100%, госпітальної смертності і так далі.А якщо не можна довіряти, то значить давно треба було йти. Це було б більш вигідно для них самих, хоча б зберегли обличчя.Підсумок: командуванню медичних сил на життя бійців поєбать.І саме страшне: окрім бійців, громадськості і нечисленних службовців, вищому керівництву на роботу КМС так само похуй. Проблема забезпечення, навчання і реабілітації досі залишається проблемою КМС, хоча очевидно що і вищі ешелони про неї знають. А раз не реагують, то значить ігнорують в кращому випадку, а в гіршому — підтримують таку політику партії. І це страшно.Говорити про зміну процедур в КМС нема сенсу. Треба говорити про зміну ціннісної рамки, тобто людей, які її будуть впроваджувати. Тільки після цього можна будувать нові процедури. А значить зміни мають торкнутися не тільки КМС.

Керівник САП Олександр Клименко та Директор НАБУ Семен Кривонос представили звіт за перше півріччя 2023 року. Ключові цифри: 📍137 особам повідомили про підозру📍58 обвинувальних актів щодо 147 осіб направили до суду📍33 вироки щодо 40 осіб ухвалив ВАКСЦе рекордні цифри. Для порівняння, за весь минулий рік до суду скерували 54 обвинувальних акти і було ухвалено 37 вироків.90% вироків були обвинувальними, половина з них з реальним тюремним ув’язненням. Найгучніші вироки:✅ 11 років з конфіскацією — екссудді Бабушкінського райсуду Дніпра Андрію Леонову✅ 10 років з конфіскацією — екссудді Дніпровського райсуду Києва Миколі Чаусу ✅ 9 років з конфіскацією — колишньому слідчому ГПУ Дмитру Сусу✅ 8,5 років з конфіскацією — голові Баришівського райсуду Олександру Лисюку ✅ 5 років з конфіскацією — голові Харківського окружного адмінсуду Ользі Панченко Результати обнадіюють, але є і виклики. Наприклад, САП потребує більшої інституційної незалежності, зокрема в питаннях екстрадиції, зниження залежності від ОГП, збільшення кількості прокурорів.Підписатись на канал

Розблокував усвідомленняДавно "іду у політку", ну з натяжкою іду) "Іду", бо бачив багато хуйні і не хочу терпіти таке ставлення до людей. Тобто я "хочу влади" задля справедливості до себе та інших. Бо влада це контроль, можливість ствердити свої правила, кращі і гуманніші. Але я давно не міг зрозуміти, звідки ж ця жага справедливості і чому це треба реалізовувати саме у владі? Нарешті розблокував: бо влада — це контроль, а контроль — це безпека. А саме безпеки мені не вистачало в дитинстві. Через небезпеку і з'явилося таке бажання захищати себе та інших, маючи контроль за ситуацією на найвищому щаблі (а саме такий рівень контролю мають батьки у дитинстві). Щоб мало хто міг мені зробити боляче, а "уникнути" страждань було б насправді доволі легко: треба лиш дотримуватися ОЧЕВИДНИХ і прописаних інституційних правил доброчесності, репутації, прозорості тощо. А це не складно, бо правила відомі.Тепер питання лишилося тільки одне. Убезпечити себе можна різними способами. Для того не обов'язково лізти в політику чи взагалі будь-яку форму влади. Тож чи буду я продовжувати сублімувати власний страх з дитинства і лишатися в цій парадигмі (свідомо чи ні)? Чи вирішу вийти з неї і займусь чимось приємним саме для мене, що росте не зі страхів, а з бажань?