Вхід Реєстрація
Реклама
Ваше рекламне місце
Забронюйте цей слот без конкуренції на обраний період.
Купити рекламу →
Логотип телеграм спільноти - Управління культури Бориспільської міської ради
Додано 06 гру 2025

Управління культури Бориспільської міської ради

@bor_kyltyra
Кількість підписників: 453
Фото: 5,290
Відео: 323
Посилання: 151
Опис:
Реклама та анонс міських заходів

👥 Кількість підписників

453
Середній/День:: +2
Середній/Тиждень:: +1
Середній/Місяць:: -4

👁️ Середній перегляд на повідомлення

150
Середній/День:: 202
Середній/Тиждень:: 151
ERR: 33.11%

📊 Кількість повідомлень на день

1.7
Останній день: 4
Середнє за тиждень: 1.9
Середнє за день: 1.7

Історія зміни статуса

Офіційно не підтверджена 2025-12-06

Стіна

Статистика telegram каналу

🎗️ Управління культури Бориспільської міської ради запрошує жителів нашої громади долучитися до акції «Вишита стрічка пам’яті» у День вишиванки.21 травня вшануймо пам’ять полеглих захисників і захисниць України, завдяки яким маємо змогу жити у вільній державі, носити вишиванку та берегти українські традиції. 🇺🇦Кожна вишита стрічка — це знак вдячності, пам’яті та шани тим, хто віддав своє життя за Україну.📍Місцем пам’яті може стати: алея Героїв, меморіал, освітній заклад, де розташовані меморіальні дошки, або інша локація, пов’язана з нашими Захисниками і Захисницями.🕯️ Прикріпіть стрічку пам’яті біля портрета Героя.Вшануйте полеглих хвилиною мовчання.Зробіть світлину та поділіться нею у соцмережах.🔻Акцію у 2026 році ініціюють громадські організації Всесвітній день вишиванки, Платформа пам’яті Меморіал героїв та Департамент соціальної політики Чернівецької міської ради. Нехай цього дня вишиванка стане не лише символом української культури, а й символом вдячної пам’яті про тих, хто боронив Україну.
💖Управління культури Бориспільської міської ради щиро вітає веселий, запальний і безмежно талановитий Народний ансамбль танцю "Міленіум", м. Бориспіль (керівник Заслужений працівник культури України - Світлана Новодворська) з визначною датою — Днем народження колективу!🌷25 років тому відбувся перший виступ ансамблю, який став початком великого творчого шляху, сповненого натхнення, праці, розвитку та яскравих перемог. За цей час «Міленіум» пройшов шлях від перших сценічних кроків до визнаного, потужного творчого колективу, який гідно представляє українське мистецтво на сценах різних міст і країн.🫶За плечима ансамблю — незліченна кількість яскравих, емоційних і видовищних виступів, щирі оплески глядачів, перемоги на конкурсах і фестивалях, а також велика кількість вдячних шанувальників творчості. Але найцінніше досягнення — це покоління талановитих вихованців, які з любов’ю до танцю продовжують справу своїх наставників і несуть сценічне мистецтво далі.Народний ансамбль танцю «Міленіум» — це не просто колектив. Це велика творча родина, де панують взаємоповага, підтримка, дисципліна і безмежна любов до мистецтва танцю.💛Бажаємо народному ансамблю танцю «Міленіум» нових звершень, яскравих постановок, невичерпного натхнення, вдячних глядачів і ще більшого визнання! Нехай кожен вихід на сцену дарує радість, кожен виступ — нові емоції, а кожен рік діяльності приносить ще більше перемог, відкриттів і творчого злету.💙Миру, добра, процвітання та невичерпної енергії всім, хто творить і живе разом із «Міленіумом»!
І знову наша громада у скорботі…💔 З невимовним болем і сумом повідомляємо, що раптово обірвалося життя нашого земляка, відважного захисника, випускника Бориспільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 (нині Бориспільський ліцей ім. К.Могилка), старшого сержанта, головного сержанта-командира зенітного кулеметного відділення зенітного кулеметного взводу зенітної кулеметної роти 43-річного Олександра МЕЛАЩЕНКА з села Глибоке.🕯 Церемонія прощання з Героєм відбудеться 8 травня 2026 року у с. Глибоке.🕯 О 10:00 рух колони розпочнеться від Бориспільського моргу. 🕯 Церемонія прощання та відспівування відбудеться у сільській церкві, а опісля – поховання на місцевому кладовищі.❗️ Громадо! Всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас!🇺🇦 Олександр Миколайович Мелащенко народився 12 листопада 1982 року у м. Бориспіль.Після закінчення Бориспільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 (нині Бориспільський ліцей ім. К.Могилка) вступив до Київського авіаційного технікуму, де освоїв професію економіста. Впродовж тривалого часу працював техніком ТОВ «ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ УКРАЇНА»🇺🇦 Добрий, чуйний, відповідальний, справедливий, сміливий і хоробрий, сильний духом. «Олександр був найкращим чоловіком для своєї дружини і батьком для своїх дітей! Він був найкращим сином і братом!», – розповідають рідні.А ще був людиною свято, адже де б він не був – там завжди весело, адже й поспівати міг й у танець повести. Був надійним другом, міг знайти спільну мову з усіма, ніколи й нікому не відмовляв у допомозі.Мав золоті руки: захоплювався різьбленням по дереву, майстерно працював з металом, перетворюючи свої роботи на витвір мистецтва. А спокій для душі знаходив у риболовлі, любов до якої передав й своїм синам.🇺🇦 Коли прийшов час стати на захист України, у квітні 2022 року Олександр отримав повістку та добровільно приєднався до лав Збройних Сил України. Луганський, Донецький, Сумський напрямки – географія боїв за рідну землю, у яких брав участь наших захисників, надзвичайно широка.💔 Він мужньо давав гідну відсіч ворогу, але не витримало серце… Лікарі декілька днів боролися за життя, але, на жаль, дива не сталося…🕯 4 травня 2026 року серце нашого Героя зупинилося навіки…У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України... 🇺🇦 🕯Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину! 🇺🇦 🕯
💔 З невимовним болем і сумом повідомляємо, що у бою за Україну, її свободу, цілісність та незалежність, залишаючись вірним військовій присязі загинув наш земляк, відважний захисник, справжній патріот, випускник Бориспільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 (нині Бориспільський ліцей ім. К. Могилка), молодший сержант, оператор безпілотних літальних апаратів відділення управління командира батареї мінометної батареї батальйону територіальної оборони 40-річний Ігор Бабич.🕯 Церемонія прощання з Героєм відбудеться 7 травня 2026 року о 10:00 на Книшовому меморіальному парковому комплексі. А опісля – поховання на Алеї Героїв Рогозівського кладовища. ❗️ Громадо! Всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас! 🇺🇦 Ігор Вікторович Бабич народився 25 травня 1985 року у м. Бориспіль. Після закінчення Бориспільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 (нині Бориспільський ліцей ім. К.Могилка) вступив до Київського славістичного університету. Впродовж тривалого часу працював у авіакомпаніях «Interavia Airlines» та «Azur Air Ukraine».Добрий, чесний, відповідальний, працьовитий, мав золоті руки – власноруч робив ремонт у будинку. Впродовж всього життя займався спортом: баскетбол, хокей, танцював брейк-данс. Любив активний сімейний відпочинок, з друзями підкорював найвищі вершини українських Карпат.🇺🇦 Коли розпочалося повномасштабне вторгнення росії на територію вільної, незалежної України добровільно став на захист своєї родини. Спочатку був залучений до роботи на стратегічному підприємстві, а згодом вирушив на передову. Був надійним побратимом, за сумлінне виконання військового обов’язку, високі показники в бойовій і професійній підготовці був неодноразово відзначений. Зокрема, нагороджений медаллю «Хрест Сил територіальної оборони» Міністра оборони України.🕯 25 квітня 2026 року під час виконання бойового завдання на Донеччині життя нашого захисника обірвалося…💔 З болем сприймав втрату кожного побратима, до яких завжди намагався приїхати на прощання, а сьогодні повертається до рідного дому на щиті…У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України... 🇺🇦 🕯Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину! 🇺🇦 🕯
"Він був найкращим і таких більше не буде..."💔 У бою за Україну, її свободу, цілісність і незалежність, залишаючись вірним військовій присязі, на Донеччині загинув наш земляк, відважний захисник, справжній патріот, випускник Бориспільської загальноосвітньої школи №8 (нині Бориспільський ліцей "ОСНОВА") старший солдат, номер обслуги зенітно-ракетного взводу механізованого батальйону 32-річний Олександр ПАВЛОВ 🇺🇦🕯🕯 Церемонія прощання з Героєм відбудеться 6 травня 2026 року о 10:00 на Книшовому меморіальному парковому комплексі. А опісля – поховання на Алеї Героїв Рогозівського кладовища. ❗️ Громадо! Всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас! 🇺🇦 Олександр Ігорович Павлов народився 30 червня 1992 року у м. Бориспіль. Після закінчення Бориспільської загальноосвітньої школи №8 (нині Бориспільський ліцей "ОСНОВА") вступив до Київського професійного коледжу залізничного транспорту.Добрий, щирий, відповідальний, щедрий, дуже комунікабельний, мав багато друзів. Особливо цінував тих, з ким переплелися шляхи з дитинства й впродовж всього життя були надійною підтримкою один для одного. Олександр ніколи й нікого не полишав у біді: навіть серед ночі міг прийти на допомогу.Знайшов друзів й серед тих, з ким пліч-о-пліч йшов у бій, мужньо стримуючи ворога...Був вихованцем молодіжного військово-патріотичного клубу "Ратоборець", де й нині бережуть про нього теплий спогад, як про щирого, позитивного й надзвичайно цілеспрямованого юнака."Золота дитина...", - розповідає згорьована мати...А ще надзвичайно турботливий батько для своєї маленької донечки, для якої нічого не шкодував. Якби треба було зірку з неба дістати - дістав б! Дуже любив тварин, особливо свою вівчарку Спарту."Він був найкращим і таких більше не буде...", - діляться спогадами про нашого Героя його друзі. У вільний час захоплювався зварюванням, а вироби часто дарував рідним та близьким. Досконало володів комп'ютером.Впродовж тривалого часу працював у ТЦ "ЕпіцентрК" (м. Київ), де плідною працею та професійністю здобув авторитет серед колег. 🇺🇦 Коли розпочалось повномасштабне вторгнення росії на територію вільної, незалежної України Олександр з перших днів вступив до лав територіальної оборони рідного міста. А згодом приєднався до Збройних Сил України. Навіть на передовій, де пекло на землі, Олександр продовжував бути підтримкою та опорою для найрідніших й друзів. Заспокоював, підбадьорував, аби тільки не хвилювалися.Під час виконання одного з бойових завдань отримав поранення. Після лікування та нетривалої реабілітації знову повернувся на передову, до своїх хлопців. 🕯17 жовтня 2024 року життя нашого захисника обірвалося… У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України... 🇺🇦 🕯Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину! 🇺🇦 🕯
💔 У бою за Україну, її свободу, цілісність і незалежність, залишаючись вірним військовій присязі, на Донеччині загинув наш земляк, відважний захисник, справжній патріот, випускник Іванківської загальноосвітньої школи (нині Іванківський ліцей) та ДПТНЗ «Бориспільський професійний ліцей» (нині ЗП(ПТ)О «Бориспільський професійний коледж»), старший солдат, старший водій автомобільного взводу підвозу продовольства, речового і військово-технічного майна роти матеріального забезпечення 30-річний Богдан СОЛОВЕЙ з с. Іванків.🕯 Церемонія прощання з Героєм відбудеться 5 травня 2026 року у селі Іванків біля каплиці. А опісля – поховання на сільському кладовищі. О 10:30 рух колони розпочнеться від Бориспільського моргу.❗️ Громадо! Всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас!🇺🇦 Богдан Юрійович Соловей народився 26 травня 1995 року у селі Іванків Бориспільського району Київської області.Після закінчення Іванківської загальноосвітньої школи (нині Іванківський ліцей) вступив до ДПТНЗ «Бориспільський професійний ліцей» (нині ЗП(ПТ)О «Бориспільський професійний коледж»).«Соловей Богдан закінчив 9 класів Іванківської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів 2011 року. Для нас він назавжди залишиться не лише воїном, а й нашим учнем — щирим, енергійним, з добрим серцем і відкритою душею. Ми пам’ятаємо його усмішку, його слова, його характер. Це був бешкетник, якого сварили з любов’ю. Раніше ми вчили й оберігали тебе, а тепер ти оберігаєш нас з небес. Його вибір стати на захист України — це вибір сильного, мужнього чоловіка. Вибір, який назавжди вписав його ім’я в історію нашої держави та в наші серця», – ділиться спогадами про свого учня класний керівник Ніна Леонідівна Пригода.Добрий, чуйний, щирий, турботливий син, чоловік, батько, вірний друг та надійний побратим. Впродовж всього життя активно займався спортом, зокрема захоплювався боксом.А ще полюбляв автомобілі. «Водій від Бога!», – розповідають побратими, зауважуючи, що на передовій Богдану «підкорялась» будь-яка техніка, завдяки якій він вивозив бійців та підвозив все необхідне. 🇺🇦 Коли розпочалося повномасштабне вторгнення росії на територію України наш захисник добровільно прийняв рішення стати на захист держави: спочатку був у лавах територіальної оборони рідного села, а вже у червні 2022 року приєднався до лав Збройних Сил України.У складі підрозділу був у найгарячіших точках Харківщини та Донеччині, де й нині тривають виснажливі бої за кожен сантиметр рідної землі. У 2022 році був поранений, згодом отримав контузії. Та як б не було важко на передовій, завжди знаходив час, щоб написати рідним, що з ним все добре, побажати «доброго ранку» й написати таке тепле й турботливе «добраніч». 🕯 28 квітня 2026 року життя нашого захисника обірвалося… У лютому він приїжджав у відпустку, а сьогодні повернувся до рідного дому… на щиті.У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України... 🇺🇦 🕯Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину! 🇺🇦 🕯
💔 Матусю, не плач!... Я вже їду додому...Сьогодні моя закінчилась війна...Неможливо підібрати слова, аби виразити той біль, який точить серце кожного з нас, адже обірвалося життя нашого Героя-земляка, справжнього патріота, випускника Бориспільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3 (нині Бориспільський ліцей «Патріот»), солдата, стрільця-зенітника зенітного ракетного взводу штурмового батальйону 24-річного Максима МУРАШКА.🕯 Церемонія прощання з Героєм відбудеться 28 квітня 2026 року о 10:00 у ритуальній залі КНП «Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування». А опісля – поховання на Алеї Героїв Рогозівського кладовища (м. Бориспіль). ❗️ Громадо! Всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас! 🇺🇦 Максим В’ячеславович Мурашко народився 17 жовтня 2001 року у Борисполі.Після закінчення Бориспільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3 (нині Бориспільський ліцей «Патріот») вступив до Київського національного транспортного університету, де освоїв професію інженера-механіка. Добрий, спокійний, відповідальний, турботливий, надійний, завжди і у всьому допомагав. Рідні розповідають, що навіть на передовій віддавав свою їжу людям похилого віку, які залишилися у своїх домівках неподалік від лінії фронту. Впродовж тривалого часу працював на станції технічного обслуговування, де ремонтував автомобілі й для військовослужбовців. Місце роботи обрав за покликом серця, адже автомобілі були його найбільшим захопленням – постійно вивчав особливості, самовдосконалювався, з задоволенням ділився знаннями з іншими. Мріяв, що згодом відкриє власний автосервіс. Та не судилося…🇺🇦 У червні 2025 року Максим прийняв добровільне рішення та приєднався до лав захисників України. Під час проходження військової служби на Запорізькому напрямку отримав важку контузію, проте ніколи не скаржився родині та заспокоював: «Все буде добре!». 🕯 22 квітня 2026 року життя нашого захисника обірвалося… Тепер навіки 24…💔 Він вірив у світле майбутнє України, на захисті якого так віддано й мужньо стояв… У лютому 2026 року освідчився своїй коханій, планували весілля… Мав приїхати додому у відпустку, а сьогодні повернувся на щиті…У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України... 🇺🇦 🕯Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину! 🇺🇦 🕯
💔 З невимовним болем і сумом повідомляємо, що у бою за Україну, її свободу, цілісність та незалежність, залишаючись вірним військовій присязі загинув наш відважний захисник, справжній патріот, солдат, старший водій-електрик відділення взводу радіорозвідки розвідувальної роти 45-річний Андрій НЕЧИПОРУК 🇺🇦 🕯🕯 Церемонія прощання з Героєм відбудеться 24 квітня 2026 року о 10:00 у Свято-Миколаївському храмі. А опісля – поховання на Алеї Героїв Рогозівського кладовища. ❗️ Громадо! Всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас! 🇺🇦 Андрій Володимирович Нечипорук народився 11 червня 1980 року у м. Київ в родині інженерів. Батько – інженер фізик-ядерник, а мати – інженер-програміст.Після закінчення школи №86 м. Києва (нині ліцей №86 «Консул» Печерського району м.Києва) продовжив здобувати освіту у Київському інституті інвестиційного менеджменту. Добрий, доброзичливий життєлюб, чуйний, з чудовим почуттям гумору та самоіронії, був «душею компанії» й ніколи нікому не відмовляв у допомозі. По життю захоплювався автомобілями, вивчав їхні технічні особливості, тому впродовж тривалого часу працював на станції технічного обслуговування, яку відкрив разом з друзями та де ремонтував автомобілі й для військових. Він постійно професійно зростав, тож став справжнім майстром своєї справи, автомеханіком з великої літери.🇺🇦 Коли прийшов час стати на захист України, у листопаді 2025 року приєднався до лав Збройних Сил України. Навчання, бойове злагодження, пекельні землі Донеччині і перший бойовий вихід, який став й останнім…🕯 14 квітня 2026 року під час виконання бойового завдання на Донеччині життя нашого Героя обірвалося... У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України... 🇺🇦 🕯Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину! 🇺🇦 🕯
💔 Неможливо підібрати слова, аби виразити той біль, який точить серце кожного з нас, адже обірвалося життя нашого Героя-земляка, справжнього патріота, випускника Бориспільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 (нині Бориспільський ліцей імені Костянтина Могилка), учасника бойових дій 52-річного Сергія КНОРОЗА 🇺🇦 🕯🕯 Церемонія прощання з Героєм відбудеться 23 квітня 2026 року об 11:00 у Свято-Миколаївському храмі. А опісля – поховання на Алеї Героїв Рогозівського кладовища (м. Бориспіль). Громадо! Всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас! 🇺🇦 Сергій Миколайович Кнороз народився 29 січня 1974 року у Борисполі.Після закінчення Бориспільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 (нині Бориспільський ліцей імені Костянтина Могилка) здобув професійно-технічну освіту й розпочав свою трудову діяльність, проходив строкову військову службу. Впродовж тривалого часу працював на Державному підприємстві «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», згодом професійно займався роботами з утеплення багатоповерхових будинків (промисловий альпінізм).Добрий, відповідальний, життєрадісний, мав багато друзів. По життю мав стриманий характер, «все тримав в собі», – згадують рідні. Дуже любив свою маленьку донечку, якій дарував безмежну любов та огортав турботою… І поки родина чекала на її народження, з трепетом та ніжністю обрав їй ім’я… 🇺🇦 Коли розпочалося повномасштабне вторгнення росії на територію України Сергій відразу пішов до військкомату та вже у березні 2022 року добровільно приєднався до лав Збройних Сил України. Спочатку Чернігівщина, а згодом – збивав ворожі «шахеди» та ракети на Сумщині. Був відданим своїй країні та надійним побратимом для тих, з ким пліч-о-пліч захищали українське небо.💔 Втім життя внесло свої корективи: тяжка хвороба рідної людини і необхідний цілодобовий догляд за нею змусив нашого захисника взяти відстрочку. Та думками він завжди залишався там, де його хлопці…🕯 20 квітня 2026 року життя нашого захисника обірвалося…У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України... 🇺🇦 🕯Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину! 🇺🇦 🕯
Шановна громадо! 💔З невимовним болем і сумом повідомляємо, що у бою за Україну, її свободу, цілісність та незалежність, залишаючись вірним військовій присязі загинув наш земляк, відважний захисник, справжній патріот, випускник Бориспільської загальноосвітньої школи №1 імені Ю. Головатого (нині Бориспільський ліцей імені Ю. Головатого), солдат, стрілець-помічник гранатометника аеромобільного відділення аеромобільного взводу аеромобільної роти аеромобільного батальйону 42-річний Олександр БАЙДАЦЬКИЙ 🇺🇦 🕯🕯 Церемонія прощання з Героєм відбудеться 22 квітня 2026 року о 10:00 у Свято-Миколаївському храмі. А опісля – поховання на Алеї Героїв Рогозівського кладовища. Громадо! Всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас! 🇺🇦 Олександр Анатолійович Байдацький народився 2 березня 1982 року у м. Бориспіль. У пошуках знань вперше переступив поріг Бориспільської загальноосвітньої школи №4 (нині Бориспільський ліцей «Перспектива» імені Володимира Мономаха), а от останній дзвонив пролунав для нашого захисника вже на шкільному подвір’ї Бориспільської загальноосвітньої школи №1 імені Ю. Головатого (нині Бориспільський ліцей імені Ю. Головатого).🇺🇦 Після закінчення школи відразу розпочав свою трудову діяльність. Працював він віддано та відповідально. Рідні згадують, що ніколи не відмовляв колегам вийти на заміну, і щоб нікого не підвести – їхав на роботу навіть з температурою.У вільний від роботи часу полюбляв дивитися футбол, активно займався спортом, не втрачав можливості з’їздити на риболовлю.Добрий, спокійний, небагатослівний, втім це йому ніяк не заважало легко комунікувати з людьми. У Олександра було багато знайомих та друзів, для яких він був надійною підтримкою та опорою. «Найкращий!..», – промовляє згорьована мати.🇺🇦 Коли у квітні 2024 року на роботу прийшла повістка, пішов до військкомату та приєднався до лав захисників України. Після проходження навчання та бойового злагодження разом з побратимами вирушив на Луганщину.Рідні згадують, що під час навчання Олександр часто телефонував додому, щоб вони не хвилювалися. Знаходив потрібні слова підтримки: «Все добре…».🕯 27 червня 2024 року під час виконання бойового завдання на Луганщині життя нашого Героя обірвалося... Це був його другий вихід на позицію, який став останнім…Таке довге очікування й болючий статус «безвісти зниклий»... І сьогодні Олександр повернувся до рідного дому... на щиті 💔У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України... 🇺🇦🕯Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину! 🇺🇦🕯