​​📝 ВИРОКТак легко вирок винести комусь,Судити легко іншого за справи,На те ж бо є завжди якісь підстави,І їх, на жаль, знаходимо чомусь.

🔻

Пораду дати можемо завжди,Коли когось спіткало люте горе,Як друзі Йова, радивши, говорим,Не відавши причин тої біди.

🔻

За вчинками, що з боку бачим ми,Так легко нам обмовити людину,Не знаючи, що в ту ж саму хвилинуВона до Бога молиться: «Прости…»🔻

Буває, ми дивуємось з життяСвоїх близьких чи взагалі далеких. І деколи, здається, дуже легкоПройти, узувшись у чуже взуття.

🔻

А ми гарячих сліз не бачим їх,Коли, в подушку плачучи ночами,Страждає хтось вже довгими рокамиЙ ховає очі від людей усіх.

🔻

Так легко вирок винести комусь,Та краще не судити чиїсь справиІ не бажати ближньому розправи,Й спасти від суду душу хоч чиюсь.

🔻

Як осудити захочемо ще раз,То коліна варто прихилити,За ту людину ревно помолитись,Її благословити у той час.

🔻

Нам треба пам’ятати кожен день:Не кидати у винуватців каміння,Молитися за кожного спасінняІ милість виявляти до людей.

🔻

Опинимось колись перед судом,І Богу відповідь дамо обов’язковоЗа всяку справу і за кожне слово,Й перед престолом впадемо чолом.

🔻

Щоб нам Господь по милості вчинив,До ближніх треба милість виявляти,Не осудити і не посміятись,А жити так, як Сам Христос прожив.

👩

Леся Данильчик📜

Вічний Скарб № 11'2024#буксон #віршібуксон #поезія #вірші #християнськівірші #вечноесокровище #вічнийскарб