Знає Небо

Ти часто так роздумуєш про себе,Ховаючи у серці безліч ран. Ніхто не знає, але знає НебоЖиттєвий шлях і твій душевний стан.

🔻

І в це Різдво, коли усі співаютьПро те Дитя, що в яслах тихо спить,Хоч радість скрізь, зі святом хоч вітають,Тебе ж у серці щось гнітить.

🔻

Тобі самотньо? Сам себе ти судиш,За свій характер і невдалі дні. Чимало болю завдали люди,І гасять віру знов думки сумні.

🔻

Що ти слабкий, недосконалий зовсім,Хіба потрібні Господу такі? І на собі тавро ми жертви носим,Стискають нас обставини важкі.

🔻

А ти поринь у роздуми сьогодні,Про Того, Хто в Різдво з Небес зійшов,Хоч родовід Його не благородний,Багато плям ти в роді би знайшов.

🔻

В дідах – неідеальних патріархах,В моавитянці Рут чи у Раав,І на Давида не одну би скаргуУ книгу вічну ти би написав.

🔻

Не будь тілесним, не живи минулим,Не жертва ти, Христос бо Кров пролив. Його в обійми мук страшних штовхнули,Ти знаєш, Він для тебе це зробив.

🔻

Поглянь на себе ти очима БогаІ зцілення душевних ран приймай. У майбуття відкрита є дорога,Все пережите Господу віддай.

🔻

Я знаю: не найкраще, кострубате,Минуле те гріховне і брудне. Та це дарунком Бога може стати,І змінить Він життя твоє земне.

🔻

Христос у бідних яслах народився,Щоби від нас забрати все старе,Щоб ти у Ньому назавжди змінився,Отримав серце, мрії – все нове.

🔻

Майбутнє нині поспіши прийняти,До щастя з Богом сходи ти майструй. А що Христу в Різдво подарувати? Йому своє минуле подаруй.

👩

Наталя Мартинюк 📝

Вічний Скарб № 12'2024#різдво #віршібуксон #буксон #джереложиття #християнськівірші #вірші #вічнийскарб