Знає НебоТи часто так роздумуєш про себе,Ховаючи у серці безліч ран.Ніхто не знає, але знає НебоЖиттєвий шлях і твій душевний стан.🔻І в це Різдво, коли усі співаютьПро те Дитя, що в яслах тихо спить,Хоч радість скрізь, зі святом хоч вітають,Тебе ж у серці щось гнітить.🔻Тобі самотньо? Сам себе ти судиш,За свій характер і невдалі дні.Чимало болю завдали люди,І гасять віру знов думки сумні.🔻Що ти слабкий, недосконалий зовсім,Хіба потрібні Господу такі?І на собі тавро ми жертви носим,Стискають нас обставини важкі.🔻А ти поринь у роздуми сьогодні,Про Того, Хто в Різдво з Небес зійшов,Хоч родовід Його не благородний,Багато плям ти в роді би знайшов.🔻В дідах – неідеальних патріархах,В моавитянці Рут чи у Раав,І на Давида не одну би скаргуУ книгу вічну ти би написав.🔻Не будь тілесним, не живи минулим,Не жертва ти, Христос бо Кров пролив.Його в обійми мук страшних штовхнули,Ти знаєш, Він для тебе це зробив.🔻Поглянь на себе ти очима БогаІ зцілення душевних ран приймай.У майбуття відкрита є дорога,Все пережите Господу віддай.🔻Я знаю: не найкраще, кострубате,Минуле те гріховне і брудне.Та це дарунком Бога може стати,І змінить Він життя твоє земне.🔻Христос у бідних яслах народився,Щоби від нас забрати все старе,Щоб ти у Ньому назавжди змінився,Отримав серце, мрії – все нове.🔻Майбутнє нині поспіши прийняти,До щастя з Богом сходи ти майструй.А що Христу в Різдво подарувати?Йому своє минуле подаруй.👩Наталя Мартинюк 📝Вічний Скарб № 12'2024#різдво #віршібуксон #буксон #джереложиття #християнськівірші #вірші #вічнийскарб