щоденник Ів📚🛋️

я не знаю навіть, як почати щось про це говорити…буквально вчора, я мріяла про видання двох манґ, це про «Монстра» та про «Бродягу», бо їх показували в одному відео з «Сагою про Вінланд» і «Наруто». Але якщо Бродяга не дописана манга, ще й писалася дуже давно і немає аніме, то Монстра мені регулярно радять в коментарях під відео, які набрали найбільше переглядів.точно буду читати і збирати цю серію.а от на рахунок «Божественного цілунка»… це ж те аніме, де я казала, шо треба викликати соц служби, бо в ньому є такі моменти, які для 10річок занадто, але може вони це не помічають, та я в свої 30 не могла це розбачити, але ще одне але, також сказали, шо це такий жанр, і до нього треба простіше ставитися…ну, можливо.Кінцівка мене дуже розчулила, хоча, здається, аніме не дозняли, то всеодно рада за тих, хто виріс з цим аніме («приємно познайомитись, бог») бо навіть уявити не можу, як давно вони мріяли про це видання.всі ці анонси дарують надію, що, можливо, у нас і «світанкову Йону» видадуть, і ті, хто чекали на продовження 11 років, нарешті зможуть його прочитати не в електронці.а про більші тайтли я взагалі мовчу і поросто тихенько сподіваюся, що і їх прочитаємо, або просто буде можливість колекціонувати🥰

книжкові плани на червень🌚було б добре прочитати хоча б половину, але для мене в пріоритеті лише книжки на клуби😄отже, до Нати на клуб від Рідбері читатиму «Долю вписану в кров», якраз вона вже майже рік чекає свого часу - пора, плюс тема вікінгів зараз мені не дає спокою, на цій хвилі читати в самий раз.«Жінки» читатиму на свій клуб, який відбудеться 05.07, не хочеться її відкладати, але прийдеться братися вкінці місяця, щоб йти на клуб з свіжими враженнями)«Сандвіч» переношу з травня, вона маленька, тому постараюся прочитати за 1-2 дні.«Місто в колодязі», як і попередню книжку, переношу з травня, бо з тим випуском мало дуже читала вкінці травня. Атмосфера ізольованого міста мені дуже подобається, плюс в самий раз після ізольованих людей в атаці титанів😄«Країну краси» мені надіслали на огляд та на прочитання, тому хочу встигнути читнути до кінця червня.на початку 26 року я багато запланувала читати книжок, які купила ще в 23 та 24 році, тому в цьому списку є «Води слонам», яку я почала читати ще в 24 році, якщо не раніше, і благополучно закинула🫣ну і манга. Оскільки в травні я прочитала 10 манг, то в червні планую тільки одну і це ще й буде моя перша манга про стосунки двох дівчат.список не маленький, буду намагатися все прочитати, бо Атаку титанів ми подилися рівненько за місяць, тепер мої вечори вільні, можна і почитати👉🏻👈🏻діліться своїм прочитаним у травні в коментарях, і якщо складаєте плани, то і ними також, я почну⬇️

Подивилася щойно частинку відео з серіалу «Оповідь служниці», коли Нік і Лоуренс заходили в літак, згадала, як в Джун все починалося з Ніком і як мені подобалося дивитися про їх взаємодію, заборонене кохання в стінах Гілеаду, коли навколо відбувався лютий жах, насилля, вбивства, знущання, контроль…І зрозуміла, що в книжках мені не так важлива прям романтична любовна лінія, а саме заборонена, або від ворогів до коханців.нещодавно я прочитала спадкоємицю Джасада (дилогію) і там теж серед загальної атмосфери політичного фентезі іноді коротко, але вчасно(?) пробивався троп від ворогів до коханців і, боже, як це було влучно, як це було просто, не навʼязливо і саме це чіпляло. порівнювати оповідь служниці (серіал) і дилогію Спалений престол, звісно, не буду, але романтичні лінії все ж відмічу, бо в цих двох книжках люди повинні були тримати стосунки в таємниці.мені здається, я більше такого не читала, але дуже б хотіла, мені не важливо, щоб романтична лінія була основною, але важливо, щоб вона чіпляла і я з нетерпінням чекала на новий заборонений дотик чи погляд.якщо щось подібне читали - діліться📝

читаю зараз ці дві книжки бо в мене повна свобода на найближчі місяці🌚але йолки, сама обрала, сама дратуюся, бо в сазі стільки зносок, а ще так важко читати невідомі слова, от вчора мені попало таке «Хварвсґніпою» і «Снефелльсйокуль», а більшість там таких «Хравнсфірд», «Герйольвснес», «Брейдабольстад», і вже легше не вмикати рорк, щоб не розчаровуватися в швидкості читання через ці шпортання за слова і постійне читання зносок, яких може бути по 14 на сторінці😁але ж блін, мені цікаво, що там мене чекатиме далі в аніме/манзі, плюс це літопис подій, а я рідко читаю історичні книжки.Бачу далі там буде більше діалогів, а не хронологічних подій, то вже чекаю цього переналаштування історії🌚🌝а 1984…треба було спочатку її прочитати, а потім «Бібліотеку цензора», виявляється в другій стільки всього з 1984, наче авторка просто створила історію в тому ж світі, але в департаменті цензорів. і ще мені здається, що книжка «Міністерство часу» теж має якийсь не прямий звʼязок з 1984, бо в 1984 повно різних міністерств і я прям шукала коли вже ж буде міністерство часу, а його немає😁коротше, все дуже цікаво, але то важко, а то думки заважають зосередитися, та в мене такі грандіозні плани на цей місяць, так наче він тільки почався🙄

ну що ж, три роки тому здавалося, що до наступної частини таааак доооовго, а виявилось, можна і потерпіти. люди на продовження аніме/манги он по 10-15 років чекають😆хотіла зробити символічно і Каріна мені в цьому допомогла, бо три роки тому саме вона підбила мене піти на саму першу презентацію в житті, на презентацію «Колонії».І ось це фото, де три підписані Колапси, таке ж я мала і в 23 році, просто, як писала вище, всі фото за той час втрачені🫣Памʼятаю, як в 23 йшла на презентацію і знала тільки Каріну, а тепер так приємно бачити майже в кожному ряду знайому людину🥰щаслива, що цього разу в Макса Кідрука презентація була у Вінницькій Філармонії, бо там більше місця і більше бажаючих змогли прийти😌єдиний мінус, мені все ж таки доступнішою була перша презентація, бо в цій багато такого на чому мій мозок відключився і стався еррор.В школі після таких уроків я дзвонила подружці і вона мені доступними словами все розказувала, щоб я могла нормально зробити домашку з хімії чи фізики (дякую,Таня😄). Тут пояснити не було кому, тому я з нетерпінням чекаю на наступну частину, але залишилося, всього лиш, прочитати Колапс😁

список гостро необхідних книжок. не факт, що придбаю усі, вже на місці розберуся😄для мене щойно стала відкриттям «СагИ про Вінланд», я нещодавно подивилася аніме «СагА про Вінланд», від творців «Атаки титанів», і тепер сага є моїм улюбленим аніме, як бачите я планую збирати мангу…і от шукала фото манги для цього допису і бачу книжку на 160 ст «СагИ про Вінланд», читаю опис і кого бачу - Торфіна, я чуть не впала, бо була впевнена що вся історія аніме/манги вигадана, а виявляється ні, тепер мені книжка треба навіть швидше, ніж манга, бо аніме я ж глянула, а там рідко відходять від сюжету першоджерела.ось анотація «Саги про Вінланд»:Актуалізована політичними подіями, історія заселення Ґренландії і Північної Америки (або, як казали самі учасники подій – Вінланду) скандинавськими мореплавцями постає в новому світлі.Що спонукало Ейріка Рудого і Торфінна Сподіваного полишити рідну Ісландію і пуститися на пошуки нових земель? Чому Ґренландію назвали Зеленим краєм? Як велося новоприбулим із місцевим населенням? І до чого тут живі мерці? Хитросплетіння історії і містики знову й знову нагадує нам про одвічну непосидючість європейської людини.читаю і пищу, що я це знайшла🤌🏻🥹

Провели перше обговорення березня, і майже кожного разу, коли книжка збирає суперечливі думки, я даю собі обіцянку - більше нікому не радити книжок. Бо як можна комусь радити, якщо в людей настільки може відрізнятися бачення однієї історії, що я не готова брати на себе таку відповідальність, як порадити книжку? 😄Проте все одно найцікавішими та найактивнішими обговореннями є ті, де враження абсолютно різні. Так сталося і з «Весільним народом».Це завжди дуже цінно, тому що відмінність думок на ту чи іншу книжку - це можливість побачити історію з іншого боку завдяки тому, що інший читач підсвітив ті моменти, на які ти не звернув уваги під час читання. Власне, я ціную обговорення ще й за те, що це своєрідне випробування: ти або до останнього залишаєшся при своїй думці, або розумієш, що завдяки хорошій аргументації змінити свою думку - це теж розширення кругозору 😌дякую дівчатам, що прочитали, дочитали і прийшли, обіймаю🥰і нагадую, що друге березневе обговорення відбудеться 29.03 о 14:00 по книжці «Вберегти 13»❤️‍🔥

насилу Бог дав силу і я вже змогла погортати сторінки видавничих планів від «Бігль», яке видасть книжки Маргарет Етвуд👏🏻1. такі книжки я завжди хочу чисто на емоціях і дуже спонтанно бо: зараз я дивлюся аніме «Сага про Вінланд», да-да це японці намалювали мангу/аніме про скандинавів. І ми з чоловіком в любові до нього, а ще я в передчутті другого сезону, бо кажуть там багато рефлексії, а я таке люблю. І от канєшно мені зараз треба ця книжка, так само як мені треба була книжка про «Закоханих Тюдорів», бо я дивлася серіал «Царство», потім «Під куполом», бо я дивилася однойменний серіал, ну і перші три частини «Дюни», бо чого? правильно, бо я дивилася два фільми «Дюна»👏🏻2. далі, коли дивилася останній сезон «Оповідь служниці» дізналася, що по книжці М. Етвуд є ще один серіал «Вона ж Грейс», а книжка описує реальний злочин та серіал знятий Нетфліксом ще в 2017 році. Ну і опираючись на вище написаний текст, що отримуємо? правильно мені треба ця книжка теж✅3. і остання - «Ластівки не повертаються». книжка дуже відомої японської авторки, історія, яка переоцінює наше розуміння материнства, самооцінки, а саме цікаве - про сурогатне материнство, яке в Японії заборонене. В анотації пише «кумедно», то тепер аж цікаво😳не факт, що я доведу ці бажанки до покупки, але приглянулися саме ці історії😄

Ось і завершився цей прекрасний день, хоча відколи я дізналася, яким він буде насиченим… я боялася його приходу🤭Марино, дякую тобі вкотре за чудовий ранок та приємну, щиру, захопливу і цікаву презентацію!Прочитати книжку - це одне, а поспілкуватися з авторкою книжки - це набагато глибше та дозволяє поглянути на історію під іншим кутом🤓Дякую за чудові спогади та емоції, які будуть ще довго тримати мій настрій на висоті, дякую за відвертість, прямоту, ну і, звісно, за нову улюблену книжку в списку сучасної української літератури🥰домашнє виконаю, обіцяю🤪Буду чекати на нові зустрічі з тобою🫰🏻Також хочу подякувати Тоні та книгарні «Герої» за запрошення і віру в мене як модераторку, хоч і мене налякали спочатку, але це зіграло тільки в кращу сторону, іф ю ноу, ю ноу🫶🏻Також дякую любим РМ за те, що довірилися. Обожнюю ваші пропозиції, і хоч моє життя не завжди залежить лише від мене, але я завжди старатимуся приймати участь у ваших крутих ідеях🩵і окреме, ВЕЛИЧЕЗНЕ дякую кожному, хто прийшов. Це дуже цінно для мене, бо це мій перший такий досвід, і я літала на крилах щастя, коли ви задавали стільки цікавих питань Марині. І ці питання розкрили кілька прихованих пазлів історії написання та видання «Темного спадку»💚Було цінно, радісно, емоційно🥹

що вам сказати…я в шоці, бо я йшла з впевненістю, що мені не сподобається, а зараз якби хотіла прям викласти всі думки і враження, то не знала б з чого почати…чоловік хотів підняти мені настрій, і сам обрав кіно, хоча я планувала йти з дівчатами, які приходили на клуб по «Буремному перевалу», але зараз навіть не шкодую, бо я радо піду на нього вдруге.все що говорять про цей фільм - правда, яка мені сподобалась. якби його зняли чисто по книжці, то навряд я була б така вражена.зараз я вдома і мені не хочеться нічого ні дивитися, ні читати. ми вже 30 хв обговорюємо на скільки розкішно знятий цей фільм, як передані почуття персонажів.мій найулюбленіший уривок, це той, де показано Кетрін після того, як вона вийшла заміж за Лінтона і як вона крізь радість та сміх тужить за Гіткліфом.чи є там бридкі моменти?море.чи сподобалась мені акторська гра? однозначно так.чи є там збіги з книжкою?мізерні.чи викликало побачене мурашки?так.а ще я плакала вкінці…боже, я так старалася не плакати, але коли їх показали дітьми сльози просто текли рікою. на фото чолка прикрила мій зіпсований макіяж🫣Діма записував аудіо другу і каже: «якщо дружина плакала - значить не дарма пішли»😅і до речі, фільм Дімі теж сподобався, він йшов чисто ради мене і зовсім не сподівався, що ми разом будемо під сильним враженням.радити нікому не буду, адже ця адаптація дуже специфічна, і я прям дратувалася в кіно, коли чула вздохи незадоволення від інших глядачів, ну і відгуки я бачила також. нам сподобалось і це головне, останнім часом з чоловіком щастить на фільми, які ми дивимося разом, вони захоплюють нашу увагу, і після них нічого не хочеться дивитися окрім як обговорювати побачене🧡