«Походження видів»✍🏻 Чон ЮджонЦей твір дивує тим, наскільки близько ти опиняєшся до чужої свідомостіЮджін прокидається від запаху крові. Він не пам’ятає, що сталося вночі, а на першому поверсі лежить мертва мати. Згодом повстає питання — «хто така людина, від імені якої я зараз читаю?»Найсильніша сторона книги — оповідач. Юджін ненадійний, суперечливий, місцями лякає, а інколи викликає дивне співчуття. Авторка буквально «зачиняє» читача в його голові, де змішуються спогади, прогалини в пам’яті, фантазії та реальність. І чим далі, тим важче зрозуміти, де закінчується одне й починається іншеМені дуже сподобалося, що авторка не грається в нескінченну інтригу. Деякі важливі відповіді вона дає досить рано, але від цього стає тільки моторошніше. Бо книга, таки, не про загадку злочину. Вона про те, як формується особистість, що таке зло і чи можна все життя любити людину, не знаючи, ким вона є насправдіАтмосфера тут неймовірна. Всім, кому властива коаустрофобія — приготуватися. Більшість подій відбувається в межах дому, та не покидає відчуття, ніби стіни поступово стискаються. І ця напруга не відпускає до самого фіналуЧон Ючжон називають однією з найкращих авторок психологічних трилерів Південної Кореї. З однієї прочитаної книги стає очевидно чому саме. Вона так моторошно і влучно показує слабкості людської природи, що після останньої сторінки ще довго зависаєш над роздумами про те, як вдавалося персонажу тебе обдуритиОднозначно рекомендую поціновувачам жанру саме психологічних трилерів, це дуже хороший примірникВидавництво Анетти Антоненко 🌟