📖 «Світло між двох океанів»✍️ М.Л.СтедманОдна з найболючіших історій, що я читала.Це дуже неспішна книга. Немає динаміки чи різких поворотів сюжету, немає екшену чи бажання вразити в плані ефектів.Увесь сюжет тримається на одному виборі, максимально неправильному і водночас максимально людському.Історія про подружжя, яке живе на ізольованому острові після війни, вони втратили двох дітей, і одного дня отримують “подарунок” у вигляді дитини, що буквально припливає до них через трагічні обставини. З цього моменту починається випробування і персонажів і читача. Водночас є розуміння до кожного персонажа, і в той самий час я не могла нікого повністю виправдати.Ця книга емоційно виснажує. Просякнута відчуттям горя, втрати і морального конфлікту супроводжує до останньої сторінки і не відпускає по завершенні. Тут кожен герой щось втратив, і саме ця втрата штовхає їх на рішення, за які потім доводиться платити. Як я вже і говорила, все максимально реалістичне, людське.В цій книзі авторка прекрасно написала те, що я обожнюю — відсутність чіткої межі між “добре” і “погано”. Це не та історія, де є герой і є винний. Тут є люди, які роблять вибір із любові — і цей вибір руйнує життя іншимЗауважу, що цій історії потрібен правильний час і настрій, щоб дати шанс увійти в повільний ритм, в атмосферу ізоляції, тиші і внутрішнього тиску. І особисто мені, це заходить не завжди. Тому рада, що читала цю книгу у відповідний внутрішній стан.Ця історія змушує думати і рефлексувати . Про те, що таке сім’я. Про те, що є важливіше — закон чи любов. Найсильніше тут піднімається тема материнства. З призми того, де відчай і бажання мати дитину можуть знести будь-які моральні гальма. І авторка не стає ні на чию сторону, і пише це так, що я ловила себе на думці, що мені некомфортно.В підсумку. Неймовірно емоційно сильна книга. Будьте готові, що вона не відпустить одразу. Це історія не про події, які прочитавши ідеш далі. Тут, радше, про наслідки, які на правду, неприємні.Видавництво КСД 🌟