Бахмутський Демон 👹

Візит близької до Трампа блогерки Лори Лумер в Україну - це ознака того, що MAGA розвертаються в наш бік. Лумер клеймить російських пропагандистів, і спростовує ключові фейки, якими росіяни обробляли Трампа ще раніше, щодо переслідувань церкви та «нацистів». Показовими є зустрічі Лори Лумер в Україні. Вона відвідала Лавру разом з Кислицею із ОП і сказала, що росіяни атакують Ісуса Христа - це важливо для MAGA. Потім вона зустрілася з Президентом Зеленським і поговорила про фейки і політику, згодом з керівником ЦПД РНБО Коваленком із яким обговорила російські злочини проти церкви та наших дітей, потім із головним равином України Моше Асманом і розповіла, що вона єврейка з українськими коренями - бабуся та дідусь емігрували в США з Києва. Дуже сподіваюсь побачити Лумер із військовими. А взагалі - це дуже показово. Зараз Лора знищує Сімонян та інших пропагандистів рф, які ще в 2025 році в унісон з MAGA атакували Україну, коли головна ідея була в тому, аби ми здалися у війні. Сьогодні ж настрої в оточенні Трампа інші. Він зрозумів, що путін брехав йому про ситуацію на фронті. Вкрай багато роботи робилося Палісою та іншими військовими, розвідкою, щоб спростовувати Трампу російську брехню про фронт. Рік роботи, і брехня про переслідування вірян, фронт від росіян більше не діє. Трамп налаштований на поразку росії - його MAGA блогери як ніхто це підтверджують. І добре. Але хочеться більше дій, більше санкцій проти рф, більше зброї для нас від США. Бо тільки словами опустити росію американцям не вийде.

Скажу таку річ. Довгий пост із питанням в кінці, прошу дочитати і відповісти. Росіяни готують на осінь мобілізацію, армії потрібні люди. Хтось вважає, що це можливо лише тільки через примус, хтось - що це можливо через нові контракти з термінами служби. Ми занадто довго ігнорували тему термінів служби. Вперше про це я написав ще роки два тому, і це було так непопулярно, про це не дуже хотіли говорити, бо повномасштабна тривала всього два роки, які в сраку терміни, най ще воюють. І от стукнув 2026 рік. Пʼятий рік, а дехто і більше, а ще дехто четвертий і третій, що теж вже багато, почали казати «де терміни?». У відповідь було мовчання, бо людей і так мало, купа йде в СЗЧ, когось примусово тягнуть, хтось втупу порушує закон не виконуючи свій конституційний обовʼязок. Дискусія про терміни обережно виходить в паблік від військових. Вона ведеться всередині армії, але цивільним пофігу, вони не служать, а воює нехай той Петро. Нові контракти зʼявилися, в них терміни, мобілізовані мають вибір чекати на демобілізацію. Контрактники, що підписали контракти під час дії воєнного стану, можуть вимагати звільнення і мають його отримати, але без відстрочки. У той же час, росія готує мобілізацію, і армії потрібні люди, аби втримати фронт. Це в майбутньому, можливо, будуть технології, які триматимуть посадку і квадрати землі, руїни Констахи замість людини. Зараз технології бережуть її життя, але повністю не заміняють. А багато хто хоче піти з армії, і багато не хоче туди йти. Питання до вас, мої любі читачі. Я особисто розумію, що до нинішньої комбінації призвели роки забивання болта на питання мобілізації, термінів для військових і тому подібне. Ми зайшли у війну на виснаження, і вона неможлива без примусу, на жаль, ми маємо взяти волю в кулак і пахати. Війна краде наш час, вона залишає позаду життя і мрії, вона вбиває. Кожен з військових приносить у жертву своє життя навіть якщо він живий. Так от, питання: що робити, якщо на наше місце ніхто не хоче, ми на ньому частково бути не хочемо теж (не всі, хтось хоче звісно, хтось обрав цю карʼєру), а країну треба зберегти. Уявіть складність питання? Уявіть чи можуть військові та цивільні знайти тут компроміс? І в чому цей компроміс? Пишіть коменти.

Виношу свою пропозицію на обговорення. Бачу дискусію, яка тільки набирає оберти від військових з питанням «де збільшення зарплат?» і про терміни, на ютуб в «Є питаннях» теж випуск і купа коментів навалили про зарплати. І дійсно, коли заходить мова про збільшення з 20 до 30 і бюджет на це виникає в мене особисто пропозиція: якщо з грошима туго може бути, бо багато людей в армії, яким треба таке збільшення, чимало на офіцерських посадах, то може частину з цих людей можна звільнити? Ну реально, там є люди з пораненнями, які змушені служити в тилу за ці копійки. На тилових посадах часто людей займають різною хуєтою, типу підмітати плац, бо в армії якщо є людина, то її варто заїбати, від цієї логіки ніхто не пішов остаточно. Так може і правда частину звільнити, перевести там в резерв, з добою на прибуття в частину за викликом і санкціями у випадку неприбуття, розвантажити бюджет і підняти вже ту 30-ку швидше? Толку, що купа людей, які не зможуть бути на передку навіть при бажанні, змушені сидіти в тилових, бо в нас з армії не звільняють. Може такий механізм запустити? Шо думаєте?

Дивіться, повернувся і вже буду частіше на звʼязку. На фронті правда ситуація складається глобально на нашу користь. Наступ росіян, який вони планували, зірваний. Бо в них великі втрати, бо ми технологічно змогли їх переграти. І хоч нам треба ще насичувати мідл для знищення більшої кількості логістики, людські втрати в них не дозволили проводити широкі наступальні дії. Місцями ми просунулись вперед. Так, поки вони ще руйнують кабами наші міста, але ми почнемо все більше знищувати їх тилову логістику і взагалі зупинимо їх рух. На фоні цього підарняшки будуть тероризувати великі міста і людей аби підвищити ціну війни і виключно спробувати зайти в перемовини з позицій ультиматумів. Американці схоже вирішили не заважати, китайці походу заборонили пуйлушці застосувати ядерку руками білорусі. Подейкують, що пуйлушка хотів спровокувати війну з нами і білорусами та дати команду застосувати ядерку тактичну з території білорусі. Але китайці сказали йому аби йшов нахуй. Поки зіткнення можливе з білорусами матиме наслідок лише руйнацію білорусі і знищення режиму Лукашенка от і все. Поки такі розклади. Воюєм далі.

Все норм, знову на звʼязку.Удари по Москві - файно, обміни - чудово.На фронті триває боячка і підарні ставлять задачу до осені окупувати Донбас. Підарня в більшості сама шарить, що в них не вийде, тому авіація продовжує лише розвалювати бомбами міста, але це не окупація, це випалена земля. Ми здійснюємо вдалі операції в тилах підарні, вибиваємо їх пілотів і не тільки. Повзуча шляпа фронтова триває, зеленка ускладнила роботу дронщикам, також треба більше інтенсивності по логістиці підарків на середніх дистанціях. Вкотре думу гадаю, яка це все дурня, вся ця війна, яка це тупа втрата часу, і життя, котре ніхто не поверне, ні час, ні життя, повна тупа залупа. А ще хочу бачити, що в нас молодь про щось мріє, щось будувати в цій державі хоче, бо поки враження, що ми всі балакаємо тільки про військове, вимушено, але все ж. Має бути якась національна ідея окрім війни на виживання, кудись ми маємо прагнути. І не тупо прагнути в ЄС, як совкодрочери все життя йшли в комунізм і прийшли в залупу. Маємо прагнути створити тут рай для середнього класу наприклад. Кароч, не було мене довго, дістався до Інтернету.

Зловив себе на думці, що не помітив, коли ця війна остаточно стала тупою. Ну як вам пояснити, що хочу сказати. Ну коли зрозуміло, що в підарні не вийде, і вони самі це теж розуміють. Що стирання міст на руїни - це дурня, що за це прилітає по них же. Що втрати в штурмах настільки в них великі, що не вартують тих метрів. І вони це теж розуміють, не всі, але частина теж. І що це постійне - ми палимо по них, вони по нас, і так без кінця. Немає цього вже духу 2022 року, коли не літали тисячі фпв, коли війна дозволяла сидіти на сонечку і слухати небо, або втичити в екран Ксяомі на пульті від мавіка тупо сидячи в окопі по пояс, і коли були якісь відчуття такі, яких нема зараз. Я не можу підібрати слова, може читачі військові підберуть. Зараз це якась хуйня повна вже, тотально повна. Не можу буквами передати це. Але точно памʼятаю, як мені в 2023 сказав один пацик в Бахмуті слова: «заїбала ця хуйня, швидше б вона вже завершилась». А я ще такий заряджений був. Зараз всі роблять свою роботу, і я не розумію росіян, які не завершують цю тупу дурню та йдуть на убій. Це вже безсенсовий убій в якому вони не виграють ніяк і ніколи навіть у їх мріях.P.S. Вірно кажуть, що війна була тупою від початку, бо війни не бувають не тупими. Але я кажу про моє внутрішнє психологічне відчуття моменту.

Керівник ОП Кирило Буданов написав, що Центр протидії дезінформації РНБО проводить інформаційні операції на території рф. Що ж, це добре, що наші інфовійська працюють. Я ж скажу одну важливу річ, дуже багато також роблять наші спецслужби, розвідка, і люди як правило цього не знають, деякі там люблять розповідати, що в росіян все виходить, але нас повторюся, як казав вже колись, вони не зламали за 12 років, і європейців не переконали нас кинути, витрачаючи мільярди. Якщо памʼятаєте, бували в Дагестані певні події, і не тільки там, і ниття так багато в регіонах рашки, і правда про обстріли потрапляє в канали і тд і тп. Ви думаєте, що це само по собі відбувається? Ні, це постійна робота, не кажучи вже ЛБЗ. Тому нити, що інформаційно нас рашики перемагають не треба, вони не виграють цю війну взагалі. Я колись розповім історію, як на одній платформі один руслік зняв труси, взяв свій хобот і почав його мучати в прямому ефірі, і від збудження аж розірвало…від прильоту. Визнання того, що ми робимо іпсо важливе.

🫡“Де мені скаже держава бути, там я буду”, — командир “Спецпідрозділу Тимура” ГУР в ексклюзивному інтерв’юВ інтерв'ю Наталії Мосейчук командир “Спецпідрозділу Тимура” ГУР МО України Тимур розповів про “смерть” Дениса “White Rex” Капустіна, рейди воєнних розвідників вглиб рф, долю головного “вагнерівця” прігожина, а також бої на Кінбурнській косі та Запорізькій АЕС.Ці епізоди — лише частина роботи легендарного підрозділу, як на фронті, так і далеко за його межами.“Наше завдання, щоб росіянам і російським спецслужбам було погано всюди з того часу, як вони прийшли до нас. Нема такого в нас ставлення до війни — “скільки ми ще протримаємося”. “Скільки ще треба вбити противника, щоб вони зупинилися й пішли звідси” — ось так ми до цього ставимося”, — розповідає про свою мотивацію Тимур. Ключові принципи формування підрозділів ГУР — рівність, братерство та повсюдна підтримка. Серед бійців — добровольці і з Заходу, і зі Сходу України, вихідці з рф та білорусі, які пліч-о-пліч воюють проти окупантів.“У мене зараз стільки побратимів із Заходу України, скільки в мене за все життя, скільки я прожив в місті Донецьк, не було”, — каже Тимур. Єдність — обов’язкова та конкретна цінність бійців “Тимура”. На Кінбурнській косі, коли підбили один із човнів, хлопці поверталися за своїми знову і знову:“За ту ніч хлопці туди заходили 12 разів, знищили противника, зробили вогневий наліт — все, що треба було зробити”, — розповідає командир. “І зараз за цих хлопців я не задумуючись стоятиму до кінця, а вони за мене”. 👉Про глобальну логіку війни, роль України та те, чому, на думку Тимура, саме до України мають звертатися по гарантії безпеки — дивіться в повному інтерв’ю.ГУР в інших соціальних мережах: 🔹Facebook 🔹YouTube 🔹 Viber 🔹Instagram 🔹Twitter 🔹 Threads 🔹 WhatsApp🔹 Telegram Bot🔹 TikTok

Обідаємо генеральським салом з Полтавщини і грибною юшкою, говоримо про рибалку, хтось мав досвід на Дунаї, хтось на річці Псел, Південний Буг і Дніпро. Я говорю про мою рідну Десну, ночівлю там, заїзди на декілька діб. Зі мною є чоловік, який рибалив ще на радянський ленінград, я ж більше згадую, як ловив плотвичку і карпиків на фідер. В мене три вудки, чекають на мене вдома. Є з нами пацик, який в Запоріжжі служив в 2023 році, і по вихідних вони з бойовими побратимами їздили на Дніпро. Я сьорбаю ту юшку і ніби опиняюся не в цих східних руїнах, ніби завтра вихідні і я кладу палатку в свій рено меган, вудки, самогон, який гнала бабуся і їду. Всі тут мріють. Всі мріють ще пожити. Пожити для себе, для рідних. Просто пожити. Війна - це лайно. Така війна як в нас триває вже купу років - це лайно для тих, хто бере в ній участь, бо вона щодня краде життя і час. Я ненавиджу війну, ненавиджу росіян, і такі тут кожен. Я правда ще не зустрічав людей, які кайфують від війни. Є бойові профі, для яких це робота і вони будуть цим заробляти після нашої війни десь далеко, якщо у нас не створять ПВК. Може в Африці. Але в тих, хто пішов чи кому довелося - всі її ненавидять. Кайфувати від війни можуть люди з далеких екранів, які ніколи не будуть сьорбати цю юшку з нами поряд. Але вони не відчують ніколи смак цього сала з чорним хлібом і юшкою на Сході, де кожна така хвилина немов телепорт у мирний час.

Чітких термінів служби не буде без посилення мобілізації та змін у бронюванні, каже Решетилова.Дивіться, яка ситуйовіна. Термінів служби бути не може без поповнення, а люди не йдуть в армію. Люди не йдуть в армію, бо бояться невизначеності, смерті, а також відсутності термінів служби. Тобто без нового суспільного договору тут не обійтися. Війну продовжує рашка, нам війна не треба, але якщо не воювати - не буде країни. Чуваки, які бачать тих, хто пішов в 2022, чи може ще раніше, і хто вижив з тих років та все одно не знає, коли зможе демобку отримати, не хочуть повторювати такий шлях, але це путь внікуди, війна, якщо триватиме, постукає в двері. З іншого боку, точно треба міняти суспільний договір. І хтось має зробити перший крок. Я вважаю, що терміни служби треба запроваджувати от вже, раніше треба було це робити, звісно, коли війна не завершилась за 2-3 тижня, як казав один хуйрістовіч, але то таке. І от після запровадження термінів служби, паралельно посилювати відповідальність за ухилення від служби, а також відповідальність за доведену корупцію в ТЦК. І подавати це як суспільний договір. Я думаю в МО будуть розумні рішення, і може набагато логічніші, ніж моя оця писанина та думки простого хлопа. Та все ж, треба міняти підходи в державі давно. Вірю в нові підходи, які скоро анонсують.