У деяких районах столиці люди тижнями живуть без опалення, часто без світла і води.Холодні квартири, темні під’їзди, розряджені телефони. Люди сплять у куртках, гріються газовими конфорками й обігрівачами, шукають бодай місце, де можна просто побути в теплі.Коли кажуть «складна зима», це звучить абстрактно. Але насправді це про конкретних людей, родини з дітьми, літніх людей, які залишилися сам на сам із холодом. Це не про комфорт — це про базове виживання. Можете самі послухати, що говорять місцеві в цьому відео.Саме тому наша київська команда «Європейської Солідарності» разом із «Фондом Порошенка» розпочали програму з допомоги киянам. Ми відкриваємо «Пункти Солідарності» по місту, там можна зігрітися, підзарядити телефон, випити гарячого чаю, попрати й висушити речі.Сьогодні один із пунктів був запущений на Троєщині, на вулиці Милославській, 23, де ситуація найважча. Такий самий пункт працює і на Теремках, на вулиці Василя Касіяна, 10.Їх буде більше. Ми зробимо все, щоб допомогти там, де важко. Бо маємо триматися разом та допомагати одне одному.📩 Telegram 😎 Facebook 🕊 Twitter
Зло проти людства завжди має бути покаране. Сьогодні мав честь бути присутнім на спеціальному пленарному засіданні Європейського парламенту, присвяченому Міжнародному дню пам’яті жертв Голокосту. Близько 80 років тому солдати Першого Українського фронту визволили в’язнів найбільшого нацистського табору смерті «Аушвіц-Біркенау» — місця, де смерть була поставлена на конвеєр. Де системно, холодно і безжально знищували єврейський народ. Мільйони невинних життів по всій Європі було відібрано на догоду нацистській ідеології Гітлера. Разом із ними світ втратив тисячі ненароджених майбутніх учених, лікарів, поетів, митців — цілі всесвіти, які могли змінити людство. Українці зберігають цю пам’ять не формально. Ми добре знаємо, що таке геноцид. Голодомор, «червоний терор», сталінські репресії, Друга світова війна. А сьогодні — нова війна на знищення, розв’язана російським імперіалізмом, який не має співчуття, гідності та честі. Російська агресія знищує не лише життя — вона нищить пам’ять. Тероризує цивільних, забираючи світло та морячи холодом, обстрілює місця вшанування жертв Голокосту, завдає шкоди меморіалам, єврейським цвинтарям і синагогам. Вона забрала життя людей, які пережили Голокост, зокрема Ванди Об’єдкової, що загинула під час облоги Маріуполя. Ми боремося не лише за свою свободу — ми боремося за те, щоб людство не повторювало помилок минулого. Сьогодні Україна разом з усім світом вшановує пам’ять жертв Голокосту. Ми пам’ятаємо! Ніколи знову!📩 Telegram 😎 Facebook 🕊 Twitter
Опинилася сьогодні у Франківську на залізничному вокзалі о 9 ранку. Звернула увагу, як там по особливому оголошують хвилину мовчання. Не просто за всіма загиблими, а дуже по людяному перераховують, згадують військових, цивільних чоловіків і жінок, старших людей, які могли б іще жити, дітей, чиї життя обірівлися на самому злеті, а також загиблих працівників Укрзалізниці. І ще раз окремо сказали, що всі ці люди були б живими, якби росія не розпочала війну проти України.Можливо це спільний текст для усіх вокзалів, і мені просто не доводилося його чути раніше на залізниці. Але у Франківську він мене зворушив. Також на вокзалі встановлені буржуйки і лежать дрова, пахне димом, тепло. Є дитячий куточок з іграшками і столиками. У магазині навпроти нереально смачні круасани...Напевно, цей допис можна було б завершити словом "незламність", але мене нудить від цього слова. Коли бачу офіційні сюжети про "вечірки незламності" у Києві, хочеться розбити телевізор.Добре, що я себе стримую, все таки не вдома,а в гостях.Незламність - це коли є два варіанти, і люди свідомо обирають важчий, але більш почесний. У нас же обрали не ми, обрали друзі та команда Зеленського, які зробили все, щоб країна не була готовою до обстрілів інфраструктури. Двушечка на москву. А тепер тими ж ротами і тими ж каналами хвалять українців за "незламність" у ними ж допущеній катастрофі.
Сьогодні вночі путін воював із пологовим будинком, лікарнею, гуртожитком, фабрикою і багатоповерхівками. Вибиті вікна. Понівечені фасади. Люди, які серед ночі вибігали з домівок, рятуючи дітей. Багато потерпілих, двоє тяжких. Серед них — дитина і вагітна жінка. У Харківській області та Києві є загиблі. Коли б’ють по пологовому будинку — це терор. путін воює з життям. З майбутнім. З тими, хто ще навіть не встиг народитися. Так само він воює і з тими, хто просто робив свою роботу. Під час нічної атаки серйозно постраждала кондитерська фабрика «Рошен». Нелюди вдарили в одну точку двічі. Внаслідок атаки загинула працівниця підприємства, багато потерпілих, серед них двоє тяжких. Йдеться не про військову базу і не про стратегічний об’єкт. Йдеться про цивільну фабрику. Про робоче місце. Про людину, яка не мала гинути. росія намагається створити гуманітарну катастрофу. Але справжня катастрофа — в їхніх хворих головах. Бо ця війна — не лише за території. Вона — проти нашого права жити, народжувати дітей, працювати і мати майбутнє у власній країні. І відповідь може бути лише одна: посилювати Збройні Сили України, зокрема ППО. Не красти на оборонці, а зміцнювати її. Давати армії більше зброї. Захищати небо. І берегти людей. Бо люди — це найбільша цінність.📩 Telegram 😎 Facebook 🕊 Twitter
😾 Олексій ПЕТРОВ:Виявляється, (зі слів бізнесмена Сергія Ваганяна), що ЗЕленими більшовиками, на державному рівні був чітко відпрацьований механізм продажу… страху?! Схема проста. Її ще при Януковичі використовували. Можливо дружбан Портнов і підказав?Крупному бізнесу прямо натякають, що він може опинитися під санкціями РНБО. І тоді гаплик, всьому! Блокування активів, рахунків, заборона кораблям заходити до портів і так далі. І нічого, що мова йде про санкції проти громадянина України. Як то кажуть, «Якщо не можна, але дуже хочеться, тоді… можна». Але звісно ж, всемогутні керманичі не звірі… І вони надають можливість людині уникнути майбутніх санкцій. Навіщо ж так лякати бізнес? Правда ця, так звана... кгм... послуга не безкоштовна, бо люди працювали і отетоотвсьо! Наприклад, (зі слів Ваганяна), бізнесмен пан Єрмолаєв, начебто придбав собі таку індульгенцію у Вані Баканова, за пʼять мільйонів доларів США плюс дві квартири, (які окремо коштують ще вагон грошей), в напевне найелітнішому будинку столиці. Нормальна схема, так?І як тут не згадати історію із взятими зі стелі санкціями які запровадив РНБО проти Петра Порошенко майже рік тому. Погодьтесь, що слова які тоді пролунали з вуст Володимира Зеленського, тепер заграли ЗОВСІМ іншими фарбами?!https://www.facebook.com/share/v/1BdBNeGwFi/
Останніми днями наша команда допомагала Києву, Дніпру та Запоріжжю ліквідовувати наслідки російських ударів. Закуповували генератори, зарядні станції, газові пальники — усе, щоб у людей були світло й тепло. Скликали позачергову сесію Київської міськради, шукали рішення для столиці й вимагали чітких відповідей, коли киянам нарешті повернуть світло... Сьогодні ж продовжуємо нашу постійну роботу для Збройних Сил України. До нас звернулися сумська команда та 636 окремий зенітний полк, який тримає небо над Сумщиною. За останні чотири роки ми всі навчилися впізнавати звук ракети чи «шахеда» ще до того, як пролунає вибух. У такі миті думаєш не про зведення і не про цифри. Думаєш про безпеку. Про дітей. Про лікарні. Про світло в домівках. Працювати на Сумщині — означає захищати не лише область, а й всю країну. Саме звідси ворожі дрони розлітаються далі — у наші міста й села. Якщо не зупиняти їх тут, вони летять далі. На жаль, держава й досі не спроможна повністю закривати потреби протиповітряної оборони. Великі системи залежать від допомоги партнерів, а зенітники й мобільні групи часто тримаються завдяки волонтерам. Уявіть лише, хлопці щодня стоять у холодних полях при мінус 15. Тому для групи, яка працює з дронами-перехоплювачами, ми підготували й передаємо машину, генератори та зарядні станції, щоб забезпечити їм бодай мінімальні умови для служби. Поки росія тероризує цивільних, українське небо тримається на плечах цих людей. Сьогодні Сумщина без перебільшення захищає всю країну від ракет і дронів. А наше завдання — бути поруч і допомагати їм у цьому.📩 Telegram 😎 Facebook 🕊 Twitter
Звідки я знаю, що сподвигло головного рабина Дніпра у жовтні сказати, що війна закінчиться 15 січня 2026 року, із зазначенням точної дати. Це його репутаційні ризики і його рішення.Але ви просто не уявляєте, як ця дата розійшлася між людьми. Кожен таксист, з яким я їхала минулого місяця, говорив, що все закінчиться 15 січня. Військові! Військові повторювали те саме. Так ніби у наших людей мало емоційних гойдалок. Так ніби їм потрібна додаткова ірраціональна надія - а потім нове реальне розчарування. Так ніби ми не читали спогади в'язня концтабору і не чули, що першими гинули ті, які не дочекалися звільнення до певної дати. Мені дуже шкода людей, вони хапаються за будь-яку надію. Хтось міг триматися з останніх сил до цього дня, і зараз втратив остаточну мотивацію. Потрібно якось пояснювати і повторювати, що ми обов'язково переможемо і війна закінчиться. І що це може статися несподівано, але ніяких "90 процентів готовності" і точних дат. Можливо, це триватиме роки. Можливо навіть десятиліття.Це остання війна України з росією.
Купила величезний термометр у квартиру, але щось він показує температуру, яка мені не подобається. Треба інший купити :) Але насправді нам пощастило, у нашому комплексі опалення є, коли є світло, тобто кілька годин на добу ми гріємося. Я дивлюся по котах і дітях, поки що нічого критичного не бачу. Нічого, крок за кроком дійдемо до весни. Так співпало, що для одного проекту я зараз вивчаю протоколи допиту Василя Вишиваного у Лук'янівській в'язниці. Хто не знає, Вільгельм Франц Йозеф Карл фон Габсбург-Лотаринзький - австрійський ерцгерцог із династії Габсбургів, політик, дипломат, поет, полковник Легіону Українських січових стрільців та армії УНР. Вважався одним з неофіційних претендентів на український трон у разі утворення монархічного ладу в Україні після розпаду царської російської імперії. У серпні 1947 року його викрали у Відні радянські силовики і доставили у Карлсбад, а за кілька місяців до Києва, у Лук'янівську тюрму. Протягом півроку його щоденно допитували, переважно вночі, вимагаючи зізнатися в контактах з оунівським підпіллям та західними розвідками. Однак Вільгельм відкидав звинувачення у шпигунстві і відмовлявся робити наклеп на своїх знайомих в еміграції. Загинув у в'язниці у 1948 році від виснаження в туберкульозу, місце поховання невідоме, орієнтовно десь під огорожею Лук'янівського кладовища. Так от, ці протоколи я зараз читаю. Писані російською через перекладача, тому що ерцгерцог заявив, що вільно володіє англійською, німецькою, французькою, італійською та українською мовами і погодився давати покази українською. У графі "соціальне походження" російські слідчі написали йому "помєщік". А також додали довідку про відсутність інформації "о прєжнєй судімості" в архівах НКВС. Так звана "справа" Вишиваного - тупа, беззмістовна, нелюдська у своїй бюрократичній жорстокості - це віддзеркалення мільйонів інших справ, мільйонів інших жертв. Це була машина, каток, створений для убивства українців. І я не маю жодного сумніву, що він запрацює знову, якщо ця війна не завершиться перемогою України. Ті самі органи, нащадки тих самих слідчих відкриють кабінети у тій самій в'язниці, щоб цього разу добити тих, чиї діди минулого разу врятувалися. Тому я страждаю, звісно, від холоду і страху. Але не такою мірою, щоб думати про капітуляцію чи допустити таку вірогідність. У нас є два варіанти: нити і стояти або не нити і стояти.Але все одно стояти.
Всі так напосілися на Кличка через його прохання до людей по можливості виїхати з Києва, ніби це не очевидна річ. Ніби для того, щоб врахувати ризики і розглянути таку можливість, потрібні заклики від Кличка. Уже ж не 22й рік, коли президент, міністри та голова розвідки запевняли нас, що усе буде шашлики. Уже ж на власні очі побачили, чого слід чекати і від росіян, і від нашої влади. Я ще з осені писала про те, що доведеться шукати якісь варіанти зимівлі, можливо за кордоном - так мене за це мало не розіп'яли у коментарях. Зараз можу додати, що крім теплих країв я б іще розглядала Закарпаття. У Берегово майже весь центр (хоча там все центр, містечко маленьке) заклеєний оголошеннями, що здається житло. Причому на букінгу вони чомусь не рекламуються, потрібно приїжджати і своїми силами шукати. Як колись у нас було на морських курортах. Світло є, тривог нема. Можна ходити купатися у термальні басейни. Ціни у магазинах трохи дорожчі, ніж у Києві, ціни у ресторанах значно дешевші. Самі ціни не пишу, бо це чомусь сприймається як ганчірка для бика. На питання "що робити пенсіонерам" - не знаю, що відповісти. Це не до мене.
Зараз трагедія у прифронтовому Дніпрі. Після російських обстрілів по цивільних об’єктах і критичній енергетичній інфраструктурі місто опинилося в тотальному блекауті. У багатьох немає світла, води, водовідведення. Холод і темрява посеред зими. Винний у цьому Путін і російська агресія. Але ми також не забуваємо і про внутрішніх мародерів… Сьогодні вся наша команда працювала без зупинки: шукали генератори, джерела безперебійного живлення — і знайшли. Ми передаємо туди зарядні станції, буржуйки та генератори. Щоб люди могли зігрітися, зарядити телефони й повербанки й просто трохи відійти від шоку. З 24 лютого наша команда і Фонд Порошенка спрямували 7,5 мільярда гривень на підтримку Збройних Сил України. Лише в поодиноких випадках, коли країна стикалася з гуманітарною катастрофою, ми допомагали цивільним. Так було в листопаді 2022 року, коли ми вже за тиждень після визволення Херсону привезли туди генератори, джерела струму, буржуйки, тепло і світло. Києву ми передавали генератори для водоканалу, Чернігову для лікарень Сьогодні — це прифронтове Дніпро. Бо Україна єдина. Ми українці завжди підтримуємо одне одного. Ми поруч там, де людям найтяжче.📩 Telegram 😎 Facebook 🕊 Twitter
TGLIST.COM.UA
