Статистика telegram каналу - @antidaybook

Логотип телеграм спільноти - Антищоденник ✨ 2021-11-07

Антищоденник ✨

Кількість підписників:
61
Фото:
330 
Відео:
19 
Посилання:
329 
Категорія:
Блоги
Опис:
Твоє вечірнє чтиво Ламповий чатик каналу: https://t.me/joinchat/Vm_AXS99Q7GoXG9T Автора та адмін: @dimsvan

Кількість підписників

Середній перегляд на повідомлення

Історія змін лого

Поки що змін не зафіксовано

Історія змін назви

Антищоденник ✨
2022-08-17
Антищоденник ✨
2022-08-06
Антищоденник ✨
2022-08-04
Антищоденник ✨
2022-07-03
Антищоденник ✨
2022-05-24

Історія зміни типу аккаунта

Поки що змін не зафіксовано

Історія зміни статуса

Офіційно не підтверджена
2022-05-25

Стіна канала Антищоденник ✨ - @antidaybook

Нова пригода починається 😎

33
22-08-26 11:26
Після 23-х днів відлуки я нарешті повернувся до Черкас.
Моя мандрівка принесла користь в усіх планах: і у фізичному, і у душевному, і у творчому.
За цей час відбулися певні зовнішні події та внутрішні переосмислення. Коли ти від'їжджаєш зі звичної локації на нову, або хоча б давно не відвідувану стару, мозок буквально перезавантажується. Інші активності, інші люди та інші обставини докорінно освіжають, і, повертаючись назад, ти можеш оцінити себе та своє оточення свіжим й більш об'єктивним поглядом (щось схоже робить особистий щоденник, якщо вести його регулярно і перечитувати; до останнього, правда, в мене ніяк руки не доходять).
Окрім внутрішніх змін є зміни і зовнішні. Зокрема, якогось хуя в мене в дворі зрубали кілька дерев, в парку поклали плитку і відкрили для променаду знаменитий міст самогубців, а в центрі вигулькнули кілька нових кафешок.
Життя динамічно змінюється, тож важливо динамічно змінюватися і самому; а мандрівки — одна з найкращих речей, щоби стати для цих змін відправною точкою.
17
22-08-23 15:50
А ось другий вірш, котрий я читав:
Ти муруєш свою вежу сам
Камінь за каменем, атом за атомом
Кожну цеглину несеш на плечах
Власним характером, власними фактами
Ти і лиш ти свій цемент і бетон
Як не хотілося, як не здавалося б
Ти чорний пульт і ти кнопка "вогонь"
Ну - натискається? Ну - натискалося?
Ти сам собі натягнув небеса
Демон, що молиться, янгол, що грається
Ти - темінь ночі й сліпуча краса
Як у очах той вогонь загорається
17
22-08-21 18:10
Поетична кава номер 465
Підвал з цегляними стінами, залізні сходи, меблі, які вже у 92-му були старими, масивні стільці та полиці з книжками на півстіни. Лампову атмосферу створює модератор в темно-синьому кашкеті, попиваючи з фляги для ліпшої творчості, та, звісно, відвідувачі, які поступово сходяться. Поети народ творчий і мають багато чеснот — втім, пунктуальність до них не належить.
Я давненько не був на колективних поетичних вечорах — мабуть, років зо три. Різного віку та статі, всі учасники такі своєрідні та колоритний, що хоч картину пиши. Цікаво послухати їхні вірші та поспостерігати за людьми, що досягнули творчої зрілості в тій чи іншій мірі.
"Я привів молодняк" — сказав друг, представляючи мене публіці. Як молодняк, я прочитав два вірші. Перший колись викладав на канал, можете глянути.
Ск
азали, вірші нормас, хоч і є над чим попрацювати, проте є образи непогані, навіть поплескали. Не закидай це діло, приходь ще, сказали. Тож планую ще туди навідатися при нагоді.
Міцна кава, прикольні комунікації й смачні образи спонукають повернутися до поетичної творчості. Мій поетичний верстат трохи зашкаруб, втім, ніколи не пізно його розчехлити і написати щось нове — якраз до наступного разу буде чим поділитися.
11
22-08-20 16:10

Їду в метро, слухаю Green Day. Грає бадьора гітара. Внизу сидить мужик, теж слухає музику в навушниках і качає головою прямо в ритм моїй пісні.
Київ — місто ритму 👌

18
22-08-18 18:27

Та то пусте, не дякуйте ☺️

20
22-08-15 19:29

Напевно, то надто поважна причина, що повідомляти її першому-ліпшому роззяві десь там унизу; а може, в них просто немає часу, бо життя качине недовговічне і сповнене небезпек, і розпиляти сили на всякі базікання було б непомірним їх транжинством.
Хай там як, а ці качки мають свою рацію. Хтось, що сидить на озері і не рипається, хтось — що летить днями без упину. Навіть кури в курятнику мають власні резони, які по-своєму можна зрозуміти: ці всі індики із їхніми виходами з зони комфорту вже геть заклювали. Хто вам сказав, що я хоч колись у неї входив?..
Тому все що лишається, це поважати вибір одних, не ганити за вибір інших (якщо він, звісно, не суперечить інтересам держави) і підтримувати третіх, лавіруючи і собі між певних орієнтирів. Можливо, до абсолюту зараз хрін долетиш, але хоч летіти у правильному напрямку — і вже буде файно.

16
22-08-08 19:59

Придумайте назву для скетча

18
22-08-06 18:08

стріт воркаут ін зе морнін

18
22-08-03 07:15

А ви знаєте чим пляжний волейбол відрізняється від звичайного? (загадка від Жака Фреско)
Раніше я думав, що це той самий волейбол, що і звичайний, просто бігаєш по піску)) Але ні, виявляється, не тільки! Існують два види взаємодії з м'ячем: м'яка і жорстка (о так, тут все жорстко). М'яка — двома руками "пальцями" підбити м'яч. Жорстка — по суті усі інші: прийняти складеними руками знизу, прийняти схрещеними долонями зверху або однією рукою як при подачі. Так от, в пляжному волейболі, окрім того, що можна наїстися піску, перший прийом м'яча (коли подає противник) і третій (коли після розпасовки ви хуячите) здійснюються тільки жорстким способом. Себто, вам заборонено приймати м'яч м'яко, а також м'яко його подавати противнику.
Це дуже незвично, коли приймати подачу треба жорстко, однак, з часом до цього звикаєш і стає навіть прикольно. Такий вид волейболу відрізняється від класичного, особливо тренуючи координацію рухів, зіграність з командою і вміння приймати подачі. Якщо не пробували, рекомендую 👌
P. S. Так, спершу ми з друганом грали як нуби. Зате потім розігралися і як понеслося! До речі, я заволейболив шість вдалих подач підряд 😎

29
22-07-16 19:58