Вхід Реєстрація
Реклама
Ваше рекламне місце
Забронюйте цей слот без конкуренції на обраний період.
Купити рекламу →
Логотип телеграм спільноти - МЕМОРІАЛ Ⓐ MEMORIAL
Додано 06 гру 2025

МЕМОРІАЛ Ⓐ MEMORIAL

@anarchistmemorial
Кількість підписників: 317
Фото: 70
Відео: 4
Посилання: 149
Опис:
Канал онлайн-меморіалу анархістів та антифашистів, що загинули під час російсько-української війни. Проєкт створений для збереження пам'яті про дорогих нам людей. Сам меморіал можна знайти тут: @anarchistmemorialua 🌹🌹🌹

👥 Кількість підписників

317
Середній/День:: 0
Середній/Тиждень:: +2
Середній/Місяць:: +1

📊 Кількість повідомлень на день

0
Останній день: 0
Середнє за тиждень: 0
Середнє за день: 0

Історія зміни статуса

Офіційно не підтверджена 2025-12-06

Стіна

Статистика telegram каналу

👁 412 26-01-08 20:43
Сьогодні — день народження Романа ЛегараВ анархістському русі його знали як Ревні, а коли доєднався до війська, то отримав позивний Ісус.У день народження Романа члени колективу «Чорнозем» вирішили пригадати, яким він був за життя, та поділитися цими спогадами.Якщо спробувати його охарактеризувати, то перше, що спадає на думку, — це була людина справи. Ревні усвідомив себе як анархіста під час Революції Гідності, у якій брав активну участь. Через декілька років Рома разом з товаришами поїхав у Білорусь боротися з диктатурою. Тоді там якраз проходили протести проти «закону про дармоїдів». Через те, що Рома брав участь у мітингах, його на місяць закрили в ізоляторі тимчасового утримування. Після цього Ревні депортували та заборонили в'їжджати до Білорусі та РФ протягом наступних 10 років.Роман також потрапив під репресії СБУ, але сприйняв їх як виклик а не вирок, й витримав з гідністю.Ревні служив у батальйоні К12 бригади «Азов», де був пілотом БпЛА. Загинув під час виконання бойового завдання. Більше про життєвий шлях Романа можна дізнатися, прочитавши спогади його товаришів:«Молодість у боротьбі: пам'яті Романа «Ісуса» Легара»
👁 320 26-01-04 07:35
Саті дуже любила говорити, щось розповідати. Чуйна та віддана. Вона любила безпеку і знала її ціну. Не пам'ятаю, щоб вона колись десь помилилась, або щось забула. Любила тварин і на позиції завжди-завжди була рада бачити котів. Ці міни полетіли на голову окупантам з її подачі.Одного разу перед виїздом з позиції чи то дуже неточно по нам, чи то по сусідам працював міномет, а над нами довго кружляли мавіки. Всі зрозуміли, що чекати виїзду доведеться довго, а у Саті скінчились цигарки. Вона вмовила суміжників передати пачку мавіком. Коли до нас заходили перепочити піхотинці Саті зустріча їх і одразу пропонувала чаю, з пораненими вона була поряд, допомагала, ніколи не забивала. Саме з нею ми ходили налагоджували співпрацю із сусідами, приїжджаючи на нову позицію. Вона не ховала власні погляди:https://youtu.be/UWGPPNsRqrk?si=wsrVZgk-vQ3o_3dYhttps://youtu.be/yXQFWlPTF0I?si=otJMYtpywzpNNXeoНайбільша ціна, яку можна заплатити - життя, найбільша пошана, яку можна віддати - продовження справи. Помстимося!