Їжа без зайвого шуму
Я все менше люблю назви дієт а протоколів

Для більшості харчуванню не потрібна ще одна система правил. Скоріш треба антихаос-модель.
Я навіть оури і вупи часто прошу зняти.

- Достатньо білка - так
- Переважно цільна їжа - теж так
- Висока щільність мікронутрієнтів - 100% так
- Різноманіття рослинної їжі - да
- Менше ультрапереробленого - очевидно
- Менше глікемічної турбулентності - так

Якість завжди переможе

Не тому, що треба «їсти як наші предки» чи знайти ідеальну дієту, хоча я на стороні палєо доволі вагомо. Бо сучасне харчове середовище створює надто багато шуму: постійна доступність їжі, концентровані комбінації цукру-жиру-солі, низька ситість, мало клітковини, мало різноманіття, їжа майже без пауз. Ці основи знайомі багатьом, але частина маскується під псевдо-здоровий образ

Моя задача - не зробити раціон складнішим. Навпаки, прибрати з нього зайві сигнали.

Особливо коли організм уже живе на фоні хронічного навантаження - недосипу, стресу, перельотів, високої когнітивної чи спортивної роботи. У цей момент назва дієти мене цікавить значно менше, ніж те, наскільки передбачуване середовище ми створюємо для метаболізму.

І тут є ще один шар, про який зараз говоримо значно більше, - chrono-nutrition.

Для метаболізму має значення не тільки що і скільки ми їмо, але й коли.
Світло синхронізує центральний циркадний годинник. Їжа - один із сигналів для периферичних годинників у печінці, кишківнику, підшлунковій та інших тканинах.
Тому однакова вечеря о 18:00 і глибоко вночі - не зовсім однакова метаболічна подія.

Пізнє, хаотичне харчування, постійно рухомі години їжі та дуже довге харчове вікно гірше узгоджуються з нашою циркадною біологією.

Темп їжі - теж частина її якості.

Можна зібрати прекрасну тарілку - білок, клітковина, ферментовані продукти, хороші жири - і з’їсти її за сім хвилин між двома Zoom. Формально склад їжі не змінився. Фізіологічно - досвід уже інший.

Магії нема - потрібен контакт та жування.

Жування - перший етап травлення, а не механічна формальність перед ковтанням. Воно збільшує площу контакту їжі з травними секретами, змішує її зі слиною і дає більше часу сенсорним сигналам від смаку, текстури та запаху включитися в регуляцію прийому їжі. Це третій рівень і він важливий

Що ми їмо.
Коли/як часто ми їмо.
Як швидко ми їмо.

Це не означає, що всім потрібне intermittent fasting або короткі тайм рестріктед прийоми (9-16 наприклад). І точно не означає, що вечеря після 19:00 раптом стає «шкідливою».

Трохи ліпшіше, трохи цікавіше: час їжі - це частина метаболічного сигналу.

Тому хороший раціон для мене сьогодні - не БЖВ, калорії.

А якість сировини.
Достатність нутрієнтів.
Різноманіття для мікробіому.
Чистота. Простота.
Структура прийомів їжі.
І ритм, який тіло може передбачити.

Менше харчового шуму. Більше біологічної передбачуваності.