Статистика telegram channel - @allgolobutsky

Поки ситуація зі спробами отримати від Путіна згоду на припинення вогню без умов вкрай дивна: сьогодні видання FT повідомляло, що Путін відмовився обговорювати підготовлений план мирного врегулювання, а російська делегація на переговорах у Стамбулі, як ми пам'ятаємо, вимагала повного визнання анексованих територій та інших «неприйнятних» вимог.Після такого позиціонування Путіна спецпосланець США Стівен Уіткофф скасував свою поїздку до Росії наступного тижня. Але сьогодні держсекретар США Марко Рубіо зателефонував Лаврову, що підтвердив Держдеп. Сам Рубіо написав, що «США представили сильний мирний план», і якраз його Рубіо обговорював з Лавровим. Хоча паралельно Мєдвєдєв пише «всім ворогам Росії, які висувають переговорні ультиматуми» (які це? по факту на Росію не тисне ніхто, її весь час вмовляють і йдуть на поступки): «невдалі мирні переговори можуть привести до початку страшнішої стадії війни з новою зброєю і учасниками». В сенсі, в «СВО» буде більше північнокорейців і долучаться афганські таліби? А «нова зброя» - це натяк на ядерний удар?Щодо «умов» Кремля, то стратегія Путіна не міняється: вимагати в Трампа максимум в сподіванні, що тому набридне і Росія отримає все, на чому наполягає. Але на такому тлі, після стамбульської профанації Трамп все одно максимально позитивний: анонсує в понеділок розмову з Путіним і Зеленським. «Сподіваюся, це буде продуктивний день, буде досягнуто припинення вогню, і ця жорстока війна - війна, якої ніколи не мало бути, нарешті закінчиться».Що ж, схоже, доки Путін, образно кажучи, не «харкне» Трампу персонально в обличчя, той вважатиме, що його метод ведення діалогу успішний. Це неконструктивно, однак що можна протиставити Путіну без участі США? Тому і Європа, і ми все одно чекатимемо переговорів Трампа з Путіним. Не так заради результату, як заради розчарування Трампа і зміни підходу. Зрештою, американці дійсно нам потрібні, повністю замінити їхню допомогу у війні не вийде з об’єктивних причин. Та і примусити Путіна до миру є шанс тільки в США. Тож поки є хоч один шанс, що в Трампа вийде домогтись скільки-небудь тривалого перемир’я, нам доведеться чекати результатів його взаємодії з Путіним і сподіватись на результат. Та й перш ніж обговорювати наївність і довірливість Трампа, його готовність в кожен момент піти назустріч Путіну, варто згадати Макрона. Як з нього і його постійних дзвінків Путіну насміхались не тільки ми і французи. Однак в певний момент ця віра Макрона в угодоспроможність і цивілізованість Путіна сягнула межі. І ми отримали сьогоднішнього дуже жорсткого Макрона-мілітариста, лідера оновленої, більш жорсткої і самостійної Європи. Ймовірно, лідера майбутнього європейського оборонного союзу. І хто би цього очікував від «хлопчика-пейджера на зв’язку з Путіним»?І ще момент. Якщо Путін врешті насправді обере війну на виснаження, скільки би вона не тривала, - нам доведеться інакше оцінювати перспективи. Перспективи країни і особисті перспективи кожного.Якщо Путін обере війну на виснаження, він відбере майбутнє і в росіян, і в нас. І нам доведеться переоцінювати свої плани. Європі також. Однак поки Трамп все ще вірить в «хороші новини вже днями».

Що ж. Моє припущення - що шанси на тривале припинення вогню мінімальні - справдилось. Путін виповз серед ночі подякувати маріонеткам і сателітам за те, що "приїхали віддати данину" до Москви. І підтвердити, що ніякого припинення вогню не буде. Як і ніяких домовленостей з Трампом. Замасковано це під намір "відновити переговори без посередників в Стамбулі".==Отже, Путін пропонує "відновити прямі переговори без жодних попередніх умов. Почати пропонуємо негайно, вже в четвер, 15 травня в Стамбулі, де їх було припинено".Тобто, від припинення вогню Путін відмовився - "про це, можливо, вдасться домовитись в Стамбулі". Від посередництва США відмовився. Проситиме Ердогана "надати можливість проведення переговорів в Туреччині". І знов чуємо китайські формулювання - "усунути першопричини". Судячи з формулювань, Путін продовжує наполягати на вимогах "припинити мілітаризацію України". "Ми пропонуємо відновити переговори, які були перервані не нами. Що тут поганого? Хто хоче миру, не може це не підтримати".

І трохи про "жертв 2мая" і "жертв одеської трагедії" - хто забув, ким саме були ці "прекрасні чесні люди, яких знищили укронацисти за російську мову і любов до Пушкіна". Це були оплачені і організовані з Кремля виконавці, які свідомо йшли лити кров - бажано українську, але обов'язково і своїх, для потрібного ефекту. Вони люто ненавиділи (хто живий - досі люто ненавидить) українців і Україну. Вони знайшли способи, як українців вбивати. Хто тоді ж на вулицях Одеси, хто пізніше в "ДНР", хто в "СВО", але на кожному українська кров. І так - вже була закладена "ОдНР", вже був проголошений "президент". І вони голосно, на камери кричали, що готують страти і просто вбивства українців за те, що вони українці. А "Одесса - русский город". Тому "не все так однозначно", "ми не можемо точно сказати", "це була нещасна випадковість" - все це відверта брехня. В когось - брехня собі. Бо все однозначно. Бо ми можемо точно сказати - і могли вже 2014-го. Бо це була організована провокація і спроба відірвати від України ще й Одещину. Ніякої випадковості, неочікуваності, стихійності.

(Продовження)==США, судячи з анонсованої відсутності в Лондоні Віткоффа і Рубіо, також не очікує, що щось радикальне буде погоджено. Тому від Трампа буде хіба Келлоґ – який, за всіма оцінками, «втратив в плив і вагу в Білому домі». Отже, їде як спостерігач, а не як підписант чи голос Трампа. Тим більше, як я вже неодноразово зазначав, в тому ж питанні санкцій щодо Росії від США практично нічого не залежить – бо основний тиск чинить Європа. Те саме із замороженими активами: вони так само в Європі здебільшого. А за Брюссель Трамп нічого вирішувати і обіцяти не може, навіть враховуючи такі його важелі як тарифи на європейський імпорт. А от близький до Трампа Венс якраз напередодні зробив жорстку пропозицію Індії – яка, фактично, дублює «рідкісноземельний ультиматум» нам. «Ми хочемо допомогти Індії в освоєнні її власних значних природних ресурсів, включаючи шельфові запаси природного газу і критично важливі корисні копалини. Ми маємо і можливості, і бажання допомогти». Оригінальний крок. Це спосіб сказати Україні "нам не так вже й потрібна угода про ваші копалини, то чиста благодійність, так-то ми розраховуємо на значно більші обсяги безпечного видобутку в Індії, тому погоджуйтесь на все"? Але, з іншого боку, без жодних гарантій, без жодної допомоги і захисту для України з боку США за всі вимоги, які вони закладають в угоду, оце - прекрасний привід сказати "ой, це надто щедра благодійність з вашого боку, Україна не може таке прийняти, це буде зловживання вашою безмежною добротою".І як результат – додатковий привід Трампу дистанціюватись від наших проблем і нашої війни. В цілому, Росія теж не демонструє ні готовності до компромісів, ні бажання припиняти вогонь. І по факту, якщо проаналізувати не заголовки, а слова Пєскова, ніхто і не пропонував прямі двосторонні переговори. --«При бажанні і відкритості української сторони, напевно, повинні бути вжиті якісь кроки для того, щоб юридично розчистити ці перепони на шляху таких контактів, якщо є така готовність. ...Путін неодноразово говорив про свою готовність вирішувати питання шляхом переговорів».--Оці «кроки» - це, очевидно, не тільки про скасування постанови РНБО про заборону перемовин, але й про заміну головного перемовника – тобто, про вибори іншого, прийнятного для Путіна президента. Ймовірно, в цю фразу закладено ще багато вимог і претензій. Але жодних пропозиції двосторонніх переговорів, як бачимо. По факту це повторення все тих же претензій («Путін неодноразово говорив»), але в іншому формулюванні. Повертаючись до можливої ролі США, Трамп міг би спробувати відібрати в України Крим і подарувати Путіну визнання де-юре анексії. Якби не позиція більшості американців, які однозначно на боці України і проти Росії. Віддати Росії контроль над ЗАЕС? Без всіх інших пунктів це безсенсово. Пообіцяти спільні бізнес-проєкти в Росії? По-перше, насправді РФ – це доволі скромний ринок. По-друге, без правового забезпечення (всі історії з конфіскацією активів «недружніх» бізнесів, підприємців і держав). По-третє, без узгодження з Європою і з протистоянням з Сі в цих «спільних бізнес-проєктів» просто не буде ринків збуту. Везти до США? Так в Америці є свої виробники. Отже, в підсумку, в Лондоні зустріч використають, найпевніше, для позначення своїх позиції Старою Європою. А не для радикальних ультиматумів Україні. Та й Путін поки реально не зробив жодних порухів, які можна би було трактувати як готовність бодай до попереднього етапу початку бодай тимчасового припинення війни.

Наближається «трампівський дедлайн» для відповіді Путіна: до 20 квітня всього тиждень. І відповіді, найпевніше, таки не буде. Бо Віткофф привіз все ті ж неприйнятні в принципі вимоги про «4 області повністю». Та й оприлюднені «додаткові газогонні пункти угоди про надра України» зумовлюють повну відсутність в України приводів погоджуватись на компроміси, пропоновані США: такий формат забере в нас дуже багато, але не дасть нічого. Всі ж вже розуміють, що навіть у фантастичному найкращому варіанті йтиметься тільки про паузу у війні. Представники країн Європи (і європейських армій) публічно озвучують очікування нападу Росії на Європу максимум за 4 роки, в 2029-му. А для цього Путін має лишати за собою повний контроль плацдарму на територіях України. Тобто, будь-який компроміс, будь-які умови для переговорів мають базуватись саме на цьому: що по факту війна не завершиться. Домовляються сторони тільки про більш чи менш короткий період з меншою інтенсивністю бойових дій (навряд чи хтось вірить в повне їх припинення – Кремль прямо заявив, що продовжить удари і після підписання перемир’я, просто інакше їх пояснюватиме). А «оформити якось тимчасове послаблення вогню в обмін на згоду з вимогами Путіна» звучить, м’яко кажучи, геть не так тріумфально, як «змусити сторони до перемир’я». В сенсі, вся тема вже стала, ймовірно, набагато менш цікавою Трампу. Тому Трамп, схоже, чекає на «ніщо» 20 квітня. І в очікуванні цього провалу вже продовжив на рік пакет санкцій проти РФ, запроваджений Байденом. А тоді просто емоційно заявить світу «ну, я намагався, я доклав таких зусиль – але їх не оцінили, тож я вмиваю руки, хай то розгрібає, хто схоче». На що з ентузіазмом дивиться Сі. В нього є глобальний інтерес: показати європейцям, що от Китай може впоратись з масштабними проблемами. Що Європа дарма так легковажить пропозицією сформувати єдиний з Китаєм фронт для протистояння «тарифній війні» Трампа. Китай – серйозний гравець і може замінити США в глобальних питаннях. Так що може бути і такий варіант: Сі дочекається 20 квітня, коли Трамп провалиться – китайський лідер, схоже, абсолютно впевнений в цьому провалі. Тоді Сі десь так 8 травня урочисто приїде «на білому верблюді» до Москви.Бажаний для КНР варіант, щоб 9 травня Путін справді сказав «все, ми домовились, війна закінчується». Трамп знаходитиметься в прострації – бо тижнів два думатиме, що ж робити, як реагувати. І в цей час Сі знов зробить пропозицію Європі щодо протидії «недружній позиції США». Звісно, якщо Сі не впорається з тиском на Путіна, то і для Європи він не матиме нових аргументів. Та продовжить лишатись сам на сам з торговою війною США. І знов про те, що перерва, якими б не були умови перемир’я, буде тимчасовою і короткою. Війна дійсно не закінчиться. Вона в будь-якому випадку триватиме – в інших формах. Але зважаючи на кількість наших проблем, певне затишшя нам все ж потрібне. І добре би, щоб нам вдалось домогтись цього на прийнятних умовах. І так само в наших інтересах, щоб ця угода йшла від Америки, якщо вже Трамп так вчепився в образ миротворця. Але тоді на Америці ж буде і відповідальність. Однак якщо Трамп дійсно провалиться і визнає свій провал, а угода про перемир’я прийде від Китаю, все виглядатиме трохи по-іншому, м’яко кажучи. Реакція Трампа прогнозовано буде негативною: очевидно, перекриється постачання зброї і розвідданих, та й всього спектру допомоги. Отже, нам буде значно тяжче готуватись до наступного нападу Росії.Тому нам варто брати приклад з Ізраїлю: дружити то з тими, то з іншими, аби лиш зберегти існування країни.

Не ворожий Китай, а дружня Японія почала масово розпродувати американські державні облігації, що призвело до обвалу на ринку. Експерти пишуть, що причиною запровадження Трампом 90-денної паузи на додаткові мита став власне цей обвал. І спочатку учасники ринку були впевнені, що облігації розпродує Китай (я вчора теж про це писав - бо Китай найбільш очевидний гравець). Але виявилось, що це була дружня до США Японія. Як наслідок, відсоткові ставки за цими облігаціями небезпечно піднялись. А чим вищі відсоткові ставки - тим дорожче обслуговування державного боргу США, тим складніше фінансувати соціальні витрати. Однак логічно, що Японія, як і кожна країна, дбає передусім про власні інтереси і економічну стабільність, а не про інтереси США. І дотримується власної стратегії економічного розвитку, а не не відомих нікому планів Трампа. В будь-якому випадку, після запровадження 90-денної паузи ринок облігацій став заспокоюватись, мільярдери відіграли назад $304 млрд з втрачених через тарифну війну статків, однак Трампу загрожує як мінімум вимога публічно виправдатись через дії, дуже підозріло для сенаторів схожі на маніпулювання ринками в інтересах мільярдерів.По суті це дійсно виглядає як "силова вербовка" союзників у торговій війні з Китаєм: митами країни змусили домагатись переговорів з Трампом. А той, цілком ймовірно, їм робить "пропозицію, від якої неможливо відмовитись": або у торговій війні США проти КНР ви з нами - і тоді митні тарифи будуть для вас 0-10%, або ви з Китаєм - і тоді для вас, як і для нього, митні тарифи будуть 50-200-400%. До речі, Росія, цілком ймовірно, в глобальному протистоянні - не військовому, але і торгівельне достатньо масштабне - традиційно перейде на бік англосаксів. І під це справді може виторгувати якісь преференції в питанні окупації України (не факт, що виторгує - але як мінімум спробує). Бо для початку Мінфін Росії відкрито оголосив, що хоче позбутися юанів у ФНБ. Нібито юань став «надто волатильною валютою з тенденцією до девальвації». Тож РФ шукає тепер, на яку нову валюту обміняти юані (можуть повернутись знов до долара після нормалізації відносин із США).

Маск назвав економічного радника Трампа Наварро (того, що вигадав "експерта Рона Вара" і переконав Трампа вдарити по імпорту підвищенням мит всім) "недоумком/ дебілом". "Наварро реально дебіл" - так Маск прокоментував відео 75-річного Наварро, в якому той називає Маска "всього лише збиральником автівок". Так само Маск схарактеризував Наварро "тупішим за торбу цеглин". ==Ну, Маск дійсно навряд є фахівцем з митних питань. Однак за всіх своїх неоднозначних дій він - один з найкрупніших бізнесменів планети, а не автор белетристики, що посилається на експертну думку персонажів. І, очевидно, все ще прагне лишатись поруч з Трампом, але не ставати біднішим, ніж прийшов до Трампа в команду. Тому і піднімає цю тему з Наварро і його ідеями. Тому ходив особисто до Трампа, щоб скасувати запровадження мит (але це не допомогло - Трамп і сам втратив $500 млн з $4,7 млрд статків, як пише Forbes, але однозначно вважає це прийнятною жертвою заради благополучного майбутнього Америки). Маск зараз зосередився на дискредитації Наварро як "фахівця з економіки" і його ідей. Бо очевидно, що ситуація з вигаданим "експертом" шокувала Маска, він почувається обдуреним з втратою близько $111 млрд. Очевидно, що Маск спочатку повірив в ідею з митами як важким, однак необхідним кроком для порятунку американської економіки. А тепер зрозумів, що це просто шахрайство від сумнівної особи - і пробує хоч якось вплинути на ситуацію. Щоб не втратити ще більше (бо втрата доходів від тих же автівок б'є по можливостях реалізовувати космічну програму - головний сенс життя Маска). Американським виборцям, схоже, доведеться визначатись, кого з команди Трампа вони не терплять більше: Маска з його DOGE, руйнацією систем управління і масовими скороченнями, чи Наварро з його руйнівною ідеєю торговельної війни з усім світом.Трамп, своєю чергою, озвучив через речницю Керолайн Левітт свою позицію: він вважає подібний обмін репліками ознакою "найбільшої в історії прозорості" діяльності своєї команди, "хлопці є хлопці", "обмін думками" проходить і в емоційному форматі... Коротше, Трамп не вважає проблемою протистояння всередині команди. І поки не вважає принциповим фінт Наварро з вигаданою "експертизою" щодо мит.

Чи то чергова ІПСО росіян, чи то просто звична нефаховість анонімних ТГ-каналів... Нетаньягу говорив з Трампом і згадав Україну в контексті проблеми виселення мешканців Ґази. Мережею негайно поширився хайп "Нетаньягу заявив, що Україна і Сирія серед потенційних місць переселення 1,5 млн мешканців Ґази за планом Трампа". Відкриваємо The Times of Israel або оригінал відео заяви. І чуємо, що Нетаньягу говорить про приклади країн, в яких тривають бойові дії. Що з України і з Сирії цивільні можуть вільно виїхати. І Ґазу Ізраїль не робив смертельною пасткою, не замикає там мешканців - але вони були там замкнені. "Мешканців Ґази "замикають" у Смузі Гази, і їм забороняють виїжджати, оскільки це зона конфлікту. Ми їх не замкнули. ...Люди повинні мати вибір" - лишатись чи виїхати зі "смертельної пастки". "Нетаньягу каже, що є позитивні переговори з іншими країнами, які хочуть прийняти жителів Гази. Він відмовляється називати їх імена", - The Times of Israel .Як ці слова перетворились на "план переселити до України палестинців" - хтозна.

Politico із посиланням на джерела: Трамп повідомив наближеним, що Маск за кілька тижнів піде з держслужби. Він задоволений Маском, але «рішення прийняте на тлі того, що технологічний магнат дедалі більше стає політичним тягарем».При тому вчора Трамп допустив повернення Маска до бізнесу після закінчення 130-денного (до 29 травня) терміну роботи на посаді голови DOGE. Але при цьому сказав, що утримуватиме Маска на роботі в уряді стільки, скільки зможе. Речниця Білого дому Левітт так само заперечила можливість звільнення Маска раніше за визначений термін. ==Так чи інакше, але токсичність Маска зростає, як зростає і визнання цієї токсичності серед політиків: демократи чимдалі активніше використовують це для перетягування республіканського електорату, республіканці поки здебільшого просто наважуються доволі обережно висловлювати невдоволення. Пем ван Хендел, голова партійного відділення Республіканської партії в окрузі Аутаґеймі/ Outagamie, Вісконсин: «Я думала, що [Маск] буде активом для цих перегонів [виборів судді до Верховного суду у Вісконсині; це там, де Маск виліз на сцену в "сирній" шапці, бо Вісконсин - "штат набілу"]. Люди люблять Трампа, але, можливо, вони не люблять усіх, кого він підтримує. Може, в мене очі зашорені». Мер-республіканець міста Вопен/ Waupun, той же Вісконсин, Рон Бішоп: «Я думав, що прихід Ілона може змусити цих людей піти та проголосувати. Я думаю, що [Маск] допоміг залучити виборців, оскільки він, можливо, привів більше виборців проти». В підсумку кандидат-республіканець програв, за загальною оцінкою - і через активну участь Маска в агітації.Один із конгресменів-республіканців: "Те лайно, яке він [Маск] викладає в інтернеті" про держвитрати та їх економію "є неправильним", але охоче підхоплюється як MAGA-базою, так і місцевими ЗМІ та злить виборців". Демократи вже запустили серію мітингів «Народ проти Маска» і телевізійну рекламу. В одному з роликів Маска називали "владним мільярдером", який намагається купити вибори. Вже очікується, що демократи використають мільярдера як уособлення всього негативу республіканців і на подальших виборах, включаючи губернаторські та законодавчі вибори в Нью-Джерсі та Вірджинії в листопаді.І якщо динаміка активності демократів у використанні Маска збережеться – Трампу доведеться все ж вивести мільярдера з адміністрації і з усіх політичних ініціатив. На невдоволення республіканців Трамп навряд зважатиме. А от на втрату електорату – так. Той випадок, коли наш звичний вже, на жаль, цинізм «все можна купити» недоречний. США з кількастолітнім досвідом публічної демократії – все ж не Україна.

❗️Владімір Путін під час спілкування з моряками-підводниками атомного підводного крейсера «Архангельск» мінімум тричі позначив зневагу і недовіру до Трампа, відсутність будь-яких намірів підтримувати ініціативу Трампа про припинення вогню і перемир'я.==✔️РФ не має наміру припускатися помилок, заснованих на довірі до так званих західних партнерів.Це буквально заява про недовіру Трампу - і однозначний намір не довіряти його ініціативам і надалі. Плюс, в цій репліці вшито твердження, що Путін не вважає Трампа "партнером".✔️ Трамп щиро хоче завершення українського конфлікту.Тут важливий акцент: що саме Трамп хоче завершення "конфлікту". Не "ми", навіть не "всі" - а саме Трамп. Отже, точно не Путін. І говорить він про це майже прямо. Це можна читати як вказівку, що бажання Трампа лишаються його бажаннями, Путін їх втілювати не має наміру. Отже, Путін відкинув, фактично, пропозиції Трампа, бо не вважає їх прийнятними.✔️Росія має стратегічну ініціативу по всій лінії фронту. Є підстави вважати, що ЗС РФ доб'ють українські війська — "Я зовсім недавно казав, що ми дотиснемо Україну, але є підстави вважати, що ми їх доб'ємо".Додаткове підтвердження, що Путін проти навіть припинення вогню. Він навіть прямо позначив завдання "знищення України і українців" - "ми їх доб'ємо". І це, знов ж таки, в жоден спосіб не сполучається з ініціативою Трампа про припинення вогню і перемир'я. Не важливо, чи Росія реально має сили на "добивання" ЗСУ чи України. Важливо, що тут ні слова про припинення війни і згоду на план Трампа. Зате всі слова прямо суперечать озвученим планам Трампа. ==Можливо, до Трампа донесуть зміст цієї заяви чи навіть цитати. Але в його оточенні навряд з'явиться хтось, хто прямо вкаже на явну зневагу від Путіна. Хіба би Трамп сам це побачив в цитатах. І якщо "друг Владімір" настільки далекий від ідеї припинення війни - Трампу справді доведеться оперативно міняти позицію і шукати інше рішення, як я й казав в четвер зранку на етері.