ГОЛОБУЦЬКИЙ

«Оскар» за найкращу документалку отримав фільм про російську пропаганду і мілітаризацію шкіл “Містер Ніхто проти Путіна” американського режисера Девіда Боренштейна та педагога з уральського міста Карабаш Павла Таланкіна. Як зазначив наш найпродуктивніший сценарист та письменник Андрій Кокотюха, фільм російський, бо матеріал та ідея - російські, зйомка - російська повністю, тільки постпродакшен західний. Та й на сцену вийшов саме росіянин Павєл Таланкін. ==Однак бачу, що багато хто з малоросів в Україні радіє "як Захід підтримує хороших русскіх і їхню діяльність". Нібито "це добре для України". Це вже після камінауту Латиніної і решти. І я вже цьому не дивуюсь. Але що характерно, це вже другий "Оскар" в росіян за час Великої війни. Ліволіберальний дискурс тримається. Всі наші зусилля з роз'яснення і переконання, всі 12 років війни, всі агресивні напади Росії на сусідів-ексколонії і всі погрози напасти - ніщо з цього не здолало багатодесятилітній наратив на Заході "Росія - це не імперія, сусідні держави - не постколоніальні суверенітети". В сенсі, британці, французи, іспанці, інші згідно цього наративу - "жорстокі білі колонізатори", вони цілими націями мусять нести і несуть відповідальність за колоніальну політику їхніх держав в якому завгодно столітті. А от Росія суто через подвійне перейменування в 20 ст з імперії на "СССР", тоді на "РФ", вже не сприймається Заходом як такий самий колонізатор, який так само цілим суспільством мусить нести відповідальність за свій вибір. Ймовірно, позначився і інший момент, крім перейменування: "типовий колонізатор" в сприйнятті і Заходу, і звільнених колоній - це білий, який загарбує менш розвинені народи, "несе свої цивілізаційні цінності злиденним дикунам". Тоді як з Росією ситуація дзеркальна: вкрай жорстокі дикуни захоплювали більш розвинені, цивілізовані, культурні народи (Польщу, Фінляндію, Україну тощо) власне тому, що тим бракувало жорстокості й агресії. І з того, що Росія не несла цивілізації колонізованим народам, чомусь сформувалось сприйняття, що в політиці Росії винен цар, Сталін, тепер Путін, а не російський народ. Тобто, росіяни тут несуб'єктні взагалі - їхня відповідальність губиться, їхні повсякчасні прагнення загарбання ігноруються. Вони не винні в загарбанні. Це ми всі - українці, литовці, естонці, фіни, поляки, грузини (і чеченці, і чукчі, і, прости Господи, буряти) - трохи не добровільно і з радістю приєднались до "Святої Русі". Отак і виходить, що на нас весь цей постколоніальний дискурс - з агресивною навіть підтримкою Палестини, Африки тощо - взагалі не поширюється. Бо всі ці теоретики постколоніального світ - індійці, африканці - взагалі не вважали і не вважають, що білі можуть колонізувати білих. Це не колоніалізм, це просто політика. А в підсумку все це природно приводить до того, що цілковито брехливий "високодуховний культурний вплив Величної Росії" ще з 19 століття зберігається і ні на гран не підважений. Досі старанно підтримується через університети і еліту весь цей штучний і безпідставний культ Достоєвського, Островського і Толстого, Набокова, успішно адоптованих і гордих тим "великоросів" Чєхова і Ґрібоєдова - всіх цих «трубадурів імперії», як влучно їх назвала Єва Томпсон. І все це все ще тяжіє над Заходом, особливо над американцями. І вони жорстоких дикунів, колонізаторів і агресивних нападників досі, попри століття жахливих фактів, сприймають як "дружніх культурних сусідів Європи". І вважають пристойним і належним підтримувати і в отаких речах як "Оскар" та інше подібне. Бо ж типу "високодуховний культурний гегемон світу".

"КОЛИ НЕ ВИВОЗЯТЬ ЛЮДИ – ВИВОЗЯТЬ ДРОНИ"Підрозділ Триглав це рота наземних безпілотних комплексів на базі 110-ї ОМБр, що працює на Запоріжському напрямі.Наші борти невтомно тягнуть на собі БК, вивозять поранених побратимів, доставляють все необхідне на позиції переднього краю, куди не можливо дістатись без втрат.Щоб ця система працювала без зупинок, нам потрібен стабільний зв’язок у русі — на ньому тримається координація, управління та виконання задач.Саме тому відкриваємо збір на щомісячну оплату послуг STARLINK для наших екіпажів.Зараз наша критична потреба — 50 850 грн щомісяця. Це не “додаткова опція”, а базова необхідність: без зв’язку борти не можуть повноцінно працювати, а значить — ми не зможемо виїжджати туди, де нас чекають наші люди.Допоможіть нам допомогти їм.Закриємо цю потребу разом.🎯 Ціль збору: 50 850 ₴ на оплату терміналів STARLINK🔗Посилання на банкуhttps://send.monobank.ua/jar/2ewByihRvH💳Номер картки банки4874 1000 2478 7965🔗Поповнити конверт через Приват24https://www.privat24.ua/send/irhb2💳Номер картки конверта5168752157068118🔸 PayPal:[email protected]Ваш донат сьогодні — це врятовані життя вже завтра. Це тихий звук мотора наземного дрона, який для хлопця в окопі стає найважливішим сигналом: ти не один. Про тебе пам’ятають, до тебе прорвуться, тебе обов’язково вивезуть.

Вночі над Краснодарським краєм пролетів яскравий болід - і слідом за ним потягнулись дрони ЦСО "А" СБУ в гості до нафтоперекачувальної станції «Тихорецк» в Тіхорєцку Краснодарщини. Було уражено нафтоперекачувальну інфраструктуру так, що гасили, крім 26 одиниць техніки, аж з пожежного потягу. Не те, щоб це дуже помогло...)) На відео видно кілька джерел займання — імовірно, горять резервуари з паливом, і горять до ранку мінімум. Рідкісний випадок, коли влучання (а не тотальне "збиття" і "падіння уламків") підтвердила російська влада. Тіхорєцкій нафтовий вузол є одним із найбільших перевалочних пунктів нафти на півдні Росії. Там розташовані велика нафтобаза та термінал, які відіграють важливу роль у логістиці російського палива та нафтопродуктів.«На початку березня СБУ спільно із Силами оборони успішно відпрацювала по нафтовій інфраструктурі порту Новоросійськ. Сьогоднішнє ж ураження Тихорецького нафтового хабу, який є єдиною гілкою постачання нафтопродуктів до Новоросійська, стало відчутним ударом по нафтовій логістиці ворога. У комплексі це послаблює як військові можливості росії, так і її економічну спроможність вести війну», — повідомило поінформоване джерело в СБУ.==Але з болідом і ураженням вийшло гарно, скажіть? "Збіг? Не думаю!" (с) ))

В житті завжди є місце містичним збігам – і чомусь в питаннях тендерів концентрація цієї містики різко збільшується. От наприклад коли визначали переможця половини тендерів на ремонт і реконструкцію Центру ендокринної хірургії (це там де зокрема і щитоподібною залозою займаються) на Кловській, цілком випадково збіглось, що тендери на 1,1 млрд з загальних близько 2-х млрд минулого літа виграв «Консалтинг-Буд» симпатичної львів’янки Любомири Кожушко. І цілковито містичним є збіг, що пані Кожушко раніше працювала у структурі Апарату Верховної Ради України, зокрема в управлінні адміністративними будівлями. Ну збіг же ж – перемога на ярд і попередня робота, правда ж? Нічим іншим це точно бути не може. Як збігом прикрих обставин є те, що ТОВ «Консалтинг-Буд» також згадується у матеріалах кримінального провадження щодо об’єктів Держспецзв’язку https://reyestr.court.gov.ua/Review/134369757 . За версією слідства, через мережу пов’язаних компаній могла реалізовуватись схема із закупівлями безпілотників для Сил оборони за завищеними цінами. І те, що в журналістському розслідуванні щодо ремонту і реконструкції Центру ендокринної хірургії теж йдеться про закупівлю за завищеними цінами, - теж однозначно збіг. Бо лінолеум по 2600 грн/м2 замість 854 грн, комп’ютери без специфікації по 144 432 грн/шт замість 106 тис за якісний ігровий, вікна без специфікацій по 10 740 грн/м2 замість 9860 грн за найдорожче шестикамерне німецьке в нестандартному сильно модному кольорі «магнетит сяючий» (це як, цікаво?) – це одне, а БпЛА – геть інше. А занижена в тендері зарплатня будівельників компанії у 18 570 грн замість середньої по галузі пропозиції 37 500 – взагалі з іншої опери https://censor.net/biz/news/3562327/tsentr-endokrynologiyi-vytratyt-2-milyardy-na-remont . Хоча от збіг із «оплатою фактично невиконаних робіт та не встановленого обладнання» від «Консалтинг-Буд» у справі намахування Держспецзв’язку і в історії з реконструкцією Центру ендокринної хірургії – це вже якась недобра містика. За інформацією з об’єкта будівництва, фактично виконано приблизно 20% будівельних робіт – а за актами виконаних робіт закрито понад 50%. У грудні 2025 року підрядник подав акти виконаних робіт, які були підписані технічним наглядом та інженером-консультантом. Однак, за даними джерел, частина цих робіт фактично не була виконана, а обладнання не було поставлене. Орієнтовна сума таких робіт може становити близько 200 млн грн https://nashigroshi.org/2025/07/09/tsentr-endokrynolohii-zavdiaky-vybirkoviy-loial-nosti-natiahnuv-na-tendery-1-1-mlrd-firmu-zi-spravy-nabu/ . Упс... Але все ж якось не варто думати недобре на пані Любомиру з хорошими зв’язками по колишній держслужбі – то напевно зі столичною медициною в нас пороблено. В сенсі, хоч орденоносицю Гінзбург все ж випхали в жовтні 2025 як не за петицією київських лікарів, то бодай на пенсію з директорів Департаменту охорони здоров'я КМДА після вісьмох років ну дуже продуктивної роботи, але корупційні історії часів її правління в столичній охороні здоров’я вилазять і досі. Нагадаю, контракти з «Консалтинг-Буд» підписувались в червні 2025, пані Гінзбург ще не була щасливою пенсіонеркою, а цілком собі директоркою. От тільки фінансування реконструкції здійснюється в рамках програми Ukraine Facility – тобто, частково за кошти Європейського Союзу, які виділяються Україні на відновлення. І там навряд чи зрозуміють містику зі збігами в державних тендерах, взаєминами держслужбовців з колишніми держслужбовцями апарату ВР, традиціями крадіжок на будівництвах... Це означає, що потенційні порушення можуть мати міжнародний вимір, оскільки йдеться не лише про український бюджет.

Інтерв'ю Олени Кравець Маші Єфросиніній, яке мало бути ну дуже трагічним - "про рік, який її зламав, хворобу, безробіття та стосунки із чоловіком" - не справило на більшість глядачів розрахованого враження. Не склалось щось в українців з емпатією на тлі спостереження за здобутками "Кварталу 95" за 7 років при владі. Хоча дивляться активно: за 2 дні - 325 тисяч переглядів. Однак не вірять в трагедію людини, напряму причетної до владної команди. Тим більше, залученої до незрозумілої (дуже м'яко кажучи) історії з фінансуванням на понад 27 мільйонів телешоу “Тихий вечір з Оленою Кравець”. Шоу ніхто не пам'ятає фактично, в 2023 гроші списали, в 2024 тему закрили. Хоча Кравець навіть не назвала це роботою на "інформаційному фронті" (правда? проти кого?). Що цікаво, окремою лінією йде буквальне обвинувачення українців, примус їх до відчуття провини за купу трагедій Кравець: мовляв, після скандалу (корупційного явно - але це, звісно, не озвучила) їй почали відмовляти у роботі, вона опинилася просто «на дні». Плюс страшенно потерпала і потерпає від жахливої хвороби, загострення якої викликає "тиск. Будь-який: тиск ...психологічний, тиск зовнішній. Певний вид тиску, який я, умовно кажучи, проковтую, а потім розумію: "Навіщо?". Це про кропив'янку, коли що. Які ми все ж жорстокі, безсовісні і нетерпимі до святих людей, які все життя тільки й прагнули нести нам (і північному сусіду - йому більше, бо в нього грошей більше) радість за скромну копійку. А, і якщо хтось сподівався в двогодинному(!) інтерв'ю почути крім обвинувачень всіх і всього ще й якесь каяття - за "Квартал 95" і реальні криваві наслідки його багаторічної діяльності, за язик, за команду, за окремих особистостей (так, Міндіч, але не тільки він, про нього просто НАБУ найголосніше сказало), за приниження України, українців і українськості... Ви не за адресою. Там залізобетонна впевненість в своїй правоті і цінності кожної дії. Тому теоретично можете витратити 2 години свого життя на перегляд і спробувати пошукати в собі відчуття провини за тяжку долю і згублене здоров'я цієї чудової жінки і патріотки.

Хоча чергова зустріч переговорних груп, яка мала відбуватися цими днями, перенесена через події на Близькому Сході, ми маємо конкретні результати попередньої зустрічі у Женеві у вигляді двох масштабних обмінів полоненими. Вчора в Україну повернулися 200 наших захисників, а сьогодні ще 302 українці вперше за тривалий час ступили на рідну землю. І попри скептичне ставлення багатьох до цього тристороннього діалогу та відсутність реальних успіхів у питанні припинення вогню, ми бачимо справжній успіх в очах рідних, які дочекалися своїх братів, синів та дочок, а жах полону та тортур для них нарешті залишився позаду.Варто нагадати, що ще на початку війни Координаційним штабом під керівництвом Кирила Буданова було організовано перші обміни полоненими, хоча за загальноприйнятими світовими правилами такі процеси відбуваються лише після завершення бойових дій. Проте Буданов у позитивному сенсі порушив цю застарілу військову традицію, перетворивши повернення людей на свою особисту гуманітарну місію. Завдяки такому підходу наші воїни, що потрапили в полон, повертаються додому під час активної фази війни. І це є колосальним позитивом як для самих захисників, так і для їхніх родин.Як зазначають політичні оглядачі, після того, як Буданов очолив Офіс Президента та став активним учасником переговорного процесу, динаміка лише зросла. І ми маємо вже три великі обміни з початку року. По суті Координаційному штабу на чолі з Будановим вдалося зламати класичні практики та довести, що Україна вміє працювати на результат і мислити стратегічно навіть у найскладніших умовах.Ми бачимо результат, якого добивається наша команда. Адже так було після перемовин в Абу-Дабі, те ж саме маємо після Женеви. Якщо кожен раунд міжнародних зустрічей буде супроводжуватися визволенням українців з російського пекла, це і буде наочним і важливим підсумком будь-яких перемовин.

FT: Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що міжнародне право щодо Ірану фактично перестає працювати, оскільки держави-порушники ігнорують його без серйозних наслідків. За його словами, Європі зараз не час «читати лекції» США та Ізраїлю щодо законності їхніх дій. ...Слабкість Європи лише посилила проблему. У цій ситуації союзники не повинні критикувати Ізраїль за військові дії проти Ірану.Експерти зазначили FT, що подібна риторика може означати «прощання з міжнародним правом» та перехід до більш прагматичного підходу до зовнішньої політики.==Фактично, це довгоочікувана публічна констатація встановлення на планеті "права сили" - яке насправді вже 12 років як змінило "силу права", встановлену після Другої світової. Так, глобальну систему зламав саме Путін. І світу знадобилось 12 років, щоб визнати - це сталось. 12 років, а також вибудовування за цей час нової "вісі зла", де учасники - всі поголовно ядерні маніяки, кати і садисти. І з іншого боку: Трамп вирішив проблему Мадуро, не цікавлячись правовими моментами і дипломатією; з високою ймовірністю в подібний спосіб вчинить з Кубою, прямо зараз розбирається з іранським агресивним режимом. І що? І нічого. Система міжнародного права зруйнована і відновленню не підлягає. Трамп її ще й доламає, бо ООН та інші глобальні інституції - це те, на що спирається Сі і вся політика Китаю, який максимально використовує глобальну торгівлю. Але на сьогодні маємо саме таку ситуацію: наскільки би негативно ми не ставились до Ірану, вирішення цієї проблеми не має нічого спільного з міжнародним правом чи бодай якимись правилами. Тільки право сили: "я маю сили тебе примусити". Що ж. Міжнародні правила, до яких ми звикли і які певний час вже були порожньою формальністю, вже і формально зруйновані. Єдиний плюс, що на відміну від змін 19-го і 20-го століть новий гегемонізм б'є спершу по верхівці, а вже потім по народу. В що саме це виллється, будемо спостерігати. Злам старої епохи і народження нової може тривати десятиліття.

Не минуло й 4-х років Великої війни... а, ні - минуло, як компанія "Цікавий Київ" врешті турнула любительку Булґакова і пропагандистку величі "русского міра" та видатного культурного життя Малоросії - екскурсоводку Оксану "Іді-ґляді" Дєнісову. От прямо з таким формулюванням: "просування імперських наративів". Дєнісова демонструє, що так і не доперла, в чому проблема. "Це не перший і не останній випадок в моєму житті, коли комусь не подобаються мої переконання. Але я не готова їх міняти на догоду моді [це воно про війну і сотні тисяч вбитих? - О.Г.], громадській думці чи чиїйсь глупоті [а це - про почуття вдів і сиріт загиблих бійців та родин тих, хто воює? - О.Г.]. Тому я продовжуватиму водити екскурсії, мені це дуже подобається!". Що ж: схоже "Цікавий Київ" похопився хоч і в свинячий голос, однак встиг до серйозних проблем. Бо така позиція - капітальний привід як мінімум для кількох офіційних виховних бесід. До мадами не доперла обурливість її дій (бо щодо "нерозуміння причин претензій" воно очевидно придурюється - кретинізм такої міри з веденням екскурсій не сполучаться). Значить, це слід їй довести ззовні. Хоча право голосу в неї ж це не скасує...Але яке в нас чудове суспільство: крадуть на дронах, які не дають сипатись на голови шахедам, крадуть на захисті літаків, які не дають ракетам їх же самих вбити, крадуть на ремонті ТЕС, яка їх же забезпечує світлом, під щоденними обстрілами пропагують "русскій мір" і як було чудово під владою Москви, під ультиматуми Путіна вимагають повернення прав язику і РПЦ... Це ми опустимо просто тупих, які за $20 підкладають вибухівку в трансформатори, ТЦК і автівки військових.

Владислав Гераскевич у ВР пожартував про відвідуваність: «Я тут виступаю вперше, але вже відчуваю, що переміг по відвідуванню деяких ваших колег». І додав, що часто бачить багато вільних місць у парламентській залі.==Я цілком і абсолютно підтримую його дії на Олімпіаді, його ініціативи щодо проросійського Бубки. Та я взагалі дізнався, що десь триває чергова Олімпіада, тільки після його вчинку і піднятої інформаційної хвилі! Бо, погодьтесь, нам тут трохи не до спортивних рекордів останні чотири роки. Але цей жарт... Так, він не політик і не оцінив значення такої репліки. Але це все одно вийшла демонстрація зневаги до парламентаризму як такого. І навіть обвинувачення ВР у недостатньо якісній роботі - при тому, що з 2019-го парламент нічого не вирішує, вся відповідальність на виконавчій владі, бо на ній всі рішення. Однак більшості українців жарт сподобався, вони долучились до хвилі "депутати нічого не роблять, навіть не приходять на засідання". Це те, чого і домагається влада: звантажити відповідальність і негатив на парламент і при тому відібрати в нього повноваження на користь геть інших інституцій, навіть не Кабміну. Тому плювок в парламент був, може і смішним комусь, однак спортсмену не варто було цього робити.

Спостерігаю хвилю невдоволення і зловтішання на тему "та ваш Залужний англійської не спромігся вивчити - криво з папірця читає!". Знаєте, мене турбує не англійська генерала. Зрештою, він поводиться природно. Головне, щоб іноземна аудиторія зрозуміла його слова. Але мене дещо турбує, що команда Залужного, судячи з усього, вирішила розпочати новий етап і, відповідно, відкоригувати імідж Залужного. Завершити період інтелектуальних статей і серйозних дискусій. Чи як мінімум змістити основний акцент на інше: на імідж простого хлопа, який подобається всім, бо такий як всі. В це прекрасно вписується така англійська - бо і загал нею не володіє. Це викликало в певних колах різку реакцію, хтось вже клеймить генерала "примітивом". Нічого. Це дуже навряд зіграє проти Залужного. Бо в нього і так залізобетонна позиція порівняно з усіма іншими публічними особами України. Доволі складно уявити те, що реально зменшить його рейтинги. А з позиції свого фахового досвіду політтехнолога не можу не нагадати рафінованим активістам: українці взагалі охоче голосують за "простого хлопця з народу, далекого від політики". Востаннє такий набрав 13 мільйонів голосів. Так що мережею можуть скільки завгодно розходитись пости, меми, жарти про англійську Залужного, ще про щось - але панівна більшість виборців орієнтується точно не на це.