Автономна Лірика🥃

S.T.A.L.K.E.R. перепроходять часто і з задоволенням. Іконічні Кордон чи Скадовськ, вічні розборки між Долгом і Волею, навіть фінальні коридорні перестрілки - це бусинки подорожі, між якими ви сидітимете біля вогнища в темному лісі і слухатимете анєкдоти. Найгіршою грою в трилогії вважається системно-орієнтована Чисте Небо, найкращою - Поклик Прип'яті з його скріптованими лінійними забігами наприкінці. Пережити цю історію знов приємно і легко. Я не зможу знову пройти Project SIlverfish вперше. Я знаю, коли і яким маршрутом безпечніше пересуватись, маю найважливіші паролі в блокнотику, і не боюсь грати з пермасмертю, бо я, загалом, і так бачив більшість цікавого. Але, на мою думку, ця гра працює найкраще перший раз - коли ви знаєте абсолютний мінімум. Мені здається, що вона знаходиться в діалозі з серією, тож я розповім, що вона робить по-іншому, а ви читайте це як огляд. На рекомендованій складності після смерті ви втрачаєте все, що у вас було, окрім п'яти предметів, і просинаєтесь в ліжку. Ваші речі можна забрати з місця смерті, але вмрете, не забравши - і все. Якщо в серії GSC можливість сейвскамити дає вам пробувати дурню і лізти вовку в пащу, то тут ви і вдень нервово оглядатиметесь на кожен рух. Навіть якщо сейвскамити, ви перенесетесь на початок локації, і *весь лут перегенерується заново*. Знайшли прикольну гвинтівку? Тепер не вмріть. Втрачати стільки правда боляче, але, знаючи це, ви реально поводитиметесь як людина(ящірка), що боїться за своє життя. От на фоні цього гра підкидує жахи поза людським сприйняттям. Я заздрю людині, яка вперше пересиджуватиме ніч з куті з обрізом, вгадуючи, де звуковий ефект, а де знак, що Палець скоро торкнеться земної кулі. Project Silverfish має сильно кращу версію фракційних війн з Чистого Неба. Краща вона тим, що вона прибирає всю інформацію, яка робила б опізнавання за гравця. Ніяких точок на мінімапі, ніяких зелених перехресть. Не бачиш в приціл опізнавальних знаків? Твої проблеми, підберись ближче. Не хош? Отож. Найгостріша деталь в тому, що навіть навести вогнепал на очах у ящірки знизить репутацію з її фракцією. Це означає, що навіть на вулиці ваш найкращий варіант - тримати зброю опущеною, інакше ризикувати образити когось косим поглядом. Тепер уявіть, як ви вночі дивитесь на чотири ліхтарика, направлених в ваш бік, і суть механіки стане вам зрозуміла. Туторіал не вчить майже нічому окрім WASD, але Silverfish це чистокровний імерсів сім. Загадки не вирішуються методом тику, перепони можна перелізти складаючи коробки, замість квестмаркерів приблизний опис зачіпки, у повальної кількості небойових предметів по два чи три призначення і навіть приховані механіки. Навіть HUD зі смужкою здоров'я є лише на деяких шоломах. Мені подобається цей підхід: гра лишає багато інфи прихованою не тому, що це реалістично(лишати п'ять предметів на гравці точно не реалістично, лол), а тому що це цікава і прикольна задача. Замість точки на мапі вас пошлють шукати якийсь документ по приблизному опису, а зазирнувши всередину, знайдете якийсь новий шар гри. Ви підіте робити одне, а ніби "по дорозі" знайдете непримітні двері в рандомній стіні і провалитесь в мегаданжен на годину. Артефакти, які в Сталкері валяються буквально під ногами, у Silverfish заховані так, що ви можете дійти до ендгейму не побачивши жодного, а шукати їх навмисно з детектором(який коштує як вся ваша зброя і броня разом) це окремий скіл, якому треба вчитись по гайдах. Це, напевно, гарний загальний опис: те, що сталкер дає вам відчути, Project Silverfish запропонує заробити самостійно. Решту (я дуже стримуюсь щоби не згадати решту) доведеться дізнаватись самим. Основної історії у грі (ще) нема, але місій там на годин на двадцять, а загадок ще більше. Я майже не хочу радити вам гру, бо чим далі зайде розробка, тим багатшим буде ваше перше проходження. Почекайте хоча б версії 0.4.0, вона ніби Coming Soon(tm).

який же ROUTINE, падла, стрьомний. Я звісно сцикло ще те, але просто про саунддизайн можна говорити і говорити.Пишу це зараз в зачиненій кімнаті, щоб заспокоїтись, бо мені ще переписку читати і бігти назад до сейву, поки футуристичний клаудкод ганяє сек'юріті гуманоїда біля закритої двері.Кроки роботів це лязкіт по металу, і вони відчуваються ніби робот важить тони дві. Коли він близько, то гра накидує на кроки нмзьких частот так, ніби біля мене КАБ зкинули, це активує у мене fight or flight проти моєї волі - і тільки після того як ця лялька почне видавати звуки біля тебе, увімкнеться стрьомна горорна музика. Я їбав таке життя.У всіх звуків у грі взагалі є оцей кінематографічний басбуст, відкриття дверей чи повзання на карачках це окремий скрімер. І при цьому гра любить підкидувати рандомний лязкіт чи скрип. Чи це залізяка впала чи тобі скоро пизда? Дізнайся через секунду тортур, повтоиться звук гучніше чи ні.Роботи при цьому насправді сліпі і тупі, вони не перевіряють відкриті двері і ледь ледь йдуть на шум, окрім скріптових моментів, але бути присутнім біля них не хочеться настільки, що я все ще на другій локації і не витримую більше однієї-двох вилазок з сейфруму.

Це, але таке бюрократичне пекло жлобства і некомпетентності в кожній компанії і лікарні з якими ви взаємодієте протягом свого життя. Мене подібна глобальна страшна картина осінила ще з моїх перших візитів лікарів підлітком який надто добре вивчив біологію, але з моменту початку моєї роботи в медицині дно лише продовжує і продовжує провалюватися.Ви навіть не уявите і половину технічних деталей того наскільки все погано, глобально і локально. Якби знали - щиро сцялися б ходити до лікарів, особливо спеціалізованих профілів. Але альтернативи теж немає, бо конвенційній фармакології і медицині по ефективності на порядки уступає все інше. Просто самі процеси зазвичай поставлені так що інколи хтось помирає чи калічиться ні за що, просто бо хтось інший проїбався або йому було похуй. Хоча можна було б і ні.Раніше та сама хуйня задовбувала мене і в консерваційній екології - всі намагання зберігання навколишнього середовища і біорізноманіття так чи інакше впираються в стіну дибілізму, політичних шашнів, а головне того що ніхто глобально не може з усіма домовитись. Всі підараси, всім пізда. Всі хочуть пити чисту водичку і дихати чистим повітрячком, але ніколи не перестануть в цю метафоричну водичку серти.Звісно наразі наше суспільство це особливо наздоганяє в сфері військової медицини, та і в військових питаннях загалом. Багато смертей що нас оточують можна було б уникнути якби хтось вчасно включив голову і совість - і я зараз кажу саме про нашу сторону і наші державні і локальні рішення.От просто знедавна до мене весь цей уроборос повернувся саме медичним боком і від цього то люто паяє то есхатологічно-нігілістично весело стає, життя перетворюється в анекдот про патологоанатомів. Бо раніше воно хоча б якось менш персонально було, все ж екологи оперують популяціями, а не індивідами. А тепер перед очима весь час життя істот які дивляться на тебе розгубленими обдовбаними очками і майже всі вони вічні заручники чиєїсь некомпетентності. І весь час перед очима довбні які або їх доводять до такого стану або лікують жорстоко чи навід'їбись.Але навіть до цього стирається чутливість і її заміняє просто апатія. Кожне життя стає просто ще однією цифрою в журналі... В контексті моєї особистості це не означає що стає похуй і не хочеться робити якнайкраще, це означає що просто емоційно вже не вкладаєшся ні в що. Але в контексті багатьох інших особистостей яких я спостерігаю це призводить саме до небажання мати справу, небажання розбиратися, небажання виконувати роботу, словом, уникнення. А де є місце для халатності, там є і місце і для суто фінансових мотивацій які будуть компрометувати інтереси пацієнтів і клієнтів, навіть тих які все роблять правильно. І є місце для жорстокості суто через похуїзм.Моралі у історії немає, всі страждають, всім пізда👍

𝖙𝖍𝖊 𝖊𝖚𝖗𝖔𝖕𝖊𝖒𝖆𝖝𝖝𝖎𝖓𝖌 𝖒𝖆𝖓𝖎𝖋𝖊𝖘𝖙𝖔the alarm clock is a psyop. waking up before your body is ready is spiritual violence inflicted upon you by HR departments and shareholders. if you are rising before the sun to look at a spreadsheet to generate shareholder value you are already dead. your circadian rhythm is your only dictator.stop meditating. stop trying to hack your brain. do nothing. literally nothing. stare at a river until you feel reality dissolve.the aimless walk is the only cardio you need. no step counter, no garmin, no optimization. just walking through the streets until your feet hurt and you need a rest at a café.lunch is not a time slot in outlook. time is fake for a europemaxxer. we reject the ontological evil of the sad desk slop bowls. eat the decadent meals. drink the wine at 1pm because the sun is out. day drinking is a marble column of western civilization. the two negronis at 2pm is a celebration of your ancestors. the cigarettes aren't going to smoke themselves and health is a construct anyway. your body is not a temple, it’s a vessel heading off a cliff. enjoy the ride before your soul flies out.by 𝕸𝖆𝖉𝖘