❗️Амбіції Європи потребують українських ресурсів: чому Україна має стати партнером, а не постачальником сировиниДля реалізації кліматичних цілей Європі необхідні чотири базові елементи: достатня сировинна база, розвиток відновлюваної енергетики, сучасні промислові виробничі потужності та інвестиції у створення нових підприємств. Україна має потенціал зробити внесок у кожному з цих напрямів.✅ Головний виклик – це не технології. Потенціал існує, необхідні технології також уже доступні, а попит на продукцію біоекономіки поступово формується. Проблема полягає в іншому – у рівні інтеграції між Україною та Європейським Союзом. Український бізнес досі стикається з низкою регуляторних та ринкових бар'єрів.Що потрібно для реалізації потенціалу:1️⃣ — регуляторна інтеграція. Українські виробники повинні працювати за зрозумілими правилами та мати повноцінний доступ до європейських ринків.2️⃣ — довгострокова інвестиційна підтримка. Проєкти біоекономіки є капіталомісткими, тому потребують фінансування, гарантій та інструментів зниження інвестиційних ризиків.3️⃣ — технологічне та промислове партнерство. Україні потрібен не лише капітал, а й доступ до сучасних технологій, експертизи та виробничої кооперації з європейськими компаніями.Детальніше у #БЛОГИ Олег Хоменко, генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу»
❗️Безкоштовний навчальний курс для аграріїв, які прагнуть підвищити ефективність виробництваНавчальна програма «Стале фермерство: технології, прибуток, інновації» складається із 24 відеолекцій та доступна на платформі Prometheus.✅ Програма курсу охоплює ключові теми, необхідні для формування цілісного бачення сучасного фермерства, розповідає про глобальні тенденції у сфері сталого розвитку, вплив зміни клімату на агровиробництво та особливості цих процесів в Україні і світі.✅ Окремий блок присвячено здоров’ю й родючості ґрунту: функціям ґрунту, ризикам деградації, органічній речовині, щільності, засоленості, структурі, відновленню властивостей ґрунту та проблемам забруднення. ✅ У курсі також розглядаються базові технології сталого фермерства, зокрема сучасні системи обробітку ґрунту, No-till, Mini-till, Strip-till, органічне, регенеративне та біодинамічне землеробство. ✅ Значну увагу приділено інтегрованому управлінню ґрунтами й рослинами, живленню культур, біологічним ризикам, нехімічним підходам до управління земельними ресурсами та біологічним методам захисту рослин. ✅ Окремі модулі присвячено економіці сталого фермерства, цифровим інструментам управління господарством, контролю витрат, міжнародному досвіду, практичним кейсам України, Британії та Швейцарії, а також інструментам оцінювання і моніторингу, включно з дистанційним моніторингом, супутниковими даними та використанням БПЛА.Мова курсу: українська, субтитри англійською.Після завершення курсу надається сертифікат.Перейти до курсу
❗️Агросектор на шляху до ЄС: практичні кроки адаптації у тваринництвіЧленство України в ЄС передбачає адаптацію тваринництва до більш жорстких стандартів щодо безпечності продукції, благополуччя тварин і екологічних норм. Водночас зміни та нововведення, які мають упровадити на фермах агровиробники, сприятимуть підвищенню стандартів виробництва та розширенню експортних можливостей української продукції.Ключовим у контексті євроінтеграції України і адаптації законодавства у тваринництві є Розділ 12 «Безпечність харчових продуктів, ветеринарна та фітосанітарна політика», який є складником Кластера 5 у перемовинах про вступ України до ЄС. Цей розділ є одним із найбільших, найскладніших і найважливіших у переговорному процесі з ЄС, адже він потребує одночасно оновлення законодавства, розвитку інституцій та впровадження сучасних механізмів контролю. Відповідно, Україна має додатково прийняти близько 400-500 підзаконних актів, які потрібно імплементувати у правове поле, та головне — всім навчитися впроваджувати їх у виробництві. Наразі готовність цього розділу оцінюється у 83%.
❗️ Шахноза Мумінова: Головний виклик для аграріїв України — це невизначеністьСьогодні головний виклик для агросектору України — це невизначеність. Фермер не завжди знає, чи зможе вийти в поле, чи буде земля безпечною, чи вистачить коштів на насіння, добрива, корми, пальне, чи буде можливість зберегти й продати урожай.Про це в публічній розмові з представником AgroPortal.ua на полях AGRO UKRAINE SUMMIT 2026 зазначила керівниця офісу ФАО в Україні Шахноза Мумінова.✍️ ...Ми намагаємося підтримати те, що дозволяє українському сільському господарству жити далі. Бо кожен фермер, який зміг посіяти, зібрати врожай або зберегти господарство, — це частина продовольчої безпеки України і всього світу.✍️ ...ФАО супроводжує процес відновлення господарської діяльності й після розмінування земель.✍️ ..Українських фермерів цікавить не лише фінансування. Вони дуже активно шукають нові знання, технології та практичні рішення.✍️ ...ФАО вже має План екстреного реагування та раннього відновлення на 2026–2028 роки.
❗️Модернізація меліорації набирає обертів: яких успіхів досягли у ключовій реформі агросекторуУ межах меліоративної реформи за останні пів року активізувалася робота щодо передавання меліоративного майна від Держводагентства до Держрибагентства. Профільні фахівці кажуть, що за цей час було зроблено більше, ніж за декілька років поспіль. Зокрема, 11 областей додалися до мережі, 5 областей підписали спільні накази, створено акти приймання-передавання.Закон про операторів ОВК — це окрема віха в реформі гідротехнічної меліорації. Наразі напрацьовується пакет підзаконних актів. Крім того, у Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України наразі опрацьовують зміни до порядку державної підтримки для реконструкції, модернізації меліоративних систем саме в частині збільшення граничної межі.✅ Держпідтримка передбачає відшкодування 50% вартості таких робіт, але там є граничні межі: для 1 га — 26,5 тис. грн. Гранична межа для прифронтових регіонів становитиме 48 тис. грн/га, для решти територій — 30 тис. грн/га. Наразі зміни до порядку держпідтримки на погодженні в центральних органах виконавчої влади
📍 Вергуни, чорнобривці та смак села: як на Полтавщині з’явився живий музей української гастрономіїКоли про сільський туризм в Україні майже не говорили, Надія Михайлова вже створювала власний туристичний простір на ПолтавщиніСьогодні її Country House - Сільська Хатина відома «живим музеєм вергунів», локаверськими гастроподіями та авторським крафтом✅Кожен турист створює свій експонат власними руками. Його можна сфотографувати, скуштувати, забрати у спогади. Тому музей і називається живим✅Тут організовують так звані локаверські ресторани — гастрономічні простори просто неба, де страви готують із продуктів, вирощених поруч. Це можуть бути вечері серед лаванди, кукурудзяні гастроподії, дегустації серед квіткових полів, flower food-вечори, майстер-класи з локальної кухні. ✅Надія створює кулінарні та косметичні солі, квіткові оцти, олії, ферментовані продукти та натуральну косметикуПаралельно вона розвиває освітній напрям — навчає інших жінок переробляти локальну сировину на продукт із доданою вартістю
❗️Посівні площі скорочуються, а ціна росте: як аграрії відреагували на гречані гойдалкиПлощі під гречкою в Україні протягом останніх п'яти років характеризувалися значною волатильністю, що було обумовлено як ринковою кон'юнктурою, так і впливом чинників, пов’язаних зі збройною агресією рф проти України.У 2026 році площа збирання гречки може зрости до близько 99 тис. га, що свідчитиме про часткове відновлення інтересу виробників до цієї культури після скорочення посівів у 2025 році.Залежно від погодних умов, рівня технологічного забезпечення виробництва та економічної мотивації аграріїв валовий збір гречки може коливатися від 120 до 150 тис. тонн. Найбільш імовірним є середній сценарій розвитку, за якого урожайність становитиме близько 13,6 ц/га, а валовий збір досягне 135 тис. тонн.Втім, навіть за песимістичного сценарію очікувані обсяги виробництва залишатимуться достатніми для забезпечення внутрішніх потреб країни, що знижує ризики виникнення дефіциту гречаної крупи на внутрішньому ринку.
❗️ Агросектор на шляху до ЄС: практичні кроки адаптації у рослинництвіІнтеграція України до Європейського Союзу у рослинництві визнана однією з найскладніших через необхідність кардинальної зміни регуляторної бази та підходів до вирощування.Профільні асоціації замовляли три різні дослідження, результати яких показують, що 10 млн га з 24,5 млн га можуть стати нерентабельними через одномоментну заборону використання ЗЗР.Більше того, у Євросоюзі, коли відчувається брак альтернатив, вмикається механізм emergency approvals (екстрених дозволів): у 2013–2024 роках країни ЄС видали 4761 екстрений дозвіл, 77% з них повторювались щороку, а деякі країни видавали десятки дозволів на рік. І це є свідченням системної проблеми відсутності дієвих альтернатив.Зміни, як і інші правила регулювання встановлює регламент (ЄC) 1107/2009.Ключові його моменти:✅ Схвалення діючих речовин ЗЗР нарівні ЄС (єдиний перелік);✅ Реєстрація ЗЗР нарівні держав-членів ЄС (окремі переліки);✅ Екстрений дозвіл для ЗЗР, що містить заборонену в ЄС діючу речовину (максим. на 120 днів);✅ Дозвіл на паралельну торгівлю ЗЗР, якщо ідентичний за складом ЗЗР зареєстровано в державі-члені ЄС;✅ Принцип обережності (Precautionary principle).Той, хто першим адаптується і вийде на ринок зі словами «я готовий», той і зніме всі вершки.Практичні кроки адаптації див. за посиланням 👆
❗️Стартувало приймання заявок на участь у конкурсі EuroTier Innovation Award 2026Кінцевий термін подання заявок на премії EuroTier 2026 — 31 липня 2026 року.✅ Критерії оцінки для присудження золотої медаліЗолота медаль присуджується продукту, що представляє принципово нову концепцію, яка дозволила запровадити новий процес або суттєво вдосконалити наявний. Ключові критерії оцінки включають практичну значущість, вплив на добробут тварин і наслідки для управління господарством і робочою силою, а також екологічні та енергетичні показники. Крім того, враховуються поліпшення умов і безпеки праці.✅ Критерії оцінки для срібної медаліСрібна медаль присуджується продукту, який представляє значний прогрес наявного рішення, що призводить до помітного поліпшення функції або процесу. Ключові фактори оцінки включають економічну актуальність у практичному застосуванні, продуктивність і якість роботи, а також експлуатаційну надійність. Враховується і позитивний вплив на добробут тварин, а також екологічні та енергетичні показники.Детальніше про умови премії Innovation Awards EuroTier
❗️ Доставити інновації у кожне поле. Яке цифрове рішення обрали аграріїБути на крок попереду для аграріїв сьогодні не необхідність, а обов’язкова реальність, адже для підвищення продуктивності, зниження витрат та зміцнення стійкості потрібно рухатися далі традиційних підходів та будувати бізнес на основі точних даних.Комплексне цифрове рішення управління агровиробництвом пропонує компанія «Сингента», надаючи найширший спектр цифрових інструментів в одному просторі Cropwise Operations.Нині CWO лідирує серед FMS-систем України з охопленням понад 7 млн га. Це також — 4,5 тис. користувачів, 6 тис. агрооперацій та 15 тис. машин у системі щодня. Більше того, система є номером 1 на глобальному ринку, охоплюючи 50 млн га.✍️ Олександр Мустіпан, керівник відділу цифровізації ГК АГРЕЙН: Прямий вплив на прибутковість від впровадження Cropwise Operations досить складно порахувати, тут важливо наступне — усі процеси стають підконтрольними, ми швидко отримуємо інформацію та маємо можливість оперативно приймати рішення. І це допомагає уникати точок неповернення.✍️ Олександр Лесь, операційний директор компанії С-ГРЕЙН: Переваги впровадження оцінили усі, адже, система суттєво полегшила значну частину роботи агрономам, в тому числі і можливість застосування АІ, коли у них в мобільних додатках тепер відразу готові завдання, на які треба просто спланувати роботу і закрити питання по оглядам.✍️ Вадим Шпітун, директор з виробництва ФГ П'ЯТИГІРСЬКЕ: Точно в цифрах озвучити переваги впровадження CWO складно, втім ми аналізували по паливу, то оптимізувавши логістичні маршрути, зекономили на рік 18%.